Ухвала суду № 9307469, 22.04.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

22.04.2010                                                   Справа № 7/36-2009

Суддя С.Б. Швед, розглянувши матеріали скарги публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород”, м. Ужгород на дії міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції по виконанню рішення господарського суду Закарпатської області від 23.04.2009р. у справі №7/36-2009 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Чоп–Транс-1” до акціонерного комерційного промислово –інвестиційного банку в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород” про стягнення 32720,69 грн.,

Секретар судового засідання: Кость В.В.

За участю представників:

скаржника (боржника) –Кузка С.О., представник по довіреності від 06.04.2009р.;

стягувача –Безверхнєв Г.Ф., комерційний директор; Батрин С.В., представник по довіреності від 21.04.2010р. №226/10;

органу ДВС –Венжега М.Р., представник по довіреності від 19.03.2010р. №08/116;

ВСТАНОВИВ:

          Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород”, м. Ужгород (далі - Боржник) звернулося до суду зі скаргою на дії міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції (далі –орган ДВС) (постанова заст. начальника відділу від 03.03.2010р. про відкриття виконавчого провадження).

          Як на підставу для задоволення скарги Боржник посилається на те, що з урахуванням положень Цивільного (ст.ст. 80, 95) та Господарського (п. 4 ст. 64) кодексів України, Законів України „Про виконавче провадження” (ст.ст. 11, 20, 24, п. 4 ст. 26) та „Про банки і банківську діяльність” (ст. 2), дії органу ДВС по відкриттю виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Закарпатської області від 10.02.2010р. по справі №7/36-2009 є неправомірними.

          Свої доводи скаржник мотивує тим, що боржником у виконавчому провадженні може бути тільки юридична особа, а виконавчі дії повинні проводитися виключно за її місцезнаходженням.

          Представники стягувача та Органу ДВС вимог скаржника не визнали, з посиланням на те, що рішення суду підлягає обов’язковому виконанню, а дії органу державної виконавчої служби відповідають вимогам закону, тому підстави для скасування постанови є відсутніми.

          Розглянувши матеріали справи, скарги та доданих до неї матеріалів, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд констатує наступне:

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.          

Законом України „Про виконавче провадження” (ст.ст. 2 та 18) обов’язок виконання судових рішень покладено на органи Державної виконавчої служби.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.04.2009р. у справі присуджено до стягнення з акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород” (м. Ужгород, вул. Крилова, 10, код 09312161) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Чоп – Транс - 1” (м. Чоп, вул. Заводська, 5, код 20448719) суму 36324,47 грн. (тридцять шість тисяч триста двадцять чотири гривні 47 коп.) (в т.ч. 34857,90 грн. –пеня за несвоєчасне виконання переказу грошових коштів, 348,57 грн. –витрати по держмиту, 118 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 1000,00 –витрати на оплату послуг адвоката).

Зазначене рішення суду за результатами його апеляційного та касаційного оскарження залишено в силі (постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2009р. та Вищого господарського суду України від 14.01.2010р., ухвала Верховного Суду України від 11.03.2010р.), набрало законної сили і відповідно до статті 124 Конституції України є обов'язковими до виконання на всій території України.

          Орган ДВС на підставі заяви стягувача відкрив виконавче провадження з виконання наказу суду від 10.02.2010р. за місцезнаходженням філії боржника у відповідності з приписами статей 5, 20, 50 Закону України „Про виконавче провадження”.

Зокрема, частиною першою статті 20 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

За таких обставин справи, дії державного виконавця по виконанню судового рішення є законними та правомірними, підстави для скасування оскаржуваної постанови заст. начальника органу ДВС від 03.03.2010р. про відкриття виконавчого провадження є відсутніми.

          З огляду на вищенаведене, суд не знаходить правових підстав для задоволення скарги.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4, 4?, 86, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно.

Порядок апеляційного та касаційного оскарження ухвал регламентовано статтями 106 та 11113 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Швед