Рішення № 93060508, 30.10.2020, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/668/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Ковальчук Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Острозького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Острозького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 43 від 25 лютого 2020 року, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.02.2020р. відносно нього т.в.о. військового комісара Острозького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Галібіним Р.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало, на думку відповідача, порушення позивачем вимог пункту 2 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених постановою КМУ від 07.12.2016р. № 921, а саме - не прибув до призовної дільниці у 10-денний строк з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного Указом Президента України від 30.01.2019 р. № 22/2019, крім того ОСОБА_2 не з`явився до Острозького РТЦК та СП 17.02.2020 р. на 11 год. 55 хв. за повідомленням, яке було йому направлено за вих. № 219/37 від 10.02.2020р., для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.210 КУпАП, причин неявки не повідомив, що є правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.210 КУпАП.

Позивач зазначає, що з опису обставин, наведених в оскаржуваній постанові неможливо встановити час вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину, оскільки Указ Президента України від 30.01.2019р. № 22/2019 містить два періоди проведення чергових призовів на строкову військову службу у 2019р. : квітень-червень та жовтень-грудень, та в постанові відсутня вказівка на початок якого з вказаних періодів він своєчасно не з`явився. Окрім того, вказав, що не з`явився за повідомленням відповідача для складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки такого повідомлення не отримував. Вважає, що складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови, було складено без дотримання вимог КУпАП, та в цілому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП.

Ухвалою суду від 01.07.2020р. відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

23.07.2020р. від відповідача Острозького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , обгрунтований тим, що позивач є призовником, який відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» після отримання повістки зобов`язаний був прибути у місце та строк, вказаний у повістці, а у разі якщо така повістка йому не надійшла, був зобов`язаний з`явитися до призовної дільниці у 10-денний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України. Окрім того, обов`язок призовника, за відсутності отриманої ним повістки, з`явитися до призовної дільниці у 14-денний строк з дня початку відповідного чергового призову на строкову службу передбачено п.2 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених постановою КМУ від 07.12.2016р. №921.

Відповідно до розпорядження військового комісара Острозького РТЦК та СП від 06.09.20219 р. № 1714 та з метою виконання планового завдання по призову громадян на строкову військову службу восени 2019 року призовнику ОСОБА_1 06.09.2019 р. було направлено повістку з викликом на 19.09.2019р. на 09 год. 00 хв. до Острозького РТЦК та СП для проходження контрольного медичного огляду, та ОСОБА_1 у визначений день не прибув. Окрім того, позивачу ОСОБА_1 направлялися повістки на 26.09.2019р., 01.10.2019р., 03.10.2019р., 08.10.2019р., 15.10.2019р. та у зазначені дні він також на огляд не прибув.

Відповідач зазначає, що з використанням засобів поштового зв`язку простою кореспонденцією на адресу позивача направлялося повідомлення про виклик для надання пояснень про причини неявки та для складання протоколу про адміністративне правопорушення (вих. №219/37 від 10.02.2020р.) та згодом направлялося повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення до якого було приєднано копію протоколу про адміністративне правопорушення (вих.№ 265/1 від 17.02.2020р.).

З огляду на те, що присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210 КУпАП при розгляді справи не є обов`язковою, тому відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення без участі позивача. ОСОБА_1 не повідомляв призовну комісію про існування підстав, передбачених законом, відповідно до яких він має право на отримання відстрочки від призову на строкову військову службу або звільнення від такого призову. За порушення, допущене позивачем, його у відповідності та в межах строків, передбачених законодавством уповноваженою особою відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу.

Згідно вимог ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішенні спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема : спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За нормою п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про накладення адміністративного стягнення є правовим актом індивідуальної дії.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення №43 від 25.02.2020р., винесеної т.в.о. військового комісара Острозького РТЦК та СРП капітаном Галібіним Р.О. - призовник ОСОБА_1 , 1994 року народження, порушив п.2 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених постановою КМУ від 07.12.2016р. № 921, а саме не прибув до призовної дільниці в 10-денний строк з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного Указом Президента України від 30.01.2019р. № 22/2019, крім того ОСОБА_1 не з`явився до Острозького РТЦК та СП 17.02.2020 р. на 11 год. 55 хв. за повідомленням, яке було йому направлено за вих.№219/37 від 10.02.2020р., для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.210 КУпАП, причин неявки не повідомив. Вказане правопорушення зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення № 42 від 17.02.2020р.

Вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн.

Вирішуючи питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а також даючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем за оскаржуваною постановою рішення, суд виходив з наступного.

Частина 1 ст.210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявку їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також за порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах.

Позивач в силу вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є призовником, та вказана обставина ним не заперечується.

Згідно п.1, 4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць зобов`язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісара, зокрема, для проходження медичного огляду, призову на військову службу; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до п.1, 2 ч.8 ст.15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» після набрання чинності Указом Президента України щодо проведення чергового призову : призовники, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов`язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці; у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов`язані з`явитися до призовної дільниці в 10-денний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України.

Аналогічні положення передбачено у пунктах 1, 2 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених постановою КМУ №921 від 07.12.2016р. «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», за виключенням строку впродовж якого призовнику необхідно з`явитися до призовної дільниці, який згідно вищевказаних Правил становить 14 днів з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного Указом Президента України.

Відповідно до статей 2 та 3 Указу Президента України від 30.01.2019 р. № 22/2019 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2019 році», на 2019 рік визначено строки проведення чергових призовів громадян України на строкову військову службу: 1) квітень - червень, 2) жовтень - грудень; оголошено призов на строкову військову службу придатних за станом здоров`я до військової служби громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу: 1) у квітні - червні 2019 року, 2) у жовтні - грудні 2019 року.

Вищевказаний Указ Президента набрав чинності з дня його опублікування (Урядовий кур`єр № 22 від 02.02.2019р.), крім пункту 1 статті 3, який набрав чинності з 1 березня 2019 року, та пункту 2 статті 3, який набрав чинності з 1 вересня 2019 року (стаття 7 Указу).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу у 2019 році виповнилось 24 роки, а відтак за відсутності підстав, передбачених законом, які дають йому право на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу, позивач у 2019 р. підлягав призову та в силу вимог Закону України «Про «Про військовий обов`язок і військову службу» та Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних повинен був з`явитися до призовної дільниціу визначений строк.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для її винесення був протокол про адміністративне правопорушення № 42 від 17.02.2020р., однак в матеріалах справи такий протокол відсутній та відповідач, заперечуючи проти доводів позовної заяви, такого протоколу суду не надав.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно з ч.1, 2 ст.235 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, про неявку на виклик у військовий комісаріат, відповідальність за які передбачена ст.210 КУпАП розглядають військові комісаріати. Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.

Положеннями ст.254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його офомлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених, зокрема, у статті 235 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови, як зазначено у тексті самої постанови, є протокол про адміністративне правопорушення №42 від 17.02.2020р., однак в матеріалах справи такий протокол відсутній, позивач заперечує факт отримання складеного відносно нього протоколу, та відповідач обґрунтовуючи правомірність винесеної постанови такого протоколу суду не надав.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження надсилання відповідачем (або ж за його дорученням - органом місцевого самоврядування) на адресу позивача викликів/повісток про необхідність йому з`явитися до призовної дільниці у зв`язку з черговим призовом на строкову військову службу у 2019р., чи то доказів на підтвердження надсилання повідомлення про виклик для надання пояснень при розгляді справи про адміністративне правопорушення, і таких доказів відповідачем не надано.

Згідно ст.38 КУпАП передбачено строки накладення адміністративного стягнення, яке не може бути накладено пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення.

Як встановлено судом, позивач підлягав призову на строкову військову службу восени 2019р., та осінній призов у 2019 р. згідно Указу Президента України №22/2019 від 30.01.2019р. було розпочато 01.09.2019р., а відтак визначений законом обов`язок позивача, у разі неотримання ним повістки, з`явитися до призовної дільниці - не пізніше 10.09.2019 р.

Отже, відлік строку для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення слід обраховувати з 11.09.2019 р., останній строк накладення адміністративного стягнення - 11.11.2019 р. Проте оскаржувана постанова, якою на позивача накладено адміністративне стягнення, винесена поза межами, передбаченого законом строку.

Доводи відповідача про те, що правопорушення, допущене позивачем є триваючим, не заслуговують на увагу та судом до уваги не приймаються, оскільки неявка ОСОБА_1 у зв`язку з оголошеним осіннім призовом до призовної дільниці у визначений законом строк, з наступного дня після закінчення такого строку формально містить склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.210 КУпАП.

Положеннями ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з положенням ч.2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, у матеріалах справи міститься лише оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення від 25.02.2020 р., якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП.

Разом з тим, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, покази свідків, та інші документи, якими зафіксовано адміністративне правопорушення тощо, відповідач не надав.

Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП відповідачем не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем належним чином не доведено правомірність винесеної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення №43 від 25.02.2020р. підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст.ст. 9, 73-77, 90, 139, 241-246, 255, 286КАС України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Острозького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (місцезнаходження юридичної особи: 35800, м.Острог, вул.Луцька, 1, ЄДРПОУ 09603421) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 43 від 25.02.2020р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 грн., скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Острозького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (місцезнаходження юридичної особи: 35800, м.Острог, вул.Луцька, 1, ЄДРПОУ 09603421).

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.