Ухвала суду № 93072201, 25.11.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

25 листопада 2020 р. Справа № 120/6335/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою від 10.11.2020 відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 , в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд №029936 від 24.09.2020.

Іншою ухвалою від 10.11.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути виявлені судом недоліки, окрім іншого, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску, в частині вимог, які стосуються постанови ББА №344690 від 24.09.2020.

18.11.2020 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви. До поданої заяви позивачем, окрім іншого, додано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначив, що постановою ББА №344690 від 24.09.2020 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, винесеною начальником ССРПМ Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Кахно Максимом Миколайовичем, на нього накладено адміністративне стягнення за порушення ст. 132-1 КУпАП. В графі 5 цієї постанови зазначено, що порушення полягало в тому, що водій ОСОБА_1 24.09.2020 о 22:30 год. на 423 км а/д М-412 423 км перевозив вантаж «соя», був зупинений у якого, в зв`язку з висновком ППГВК було виявлено навантаження на строєну вісь 25175 кг при дозволених 24000 кг без відповідного дозволу, чим водій порушив п. 22.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене cт. 132-1 КУпАП. До такого рішення начальник ССРПМ Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Кахно М.М. дійшов на підставі результатів зважування перевозимого вантажу, який був здійснений на Стаціонарному пункті посадовими особами габаритно-вагового контролю в районі смт. Ворновиця автошляху Вінниця- Немирів по а/д М-12 «Стрій- Тернопіль-Кропивницький-Знаменка».

Разом із тим, як зазначає позивач, він не був згоден з тим, що мало місце перевантаження строєної вісі автомобіля, оскільки результати зважування вантажу, були отримані у неправомірний спосіб без урахування відсутності методики проведення зважування сипучого вантажу. Проте, оскаржити постанову сер. ББА №344690 від 24.09.2020 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, він не міг у передбачений ст. 289 КУпАП 10-дений строк, з поважних причин, оскільки для такого оскарження необхідно було довести, що результати зважування не відповідають тим параметрам, що зазначені в постанові серії ББА №344690 від 24.09.2020, які стали підставою для висновку про наявність порушень правил перевезення сипучого вантажу великоваговим транспортним засобом.

Таким чином, оскільки постанова сер. ББА №344690 від 24.09.2020 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є похідною від висновку посадових осіб габаритно-вагового контролю, він вимушений був дочекатись рішення управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області у спорі щодо вирішення питання правомірності проведення зважування вантажу, який він перевозив.

20.10.2020 начальник Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області Соколовський Олексій Дмитрович виніс постанову №198716 про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу, яка була вручена йому 24.10.2020.

З огляду на викладене, зазначає, що лише 24.10.2020 він отримав можливість оскаржити як постанову №198716 Управління Укртрансбезпеки, так і постанову сер. ББА №344690 від 24.09.2020 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Враховуючи наведені вище обставини, вважає, що строк звернення до суду з приводу оскарження постанови ББА №344690 від 24.09.2020 пропущений ним з поважних причин.

Надаючи оцінку обставинам, наведеними позивачем у поданому ним клопотанні, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Так, положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до положень ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно з ч. 2 ст. 291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови ББА №344690 від 24.09.2020, остання вручена особисто позивачу 24.09.2020, про що свідчить його власноручний підпис на постанові.

Разом із тим, до суду дана позовна заява подана позивачем лише 04.11.2020, тобто з пропуском 10-денного строку, визначеного ст. 289 КУпАП.

При цьому, посилання позивача на те, що він був позбавлений можливості оскаржити постанову ББА №344690 від 24.09.2020 до винесення рішення управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області у спорі щодо питання правомірності проведення зважування вантажу, який він перевозив, оцінюються критично, адже позивачем не надано жодних доказів існування будь-яких перешкод оскаржити постанову ББА №344690 від 24.09.2020 у визначений положеннями КУпАП 10-денний строк.

Більше того, оскаржувані у даній справі постанова Укртрансбезпеки від 20.10.2020 №198716 та постанова ББА №344690 від 24.09.2020, є двома окремими рішення двох різних суб`єктів владних повноважень, а тому посилання позивача на те, що він був позбавлений можливості оскаржити постанову ББА №344690 від 24.09.2020 до винесення постанови від 20.10.2020 №198716, є необґрунтованими.

Окрім того, із змісту постанови ББА №344690 від 24.09.2020 не слідує, що остання винесена саме на підставі постанови Укртрансбезпеки від 20.10.2020 №198716 чи/або акту Укртрансбезпеки про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Слід також звернути увагу на те, що постанова ББА №344690 від 24.09.2020 прийнята саме начальником ССРПМ Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області та на підставі його висновку про те, що позивачем скоєно адміністративне правопорушення, передбачене cт. 132-1 КУпАП.

В той же час, сам лише факт того, що такий висновок начальника ССРПМ Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ґрунтується на результатах зважування належного позивачу транспортного засобу, проведеного працівниками Укртрансбезпеки, не дає підстави ставити в залежність можливість оскарження позивачем постанови ББА №344690 від 24.09.2020 із прийняттям постанови Укртрансбезпеки від 20.10.2020 №198716.

Крім того, в клопотанні позивач також зазначив, що він не погоджувався із результатами зважування, однак не міг оскаржити постанову ББА №344690 від 24.09.2020 в 10-денний строк, оскільки для такого оскарження необхідно було довести, що результати зважування не відповідають тим параметрам, що зазначені в постанові ББА №344690 від 24.09.2020.

Разом із тим, позивач не зазначає чому відповідні обставини не могли бути предметом перевірки судом в разі оскарження ним відповідної постанови ББА №344690 від 24.09.2020 в строк, визначений положеннями КУпАП.

В той же час, із матеріалів позовної заяви судом не встановлено будь-яких інших переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав в строк, визначений положеннями КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).

Таким чином, враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем пропущено 10-денний строк звернення до суду, а у клопотанні про поновлення строку звернення ним не наведено жодних обставин на підтвердження поважності причин його пропуску, приходжу до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області в частині вимог, заявлених до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії ББА №344690 від 24.09.2020, - повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна