
Справа № 643/12087/20
Провадження № 2/643/3811/20
УХВАЛА
24.11.2020
Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши
заяву ОСОБА_1
про відвід судді Новіченко Н.В. у справі № 643/12087/20
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім - 2009»
про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім -2009» (далі - відповідач), в якому просить зобов`язати правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» надати їй наступні документи:
- технічну документацію (технічний паспорт) будинку АДРЕСА_1 з усіма поверхами та нежитловими приміщеннями;
- ситуаційний план території Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім - 2009» та інформацію про об`єкти, розміщені на такій території;
- документи про отримання в користування та технічну документацію на земельну ділянку, надану Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» для обслуговування зазначеного будинку;
- всі протоколи та рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» за 2019-2020 роки;
- всі договори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» з постачальниками комунальних послуг, водопостачання та водовідведення, опалення, електропостачання та інших комунальних послуг для обслуговування зазначеного вище будинку, які чині на момент розгляду даної позовної заяви;
- договори оренди нежитлових та технічних приміщень, які розмішені у будинку АДРЕСА_1 , та щодо видів діяльності, які здійснюють такі орендарі у нежитлових приміщеннях будинку;
- інформацію про власників нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 , якщо такі є в наявності, та щодо видів діяльності, які здійснюють такі власники у нежитлових приміщеннях будинку;
- інформацію про те, чи повідомлялися керівні органи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» про передачу квартири АДРЕСА_2 для використання в якості офісного приміщення для здійснення діяльності, та надання згоди на передачу в оренду зазначеної квартири для розміщення офісного (нежитлового) приміщення;
- фінансові звіти Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» за 2018-2020 роки;
- фінансове обґрунтування, рішення та протоколи органів управління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім - 2009» щодо порядку розрахунку вартості комунальних платежів, обсягів водопостачання та водовідведення, електропостачання, опалення, постачання газу (та якого саме газу - для опалення або побутового газу), вартості зазначених послуг;
- банківські виписки про нарахування, сплату та зарахування на рахунок Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» комунальних та інших платежів всіма співвласниками Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» за 2019 та 2020 роки;
- статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009», рішення Загальних зборів про обрання складу Правління, склад якого чинний на час подання даного позову, персональний склад Правління;
- рішення Правління про скликання Загальних зборів у 2019-2020 роках, та документи на підтвердження порядку доведення (направлення засобами поштового зв`язку) таких рішень до відома всіх співробітників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім- 2009».
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Одночасно, позивачем у позовній заяві викладено клопотання про витребування від відповідача додаткових доказів у справі в порядку приписів статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, а саме:
- технічну документацію (технічний паспорт) будинку АДРЕСА_1 з усіма поверхами та нежитловими приміщеннями;
- ситуаційний план території Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім - 2009» та інформацію про об`єкти, розміщені на такій території;
- документи про отримання в користування та технічну документацію на земельну ділянку, надану Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» для обслуговування зазначеного будинку;
- всі протоколи та рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» за 2019-2020 роки;
- всі договори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» з постачальниками комунальних послуг, водопостачання та водовідведення, опалення, електропостачання та інших комунальних послуг для обслуговування зазначеного вище будинку, які чині на момент розгляду даної позовної заяви;
- договори оренди нежитлових та технічних приміщень, які розмішені у будинку АДРЕСА_1 , та щодо видів діяльності, які здійснюють такі орендарі у нежитлових приміщеннях будинку;
- інформацію про власників нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 , якщо такі є в наявності, та щодо видів діяльності, які здійснюють такі власники у нежитлових приміщеннях будинку;
- інформацію про те, чи повідомлялися керівні органи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» про передачу квартири АДРЕСА_2 для використання в якості офісного приміщення для здійснення діяльності, та надання згоди на передачу в оренду зазначеної квартири для розміщення офісного (нежитлового) приміщення;
- фінансові звіти Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» за 2018-2020 роки;
- фінансове обґрунтування, рішення та протоколи органів управління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім - 2009» щодо порядку розрахунку вартості комунальних платежів, обсягів водопостачання та водовідведення, електропостачання, опалення, постачання газу (та якого саме газу - для опалення або побутового газу), вартості зазначених послуг;
- банківські виписки про нарахування, сплату та зарахування на рахунок Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» комунальних та інших платежів всіма співвласниками Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» за 2019 та 2020 роки;
- статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009», рішення Загальних зборів про обрання складу Правління, склад якого чинний на час подання даного позову, персональний склад Правління;
- рішення Правління про скликання Загальних зборів у 2019-2020 роках, та документи на підтвердження порядку доведення (направлення засобами поштового зв`язку) таких рішень до відома всіх співробітників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім- 2009».
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10.08.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2020 відкрито провадження у справі № 643/12087/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.10.2020 року.
05.10.2020 року підготовче засідання не відбулось у зв`язку з неявкою учасників справи та поданням ними клопотань про відкладення розгляду справи.
У зв`язку з цим, підготовче засідання відкладено на 15.10.2020 року.
У підготовчому засіданні 15.10.2020 року протокольною ухвалою суд відмовив у залученні до участі у справі в якості третіх осіб вказаних позивачем у позовній заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Протокольною ухвалою від 15.10.2020 року підготовче засідання відкладено на 03.11.2020 року.
Протокольною ухвалою від 03.11.2020 року підготовче засідання відкладено на 06.11.2020 року.
У підготовчому засіданні 06.11.2020 року судом розглянуто викладене у позовній заяві клопотання позивача про витребування додаткових доказів у справі та протокольною ухвалою відмовлено в його задоволенні.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкові від 06.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 643/12087/20 до судового розгляду по суті на 20.11.2020 року.
У судовому засіданні 20.11.2020 року позивач заявила клопотання про надання часу для надання можливості підготувати заяву про відвід судді Новіченко Н.В.
23.11.2020 року позивачем подано заяву про відвід судді Новіченко Н.В. від розгляду справи № 643/12087/20.
Заява мотивована тим, що:
- з моменту відкриття провадження у справі на адресу третіх осіб не направлялися судові повістки та копії ухвал, внаслідок чого судом не було забезпечено явку до суду та повідомлення належним чином щодо усіх судових засідань всім учасникам справи. Також судом без ухвалення жодного процесуального рішення, без жодної мотивації та аргументації відповідно до процесуального закону лише після третього судового засідання видалено таких учасників справи як третіх осіб;
- під час розгляду справи позивачем заявлялися клопотання про перевірку повноважень учасників справи та витребування необхідних документів на підтвердження їх повноважень, яке судом було задоволено, проте, за результатами розгляду такого клопотання суддя не звернула увагу на те, що фактично таке клопотання було виконане лише частково в частині надання копії Статуту, а витребуваний судом протокол Загальних зборів наданий не був. Натомість Статут ОСББ «Наш Дім-2009» повноважень такої категорії осіб як «засновники» не передбачає, оскільки статус «засновника» такої юридичної особи як ОСББ припиняється з моменту державної реєстрації юридичної особи, але містить чіткі повноваження осіб, які обрані у визначеному Статутом порядку до складу керівних осіб ОСББ. На теперішній час жодними належним та допустимим доказом повноваження представників ОСББ «Наш Дім - 2009» Старухіної В.О. та ОСОБА_4 не підтверджені. Так само, у зв`язку з неподанням протоколу Загальних зборів ОСББ «Наш дім - 2009» щодо обрання керівних органів відсутня можливість перевірити повноваження ОСОБА_5 як голови правління ОСББ, якою підписано довіреність та укладено договір про правову допомогу з третім представником відповідача - адвокатом Водолажченко В.М. Таким чином, суд допустив колізію, до якої до участі у справі судом допущено двох представників відповідача - ОСОБА_5 та Пашкову І.О., проте повноваження таких осіб на представництво відповідача належним чином не підтверджено, оскільки Статут ОСББ підтверджує наявність окремих повноважень лише щодо відповідної посади, а рішення конкретного органу - ОСББ - Загальних зборів - підтверджує факт обрання саме конкретних осіб на визначені Статутом керівні органи ОСББ;
- позивачем 20.11.2020 року було заявлено клопотання про розгляд судом клопотання, яке міститься у позовній заяві, про витребування додаткових доказів у справі, оскільки на дату зазначеного судового засідання воно не було розглянуто судом у визначеному законодавством порядку на стадії підготовчого судового засідання. Таким чином, суд безпідставно та протиправно, без виконання усіх процесуальних дій на стадії підготовчого судового засідання закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, що є грубим порушенням як моїх прав, як позивача, так і прав третіх осіб;
- судом безпідставно не було здійснено фіксування першого та другого судових засідань технічними засобами.
Окремо позивач звертає увагу і на те, що сумніви в об`єктивності головуючого судді Новіченко Н.В. у справі № 643/12087/20 також виникають під час безпосереднього проведення судових засідань, під час яких головуючий суддя взагалі не здійснює контроль за поведінкою учасників справи в залі суду, допускає з боку учасників зі сторони відповідачів постійні висловлювання на адресу позивача, не роблячі при цьому жодних зауважень, інших заходів впливу при проведенні судових засідань, ведення судових засідань здійснюється хаотично та без визначення порядку їх проведень. Позивач припускає, що неналежне ведення судових засідань головуючим суддею є лише відсутність будь-якого досвіду у головуючого судді, якого щойно призначено перед прийняттям справи до розгляду.
Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про сумніви в об`єктивності та неупередженості головуючого судді Новіченко Н.В., збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, а з метою недопущення сумніву в неупередженості судді, у зв`язку з необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді справи, недопущенні у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суму та забезпечення довіри до судової влади України, виключення суб`єктивних підстав для сумніву заявника в неупередженості суду, вбачаються підстави для відводу судді Новіченко Н.В. від розгляду справи № 643/12087/20.
Частинами 1-3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Положеннями частини 7 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву про відвід судді Новіченко Н.В., суд зазначає наступне.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статей 36-41 Цивільного процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв`язку з цим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було унормовано у статті 36 Цивільного процесуального кодексу України.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
При вирішенні справи «Biluha v. Ukraine» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Окрім того, за практикою Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися у неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.
Відповідно до частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
При цьому, частиною 4 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом частини третьої статті 39 Цивільного процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.
В частині четвертій статті 39 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно довести наявність упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Разом з тим, подана позивачем заява не містить жодних обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді Новіченко Н.В., та можуть бути підставою для її відводу від розгляду справи відповідно до статей 36, 37 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, щодо незалучення до участі у справі вказаних позивачем у позовній заяві третіх осіб та не направлення на їх адресу викликів та копій процесуальних документів, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 53 Цивільного процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (частина 3 статті 53 Цивільного процесуального кодексу України).
Положеннями частини 4 статті 53 Цивільного процесуального кодексу України у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно з частиною 5 статті 53 Цивільного процесуального кодексу України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
З аналізу вищевказаних приписів чинного законодавства вбачається, що питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про відкриття провадження у справі) або під час розгляду справи.
Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині позовної заяви певної особи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.
Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.
Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.
Вказуючи у позовній заяві як третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачем всупереч вимог частини 5 статті 53 Цивільного процесуального кодексу України не зазначено, на яких підставах означених третіх осіб належить залучити до участі у справі.
У підготовчому засіданні 15.10.2020 року судом на виконання вимог частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України ставилася на обговорення питання щодо залучення до участі у справі в якості третіх осіб вказаних позивачем у позовній заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Позивач просив суд залучити вказаних осіб до участі у справі зазначивши, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також є співвласниками ОСББ «Наш Дім - 2009», а отже рішення у даній справі вливає на їх права та обов`язки.
Разом з тим, предметом позову у даній справі є захист прав та інтересів ОСОБА_1 як співвласника ОСББ «Наш Дім - 2009» шляхом зобов`язання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-2009» надати їй певні документи.
Таким чином, на переконання суду, рішення у даній справі, виходячи з предмета заявлених позовних вимог, жодним чином не вплине на права та обов`язки вказаних позивачем у позовній заяві осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відсутні правові підстави для залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Одночасно суд зазначає, що у випадку, якщо вищевказані співвласники ОСББ вважають свої права порушеними, вони не були позбавлені можливості вступити у справу в порядку статті 52 Цивільного процесуального кодексу України як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, або звернутися до суду з окремим позовом.
Відповідно до частини 5 статті 259 Цивільного процесуального кодексу України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
За таких обставин, у підготовчому засіданні 15.10.2020 року, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовив у залученні до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Щодо не розгляду судом у встановленому законом порядку клопотання позивача про витребування додаткових доказів у справі, суд зазначає наступне.
Так, у судовому засіданні 20.11.2020 року позивач заявила клопотання про розгляд викладеного нею у позовній заяві про витребування додаткових доказів у справі та вимагала, щоб суд розглянув його.
Проте, вказане позивачем у позовній заяві клопотання про витребування додаткових доказів у справі було розглянуто судом у відповідності з вимогами частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України під час судового засідання 06.11.2020 року, яке відбувалося за участю позивача та представників відповідача.
У підготовчому засіданні 06.11.2020 року позивач підтримала викладене у позовній заяві клопотання про витребування додаткових доказів у справі та просила суд задовольнити його.
Представники відповідачів проти задоволення означеного клопотання заперечили.
У підготовчому засіданні 06.11.2020 року, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, суд відповідно до частини 5 статті 259 Цивільного процесуального кодексу України без виходу до нарадчої кімнати ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні викладеного позивачем у позовній заяві клопотання про витребування додаткових доказів у справі.
Так, відповідно до частини 1 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
В силу приписів частини 2 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Подане позивачем клопотання про витребування додаткових доказів у справі не відповідає вимогам частини 2 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд відмовив в його задоволенні.
При цьому, суд зазначає, що задоволення судом поданого позивачем клопотання про витребування додаткових доказів у справі, які є тотожніми заявленим позовним вимогам, фактично тягне за собою вирішення спору по суті без ухвалення рішення суду, що суперечить приписам статей 84, 245, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України та нівелює завдання та засади цивільного судочинства, передбачені статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України.
Щодо повноважень представників відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.
В силу приписів частин 1-3 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Матеріали справи містять належні докази на підтвердження повноважень ОСОБА_5 та ОСОБА_4 здійснювати представництво в суді інтересів ОСББ «Наш дім- 2009», відомості про яких також занесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result, і є актуальними станом на час розгляду справи.
Стосовно доводів позивача про відсутність технічної фіксації судового процесу першого та другого судових засідань, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини 1-2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В даному випадку, перше підготовче засідання було призначено на 05.10.2020 року, однак його фіксація дійсно не здійснювалась в силу приписів частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у підготовче засідання всіх учасників справи.
В подальшому, судом здійснювалася технічна фіксація всіх судових засідань, в т.ч. і підготовчого засідання від 15.10.2020 року, про що свідчать технічні записи судових засідань, які є додатками до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднані до матеріалів справи.
Посилання позивача на те, що сумніви в об`єктивності головуючого судді Новіченко Н.В. у справі № 643/12087/20 також виникають під час безпосереднього проведення судових засідань, під час яких головуючий суддя взагалі не здійснює контроль за поведінкою учасників справи в залі суду, допускає з боку учасників зі сторони відповідачів постійні висловлювання на адресу позивача, не роблячі при цьому жодних зауважень, інших заходів впливу при проведенні судових засідань, ведення судових засідань здійснюється хаотично та без визначення порядку їх проведень, а також припущення позивача про те, що неналежне ведення судових засідань головуючим суддею є лише відсутність будь-якого досвіду у головуючого судді, якого щойно призначено перед прийняттям справи до розгляду, взагалі є безпідставними, необґрунтованими, не відповідають наявним в матеріалах справи доказам.
Отже, наведені позивачем доводи щодо сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Новіченко Н.В., мають суб`єктивний характер, оскільки жодного прикладу чи факту вчинення дій, які б свідчили про його упередженість чи ставили б під сумнів безсторонність судді, не наведено.
Крім того, з доводів позивача у цій справі не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ`єктивність судді.
У контексті поданої заяви суд звертає увагу позивача на приписи частини четвертої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи наведене, викладені у заяві позивача про відвід судді Новіченко Н.В. доводи мають суб`єктивний для позивача характер, є незгодою з процесуальними рішеннями судді та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Новіченко Н.В. при розгляді справи № 643/12087/20, у зв`язку з чим заявлений відвід є необґрунтованим.
В силу приписів частини 3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 40, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
1.Визнати заявлений ОСОБА_1 відвід судді Новіченко Н.В. від розгляду справи № 643/12087/20 необґрунтованим.
2.Заяву про відвід судді передати для розгляду судді, визначеному в порядку ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Н.В. Новіченко
Судове рішення № 93061810, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 24.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 643/12087/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: