Ухвала суду № 93061020, 23.11.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5137/20

Провадження № 2/638/3247/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г..,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м.Харкові у приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Комфорт 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Комфорт 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В судове засідання сторони не з`явились, відповідач надав заяву про розгляд питання про прийняття зустрічної позовної заяви за його відсутності, представник позивач надав клопотання про відкладення слухання справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 15.04.2020 року відкрито спрощене провадження по вищевказаній справі.

Представник позивача звернувся з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги щодо квартири АДРЕСА_1 .

В Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Частиною 1 статті 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 30 ЦПК України визначено виключну підсудність справ.

Так, відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно пункту 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Предметом позову є зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Холодногірського району м.Харкова.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17 (провадження №61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження майна, за правилами виключної підсудності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, справа підлягає передачі до Ленінського районного суду м.Харків за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Відповідно до ч.1 ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення слухання справи виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із урахуванням внесених змін, установлено на усій території України карантин до 31 липня 2020 року.

Положеннями Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.

Разом з тим, само по собі посилання на встановлення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, без дійсної наявності перешкод, які виникли, у зв`язку з веденням такого карантину, у реалізації процесуальних прав учасниками процесу, що може вплинути на розгляд справи по суті, не має безумовним наслідком відкладення розгляду справи.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що на своєму засіданні 17 березня 2020 року Рада суддів України рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу й карантин, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін. Згідно Звернення Комітету з питань правової політики до громадян України щодо функціонування органів правосуддя на період карантину від 20 березня 2020 року Комітет Верховної Ради України з питань правової політики зазначив, що запропоновані Радою суддів України рекомендації не мають на меті обмеження громадян доступу до правосуддя, а покликані забезпечити епідеміологічну безпеку в судах.

Запровадженні карантинні заходи, на які посилається заявник, не передбачають обмеження гарантованої статтею 33 Конституції України свободи пересування, зважаючи на що не вбачається будь-якого обґрунтування існування об`єктивних перешкод в участі у судовому засіданні, явку в яке не було визнано обов`язковою. Більш того, подання через канцелярію суду (а не через поштову чи кур`єрську службу) клопотання про відкладення судового засідання зумовлює висновок про безпідставність використання ситуації довкола запроваджених карантинних заходів, як приводу для затягування розгляду справи.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що неявка в судове засідання представника позивача не є поважною.

Керуючись ст.ст.31,32 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Комфорт 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги – передати до Ленінського районного суду м.Харкова.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня складання ухвали.

Головуючий