Рішення № 93059740, 24.11.2020, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1230/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року

Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Зушман Г.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Борщеві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н, укладеним 06 квітня 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та відповідачкою, посилаючись на те, що у відповідності до умов вищевказаного кредитного договору банк надав відповідачці кредит у розмірі у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який згодом було збільшено до 21600,00 грн, однак відповідачка зобов`язання за вказаним договором не виконала, внаслідок чого станом на 17 червня 2020 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 18677,94 грн., з яких 13557,32 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 13557,32 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5120,62 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також понесені судові витрати.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не надала.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

13 липня 2007 року відповідачкою було підписано заяву, у якій зазначено, що підписавши цю заяву, відповідачка ознайомилась та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку. Відповідачка раніше була ідентифікована у банку за номером рахунку НОМЕР_1 . Згідно відмітки у даній заяві датою відкриття рахунку є 06 квітня 2007 року.

Отже, судом встановлено, що 06 квітня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", та відповідачкою було укладено договір про надання банківських послуг.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, вказав, що відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір надання банківських послуг, що підтверджується підписом у її заяві.

Позивач посилається на те, що згідно з умовами даного кредитного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі, який згодом було збільшено до 21600,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач посилається на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, як на невід`ємну частину договору.

Разом з тим, пред`являючи позов, банк на підтвердження своїх вимог, крім витягу з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, також послався на заяву відповідачки від 13 липня 2007 року, яка підписана відповідачкою та надав розрахунки заборгованості відповідачки за спірним кредитним договором.

Згідно умов вищезазначеного договору, зокрема заяви відповідачки від 13 липня 2007 року, сума кредитного ліміту становить 3700,00 грн, базова процентна ставка за договором 22,8 % річних. Розмір щомісячних обов`язкових платежів становить 7% від заборгованості.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що підписана відповідачкою заява від 13 липня 2007 року свідчить про обізнаність відповідачки щодо узгодження з нею процентної ставки за кредитом.

Із змісту розрахунку заборгованості за даним кредитним договором , виписки по рахунку відповідачки, видно, що вона здійснювала зняття кредитних коштів через банкомат, здійснювала поповнення картки.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, за відповідачкою рахується заборгованість за кредитним договором станом на 17 червня 2020 року в розмірі 18677,94 грн., з яких 13557,32 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 13557,32 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5120,62 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а отже позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд.

Банк, пред`являючи вимогу про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальник), стягнути, зокрема заборгованість за простроченими процентами.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який станом на 06 квітня 2007 року становив 21600,00 грн. Відповідачкою не виконуються зобов`язання за кредитним договором.

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки відповідачка отримала кредитні картки з терміном дії останньої з виданих карток по липень 2020 року.

Виходячи з вищенаведеного, суд встановив, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором станом на 17 червня 2020 року в розмірі 18677,94 грн., з яких 13557,32 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 13557,32 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5120,62 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, підтверджуються відповідним розрахунком і підлягають до задоволення.

Крім того, на підставі ч.1ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі ст.ст. 526, 530, 549, 610 - 612, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 06 квітня 2007 року в сумі 18677 (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн.94 коп.: з яких 13557,32 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 13557,32 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5120,62 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Борщівський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 24 листопада 2020 року.

Суддя