Рішення № 93060317, 27.10.2020, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/362/20

Номер провадження 2/555/166/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді - Старовецької Ю.В.

при секретарі - Григорієвій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соснівської селищної ради Березнівського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю із спадкодавцем не менше п`яти років на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась із позовом до Соснівської селищної ради Березнівського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю із спадкодавцем не менше п`яти років на час відкриття спадщини.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, яке знаходиться в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1878 Га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 204043 від 28.12.2012 року, а також земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 2.82 Га, що знаходиться на території Соснівської селищної ради, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 253936 від 07.10.2008 року. Спадкодавець до дня свої смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак з липня 2012 року, фактично переїхала жити до будинку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , так як вони підтримували дружні відносини, в померлої не було родичів, вона потребувала стороннього догляду, а в позивача в будинку жив син із своєї сім`єю, тому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , здійснивши усну домовленість, прийняли рішення проживати разом в будинку останньої, вести спільне господарство та побут.

Позивач покликається на те, що має намір оформити спадкові права, тому просить суд встановити факт постійного проживання однією сімєю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вілля Березнівського району Рівненської області, за адресою: АДРЕСА_1 , не менш як п`ять років, починаючи з липня 2012 року до часу відкриття спадщини, а саме: на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Штундер Л.В. у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши, що її довірителька з липня 2012 року разом та спадкодавець ОСОБА_3 проживали як сестри. Вони спільно доглядали за будинком, виконували роботу по господарству, при цьому ОСОБА_3 передала їй на зберігання оригінали всіх документів. Також представник вказала, що спадкодавець в 2011 році вчинила заповіт на ім"я ОСОБА_2 , однак згодом цей заповіт скасувала через погіршення стосунків з ОСОБА_2 .

Стислий виклад позиції відповідача.

Представник відповідача - Соснівський селищний голова Кот М.В. у судовому засіданні вказав, що створеною комісією селищної ради було здійснено виїзд та оглянуто місце проживання ОСОБА_3 ще за її життя. Дійсно було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживають разом, відносини у них були як у сестер. будинок був охайний, було зрозуміло, що вони спільно ведуть господарство, обробляють присадибну ділянку. Йому також відомо, що ОСОБА_3 зверталась до селищної ради, оскільки не могла знайти спільну мову із похресницею ОСОБА_4 ОСОБА_3 склала заповітне розпорядження на ім`я похресниці, однак остання не допомагала їй по господарству, у них погіршились стосунки, а тому за заявою спадкодавця заповіт було скасовано. Своєчасно відомості про скасування заповіту не було внесено до реєстру через недопрацювання з боку працівників сільської ради. Не заперечує проти задоволення позовної заяви, оскільки дійсно позивач проживала із спадкодавцем з 2012 року як сестри.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

03.03.2020 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі.

09.04.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

04.06.2020 року залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Будь-які інші заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 у заяві від 31.07.2020 року вказала, що заперечує щодо задоволення позовних вимог, однак мотивів заперечення не виклала.

ОСОБА_2 двічі в судове засідання 02.10.2020 року, 27.10.2020 року не з"явилась, хоча про час та місце його проведення була сповіщена належним чином шляхом надіслання судових повісток рекомендованим поштовим відправленням. Як вбачається із довідки про причини повернення поштових відправлень ОСОБА_2 двічі відмовилась від отримання судових повісток.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 19.07.2018 року спадкодавець ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.06.2011 року, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3

ОСОБА_3 належить земельна ділянка, що знаходиться в АДРЕСА_1 площею 0,1878 Га, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 204043 від 28.12.2012 року.

Згідно державного акту серія ЯД № 253936 від 07.10.2008 року, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 2.82 Га, що знаходиться на території Соснівської селищної ради, належить ОСОБА_3 .

Із довідки виконавчого комітету Соснівської селищної ради Березнівського району Рівненської області від 19.07.2018 року за №151 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 (зареєстрована АДРЕСА_1 ) дійсно захоронила ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала по АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 26 від 19.07.2018 року і понесла затрати на її захоронення.

Згідно довідки виконавчого комітету Соснівської селищної ради Березнівського району Рівненської області від 23.12.2019 року за №473, з липня 2012 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), вела спільне господарство, побут, здійснювала ремонт та утримання житлового будинку АДРЕСА_1 в якому спільно проживала із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та здійснювала за останньою постійний догляд до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 01.10.2018 року прийняла спадщину, звернувшись до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини. Із заповіту від 08.06.2011 року, посвідченого секретарем виконкому Соснівської селищної ради Березнівського району Рівненської області вбачається, що ОСОБА_3 все належне їй майно заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 16.01.2020 року №59032554 встановлено, що заповіт ОСОБА_3 , посвідчений 08.06.2011 року Соснівською селищною радою Березнівського району Рівненської області скасовано за заявою 63148236 16.10.2018 року. Крім того встановлено, що позивач ОСОБА_1 письмовою заявою від 13.09.2019 року, посвідченою секретарем виконкому Соснівської селищної ради Березнівського району Рівненської області, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із постанови приватного нотаріуса про відому у вчиненні нотаріальної дії від 16.01.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку із відсутністю факту прийняття спадщини та відсутністю родинних відносин між ними.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 вказала, що із спадкодавцем ОСОБА_3 вони проживали по сусідству, різниця у віці між ними становить 19 років, однак постійно ходили разом до церкви, допомогала їй родиною по господарству, оскільки ОСОБА_3 була самотня, не одружена, родини у неї не було, батьки і сестра загинули. З 2012 року вони стали проживати спільно, вели спільне господарство, мали один бюджет. Після смерті ОСОБА_3 позивач за власний кошт здійснила її поховання. За життя ОСОБА_3 хотіла скласти заповітне розпорядження на її ім`я, однак через стан здоров`я не змогла цього зробити.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засідання вказала, що у 1993 році одружилась із сином позивача і проживала разом у невеличкому будинку, належному ОСОБА_1 . Оскільки з невеликим господарством справлялись всі разом, тому завжди допомагали по господарству самотній сусідці ОСОБА_3 . З літа 2012 року свекруха пішла жити разом до сусідки ОСОБА_3 , Вони жили як сестри, спільно доглядали за будинком, вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказала, що проживає по сусідству із позивачем та спадкодавцем ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом в одному будинку, приблизно, з 2012 року, вони жили як сестри, разом обробляли присадибну длянку, доглядали за будинком. При цьому, родина ОСОБА_1 , тривалий час допомагала по господарству ОСОБА_3 . Перед смертю ОСОБА_3 неодноразово казала, що хоче все належне їй майно залишити позивачу ОСОБА_1 .

Норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно положень ст.1264 ЦК України факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини має юридичне значення, оскільки може бути підставою для одержання права на спадкування за законом у четвертій черзі спадкоємців.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема: вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

У відповідності до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до вимог статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позовної заяви ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, так як в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт постійного проживання позивача однією сім`єю із спадкодавцем не менше п`яти років на час відкриття спадщини; визнання позову відповідачами не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позовна заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.13, 258-259, 263-265, 268, 315, 316, 319, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Соснівської селищної ради Березнівського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю із спадкодавцем не менше п`яти років на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт, постійного проживання однією сімєю ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Вілля Березнівського району Рівненської області, за адресою: АДРЕСА_1 , не менш як п`ять років, починаючи з липня 2012 року до часу відкриття спадщини, а саме: на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Сторони справи:

Позивач ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНКОПП - відсутній.

Відповідач ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , житель АДРЕСА_2 , РНКОПП - НОМЕР_2 .

Відповідач Соснівська селищна рада Березнівського району Рівненської області, місцезнаходження: смт.Соснове вул.Шевченка,5 Березнівського району Рівненської області, ЄДРПОУ - 04387846.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд Рівненської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Старовецька Ю. В.