Рішення № 93072311, 23.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/13647/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП «Санрайз» ЛТД до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання нечинним договору в частині та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП «Санрайз» ЛТД (далі – позивач, підприємство у формі ТОВ ВТП «Санрайз» ЛТД, товариство) звернулося із позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради (далі – відповідач) про визнання нечинним підпункту 2.2.15 пункту 2.2 договору №35 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 07 лютого 2020 року та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо визначення розміру компенсації витрат на перевезення пільгових категорій пасажирів, механізму їх виплати, та здійснення виплати такої компенсації перевізнику за договором №35 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 07 лютого 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 лютого 2020 року між виконавчим комітетом Луцької міської ради та підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП «Санрайз» ЛТД був укладений договір №35 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на основі типового договору, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14 жовтня 2010 року №659-1.

Відповідно до підпункту 2.2.15 пункту 2.2 договору від 07 лютого 2020 року №35 визначено, що перевізник окрім держзамовлення на соціально значущі послуги, безкоштовно та бездотаційно перевозить пасажирів пільгових категорій згідно з переліком, встановленим рішенням виконавчого комітету на відповідний рік, не більше семи пасажирів одночасно в салоні автобусу під час руху на маршруті.

Позивач вказує, що при укладенні такого договору товариство не в змозі було відступити від умов типового договору, в якому в підпункті 2.2.15 пункту 2.2 прописано безкоштовне та бездотаційне перевезення пасажирів пільгових категорій.

На думку позивача, зазначена умова договору №35 прямо суперечить Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III, в якому частиною четвертою статті 37 визначено, що види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Зазначає, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року визнано протиправним та нечинним підпункт 1.3 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 14 жовтня 2010 року №659-1 «Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у місті Луцьку», яким затверджено типову форму договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, однак не визначено ні обов`язку виконавчого комітету Луцької міської ради компенсувати перевізнику витрати на перевезення пільгових категорій пасажирів, ні розміру компенсації витрат, ні механізму відшкодування.

Товариство 05 червня 2020 року звернулось із заявою про внесення змін до договорів та приведення їх до вимог чинного законодавства, забезпечення відшкодування витрат за перевезення пасажирів пільгових категорій громадян. Відповідач у листі від 12 червня 2020 року повідомив, що наразі триває регуляторна процедура щодо внесення змін до Договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, в тому числі і в частині змін щодо відшкодування перевізникам витрат за пільгові перевезення пасажирів.

З огляду на те, що заява ТзОВ ВТП «Санрайз» ЛТД не розглянута по суті, посилаючись на Закон України «Про автомобільний транспорт», рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у справі №803/288/18, яке набрало законної сили позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 09 жовтня 2020 року позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що за наслідками проведення конкурсу в якому позивача визначено переможцем, між сторонами укладено договір про організацію перевезень пасажирів на міжміських та приміських маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Волинської області (внутрішньо обласних маршрутах) від 07 лютого 2020 року №35.

Втрата чинності рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14 жовтня 2010 року №659-1, яким затверджено типовий договір, в якому наявний спірний пункт 2.2.15 не може бути підставою для визнання нечинним підпункту 2.2.15 договору від 07 лютого 2020 року №35, оскільки оскаржуваний договір було укладено в порядку, визначеному пунктом 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1081 , на підставі рішень виконавчого комітету Луцької міської ради від 20 листопада 2019 року №724-1 “Про проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування”.

Звертає увагу суду, що вказане рішення являлося нормативно-правовим актом та втратило свою чинність лише 20 березня 2020 року, тобто на момент прийняття виконавчим комітетом Луцької міської ради рішення від 20 листопада 2019 року №724-1, яке містить умови конкурсу, його проведення, затвердження переможця та укладення спірного договору від 07 лютого 2020 року №35 було чинним, а позивач, подаючи заяву на участь у конкурсі та укладаючи оскаржуваний договір в повній мірі розумів та приймав зазначені умови.

Крім того, обов`язок перевізника надавати послуги з перевезення пільгових категорій пасажирів безкоштовно та бездотаційно визначено в рішенні виконавчого комітету від 23 грудня 2019 року № 852-1. Вказане рішення є чинним та в передбаченому законом порядку не скасоване.

Оскільки позивач прийняв умови конкурсу, був визнаний переможцем та підписав договір на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №35 від 07 лютого 2020 року, подана ним позовна заява є не правомірною, безпідставною та вочевидь не може бути задоволена.

Також представник відповідача зазначає, що не підлягає до задоволення вимога позивача щодо зобов`язання вчинити дії щодо визначення розміру витрат на перевезення пільгових категорій пасажирів, механізму здійснення виплат такої компенсації перевізнику за договором перевезення пасажирів №35 від 07 лютого 2020 року, тому що ця вимога суперечить умовам конкурсу, умови якого прийняв позивач засвідчивши це в заяві на участь у конкурсі та підписавши договір №35 від 07 лютого 2020 року на підставі умов якого позивач здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що створює загрозу фундаментальним принципам у підході до вибору перевізника — переможця, зокрема: конкурентної, рівності та змагальності.

На підставі наведеного просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 29-33).

Інших заяв по суті справи, передбачених частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (акр. спр. 23).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін (арк. спр. 41-42).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що Виконавчим комітетом Луцької міської ради відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та постанови Кабінету міністрів України від 03 грудня 2008 року №1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» прийнято рішення від 14 жовтня 2010 року №659-1 «Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у місті Луцьку», підпунктом 1.3 пункту 1 якого затверджено типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Вказане рішення відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було розміщене на офіційному сайті Луцької міської ради у 2010 році.

На підставі типового договору 07 лютого 2020 року між виконавчим комітетом Луцької міської ради (організатор) та підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП «Санрайз» ЛТД (перевізник) був укладений договір №35 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом (арк. спр. 5).

Відповідно до пункту 1.1 даного договору організатор надає перевізнику право на перевезення пасажирів за маршрутом №22а «Карбишева - с. Княгининок (Кам`янка)» (за графіком руху та режимом виконання перевезень пасажирів: 2 автобуси у звичайному режимі руху) і визначає рухомий склад для роботи на даному маршруті.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що перевізник зобов`язується надавати транспортні послуги населенню на маршруті, вказаному в пункті 1.1, на умовах передбачених даним договором.

Підпунктом 2.2.15 пункту 2.2 даного договору визначено, що перевізник окрім держзамовлення на соціально значущі послуги, безкоштовно та бездотаційно перевозить пасажирів пільгових категорій згідно з переліком, встановленим рішенням виконавчого комітету на відповідний рік, не більше семи пасажирів одночасно в салоні автобусу під час руху на маршруті.

Зазначена умова договору №35 від 07 лютого 2020 року прямо суперечить Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III, в якому частиною четвертою статті 37 визначено, що види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у справі №803/288/18 визнано протиправним та нечинним підпункт 1.3 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 14 жовтня 2010 року №659-1 «Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у місті Луцьку», яким затверджено типову форму договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом (арк. спр. 7-11), однак не визначено ні обов`язку виконавчого комітету Луцької міської ради компенсувати перевізнику витрати на перевезення пільгових категорій пасажирів, ні розміру компенсації витрат, ні механізму відшкодування.

Товариство 27 листопада 2017 року зверталося до Державної регуляторної служби України про експертизу рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 14 жовтня 2010 року №659-1 «Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку», яка листом від 02 березня 2018 року №2325/0/20-18 повідомила, що за результатами аналізу рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 14 жовтня 2010 №s659-1 «Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку» встановлено, що його положення не узгоджуються з вимогами чинного законодавства України та суперечать принципам державної регуляторної політики

Натомість, пунктом 2.2.15 типового договору визначено, що перевізник додатково, окрім держзамовлення на соціально значущі послуги, безкоштовно та бездотаційно перевозить пасажирів пільгових категорій згідно з переліком, встановленим рішенням виконавчого комітету на відповідний рік, не більше семи пасажирів одночасно в салоні автобусу під час руху на маршруті. Зазначена норма прямо суперечить Закону Na2344-III.

Товариство 05 червня 2020 року звернулось до виконавчого комітету Луцької міської ради із заявою про внесення змін до договорів та приведення їх до вимог чинного законодавства, забезпечення відшкодування витрат за перевезення пасажирів пільгових категорій громадян однак заява ТзОВ ВТП «Санрайз» ЛТД не була розглянута по суті (арк. спр. 19-20).

Позивач не погоджуючись із такими діями відповідача, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про автомобільний транспорт" відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Згідно з частиною першою статті 42 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

У відповідності до частини першої статті 43 Закону України "Про автомобільний транспорт", визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

За змістом частин першої, восьмої статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Автомобільний перевізник - переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення.

Частиною п`ятою коментованої статті визначено, що договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п`яти років.

Процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі області (внутрішньообласний маршрут), автобусному маршруті, що не виходить за межі території району (внутрішньорайонний маршрут), автобусному маршруті, що проходить у межах населеного пункту (міський маршрут), та автобусному маршруті, що проходить у межах об`єднаної територіальної громади (далі - конкурс), а також процедуру визначення автомобільного перевізника для роботи на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут) визначена Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року (далі Порядок).

Згідно з пунктом 46 Порядку, організатор перевезень визнає переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах того перевізника-претендента, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів, підготовлених конкурсним комітетом.

Рішення про результати конкурсу оформляється протоколом, який підписується головуючим, секретарем та присутніми членами конкурсного комітету і подається організатору перевезень протягом п`яти робочих днів (пункт 49 Порядку).

Відповідно до пункту 51 Порядку рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводяться в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) організатора протягом не більш як 30 робочих днів з дня проведення конкурсу.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що обов`язковою передумовою укладення договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути) є проведення конкурсу серед перевізників-претендентів та визначення за наслідками його проведення переможця.

В пункті 2 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 грудня 2008 року поміж іншого зазначено, що умови конкурсу - встановлені організатором (обов`язкові та додаткові) умови перевезень пасажирів, які повинні виконувати автомобільні перевізники, визначені на відповідному об`єкті конкурсу.

Пунктом 53 Порядку визначено, що організатор перевезень на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах не пізніше десяти робочих днів з дня опублікування свого рішення на офіційному веб-сайті укладає з переможцем конкурсу договір згідно з обов`язковими та додатковими (за наявності) умовами конкурсу та додатковими умовами обслуговування маршруту, наданими перевізником-претендентом.

Відповідно до частин першої-другої статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, як це слідує з статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 7, 43 - 45 Закону України "Про автомобільний транспорт", а також пунктів 1, 5, 8, 46, 47, 49, 51, 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 грудня 2008 року, укладається організатором за результатами проведеного конкурсу та відповідно є єдиною підставою для здійснення перевезень на маршрутах загального користування.

Статтею 43 Закону "Про автомобільний транспорт" передбачено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Метою визначення автомобільного перевізника на конкурсних засадах є, серед іншого, створення конкурентного середовища (пункт 5 Порядку №1081).

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що підставою для укладення договору з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування є кілька юридичних фактів (юридичний склад), а саме: прийняття за результатами проведеного конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування конкурсним комітетом рішення про визначення переможця та введення такого рішення в дію розпорядчим документом організатора, без якого рішення конкурсного комітету не набирає чинності як юридичний факт.

Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 20 листопада 2019 року №724-1 «Про проведення конкурсів на перевезення пасажирів за автобусними маршрутами загального користування» оголошено конкурс на перевезення пасажирів за маршрутах № 6, №7, №22а, №35 та передбачено умови конкурсу, серед яких в пункті 2.2.5 зазначено, що інші умови викладені в типовому договорі, затвердженому рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №659-1 від 14 жовтня 2010 року (чинному на момент прийняття рішення, проведення конкурсу та укладення спірного договору) було проведено конкурс та протоколом засідання конкурсного комітету з визначення перевізників м. Луцька визначено переможцем конкурсу на маршруті № 22а - ТзОВ ВТП “Санрайз та доручено управлінню транспорту та зв`язку Луцької міської ради підготувати необхідні матеріали для укладення договору на перевезення пасажирів в м. Луцьку з переможцем конкурсу. На підставі даного рішення між Виконавчим комітетом Луцької міської ради та позивачем було укладено Договір № 35 від 07 лютого 2020 року.

Договір на організацію перевезення пасажирів є публічно-правовим договором, який передбачає: обов`язки перевізника забезпечити певний парк автомобілів, їх технічний стан, умови щодо тарифів, тощо.

Таким чином договір визначає умови, за яких перевізнику дозволяється здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів.

При цьому відносини замовника перевезень та перевізника у різних випадках оформлюються різними документами - у певних випадках оформлюються договором, а в інших - дозволом. Водночас значення як дозволу, так і договору одне й те саме - встановлення вимог до перевізника щодо здійснення ним господарської діяльності. Тому і правова природа як дозволу, так і договору щодо організації перевезень - однакова.

Отже, якщо відповідно до законодавства оформлюється не дозвіл, а договір, то такий договір має природу адміністративного.

За правилами пункту 16 частини першої статті 4 КАС України, адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону.

Так, дійсно судом встановлено, що в порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» , зокрема частини четвертої статті 37 якою визначено, що види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень в спірному договорі не прописано такі правові норми. Натомість підпунктом 2.2.15 пункту 2.2 даного договору визначено, що перевізник окрім держзамовлення на соціально значущі послуги, безкоштовно та бездотаційно перевозить пасажирів пільгових категорій згідно з переліком, встановленим рішенням виконавчого комітету на відповідний рік, не більше семи пасажирів одночасно в салоні автобусу під час руху на маршруті.

З огляду на зазначене, суд констатує наступне.

Підставою для укладення договору з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування є прийняття за результатами проведеного конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування конкурсним комітетом рішення про визначення переможця та введення такого рішення в дію розпорядчим документом організатора, без якого рішення конкурсного комітету не набирає чинності як юридичний факт.

Виконавчим комітетом Луцької міської ради було прийнято рішення від 20 листопада 2019 року №724-1 «Про проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування», яке і містить умови конкурсу, його проведення, затвердження переможця та укладення спірного договору №35 від 07 лютого 2020 року. Рішення виконкому Луцької міської ради № 659-1 від 14 жовтня 2010 року було чинним, а позивач, подаючи заяву на участь у конкурсі та укладаючи договір № 35 від 07 лютого 2020 року в повній мірі розумів та приймав зазначені умови.

На думку суду, скасування пункту договору № 35 від 07 лютого 2020 року фактично змінює умови конкурсу після його проведення, що в свою чергу зводить нанівець основні принципи конкурентності, рівності та змагальності, та неправомірно надають додаткові преференції перевізнику, який переміг на конкурсі перед іншими учасниками.

Крім того, обов`язок перевізника надавати послуги з перевезення пільгових категорій пасажирів безкоштовно та бездотаційно визначено в рішенні виконавчого комітету від 23 грудня 2019 року №852-1. Вказане рішення є чинним та в передбаченому Законом порядку не скасоване.

Суд не приймає доводів позивача про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №659-1 від 14 жовтня 2010 року, яким затверджено типовий договір, в якому наявний спірний пункт 2.2.15 оскільки втрата чинності не може бути підставою до визнання нечинним підпункту 2.2.15 договору №35 від 07 лютого 2020 року, так як спірний договір № 35 від 07 лютого 2020 року було укладено в порядку, визначеному пунктом 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 грудня 2008 року, на підставі рішень виконавчого комітету Луцької міської ради від 20 листопада 2019 року № 724-1 “Про проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування”.

Фактично, такий договір за своєю природою являється дозволом на зайняття господарською діяльністю суб`єктом господарювання з прописаними в ньому, затвердженими організатором правилами і підписаним та скріпленим печатками обома сторонами договору.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що договір на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування за своєю природою являється дозволом на здійснення суб`єктом господарювання певного виду діяльності, який укладається за результатами проведеного конкурсу та зміст якого (договору) викладається у від повідності зі змістом умов конкурсу.

Тобто, умови перевезень можуть змінюватися лише шляхом зміни рішення про проведення конкурсу до подачі заяви на участь у ньому та до його проведення. Оскільки, в рішенні про проведення конкурсу, згідно закону, викладено основні та додаткові умов конкурсу та умови перевезень. Подаючи заяву на участь у конкурсі перевізник засвідчує згоду на участь в конкурсі на визначених умовах.

Оскільки позивач прийняв умови конкурсу, був визнаний переможцем та під писав договір на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального кори стування № 35 від 07 лютого 2020 року, подана ним позовна заява є не правомірною, безпідставною та не підлягає до задоволення.

Також, не підлягає до задоволення вимога позивача про зобов`язання вчинити дії щодо визначення розміру витрат на перевезення пільгових категорій пасажирів, механізму здійснення виплат такої компенсації перевізнику за договором перевезення пасажирів № 35 від 07 лютого 2020 року, оскільки ця вимога суперечить умовам конкурсу, умови якого прийняв позивач засвідчивши це в заяві на участь у конкурсі та підписавши договір № 35 від 07 лютого 2020 року на підставі умов якого позивач здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування що створює загрозу фундаментальним принципам у підході до вибору перевізника — переможця, зокрема: конкурентної, рівності та змагальності.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 4, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 грудня 2008 року, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП «Санрайз» ЛТД (43000, Волинська область, місто Луцьк, провулок Дорожний, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 21738684) до Виконавчого комітету Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 19, ідентифікаційний код юридичної особи 04051327) про визнання нечинним договору в частині та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 23 листопада 2020 року.