Постанова № 9305817, 14.04.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2010 р. Справа № 2а-458/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання- Дикач О.О.,

представника позивача - Гордієнко Л.В.,

представника позивача - Ковальова І.В.,

представника відповідача - Охріменко Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства "Ворожбянський комбінат хлібопродуктів" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Ворожбянське КХП» (далі по тексту позивач ) звернулося до суду з позовом до Сумської МДПІ (далі по тексту відповідач, ДПІ) в якому з урахуванням уточнень просить:

- Визнати нечинними в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Сумської міжрайонної ДПІ №0000122310/0 від 20.03.2009р., №0000122310/1 від 29.05.2009р., №0000122310/2 від 18.08.2009р., №0000122310/3 від 01.12.2009р. з податку на додану вартість на суму 586122,8 грн.;

- Визнати нечинними в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Сумської міжрайонної ДПІ №0000182310/1 від 29.05.09р., №0000182310/2 від 18.08.09р., №0000182310/3 від 01.12.09р. з податку на додану вартість на суму 68928,00 грн.;

- Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Сумської міжрайонної ДПІ частково, №0000112310/0 від 20.03.2009р. на суму 131120,2 грн, в частині 123181,45 грн. та в №0000172310/1 від 29.05.2009р. №0000172310/2 від 18.08.09р., №0000172310/3 від 01.12.2009р. на суму 126220,20грн. в частині 123181,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі Акту «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року» № 29/23/32888541/11 від 06.03.2009 року (далі за текстом - «Акт перевірки») Сумською МДПІ були прийняті оскаржувані Податкові повідомлення-рішення.

Позивач не згоден з результатами перевірки, з прийнятими рішеннями за результатами розгляду скарг, та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями за результатами перевірки та розгляду скарг і вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняти з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому підлягають скасуванню виходячи з наступного:

Щодо податкового повідомлення-рішення від «20» березня 2009 року М0000172310/0, 0000172310/1 від 29.05.2009 p., від 19.08.2009 року № 0000172310/2, за Актом перевірки не підтвердження на момент здійснення перевірки суми комісійної винагороди в розмірі 307801,04 грн. первинними бухгалтерськими документами висловилось у тому, що звіт комісіонера від 31.07.2008 року про виконання зобов'язань по договору комісії та Акт здачі приймання робіт від 31.07.2008 року містять нібито лише посилання на погашення заборгованості перед ним і не містить посилання на те, які саме послуги були надані виконавцем. Зазначене твердження, на думку позивача протирічить дійсності так як звітом Комісіонера від 31.07.2008 року про виконання зобов'язань по договору комісії № KM 02/0807-01 від 01.07.2008 року та Актом здачі-приймання робіт від 31.07.2008 року Згідно умов Договору комісії № КМ-02/0807-01 від 01.07.2008 року ЗАТ "Ворожбянський КХП» (Комітент) доручив ТОВ "Компанія Агро-Трейд» (Комісіонер) здійснити продаж на експорт товару Комітента. Згідно умов Договору (п.2.3.2) Комітент зобов'язується виплатити винагороду Комісіонеру не пізніше п'яти діб після затвердження звіту Комісіонера. Тобто, за умовами Договору комісії підставою для : отримання комісійної винагороди є Звіт Комісіонера, який затверджується Комітентом, а не Акт здачі-приймання робіт, як вказується в Акті перевірки, а в звіті Комісіонера від 31 липня 2008 року та Акті здачі-прийманні виконаних робіт від 31.07.2008 р. чітко вказується які саме послуги були надані згідно договору комісії.

Стосовно виключення зі складу валових витрат вартості нотаріальних послуг, отриманих від ПП ОСОБА_1 в сумі 25500,00 грн., позивач зазначає, що згідно п. 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. На момент здійснення перевірки позивачем було надано первинні документи, які підтверджували понесені витрати, а саме Договір на виконання робіт від 02.09.2008 року, платіжне доручення № 750 від 03.09.2008 року, яким було сплачено суму винагороди нотаріусу ОСОБА_1

Стосовно кредиторської заборгованості, суму якої на думку відповідача позивач безпідставно не виключив з валових витрат, позивач зазначає, що списання кредиторської заборгованості по ПВКП «ПАК» за виданий вексель на суму 84000,00 грн. відбулося в 1 кварталі 2008 року шляхом віднесення суми кредиторської заборгованості до складу валового доходу.

Позивач вважає, що діючим Законом України від 22.05.97 p. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачена норма, яка б зобов'язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми товарів (послуг), віднесених ним до валових витрат по першій з подій (оприбуткування товару або послуги), у разі не оплати товарів чи послуг у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до вимог п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 закону.

Щодо податкового повідомлення-рішення від «20» березня 2009 року №0000122310/0, № 0000122310/1 від 29.05.2009 p., від 19.08.2009 року № 0000122310/2, яким донараховано податку на додану вартість разом із штрафними санкціями, позивач зазначає, що висновки щодо визнання угод нікчемними є безпідставними, так як на думку позивача, представниками податкової інспекції під час проведення перевірки не було взято до уваги зміст додаткових угод, які були підписані між сторонами за деякими вищевказаними Договорами, щодо деяких з зазначених договорів було невірно відображено відомості, вказані не існуючі положення пунктів договорів в Акті перевірки, що призвело до неправильних висновків в Акті перевірки. За умовами укладених додаткових угод були внесені зміни до п. 4.2. Договорів, за якими доставка товару підтверджувалась видатковими накладними, а датою поставки товару є дата, яка вказана в видатковій накладні, також були внесені додаткові зобов'язання Продавця щодо забезпечення укладання з ЗАТ «Словянськолія» договорів зберігання товару, а у випадку невиконання зазначеної умови передбачено право Покупця на повернення поставленого товару Також не були прийняті до уваги та взагалі не знайшли свого відображення в Акті перевірки Додаткові угоди про розірвання зазначених поговорів та повернення поставленого товару.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000182310/1 від 29.05.2009 p., від 19.08.2009року М 0000182310/2, яким донараховано податку на додану вартість разом із штрафними санкціями, позивач зазначає, висновки ДПІ про те , що при придбання пшениці 6 класу у Ф. О. П.П ОСОБА_2 відбулося за ціною вищою за звичайну ціну, є безпідставними, так як при обґрунтуванні зазначеного порушення, перевіряючі використовували ціни покупки пшениці 6 класу АФ «Вікторія», ФГ «Авдєєв» у яких було придбано пшеницю 6 класу 2008 року врожаю. Тобто при визначенні рівня звичайної ціни за договором № 04/10 з Нестренко були використані ціни не на ідентичні товари.

Виходячи з вищенаведеного позивач вважає, що винесенням податкових повідомлень - рішень відповідач порушив його права та охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 19.08.09 №0000172310/2, яким донараховано податку на прибуток разом із штрафними санкціями, відповідач вважає, що позивач списав кредиторську заборгованість по підприємству ПВКП "Пак" за отримані в вересні 2005 року послуги, але в порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач не зменшив валові витрати на суму оприбуткованих послуг при списанні кредиторської заборгованості, оскільки товариством фактично не понесені витрати на їх придбання.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем було безпідставно включено до складу валових витрат вартість нотаріальних послуг отриманих від ПП ОСОБА_1 в сумі 25500,00 грн. по реєстрації договору застави іпотеки, так як протягом перевіряємого періоду товариство не отримувало кредити.

Стосовно договору комісії №КМ-02/0807-01 від 01.07.2008 року з ТОВ "Компанія Агротрейд", відповідач зазначає, що враховуючи те, що звіт комісіонера від 31.07.08 про виконання зобов'язань по вказаному договору містить лише посилання на погашення заборгованості перед ним і не містить посилання на те, які саме послуги були надані виконавцем, зазначений документ не відповідає вимогам частини першої та другої статті 9 Закону України 09.02.2006 року № 3422-ІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідач вважає, що витрати. Повязані з оплатою вартості нотаріальних послуг отриманих від ПП ОСОБА_1 в сумі 25500,00 грн. по реєстрації договору застави іпотеки та при виплаті ТОВ Компанія "Агротрейд" комісійної винагороди в сумі 307801,04 грн. не повязані з господарською діяльністю підприємства.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 19.08.2009 року № 0000122310/2, яким донараховано податку на додану вартість разом із штрафними санкціями, відповідач зазначає, позивач здійснював систематичну діяльність по отриманню товару в одному податковому періоді та його повернення в наступному податковому періоді здійснюючи при цьому коригування податкового кредиту. Акти про приймання товарів, складські квитанції, що підтверджують фактичне отримання товару по цим операціям позивачем під час перевірка не надані.

Позивач посилається на те, що згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. На думку відповідача, не сплачений підприємством по цих операціях податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно, є дохідною частиною держбюджету, власністю держави. Отже, якщо підприємство перераховує кошти контрагенту без мети реального настання правових наслідків, з ціллю формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Держбюджету України. Тобто, укладений підприємством правочин суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до статті 228 Цивільного кодексу порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним.

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих. що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.08.2009 № 0000182310/2, яким донараховано податку на додану вартість разом із штрафними санкціями, відповідач зазначає, що перевіряючими, у відповідності до пункту 1.20.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було визначено звичайну ціну для операцій між позивачем і ФОП ОСОБА_2, для визначення звичайної ціни товару (пшениці 6 класу) використовується інформація про укладені на момент закупки такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах - від АФ «Вікторія» та ФГ «Авдеев». Згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів.

Суд, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06.03.2009 року Сумською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Ворожбянський КХП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої було складено Акт № 29/23/32888541/11 від 06.03.2009 року (далі за текстом - «Акт перевірки») (Т.1 а.с. 13 45). За висновками перевірки відповідачем були встановлені, зокрема, порушення п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1. п.11.3 ст.11, п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5, п.п.5.3.2. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» а також п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі чого відповідачем були прийняті Податкові повідомлення-рішення від «20» березня 2009 року № 0000112310/0 яким було донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 107088 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 24032,2 грн. (Т.1 а.с. 90), та № 0000122310/0 яким було донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 387645 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 198477,5 грн. (Т.1 а.с. 91).

Не погодившись з вказаними податковими повідомлення-рішеннями позивач подав первинну скаргу до Сумської МДПІ (Т.1 а.с. 74 77). За результатами розгляду первинної скарги було прийнято рішення від 29.05.2009 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.03.2009 року № 0000112310/0 в частині 3500,00 грн. донарахованого податку на прибуток та 1400 грн. штрафних санкцій, щодо податкового повідомлення-рішення від 20.03.2009 року №0000122310/0, то податкове зобов'язання з податку на додану вартість було збільшено на суму 45952,00 грн. та штрафної санкцій в розмірі 22976,00 грн., в іншій частині оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін (Т.1 а.с. 78 82). За результатами розгляду скарги відповідачем були направлені позивачу податкові повідомлення рішення від 29.05 2009 № 0000172310/1 (Т.1 а.с.92), яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 103588 грн. та штрафну санкцію в сумі 22632,2 грн., №0000122310/1 (Т.1 а.с. 93), яким було визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 387645 грн. та штрафну санкцію в сумі 198477,5 грн. та №0000182310/1 (Т.1 а.с. 94), яким було визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 45952 грн. та штрафну санкцію в сумі 22976 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням позивач подав повторну скаргу до державної податкової адміністрації в Сумській області від 12 червня 2009 року (Т.1 а.с. 83 84). За результатами розгляду повторної скарги ДПА в Сумській області було прийнято рішення від 11.08.2009 року, яким було відмовлено в задоволені повторної скарги, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін (Т.1 а.с. 85 89). За результатами розгляду скарги відповідачем були направлені позивачу податкові повідомлення рішення від 18.08 2009 № 0000172310/2 (Т.1 а.с. 96), яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 103588 грн. та штрафну санкцію в сумі 22632,2 грн., №0000122310/2 (Т.1 а.с. 95), яким було визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 387645 грн. та штрафну санкцію в сумі 198477,5 грн. та №0000182310/2 (Т.1 а.с. 97), яким було визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 45952 грн. та штрафну санкцію в сумі 22976 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням позивач подав повторну скаргу до ДПА України (Т.1 а.с. 98 101), яка рішенням від 22.10.2009 року була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (Т.1 а.с. 103 105). За результатами розгляду скарги відповідачем були направлені позивачу податкові повідомлення рішення від 01.12 2009 № 0000172310/3 (Т.2 а.с.9) , яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 103588 грн. та штрафну санкцію в сумі 22632,2 грн., №0000122310/3 (Т.2 а.с. 11), яким було визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 387645 грн. та штрафну санкцію в сумі 198477,5 грн. та №0000182310/3 (Т.2 а.с. 10), яким було визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 45952 грн. та штрафну санкцію в сумі 22976 грн.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0000172310/1, 0000172310/2, № 0000172310/3, про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток разом із штрафними санкціями через порушення пп. 5.3.2., 5.2.1. ст.5, п.п.11.2.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в акті перевірки зазначено що донарахування відбулося:

По перше, внаслідок порушення п. 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке висловилось у не підтвердження відповідними документами витрат повязаних зі сплатою комісійної винагороди ТОВ «Компанія Агро-Трейд» за договором комісії № КМ-02/0807-01 від 01.07.2008 року (Т.2 а.с. 151 154) в розмірі 307801,04 грн.

Так, судом встановлено, що між ЗАТ «Ворожбянський КХП» (Комітент) та ТОВ «Компанія Агротрейд» (Комісіонер) укладено договір комісії КМ-02/0807-01 від 01.07.08, згідно якого ЗАТ «Ворожбянський КХП» (Комітент) доручив ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (Комісіонер) здійснити продаж на експорт товару Комітента. Згідно умов Договору (п.п.2.3.2) Комітент зобов'язується виплатити винагороду Комісіонеру не пізніше п'яти діб після затвердження звіту Комісіонера. Тобто за умовами Договору комісії підставою для отримання комісійної винагороди є Звіт Комісіонера, який затверджується Комітентом. Згідно п.п.4.4 за послуги надані за цим Договором, у т.ч. делькреде, Комітент виплачує Комісіонеру винагороду в розмірі який вказаний у Специфікації (Т.2 а.с. 155) (Доручені Комісіонеру) до даного Договору, що оговорюється окремо на кожну партію Товару. Вказаний розмір винагороди включає в себе ПДВ, який нараховується в порядку встановленим чинним законодавством України. Розмір винагороди може бути змінений, про що складається додаткова угода, яка є невід'ємною частиною даного Договору. На підтвердження виконання умов Договору комісії № КМ-02/0807-01 від 01.07.2008 року був складений звіт Комісіонера від 31 липня 2008 року (Т.2 а.с. 168), який був затверджений Комітентом і який містить перелік наданих послуг, дати укладання Договорів в рамках Договору комісії, суму комісійної винагороди, а також інші дані, які повинні містити первинні бухгалтерські документи згідно п. 2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 p. № 88. Так, як вбачається з матеріалів справи в Звіті Комісіонера від 31 липня 2008 року та Акті здачі-прийманні виконаних робіт від 31.07.2008 р. (Т.2 а.с. 169), вказується які саме послуги були надані згідно договору комісії № КМ-02/0807-01 від 01.07.2008 року, а саме: проведена необхідна комерційно-маркетингова робота, знайдений покупець товару в повному обсязі, в асортименті, кількості та по цінам, які задовольняють вимогам Договору, також вказано перелік ВМД з вказуванням №, дати складання, кількості та вартості поставленого товару. Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Правила ведення податкового обліку, відповідно до ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не містять будь яких особливих вимог щодо підтвердження факту надання послуг.

Крім того, ст. 1022 Цивільного кодексу України передбачає, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Отже, норми Цивільного кодексу України, що безпосередньо регламентують порядок складання та форму договорів комісії прямо визначають звіт комісіонера, як документ, що підтверджує факт виконання послуг комісіонером. З урахуванням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», щодо складу обов'язкових реквізитів наявність яких дає право на визнання такого документу первинним, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, звіт комісіонера, є достатніми для віднесення витрат за ним до валових.

Тобто, суд вважає, витрати позивача повязані зі сплатою комісійної винагороди ТОВ «Компанія Агро-Трейд» за договором комісії № КМ-02/0807-01 від 01.07.2008 року в розмірі 307801,04 грн. підтверджені первинними документами, а висновки викладені в акті перевірки з цього питання є безпідставними.

По друге, донарахування податку на прибуток відбулося також, як зазначено в акті перевірки внаслідок порушення п. 5.3.9. Закону України «Про оподаткуванню прибутку підприємств» яке висловилось зайвому включенні до складу валових витрат вартості нотаріальних послуг, отриманих від ПП ОСОБА_1 в сумі 25500,00 грн. Як зазначає відповідач, ЗАТ «Ворожбянський КХП» отримало нотаріальні послуги, вартість яких не пов'язана з веденням господарської діяльності, тому що підприємство у зазначеному періоді кредит не отримувало. З вказаним висновком відповідача суд не погоджується виходячи з наступного. Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до господарської діяльності відноситься будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Між ЗАТ «Ворожбянський КХП» та ТОВ «Компанія Агро-Трейд» було укладено Угоду про умови виплати компенсації та винагороди поручителю від 02 вересня 2008 року (Т.2 а.с. 241), в якій, ТОВ «Компанія Агро-Трейд» - Позичальник зобов'язується сплатити винагороду Поручителю - ЗАТ «Ворожбянський КХП», який виступив іпотекодавцем за кредитним договором між ТОВ «Компанія Агро-Трейд» і ЗАТ «ОТП Банк» від 28.08.2008р. №CR 08-443/28-4. Відповідно до ст. 558 Цивільного кодексу України, поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові. Тобто, суд вважає, що укладення договору іпотеки пов'язано з господарською діяльністю підприємства, так як направлено отримання доходу від операцій з поручительства. Крім того, фактичне понесення витрат підтверджується Договором на виконання робіт від 02.09.2008 року (Т.2 а.с. 196), платіжне доручення № 750 від 03.09.2008 року, яким було сплачено суму винагороди нотаріусу ОСОБА_1

По третє, донарахування податку на прибуток відбулося також, як зазначено в акті перевірки внаслідок порушення п. 5.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що висловилось у не зменшені підприємством валових витрат на суму оприбуткованих послуг при списанні кредиторської заборгованості, оскільки товариством фактично не понесено витрат на їх придбання.

Яз вбачається з акту перевірки позивач в березні 2008 року списав кредиторську заборгованість по підприємству ПВКП «Пак» за отримані в вересні 2005 року послуги згідно акту №1 виконання робіт від 03.09.2005 року та податкової накладної від 30.09.2005 року на суму 84000,00 грн. та відніс до складу валових витрат декларації по прибутку за 9 місяців 2005 року. Списання кредиторської заборгованості в І кварталі 2008 року віднесено до складу валового доходу. При цьому відповідач посилається на лист ДПА України від 07.06.2006р. №10751/7/0317, в якому зазначено: «якщо сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то вона на підставі підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включається до складу його валових доходів. При цьому такий платник повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесені витрати відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Виключення вказаної суми з валових витрат позивача проведено не було, що і було розцінено як порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону Україна «Про оподаткування прибутку підприємств». З такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на таке, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону Україна «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить в собі обовязку платника проводити коригування валових витрат у тому випадку якщо кредиторська заборгованість залишилося непогашеною після закінчення терміну позовної давності, пункт 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" взагалі визначає витрати що включаються до складу валових витрат. При цьому правомірність віднесення зазначеної суми до складу валових витрат в 2005 році відповідачем не оспорюється. Крім того, як вбачається з акту перевірки відповідач взагалі не досліджував питання щодо закінчення позовної давності за вказаними операціями і доказів того, що строк позовної давності сплинув суду не надав. Ніяких інших норм законодавства, крім пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які були порушені відповідачем по вказаними операціями з ПВКП «Пак», в акті перевірки не зазначено.

Щодо податкових повідомлень-рішень від №0000122310/0, № 0000122310/1, № 0000122310/2, №0000122310/3, якими донараховано податок на додану вартість разом із штрафними санкціями, як зазначено в акті перевірки через порушення пп. 7.4.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що відбулося внаслідок включення до податкового кредиту суми ПДВ за нікчемними, на думку відповідача, угодами, укладеними з ТОВ "Компанія Агро-Трейд», а саме: Договорами купівлі-продажу № КП -04/0801-30 від 30.01.2008 p. (ПДВ - 170250 грн), № КП-08/0802-29 від 29.02.2008 (ПДВ 190500 грн.), КП-03/0803 - 31 від 31.03.2008 року (ПДВ 190666,84 грн.), № КП-16/0805-30 від 30.05.2008 року (ПДВ 250006,89 грн.), № КП-06/0806-27 від 27.06.2008 року (ПДВ 285000,73 грн.), № КП-07/0808-29 від 29.08.08 року (ПДВ 79999,68 грн.), № КП-03/0809-29 від 29.09.2008 року (ПДВ 349998, 60 грн.), № КП 03/0812 26 від 26.12.2008 року (ПДВ 299948 грн.) (Т.2 а.с. 13 55). В подальшому ці договори відповідно до додаткових угод, укладених сторонами, були розірвані, товар повернуто, при цьому позивач здійснював коригування сум ПДВ раніше включених до податкового кредиту (Т.2 а.с. 77, 81, 85, 89, 93, 97, 101, 105, 109, 113, 117, 120).

Як встановлено судом, предметом зазначених вище договорів є поставка товарів ячменя 3 класу та соняшника (ТОВ Компанія «Агро Трейд» - «Продавець», ЗАТ Ворожбянський КХП «Покупець»). Поставка товару здійснювалась на умовах EXW-Франко-завод ЗАТ «Ворожбянський КХП» та ЗАТ «Слов'янськолія». За умовами укладених додаткових угод були внесені зміни до п. 4.2. Договорів, за якими доставка товару підтверджувалась видатковими накладними, а датою поставки товару є дата, яка вказана в видатковій накладнй, також були внесені додаткові зобов'язання Продавця щодо забезпечення укладання з ЗАТ «Словянськолія» договорів зберігання товару, а у випадку невиконання зазначеної умови передбачено право Покупця на повернення поставленого товару.

Також в матеріалах справи є актів звірки взаємних розрахунків між ЗАТ «Слов'янськолія» та ТОВ «Компанія Агро-Трейд» (Т.2 а.с 124 129).

Крім того, своїм листом №б/н від 03.12.2009 р. ТОВ «Компанія Агро-Трейд» підтверджує факт відображення у складі своїх податкових зобов'язань сум податку на додану вартість по зазначеним вище договорам (Т.2 а.с. 12). Крім того, відображення вказаних господарських операцій в податковому обліку ТОВ «Компанія Агро-Трейд» підтверджується довідкою від 02.03.2009 № 34/16 14/33673050 про результати невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Агро-Трейд» щодо відображення відомостей, отриманих від особи,яка мала правові відносини з платником податків ЗАТ «Ворожбянський КХП» за період січень, квітень червень, серпень грудень 2008 року (Т.2 а.с. 228 231).

Твердження відповідача що вказані договори є нікчемними згідно ст. 228 ЦК України через здійснення ЗАТ «Ворожбянським КХП» підприємницької діяльності, яка суперечить суті підприємництва і тим самим порушує моральні засади суспільства, суд вважає не доведеним та необґрунтованим. Відповідач вважає, що підтвердженням того що перелічені угоди порушують моральні засади суспільства є те що вони не направлені на реального настання правових наслідків, а укладені лише з ціллю формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, і призводять до втрат дохідної частини Держбюджету України. Суд з такими висновками відповідача не погоджується, так як поряд з включенням позивачем сум ПДВ за вказаними угодами до складу податкового кредиту, зазначені ж суми ПДВ були включені продавцем - ТОВ «Агротрейд» до складу податкових зобовязань, що і є сутністю податку на додану вартість, а відтак втрати дохідної частини Держбюджету України відсутні. Отже, суд доходить висновку, що відповідач не довів того, що перелічені угоди суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно п. 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів робіт, послуг, або дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, платник податків отримує право на податковий кредит при настанні однієї з подій, вказаних в п. 7.5.1 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість». Право позивача на податковий кредит підтверджене належним чином оформленими податковими накладними.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0000182310/1 від 29.05.2009 p., від 19.08.2009року, № 0000182310/2, № 0000182310/3 від 04.12.2009, яким донараховано податку на додану вартість разом із штрафними санкціями через порушення пп. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість», що висловилось у завищенні суми податкового кредиту в сумі 45020,43 грн. в липні 2008 року при придбанні товару - пшениці 6 класу у Ф.О.П. ОСОБА_2 , як зазначено в акті, за ціною вищою за звичайну ціну. При обґрунтуванні зазначеного порушення, перевірючими були використані ціни покупки пшениці 6 класу АФ «Вікторія», ФГ «Авдєєв».

Як свідчать матеріали справи між ЗАТ „Ворожбянський КХП" та Ф.О.П ОСОБА_2 укладено договір № 04/10 від 10.07.08 (Т.2 а.с. 186 187), на виконання умов якого відповідно до накладної №РН-0000007 від 10.07.08, ЗАТ «Ворожбянський КХП» отримало пшеницю 6 класу в кількості 1585,320 грн. по ціні 942,02 грн. на суму 1493403,15 гри, сума ПДВ 298680,63 грн., на загальну суму 1792083,78 грн.. податкова накладна від 10.07.2008 року № 6 (Т.2 а.с. 189) на суму 1792083,78 грн, в т.ч. ПДВ 1493403,15 грн. Оплата за пшеницю перерахована 08.10.2008. Також в акті зазначено, що протягом липня 2008 року позивачем отримана пшениця 6 класу від АФ «Вікторія" в кількості 100 тон по ціні 600,00 грн. на суму 72000,00 грн.. в т.ч.ПДВ 12000,00 грн., та від ФГ „Авдеев" в кількості 70,359 тон по ціні 733,33 грн на суму 61915,64 п ПДВ 10319,27 грн.

У АФ «Вікторія» та ФГ «Авдєєв» ЗАТ «Ворожбянський КХП» здійснив покупку пшениці 6 класу 2008 року врожаю. Як вбачається з матеріалів справи, а саме видаткової та податкової накладних, у ОСОБА_2 була придбана пшениця 2007 року врожаю, а у АФ «Вікторія» та ФГ «Авдєєв» була придбана пшениця 2008 року врожаю, тобто при визначенні рівня звичайної ціни за договором № 04/10 з ОСОБА_2 були використані ціни не на ідентичні товари. Крім того, згідно листа Харківської товарної біржі від 02.12.2009 року №13 349, ринкова вартість пшениці 6 го класу, врожаю 2007 року складає 1100 1150 грн/тона. Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

Таким чином, для отримання інформації щодо звичайних цін порівнянню підлягають співставні умови договорів на певній території ринку ідентичних (однорідних) товарів.

Відповідно до пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. Таким чином, суд вважає, що податковий орган не довів того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни.

Крім того, посилання відповідача на постанову Білопільського райсуду від 07.04.09 р. про притягнення ОСОБА_3 (керівника ЗАТ «Ворожбянський КХП») до адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку суд вважає необгрунтованим. Так як відповідно до ст. 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи. Постанова суду у справі про адміністративний проступок є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає питання про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Таким чином, Закон обмежує звільнення від доказування в адміністративному судочинстві випадками коли в процесі беруть участь ті самі особи, щодо яких винесена відповідна постанова суду та обмежує коло питань які вважаються вирішеними та не потребують додаткового доказування.

В справі про адміністративне правопорушення інший склад сторін, а саме стороною в процесі виступає не ЗАТ «Ворожбянський КХП», а керівник підприємства, як посадова особа. Крім того, предмет судового розгляду у даній справі - законність винесення податкових повідомлень-рішень стосовно підприємства відрізняється від предмету розгляду справи про адміністративне правопорушення яким є порушення порядку ведення податкового обліку посадовими особами підприємства.

Стаття 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність посадових осіб підприємств тільки за порушення порядку ведення податкового обліку не пов'язуючи формальний склад порушення з обов'язковістю настання наслідків у вигляді ненадходження до бюджету відповідних податків, судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення не вивчались питання законності сплати податків підприємством.

Поряд з цим, в матеріалах справи є докази того, що підприємство не погоджувалось з встановленими відповідачем в ході перевірки фактами, тому подало заперечення до акту перевірки 12 березня 2009 року та оскаржило відповідні податкові рішення 31 березня 2009 року ще до того, як Білопільським райсудом розглядалася справа про адміністративне правопорушення. Після винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності керівника підприємства була подана скарга до ДПА в Сумський області 9 липня 2009 року, до ДПА України 21 серпня 2009 року, та адміністративний позов до суду. Тобто, на момент винесення Білопільським райсудом постанови про притягнення керівника позивача до адміністративної відповідальності, податкові зобовязання, визначені оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями, взагалі не були узгоджені.

Також, відповідно до пп. 5.3. п.5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01 №253, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 06.07.01 за №5758, у разі подання платником податків скарги щодо визначеного в податковому повідомленні податкового зобов'язання з дотриманням вимог Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.96 N 29, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання скарги уносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень Після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:

а)у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане по повідомлення вважається відкликаним;

б)у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

3 метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишаєте змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, де номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язані Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги. Таким чином, суд доходить висновку, що в частині визнання протиправним податкового повідомлення - рішення № 0000112310/0 від 20.03.2009 позов не підлягає задоволенню, в звязку з тим, що це повідомлення в силу вимог пп. 5.3. п.5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01 №253, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 06.07.01 за №5758, вважається відкликаним. Стосовно податкових повідомлень рішень з дріб»ю 1, 2 та 3, суд вважає, що вони також підлягають визнанню протиправними, так як виносяться з метою встановлення граничного строку сплати податкового зобовязання, а відтак впливають на права та обовязки позивача.

Також суд зазначає, що позивач просить суд визнати зазначені вище податкові повідомлення рішення нечинними, але такий спосіб захисту (вимога про визнання акту нечинним), як випливає з системного аналізу ст.ст. 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно правових актів, відтак суд вважає за можливе в тій частині, в якій позов буде задоволено, визнати оскаржувані податкові повідомлення рішення протиправними.

Таким чином, суд виходячи з викладеного вище, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Ворожбянський комбінат хлібопродуктів" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000122310/0 від 20.03.2009, № 0000122310/1 від 29.05.2009, № 0000122310/2 від 18.08.2009, № 0000122310/3 від 01.12.2009 з податку на додану вартість на суму 586122,80 грн. (п'ятсот вісімдесят шість тисяч сто двадцять два грн. 80 коп.), № 0000182310/1 від 29.05.2009, № 0000182310/2 від 18.08.2009, № 0000182310/3 від 01.12.2009 з податку на додану вартість на суму 68928,00 грн.

Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення № 0000172310/1 від 29.05.2009, № 0000172310/2 від 18.08.2009 та № 0000172310/3 від 01.12.2009 Сумської міжрайонної державної податкової інспекції в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 100825,50 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 22355,95 грн.

В задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000112310/0 від 20.03.2009 Сумської міжрайонної державної податкової інспекції - відмовити. <Сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек

Повний текст постанови складено 19 квітня 2010 року.