Ухвала суду № 93061037, 23.11.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/15929/20

Провадження № 1-кс/638/2692/20

23.11.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі: слідчого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Жакун Н. О.

з участю слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Рустамова Р. А

з участю прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Самусенка А. В.

з участю підозрюваної ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Рустамова Р. А., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Самусенком А. В. за матеріалами кримінального провадження №12020220480003015 від 09.09.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, українки, громадянки України, освіта середня, офіційно не працюючої, не одруженої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Рустамова Р. А. за матеріалами кримінального провадження №12020220480003015 від 09.09.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220480003015 від 09 вересня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України.

Так, 20 жовтня 2020 року, о 15 годині 00 хвилини ОСОБА_1 перебувала у торговому залі магазину «Рибне ремесло», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янка 8, де здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «Морська свіжість», ЄДРПОУ 31058071, коли в неї раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, ОСОБА_1 о 15 годині 20 хвилин, упевнившись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, взяла зі стелажу з солодощами та сховала собі в сумку 6 упаковок продукту харчування кондитерський виріб Шоколад «Chacher» темний 70% вагою нетто 300г, загальна вартість яких, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 171 від 13.11.2020 року становить 584 грн. 52 коп. Далі, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, підійшла до ковбасно-молочного відділу, де з полиці взяла продукт харчування молочна продукція Сир «Королівський» 45% вагою 0.35кг, вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №171 від 13.11.2020 року становить 68 грн. 52 коп.

Після чого ОСОБА_1 із захованим майном направилась на вихід з вказаного супермаркету, не пред`явивши і не оплативши товар на касі, покинула приміщення вказаного супермаркету, та зникла з місця злочину, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши тим самим ТОВ «Морська свіжість» матеріальну шкоду на загальну суму 653 грн. 04 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними умисними діями скоїла кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 20 жовтня 2020 року, о 18 годині 37 хвилини ОСОБА_1 перебувала у торговому залі супермаркету «Класс», розташованому за адресою: м. Харків, пр. Людвіга Свободи, 43, де здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «УКР-ТРЕЙД», ЄДРПОУ 30512339, коли в неї раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, ОСОБА_1 о 18 годині 38 хвилин, упевнившись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, взяла зі стелажу табачні вироби Цигарки з фільтром ТМ «Davidoff Reach Purple» у пачці 20 одиниць у кількості 10 упаковок, загальна вартість яких згідно висновку судової товарознавчої експертизи №174 від 13.11.2020 року становить 447 грн. 70 коп., та сховала їх до своєї сумки. Після чого ОСОБА_1 , з захованим майном, направилась на вихід з вказаного супермаркету, не пред`явивши і не оплативши товар на касі, покинула приміщення вказаного супермаркету, та зникла з місця скоєння злочину, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши тим самим ТОВ «УКР-ТРЕЙД» матеріальну шкоду на загальну суму 447 грн. 70 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними умисними діями скоїла кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 20 жовтня 2020 року, о 16 годині 22 хвилини ОСОБА_1 перебувала у торговому залі супермаркету «Класс», розташованому за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 33-А, де здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «Мега-Трейд», ЄДРПОУ 38157537, коли в неї раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, ОСОБА_1 о 16 годині 25 хвилин, упевнившись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, взяла зі стелажу з чаєм та сховала собі в сумку та під куртку одну упаковку продукту харчування Чай зелений «Happy meleon» тубус вагою нетто 80 г Curtis, одну упаковку продукту харчування Чай чорний «Lovely Cherry» тубус вагою нетто 80 г Curtis, одну упаковку продукту харчування Чай чорний «Dreamy barberry» тубус вагою нетто 80 г Curtis, одну упаковку продукту харчування Чай чорний «Lovel-Dovey» тубус вагою нетто 80 г Curtis, одну упаковку продукту харчування Чай чорний «Kissy-Kissy» тубус вагою нетто 80 г Curtis, одну упаковку продукту харчування Чай чорний «Sparkling Love» тубус вагою нетто 80 г Curtis, загальна вартість яких, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №163 від 04.11.2020 року становить 465 грн. 00 коп.

Після чого ОСОБА_1 , із захованим майном, направилась на вихід з вказаного супермаркету, не пред`явивши і не оплативши товар на касі, покинула приміщення вказаного супермаркету, та зникла з місця скоєння злочину, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши тим самим ТОВ «Мега-Трейд» матеріальну шкоду на загальну суму 465 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними умисними діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 21 жовтня 2020 року, о 14 годині 19 хвилини ОСОБА_1 перебувала у торговому залі супермаркету «Класс», розташованому за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 33-А, де здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «Мега-Трейд», ЄДРПОУ 38157537, коли в неї раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, ОСОБА_1 о 16 годині 20 хвилин, упевнившись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, взяла зі стелажу з чаєм та сховала собі в сумку чотири упаковки продукту харчування Чай зелений «Richard Royal Aristocrat» у пакетах 25x2 г, загальна вартість яких, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №164 від 04.11.2020 року становить 162 грн. 40 коп. Далі, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, о 14 годині 21 хвилин підійшла до відділу з солодощами, де з полиці з шоколадом взяла та сховала собі під куртку одинадцять плиток продукту харчування Шоколад «MAXFUN CRAFT» попкорн, вагою нетто 160 г, загальна вартість яких згідно висновку судової товарознавчої експертизи №164 від 04.11.2020 року становить 540 грн. 10 коп.

Після чого, ОСОБА_1 , не маючи наміру розрахуватися за вказаний товар, пройшла лінію касового контролю супермаркету, та направилась до виходу, однак з причин, що не залежали від її волі, не довела свій злочинний умисел до кінця, оскільки була зупинена співробітниками служби охорони супермаркету. Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями могла би спричинити матеріальну шкоду ТОВ «Мега-Трейд» на загальну суму 702 грн. 50 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними умисними діями скоїла кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 05 листопада 2020 року, о 12 годині 03 хвилини ОСОБА_1 перебувала у торговому залі магазину «Рибне ремесло», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янка 8, де здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «Морська свіжість», ЄДРПОУ 31058071, коли в неї раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, ОСОБА_1 о 12 годині 03 хвилини, упевнившись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, взяла зі стелажу продукт харчування Кава молота «Lavazza» Qualita Ого, вагою нетто 250г з/банка у кількості 4 штуки загальна вартість яких, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 172 від 13.11.2020 року становить 506 грн. 68 коп., та сховала їх до свого рюкзаку. Далі, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, підійшла до відділу з консервованими виробами, де з полиці взяла продукт харчування рибні консерви Тунець ТМ «Аквамарин» натуральний, ключ, вагою нетто 185 г, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи №172 від 13.11.2020 року становить 66 грн. 50 коп.

Після чого ОСОБА_1 , із захованим майном, направилась на вихід з вказаного супермаркету, не пред`явивши і не оплативши товар на касі, покинула приміщення вказаного супермаркету, та зникла з місця скоєння злочину, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши тим самим ТОВ «Морська свіжість» матеріальну шкоду на загальну суму 539 грн. 93 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними умисними діями скоїла кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 07 листопада 2020 року, близько 08 годині 03 хвилини ОСОБА_1 перебувала у торговому залі магазину «Баскет», розташованому за адресою: м. Харків, пр. Л. Свободи, 29, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_2 », коли в неї раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, ОСОБА_1 , упевнившись в тому, що за и діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, взяла зі стелажу з запальничками одинадцять запальничок ТМ «ВІС». Далі, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, підійшла до відділу з продовольчими товарами гель для гоління для чутливої шкіри «Gillette» ємністю 75 мл у кількості 2 пгг., дезодоранти твердий стік для чоловіків «Old Spiee» 50 мл у кількості 2 пгг., антисептик «ZZZORO» ємністю 100 мл у кількості 2 шт. Після чого, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, підійшла до відділу з кондитерськими виробами шоколад «Millenium Fruis nuts» вагою нетто 140 г у кількості 7 плиток. Загальна вартість вищевказаних товарів згідно висновку судової товарознавчої експертизи №175 від 13.11.2020 року становить 751 грн. 40

Після чого, ОСОБА_1 , не маючи наміру розрахуватися за вказаний товар, пройшла лінію касового контролю супермаркету, та направилась до виходу, однак з причин, що не залежали від її волі, не довела свій злочинний умисел до кінця, оскільки була зупинений співробітниками служби охорони супермаркету. Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями могла би спричинити матеріальну шкоду ФОП « ОСОБА_2 » на загальну суму 751 грн. 40 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними умисними діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 18 жовтня 2020 року, близько 15 годині 00 хвилини ОСОБА_1 перебувала у торговому залі магазину «Рибне ремесло», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янка 8, де здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «Морська свіжість», ЄДРПОУ 31058071, коли в неї раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, ОСОБА_1 о 12 годині 03 хвилини, упевнившись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, взяла зі стелажу з кондитерськими виробами 13 плиток продукту харчування кондитерський виріб Шоколад «Chacher» вагою нетто 300г, загальна вартість яких, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №170 від 13.11.2020 року становить 1266 грн. 46 коп. та сховала їх до свого рюкзаку.

Після чого ОСОБА_1 , із захованим майном направилась на вихід з вказаного супермаркету, не пред`явивши і не оплативши товар на касі, покинула приміщення вказаного супермаркету, та зникла з місця скоєння злочину, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши тим самим ТОВ «Морська свіжість» матеріальну шкоду на загальну суму 1266 грн. 46 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними умисними діями скоїла кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

17.11.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні слідчий СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Рустамов Р. А., а також прокурор Харківської місцевої прокуратури №1 Самусенко А. В. підтримали клопотання та просили обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_1 проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала, просила суд обрати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтовуючи у клопотанні наявність ризиків, що визначають доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий обмежився лише переліком законодавчих підстав для його застосування, водночас не довів їх достовірність та неможливість застосування інших, більш м`яких видів запобіжних заходів для їх запобігання. Окрім цього, останнім не доведено тих обставин, що запобігти таким ризикам, як: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, ОСОБА_1 зможе лише найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини в кримінальних справах розумний строк, про який йдеться у пункті 1 статті 6 Конвенції, починається з моменту обвинувачення особи, тобто з часу, коли компетентні органи офіційно її повідомили, що вона вчинила злочин. Стосовно закінчення цього строку у кримінальних справах період, про який йдеться у пункті 1 статті 6 Конвенції, охоплює все провадження, включаючи оскарження (Рішення Європейського суду з прав людини «Меріт проти України»).

Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).

Незважаючи на важкість санкції статті кримінального закону згідно обвинувачення – арешт на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, суд безпосередньо керується нормою прямої дії – статтею 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості підсудного.

Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде суперечити п.п. «c» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини та принципу правової держави, оскільки час, який особа знаходиться під вартою, хоча і є співмірним з тяжкістю обвинувачення, однак останнє на даний час не є доведеним.

Такий висновок суду сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.

У відповідності до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Положеннями статті 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Таким чином, вирішуючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі; у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Відповідно до частини 3 статті 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Так, суд вважає недоведеним наявність передбачених частиною 1 статті 177 КПК України ризиків, зокрема, дані про те, що ОСОБА_1 має намір переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в матеріалах клопотання відсутні і протягом розгляду не встановлені.

Враховуючи викладене, суд вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як винятковий запобіжний захід, що застосовується винятково в разі неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, що надасть змогу запобігти ризиків передбачених ст.177 КПК України, не може бути застосовано до підозрюваної ОСОБА_1 так як з урахуванням особи підозрюваної, обставин справи, до неї можуть бути застосовані інші міри запобіжних заходів, достатні для запобігання ризиків, вказаних в клопотанні.

Також не обґрунтовано та не доведено, що подальше розслідування кримінального провадження не можливо вчинити без тримання підозрюваної під вартою.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1 , оскільки не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 статті 194 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

В силу статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених не неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Слідчий та прокурор не довели наявність обставин, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 194 КПК України, але надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує сторона обвинувачення, а тому слідчий суддя приходить до висновку про те, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України є підстави застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме – домашній арешт.

У справі ЄСПЛ «Манчіні проти Італії», зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п. 1 (с) Конвенції.

Таким чином, у зв`язку з тим, що у клопотанні не обґрунтована доцільність обрання відносно підозрюваної саме виключного за своєю суворістю запобіжного заходу, суд дійшов до висновку про необхідність застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який є співмірним з існуючими ризиками, відповідає її особі, яка має постійне місце проживання, та тяжкості пред`явленого їй обвинувачення, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною 1 статті 176 КПК України, на даний час не може запобігти ризикам, які мають місце, а саме ризику щодо вчинення підозрюваною інших кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 193,194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Рустамова Р. А., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Самусенком А. В. за матеріалами кримінального провадження №12020220480003015 від 09.09.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

На підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов`язки:

- заборонити цілодобово залишати місце фактичного мешкання, а саме: АДРЕСА_1 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали до 23 січня 2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за вказаним запобіжним заходом та постановкою вказаної особи на облік покласти на начальника Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя:

Копію ухвали отримав:

«___» ____2020 р. __ год. __ хв. _____ ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1