Рішення № 93074119, 25.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4998/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головка А.Б.,

розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 62536570 від 10.07.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірне рішення є протиправним, оскільки виконавчі документи, за якими є стягувачем держава або державний орган, можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Проте, на думку позивача, стягувачем було пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання та необґрунтовано зазначено у виконавчому документі дату набрання ним чинності - 21.05.2020 року. Крім того, позивач зазначав, що не зареєстрований фізичною особою - підприємцем, відповідні відомості про його реєстрацію в реєстрі відсутні.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4998/20 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ГУ ДПС у Полтавській області.

20.10.2020 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначав, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач зареєстрований фізичною особою - підприємцем. Зазначав, що дата набрання чинності вимоги про сплату боргу від 11.02.2020 року № Ф-6422-51/1155 міститься в самому документі, вжиті державним виконавцем дії щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, на думку відповідача, вчинені законно та обґрунтовано.

02.11.2020 року від представника ГУ ДПС у Полтавській області надійшли пояснення, в яких третя особа зазначала, що позивач зареєстрований фізичною особою - підприємцем. Станом на 31.01.2020 року згідно ІКП за позивачем рахувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 29293,44 грн. Вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області правомірно та своєчасно направлено вимогу про сплату боргу від 11.02.2020 року № Ф-6422-51/1155 до органів виконавчої служби для виконання.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

11.02.2020 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6422-51/1155 У, якою визначено ОСОБА_1 недоїмку в сумі 29293,44 грн.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6422-51/1155 У вручено ОСОБА_1 19.03.2020 року.

Листом № 22332/10/16-31-51-10-18 від 03.06.2020 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6422-51/1155 У звернуто до примусового виконання до Кременчуцького районного ВДВС Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

10.07.2020 року державним виконавцем Кременчуцького районного ВДВС Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Малінніковим М.В. відкрито виконавче провадження ВП № 62536570 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6422-51/1155 У від 11.02.2020 року.

Позивач не погодився з вищевказаним рішенням та оскаржив його суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4)посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9)рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Положеннями частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти (абз. 9 ч. 1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом; Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; юридичну особу - боржника припинено; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною другою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

З матеріалів справи вбачається, що вимога ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6422-51/1155 У від 11.02.2020 року має всі необхідні реквізити та відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6422-51/1155 У вручено ОСОБА_1 19.03.2020 року та ним протягом 10 календарних днів не сплачено зазначені у вимозі суми недоїмки, не узгоджено вимогу з органом доходів і зборів та не оскаржено вимогу в судовому порядку така вимога вважається узгодженою (набирала чинності) 30.03.2020 року.

Згідно листа № 22332/10/16-31-51-10-18 від 03.06.2020 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6422-51/1155 У звернуто до примусового виконання Кременчуцьким районним ВДВС Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - 03.06.2020 року, тобто протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності.

При цьому згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії.

Таким чином, оскільки стягувачем було своєчасно пред`явлено виконавчий документ до виконання, який відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», у державного виконавця не було правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність спірного рішення та у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул. Першотравнева, 37, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ 34987578), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014;, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправною та скасування постанови - повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.

Головуючий суддя А.Б. Головко