Ухвала суду № 93067555, 16.11.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50089/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., при секретарі Ткаченко Ю.М., за участю прокурора: Мельничука В.А., захисника: Тернової В.О., підозрюваного: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Дубинської Марини Михайлівни про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- В С Т А Н О В И В:

16.11.2020 року до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12020000000000570 від 11.06.2020 - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Дубинської Марини Михайлівни про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000570 від 11.06.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправність власних дій, умисно, з особистих корисливих мотивів, що виражалися в одержанні від невстановленого замовника грошей, діючи за дорученням останнього, спланував та організував умисне вбивство ОСОБА_2 .. Так, у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рівне, громадянин України, українець, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше 18.03.2002 був засуджений Рівненським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. 30.07.2020 о 13 год. 40 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. 31.07.2020 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком по 22.09.2020. 17.09.2020 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000570 до 30.12.2020. 23.09.2020 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено до 22.11.2020. Слідчий вказує, що слідством не виконано всі необхідні та можливі слідчі та процесуальні дії, спрямовані на забезпечення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, зокрема не закінчено проведення ряду слідчих та процесуальних дій. Проведення цих дій має вкрай важливе значення для виконання визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений. Також, слідчий зазначає, без виконання цих слідчих (розшукових), процесуальних дій неможливо здійснити судовий розгляд у кримінальному провадженні, оскільки їх обов`язковість визначена законодавством. Крім того, вказує, що подання клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо підозрюваний ОСОБА_1 згідно ст. 177 КПК України, має на меті забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також тому що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, здатний до вчинення кримінальних правопорушень і, знаходячись на волі, продовжуватиме їх вчиняти. У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав. Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, надали письмові заперечення. Просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали, яким воно обґрунтоване, слідчий суддя приходить до наступних висновків. З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000570 від 11.06.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. 30.07.2020 о 13 год. 40 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 30.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. 31.07.2020 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком по 22.09.2020. 17.09.2020 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000570 до 30.12.2020. 23.09.2020 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено до 22.11.2020. Підозра ОСОБА_1 підтверджуються зібраними в ході слідства належними та допустимими доказами в їх сукупності, розголошення яких наразі може негативно позначитися на ході досудового розслідування. Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у слідчого правових підстав для внесення клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування. Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховував тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_1 за інкриміновані злочини у разі доведення його вини, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, а також наявність суспільного інтересу в забезпеченні об`єктивності досудового розслідування, та прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що продовжують існувати ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, потерпілого у кримінальному провадженні, звищити, сховати або спотворити речі та документи які мають істотне значення у кримінальному провадженні, продовжити протиправну діяльність, відтак саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та таким, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної в подальшому при здійсненні досудового розслідування та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України. Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Водночас, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обоє 'язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477- IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду. Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»), З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду. Так, у справі «Маккей проти Об`єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи. Відповідно до положень статті 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу обов`язково повинно містити посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177цього Кодексу;виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Тобто, одних припущень слідчого та прокурора щодо наявності певних ризиків недостатньо для винесення слідчим суддею, судом рішення про обрання запобіжного заходу, кожен конкретний ризик має бути доведений та обґрунтований доказами його існування, з наданням копій матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клітин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції. Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти Росії" національні органи влади зобов`язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами. Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в колісній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Як зазначено в п. 143 Рішення ЄСПЛ «Бойченко проти Молдови» одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»). Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються. Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності. Суд у рішенні по справі "Белчев проти Болгарії" наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами. Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Згідно Постанови N14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 р. «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи. В свою чергу, клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали перешкоджає те, що органу досудового розслідування потрібен додатковий час на виконання великого комплексу процесуальних дій визначених в клопотанні, необхідність вчинення яких обґрунтована матеріалами клопотання та доведена під час судового засідання. Необхідність у продовженні дії запобіжного заходу, застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_1 має на меті забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, сховати або спотворити речі та документи які мають істотне значення у кримінальному провадженні, продовжити протиправну діяльність. Також, слідчий суддя враховує, що в судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, але існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали. Будь-яких доказів, щодо неможливості перебування підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, не надано. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 а виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин. Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню частково, в якому підозрюється ОСОБА_1 та характер інкримінованих діянь, їх корисливий мотив та підвищену суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, наявність ризиків, враховуючи стадію досудового розслідування, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Разом з тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та беручи до уваги практику Європейського Суду з прав людини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Враховуючи обставини кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_1 та характер інкримінованих діянь, їх корисливий мотив та підвищену суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи стадію досудового розслідування, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 2 027 000 (два мільйона двадцять сім тисяч) грн., оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити частково. Продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 30.12.2020 року. Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України 2 027 000 (два мільйона двадцять сім тисяч) грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва: Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві ЄДРПОУ: 26268059 МФО: 820172 Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ Рахунок отримувача № UA128201720355259002001012089 Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. Покласти на підозрюваного підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з свідками по даному кримінальному провадженню; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30.12.2020 року. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали. Повний текст ухвали буде проголошений 23.11.2020 року о 14-15 год.

Слідчий суддя Остапчук Т.В.