Рішення № 93055922, 13.10.2020, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 13.10.2020

ЄУ № 942/899/20

Провадження №2/942/457/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

секретаря судового засідання Сіренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2020 року позивач АТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 19.11.2012 року що між ним, в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №72_150, відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 116 730,50 грн., а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 16,5% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Кредит надавався безготівково строком на 60 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 17.11.2017 на здійснення оплати за автомобіль CHEVROLET AVEO. За умовами договору позичальник зобов`язаний щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 1 945,51 грн. та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість в розмірі 137 647,20 грн., яку стягнуто з відповідача рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 03.08.2017 у справі №420/925/17, яке набрало законної сили 15.08.2017. Оскільки заборгованість за кредитом відповідачем не погашена, а відносини між банком та позичальником не припинялися, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість, яка утворилась станом на 07.07.2020 за кредитним договором №72_150 від 19.11.2012, у розмірі 42 704,72 грн. у тому числі: 5 655,46 грн. - проценти за користування кредитом; 17 012,53 грн. - інфляційні втрати банку з червня 2017 року по червень 2020 року за прострочення сплати кредиту; 9 758,19 грн. - інфляційні втрати банку з червня 2017 року по червень 2020 року за прострочення сплати процентів за користування кредитом; 6 517,92 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту з 02.06.2017 по 07.07.2020; 3 760,62 грн. - три проценти річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом; а також судові витрати у сумі 2102,00 грн.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 13.08.2020 відкрито провадження по справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України, судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ «Державний ощадний банк України та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №72_150 від 19.11.2012.

Відповідно п. п. 1.1. - 1.3. Кредитного договору Банк зобов`язався надати Позичальнику на умовах договору, а Позичальник має право отримати та зобов`язувався належним чином використати і повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається в розмірі 116 730,50 грн. на 60 (шістдесят) місяців з терміном остаточного погашення Кредиту не пізніше 17.11.2017. Кредит надається для здійснення оплати за автомобіль CHEVROLET AVEO.

Згідно з п. 1.5.1.1. Кредитного договору на період з дня видачі кредиту та до моменту закінчення терміну, на який було надано кредит, а саме - до 17.11.2017 включно, проценти за користування кредитом нараховуються банком на підставі процентної ставки в розмірі 16,5% річних.

Пунктами 1.5.1.2., 1.5.1.3. Кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до настання терміну, на який було надано кредит. Сплата процентів, нарахованих банком на залишок заборгованості за кредитом здійснюється щомісячно в валюті кредиту не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, наступного за звітним, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунків, відкритих в установах АТ «Ощадбанк». Остання сплата за користування кредитом здійснюється не пізніше 17.11.2017. При нарахуванні процентів за користування Кредитом враховується перший і не враховується останній день користування Кредитом.

Згідно п. 3.3.4. Кредитного договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в сумі 1945,51 грн. та сплачувати проценти, нараховані банком проценти, щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань. Останній платіж в рахунок погашення кредиту здійснити непізніше 17.11.2017.

Відповідно до пунктів 3.2.2. цього договору банк має право у разі порушення позичальником умов кредитного договору або договору застави транспортних засобів стягнути кредит та суму нарахованих процентів, комісійних винагород та інших платежів, що достроково підлягають сплаті.

Згідно з п. п. 3.3.5., 3.3.6., 3.3.7. Кредитного договору позичальник зобов`язався точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі. У разі порушення умов цього договору та договору застави на вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та/або штрафних санкцій в порядку, передбаченому п.п. 2.3., 2.4. цього договору відповідно до чинного законодавства України. Сторони домовились, що розмір збитків визначатиметься банком самостійно, на що позичальник надав свою згоду. Відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов`язаннях, що випливають з цього Договору.

Заочним рішенням Новопсковського районного суду Луганської області у справі ЄУ № 420/925/17 від 03.08.2017, яке набрало законної сили 15.08.2017, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за Кредитним договором № 72_150 від 19.11.2012, станом на 02.06.2017 у сумі 137647,20 грн., з яких: борг за кредитом з 19.11.2012 по 01.06.2017 в розмірі 74467,55 грн.; проценти за користування кредитом за період з 02.09.2014 по 01.06.2017 в розмірі 35911,06 грн.; інфляційні витрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з вересня 2014 року по квітень 2017 року в розмірі 23371,45 грн.; 3 % річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 02.09.2014 по 01.06.2017 в розмірі 3897,14 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факти, встановлені вищевказаним судовим рішенням, зокрема, щодо видачі кредиту та тривалого невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором мають вже доведений характер і не підлягають доказуванню позивачем у справі.

Відповідно до ст. 599 та ст. 629 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З аналізу ст.ст. 598 - 609 ЦК України слід дійти висновку, що рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобов`язання.

Отже наявність судового рішення про стягнення боргу та/або інших грошових сум за інші періоди невиконання боржником договірного зобов`язання, відкриття виконавчих проваджень за цим рішенням, вчиненням інших процесуальних дій по виконанню рішення суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобов`язання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення договірних правовідносин сторін та/або припинення зобов`язань.

Станом на 07.07.2020 заборгованість за кредитом не погашена, вказане вище рішення суду відповідачем не виконано, що підтверджується виписками по рахункам позичальника.

В зв`язку з тим, що відносини між банком та позичальником не припинялися, відповідно до умов кредитного договору, позичальнику щомісячно нараховувались проценти за користування кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, проведеного станом на 07.07.2020 з урахуванням заочного рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 03.08.2017 у справі № 420/925/17 заборгованість за кредитним договором № 72_150 від 19.11.2012 складає 42 704,72 грн, в тому числі: 5 655,46 грн. - проценти за користування кредитом; 17 012,53 грн. - інфляційні втрати банку з червня 2017 року по червень 2020 року за прострочення сплати кредиту; 9 758,19 грн. - інфляційні втрати банку з червня 2017 року по червень 2020 року за прострочення сплати процентів за користування кредитом; 6 517,92 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту з 02.06.2017 по 07.07.2020; 3 760,62 грн. - три проценти річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Частина 1 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. До істотних умов відносяться умови про предмет договору, умови, які визначені істотними законом, а також ті умови, щодо яких сторонами обов`язково повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, направлена на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України також встановлено свободу договору, з посиланням на статтю 6 зазначеного Кодексу із зазначенням того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд встановив, що позичальник порушив умови кредитного договору, а саме: не виконав зобов`язання щодо погашення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування Кредитом.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відтак, враховуючи, що відповідач не сплатив у строки, визначені законом, заборгованість за договором, він вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 5.1. постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 року № 14 передбачено, що кредитор вправі вимагати, у тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Таким чином, законом встановлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання, до повного виконання грошового зобов`язання.

Оскільки відповідачем не виконано умови договору, укладеного з позивачем, кошти за цим договором та відсотки за ним не сплачено, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач відзив на позов не надав, дійшов висновку, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, оскільки є законними та обґрунтованими.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268,280-288, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість у розмірі 42 704 (сорок дві тисячі сімсот чотири) гривні 72 коп., яка складається з: 5 655,46 грн. - проценти за користування кредитом; 17 012,53 грн. - інфляційні втрати банку з червня 2017 року по червень 2020 року за прострочення сплати кредиту; 9 758,19 грн. - інфляційні втрати банку з червня 2017 року по червень 2020 року за прострочення сплати процентів за користування кредитом; 6 517,92 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту з 02.06.2017 по 07.07.2020; 3 760,62 грн. - три проценти річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп.

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09304612, місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська область

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 30.10.1995 Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий підпис. А.В. Чалий