Ухвала суду № 93066909, 12.11.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

№ 755/13553/20

№ 3/755/6674/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 303243, ОСОБА_1 , 02 серпня 2020 року, о 00 годині 45 хвилин, знаходячись у парку за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, образливо чіплявся до громадян, пошкодив шлагбаум, камери та світлофор, на законну вимогу інспектора роти 3 батальйону 2 полку 2 старшого лейтенанта поліції Постолюка В.О. припинити адміністративне правопорушення, не відреагував. При цьому, висловлювався у грубій формі на адресу поліцейських, погрожував їм фізичною розправою. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та зазначив, що 01 серпня 2020 року, близько 23 години 00 хвилин, він йшов до автомобільної стоянки та проходив вздовж шлагбауму, що знаходиться по вул. Труханівській у м. Києві. Того дня він алкоголь не вживав. У зв`язку з тим, що шлагбаум перебував у закритому, горизонтальному положенні, автомобілі здійснювали його об`їзд по тротуару, чим заважали проходу пішоходам і йому зокрема. Поруч зі шлагбаумом знаходився громадянин, який на його запитання стосовно недопуску автомобілів на Труханів острів пояснив, що даний шлагбаум є комунальною власністю м. Києва та заїзд на острів здійснюється виключно за перепустками. На його переконання, Труханів острів, як місце масового відпочинку населення, є спеціально облаштованою територією, до якої має бути вільний доступ не тільки пішоходів, а й транспортних засобів. Вважає, що заборона з боку місцевої влади у вигляді обмеження проїзду автомобілів на Труханів острів суперечить законодавству. Запропонував громадянину, який здійснював відкриття шлагбауму дозволити громадянам на автомобілях безперешкодно заїхати на територію Труханова острову. На його прохання відкрити шлагбаум, останній висловився у його бік образливо, що він сприйняв як прояв очевидної неповаги до його честі та гідності. Така поведінка даного громадянина викликала у нього стресовий емоційний стан. Він запропонував йому вибачитись та тимчасово відкрити шлагбаум, доки не закінчиться рух транспорту, з метою недопущення травмування осіб, які проходили повз автомобілі, що рухались по тротуару. На повторне прохання відкрити шлагбаум, він знову почув нецензурні висловлювання зі сторони вказаного громадянина, що викликало у нього негативні емоції, у зв`язку з чим, з метою усунення перешкод у вільному доступі автомобілів до території Труханова острова, він пошкодив шлагбаум, на якому була камера відеоспостереження, світлофор, тумба управління, які належать Київській міській державній адміністрації. Він не мав бажання заподіювати шкоди будь-яким особам, а хотів тільки, щоб відкрили шлагбаум. Після того, як ним було пошкоджено майно, невідомі йому особи викликали поліцію. Після прибуття працівників поліції, він усвідомив наслідки своєї протиправної поведінки та зізнався, що дійсно пошкодив вищезазначене комунальне майно і висловив готовність відшкодовувати завдані збитки. Однак, працівники поліції без слів, без будь-якої вимоги, підійшли до нього, відштовхнули від таксі, почали його скручувати та бити, вибивали телефон, щоб він нічого на нього не знімав та одягли йому кайданки. Далі, він просидів до 03 години 00 хвилин у службовому автомобілі, прохав його відпустити та прохав залучити йому захисника, але йому в цьому відмовляли, у зв`язку з чим, перебуваючи у кайданках, він намагався самостійно зателефонувати захиснику, після чого, поліцейські почали йому говорити, що відвезуть до управління поліції, однак, цього так і не зробили. Крім того, зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано прізвища, адреси свідків і потерпілих, про яких йдеться у рапорті інспектора УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Бондар М.А . Отже, вважає, що ним не було вчинено злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, оскільки така вимога взагалі не ставилася. Також, вважає, що інспектор УПП у м. Києві ДПП старший лейтенант поліції не повинен був складати протокол про адміністративне правопорушення, а крім того, зазначений протокол складено із порушенням норм чинного законодавства. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складено незаконно та безпідставно, оскільки злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків з його боку не було, а також, не було і самих вимог з боку останніх.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кравченко Д.В. у судовому засіданні подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, яке мотивував тим, що близько 23 години 50 хвилин ОСОБА_1 , йдучи до стоянки автомобілів, на яку мало прибути таксі, проходив вздовж шлагбауму, що знаходиться по вул. Труханівській, 1, у м. Києві. У зв`язку з тим, що шлагбаум перебував у закритому, горизонтальному положенні, автомобілі здійснювали його об`їзд по тротуару, чим заважали проходу пішоходам. Поруч зі шлагбаумом перебував громадянин, який на запитання ОСОБА_1 стосовно заборони в`їзду автомобілів на Труханів острів пояснив, що даний шлагбаум є комунальною власністю м. Києва та заїзд на острів здійснюється виключно за перепустками. На прохання відкрити шлагбаум та дозволити громадянам на автомобілях безперешкодно заїхати на територію Труханова острова, громадянин висловився образливо і лайливо, що було сприйнято як прояв очевидної неповаги до честі та гідності. Така поведінка цього громадянина викликала у ОСОБА_1 стресовий емоційний стан. Громадянину було запропоновано вибачитись та тимчасово відкрити шлагбаум, доки не закінчиться рух транспорту, з метою недопущення травмування осіб, які проходили повз автомобілі, що рухались по тротуару. На повторне прохання відкрити шлагбаум, громадянин знову почув нецензурні висловлювання, що викликало негативні емоції у ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, з метою усунення перешкод у вільному доступі автомобілів до території Труханова острова, останній пошкодив шлагбаум, камери відеоспостереження, світлофори, тумби управління, що належать Київській міській державній адміністрації. Далі, приїхали поліцейські та склали протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 303243 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. У вчиненні злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків ОСОБА_1 своєї провини не визнає, оскільки, він на момент прибуття працівників патрульної поліції не здійснював протиправних дій, а лише пошкодив чуже майно, за яке повністю відшкодував шкоду. Зокрема, у протоколі про адміністративне повинні бути зазначені прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є. Проте, всупереч вимогам КУпАП, відомості щодо даних осіб не зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, хоча факт присутності свідків на місці події підтверджується рапортом інспектора УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Бондар М.А. Крім того, правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність саме законної вимоги поліцейського, що була адресована ОСОБА_1 . Вимога поліцейського та його розпорядження є актом, юридично рівнозначним наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим. У протоколі про адміністративне правопорушення має бути відображений зміст законних вимог, що були висунуті працівниками поліції ОСОБА_1 . Водночас, зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 продовжував вчиняти адміністративне правопорушення, однак, не зазначено, які саме законні вимоги працівника поліції повинні бути виконані, що є підставою для закриття провадження по справі, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 . Зокрема, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявний протокол про адміністративне затримання № 102081 від 02.08.2020 року, якій містить порушення ст. 261 КУпАП щодо інформування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про здійснення адміністративного затримання. Крім того, факт повного відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 370 648,87 гривень підтверджується довідкою від потерпілої сторони - Комунального підприємства «Інформатики» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 31024875. За таких обставин, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази, які б свідчили, що вказана злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, сталася саме у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 положень ст. 185 КУпАП. На підтвердження своїх пояснень надав суду письмові докази та відеозапис з мобільного телефону з місця події.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що ОСОБА_1 є його товаришем. На Труханів острів вони приїхали втрьох - він, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щоб домовитися про місце святкування дня народження доньки ОСОБА_1 . Далі, ОСОБА_1 пішов до таксі, метрів за 200, і вони почули якийсь шум. Підійшовши, вони побачили, що приїхали працівники поліції та неподалік таксі, на парковці, заламали ОСОБА_1 , почали його бити, при цьому, будь-якої словесної вимоги поліцейських не було. Працівник поліції коліном наступив на голову ОСОБА_1 , а останній, тим часом, намагався дістати телефон та прохав викликати захисника. Вони із ОСОБА_2. намагалися витягти ОСОБА_1 , прохали працівників поліції його відпустити та не бити, однак, поліцейські на це не реагували. Жодного супротиву поліцейським зі сторони ОСОБА_1 не було.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що ОСОБА_1 є його товаришем. На Труханів острів вони приїхали втрьох - він, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , щоб домовитися про місце святкування дня народження доньки ОСОБА_1 . Його телефон розрядився, а тому, ОСОБА_1 пішов викликати таксі, оскільки на територію заїхати було неможливо через встановлений шлагбаум, а він та ОСОБА_4 залишилися далі домовлятися про святкування дня народження. Потім, коли вони підійшли до шлагбаума, до таксі, то там вже знаходилися працівники поліції, які скручували ОСОБА_1 та били. Все відбувалося дуже швидко. Жодного супротиву працівникам поліції ОСОБА_1 не чинив, а також, не було з боку поліцейських будь-яких вимог до останнього.

Зокрема, у судовому засіданні, за участю ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Кравченка Д.В., свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2. , було переглянуто відеозапис з мобільного телефону з місця події, наданий адвокатом ОСОБА_2. у судовому засіданні.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Кравченка Д.В., свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2. , переглянувши відеозапис, дослідивши наявні матеріали в їх сукупності, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Відповідно до ст. 185 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 02 серпня 2020 року, о 00 годині 45 хвилин, знаходячись у парку за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, образливо чіплявся до громадян, пошкодив шлагбаум, камери та світлофор, на законну вимогу інспектора роти 3 батальйону 2 полку 2 старшого лейтенанта поліції Постолюка В.О. припинити адміністративне правопорушення, не відреагував. При цьому, висловлювався у грубій формі на адресу поліцейських, погрожував їм фізичною розправою, що суперечить відеозапису, наданого адвокатом Лавриновичем Д.В. та поясненням свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2. , які пояснили, що будь-яких вимог до ОСОБА_1 з боку працівників поліції не було, а з боку останнього, не було будь-якого супротиву поліцейським та висловлювань на їх адресу.

Всі наведені вище обставини та зібрані докази в їх сукупності, дають підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, адже, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зокрема, уточнювати, відредактовувати протокол суд змоги не має, адже ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв`язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Кравченка Д.В., свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2. , вивчивши наявні докази в їх сукупності, необхідно провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Так, п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 185, 245, 247, 251-252, 256, 266, 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: