Рішення № 93051487, 19.11.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3830/20

Провадження №2/333/2111/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу

за позовною заявою: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50

до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 31 470,90 грн., -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитом в сумі 31 470,90 грн., яка утворилась за договором від 31.10.2011 р. б/н. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що відповідачу відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшено до 25 200 грн. Однак, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на 12.05.2020 року, за останньою утворилась заборгованість у сумі 31 470,90 грн., яка складається з 22 136,88 грн. - заборгованості по кредиту та 9 334,02 грн. - заборгованості за пенею. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 29.07.2020 р. судом відкрито провадження у справі № 333/3830/20 за вказаним вище позовом за клопотанням позивача в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву.

В судові засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, у разі неявки відповідача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 до зали судового засідання жодного разу не з`явилась, на адресу відповідача, за якою остання зареєстрована та фактично проживає, судом було направлено судові повістки. Однак, на адресу суду повернулися з причин «адресат відсутній за вказаною адресою». У зв`язку з вищезазначеним, на підставі ч.10 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про час, дату та місце слухання справи.

На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.7. статуту АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено тип банку з закритого на публічне акціонерне товариство та змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк» на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК». ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є правонаступником всіх прав та зобов`язань Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», який, в свою чергу, є правонаступником прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «ПриватБанк».

Згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 року №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК».

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК».

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 31.10.2011 року між позивачем та ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, за умовами якого Банк відкрив Позичальнику картрахунок та встановив кредитний ліміт.

Також, зміст наведеної вище Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку свідчить, що Позичальник ознайомлена та згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку. Позичальник погодиласья, що ця заява разом із пам`яткою Клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

З матеріалів справи слідує, що 31.10.2011 р., на виконання підписаної вище Анкети-заяви, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відкрито ОСОБА_1 картковий рахунок за № НОМЕР_1 та 24.11.2011 року встановлено кредитний ліміт в сумі 7 000 грн., з терміном дії картки до листопада 2013 року.

Також, з довідки банку, складеної на підставі виписки про рух коштів по картрахунку відповідача, судом встановлено, що кредитний ліміт, який первісно був встановлений в сумі 7 000 грн. змінювався наступним чином: з 05.12.2011 р. - 7 000 грн., 10.01.2014 р. - 25 000 грн., з 31.01.2017 р. - 25 200 грн., з 01.08.2017 р. - 21 034,45 грн., з 11.06.2018 р.- 20 110 грн., з 18.07.2018 р. - 0 грн.

Крім того, з довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» слідує, що крім картки за № НОМЕР_1 зі строком дії до 11/13, позичальник отримала картки від 21.03.2012 року № НОМЕР_2 зі строком дії до 11/13, від 20.11.2013 року № НОМЕР_3 зі строком дії до 11/15, від 12.10.2015 року № НОМЕР_6 зі строком дії до 10/18, від 17.05.2017 року № НОМЕР_7 зі строком дії до 02/21.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що договірні відносини з кредитування розпочались між сторонами 31.10.2011 р., тобто з дати підписання сторонами Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та мають продовжуватись до лютого 2021 року (включно), тобто дати дії останньої отриманої відповідачем перевипущеної картки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом з виписки про рух коштів по картрахунку відповідача, яка є первинним бухгалтерським документом, ОСОБА_1 активно користувався кредитним лімітом за допомогою наведених вище карток, зокрема, поповнює рахунки через термінали обслуговування та розраховується за покупку товарів.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що відповідач прийняті зобов`язання з повернення суми кредитного ліміту, встановленого на картковий рахунок, належним чином не виконала, чим порушила умови договору.

Так, за розрахунком АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 22 136,88 грн. по тілу кредиту за період з 25.12.2011 р. по 12.05.2020 р.

Факт наявності наведеної вище заборгованості по тілу кредиту, яка виникла на підставі підписаною між сторонами Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 31.10.2011 р. та відкритого картрахунку підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами й не спростований відповідачем.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 22 136,88 грн. заборгованості по тілу кредиту є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Також, розглянувши вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 9 334,02 грн. заборгованості за пенею, суд виходить з наступного.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки.

Згідно з ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ч.1). Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги про стягнення 9 334,02 грн. заборгованості за пенею, позивач посилається на п.п. 2.1.1.5.5., 2.1.1.12.6.1., 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, до яких, як вказує позивач, приєдналась ОСОБА_1 , підписавши 31.10.2011 р. Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Так, згідно з п. 2.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг, при непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені банківському сайті.

Дослідивши додані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до матеріалів справи Умови та Правила надання банківських послуг, судом встановлено, що останні не містять жодних підтверджень, що саме ці Умови та Правила розуміла відповідач, ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи Анкету-заяву від 31.10.2011 р., а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо розміру заявлених до стягнення пені за прострочення виконання основного зобов`язання.

Крім того, суд виходить з того, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Також, суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (31 жовтня 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (21 липня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг щодо сплати у заявленому до стягнення розмірі пені за порушення виконання основного зобов`язання, суд дійшов висновку, що надані банком Умови та правила надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, що містяться в матеріалах даної справи, які не містять особистого підпису відповідача, не можуть розцінюватись як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 31.10.2011 року шляхом підписання Анкети-заяви.

Наведена вище правова позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17, та враховується судом при розгляді цієї справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату пені за прострочення виконання основного зобов`язання в Умовах та правилах надання банківських послуг в ПриватБанку, що містяться в матеріалах даної справи.

У зв`язку з чим, судом відмовляється у задоволенні вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 9 334,02 грн. заборгованості за пенею.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1 478,56 грн. покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 130, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, на р/р № НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) - 22 136 (двадцять дві тисячі сто тридцять шість) грн. 88 коп. - заборгованість по кредиту та 1 478 (одну тисячу чотириста сімдесят вісім) грн. 56 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Повне рішення складено 23.11.2020 р.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова