
Справа № 761/32911/20
Провадження № 2/761/8586/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: професійна спілка персоналу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про розірвання трудового договору, стягнення премії та середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вони не відповідають вимогам ст. 95, ст. 177 ЦПК України.
Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Дані вимоги процесуального закону позивачем дотримані не в повному обсязі, позивачем засвідчені копії з копій документів, що не передбачено чинним законодавством.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичною особою до суду з позовною заявою майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 5 цього ж Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є не лише вимоги про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, а й стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, який не входить до складу заробітної плати, а тому така позовна вимога повинна бути оплачена судовим збором.
При зверненні до суду з вимогою про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то це є спеціальний вид відповідальності роботодавця, спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу, а тому не входить до структури заробітної плати, у розумінні Закону України «Про оплату праці».
Таким чином пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому повинна бути оплачена судовим збором.
Зазначене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладений в Постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.
Згідно аналізу норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Позивачем, при зверненні до суду, судовий збір сплачений не в повному обсязі, йому слід сплатити за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Судовий збір повинен бути сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101, код отримувача 37995466, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA628999980313151206000026011, код класифікації доходів бюджету 22030101 із зазначення призначення платежу.
Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до суду в оригіналах.
У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного вважаю, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Враховуючи наведене, на підставі ст. 185 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: професійна спілка персоналу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про розірвання трудового договору, стягнення премії та середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Судове рішення № 93068299, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 23.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/32911/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: