Ухвала суду № 93059836, 20.11.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7712/20

(2/199/2779/20)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2020 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Якименко Л.Г., ознайомившись з матеріалом за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦКС» про встановлення трудових відносин, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦКС» про встановлення трудових відносин.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою викладеною російською мовою.

За приписами ч.1 ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.9 ЦПК України цивільне судочинство в судах проводиться державною мовою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.6 Закону України "Про засади державної мовної політики" державною мовою України є українська мова; українська мова як державна мова обов`язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом. Держава сприяє використанню державної мови в засобах масової інформації, науці, культурі, інших сферах суспільного життя.

Положеннями ч.1 та ч.3 ст.14 вказаного Закону визначено, що судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.96 року, а саме у п.9 визначено, що згідно зі ст.10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова, всебічний розвиток і функціонування якої в усіх сферах суспільного життя на всій території України забезпечується державою. Виходячи з цього конституційного положення судочинство в Україні має провадитися українською мовою. На виконання ч.4 ст.10 Конституції суд за клопотанням осіб, які беруть участь у розгляді справи, зобов`язаний застосовувати при провадженні судочинства й іншу мову в порядку, визначеному законом (наприклад, КПК, ЦПК).

Крім цього, як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.12.99 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Також рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2008 від 22.04.2008 року у справі №1-18/2008 встановлено, що відповідно до ст.124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Разом з тим суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.

Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до ст. 2 цього Закону поширюються положення Хартії.

З огляду на викладене, суддя відмічає, що позивачем не заявлено жодне клопотання щодо забезпечення його права на викладення процесуальних документів та на участь у судовому процесі не на державній мові, не зазначено про необхідність використання ним послуг перекладача, не надано доказів того, що він не володіє або недостатньо володіє державною мовою.

Враховуючи наведене, суддя доходить висновку, що свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування, як того вимагають приписи ч.1 ст. 175 ЦПК України, повинні бути викладені у позовній заяві українською мовою, а тому, оскільки позов викладений іноземною (російською) мовою, наявні підстави для залишення такого позову без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків надання позовної заяви, викладеної державною мовою.

Крім того, згідно ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити вичерпний перелік вимог до форми та змісту позовної заяви.

В порушення ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено:

- сторін та інших учасників справи, їх повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви в частині вимог про зобов`язання внесення записів до трудової книжки та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що позивач зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі, який передбачений п.1, ч.1,2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Відтак, за кожну вимогу позивачу необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК в АНД р.м.Дніпра/АНД р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989300

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача UA058999980313181206000004003

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)

Окрім цього, відповідно до ч.ч. 2,4 ст.95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

За таких обставин, суддя позбавлений можливості відкрити провадження за матеріалами даної позовної заяви у їх первісному вигляді, як такими, що складені в неналежному обсязі, необхідному для правильного і своєчасного розгляду і вирішення справи у визначений законом строк.

Відповідно до ч.1,3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строків на усунення зазначених недоліків.

У разі неможливості самостійно усунути недоліки позовної заяви, позивач маєте право звернутися за допомогою до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦКС» про встановлення трудових відносин, залишити без руху і надати позивачу строк до 21.12.2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення вказаних недоліків.

У разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя