Ухвала суду № 93067286, 17.11.2020, Оболонський районний суд міста Києва

17.11.2020 Справа № 758/2618/15-ц

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

______________

Унікальний №758/2618/15-ц

Провадження №2/756/36/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.,

за участю секретаря П`яла Ю.Б.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «СТ» «Ілллічівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «СТ» «Ілллічівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

У судові засідання, призначені на 26.06.2020, 04.09.2020, 09.10.2020 та 17.11.2020 позивач ОСОБА_1 не з`явився, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчать копії повісток та кореспонденція, направлена на адреси зареєстрованого та фактичного місця проживання позивача, яка повернулася до суду з поміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання», а також рекомендовані зворотні повідомлення з підписом позивача про отримання судових повісток в судові засідання, призначені на 09.10.2020 та 17.11.2020.

З матеріалів справи убачається, що позивач не звертався до суду з із заявою про розгляд справи без його участі, про зміну адреси свого місця проживання суд не повідомляв.

Матеріали справи містять однотипні клопотання позивача про відкладення розгляду справ на іншу дату (засідання призначені на 31.03.2020, 09.10.2020, 17.11.2020) з посиланням на те, що на території України діють карантинні обмеження і позивач не може з`явитися в судове засідання.

При цьому ухвалою суду, яка занесена до протоколу 09.10.2020, задоволено клопотання представника відповідача та визнано явку позивача в судове засідання обов`язковою для дачі особистих пояснень.

У зв`язку із повторною неявкою позивача в судові засідання судом було поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Позивач в судове засідання призначене на 17.11.2020 не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

12.10.2020 та 16.11.2020 від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на неможливість з`явитися в судові засідання, призначені на 09.10.2020 та 17.11.2020, внаслідок запровадження режиму надзвичайної ситуації, карантину на всій території України та з метою попередження розповсюдження захворюваності на COVID-19.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частинами першою, другою, п`ятою ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.97 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Складність справи та поведінка заявника є основними критеріями оцінювання розумності строку розгляду справи, як визначено листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45.

Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Згідно вимог п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом наведених норм процесуального права убачається, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Окрім того суд звертає увагу на те, що ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 09.10.2020 явку позивача в судове засідання для дачі особистих пояснень було визнано обов`язковою. Неявка позивача в судове засідання, призначене на 17.11.2020 свідчить про невиконання вищенаведеної ухвали суду.

З огляду на викладене, враховуючи повторну неявку позивача в судове засідання, суд вважає за можливе залишити позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 223, 257, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, зареєстрована: АДРЕСА_3 ), третя особа: Приватне акціонерне товариство «СТ» «Ілллічівське» (м. Київ, вул.. Саксаганського, 38-б, оф. 12), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- залишити без розгляду;

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Суддя: О.В. Диба