Рішення № 9307306, 20.04.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.04.2010                                                             Справа № 7/43-2010

за позовом комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства міста Ужгорода”, м. Ужгород

до відповідача дочірнього підприємства „Житловий комплекс №1” закритого акціонерного товариства „Житлово –побутове підприємство”, м. Ужгород

про стягнення 7749,94 грн.,

Головуючий: суддя Швед С.Б.

секретар судового засідання – Кость В.В.;

від позивача –Грицюк В.П., представник по довіреності від 25.01.10р. №57;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства міста Ужгорода” звернулося до суду з позовом до дочірнього підприємства „Житловий комплекс №1” закритого акціонерного товариства „Житлово –побутове підприємство” про стягнення суми 7749,94 грн. (в т.ч. 6001,40 грн. –основний борг; 157,06 грн. –пеня; 1339,21 грн. –інфляційні нарахування; 252,27 грн. –3% річних) заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, свого представника у судове засідання не направив, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

На підставі укладеного 01.11.2001р. між комунальним підприємством „Виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства міста Ужгорода” (далі - Водоканал) та дочірнім підприємством „Житловий комплекс №1” закритого акціонерного товариства „Житлово –побутове підприємство” (далі - Споживач) договору №1 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі - Договір), Водоканал надав відповідачу вищезазначені послуги за погодженими тарифами за період з квітня 2007р. по березень (включно) 2010 на суму 6001,40 грн.

В порушення п. 2 Договору Споживач не забезпечив щомісячну оплату наданих йому послуг у наведеній вище сумі.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 Цивільного кодексу України).

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань по оплаті вартості наданих послуг та підтвердження наявної заборгованості належними та допустимими доказами, позов належить задоволити на підставі статей 549-551, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та відповідно до п.п. 2-4 Договору у частині стягнення з відповідача суми 7633 грн. (в т.ч. 6001,40 грн. - основний борг; 1339,21 грн. –інфляційні нарахування; 135,39 грн. –3% річних; 157,00 грн. –пеня за прострочку платежів).

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення іншої частини річних належить відмовити, оскільки їх нарахування проведено поза межами річного строку позовної давності, передбаченого ст. 258 Цивільного кодексу України, оскільки проценти, які сплачує боржник, котрий прострочив виконання грошового зобов’язання відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, є одним із видів санкцій, що підлягають обов’язковій сплаті у розмірі трьох процентів річних від простроченої суми, до вимог про стягнення яких повинна застосовуватися позовна давність в один рік, оскільки ці проценти за своєю природою є неустойкою.

Судові витрати (102,00 грн. - держмито; 236,00 грн. –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу) по справі підлягають віднесенню на відповідача відповідно до частини другої статті 49 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства „Житловий комплекс №1” закритого акціонерного товариства „Житлово –побутове підприємство” (м. Ужгород, вул. Загорська, 26, код 312624623, р/р 26007301201810 у філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгороді”, МФО 312163) на користь комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства міста Ужгорода” (м. Ужгород, вул. Митна, 1, код 03344326, р/р 26008291380051 у відділенні ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк”, м. Ужгород, МФО 325019) суму 7633,00 грн. (сім тисяч шістсот тридцять три гривні 00 коп.) заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення (в т.ч. 6001,40 грн. - основний борг; 1339,21 грн. –інфляційні нарахування; 135,39 грн. –3% річних; 157,00 грн. –пеня за прострочку платежів), а також суму 338,00 грн. (триста тридцять вісім гривень 00 коп.) у відшкодування судових витрат ( в т.ч.. 102,00 грн. - держмито; 236,00 грн. –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Порядок апеляційного та касаційного оскарження судового рішення регламентовано статтями 91 - 95, 107 - 111№ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Швед