Постанова № 93050577, 24.11.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 3/243/4462/2020

Номер справи 243/9822/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24» листопада 2020 року суддя Слов?янського міськрайонного суду Донецької області Хаустова Т.А., розглянувши матеріали, які поступили зі Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов`янська Донецької області, громадянки України, працюючої в КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» на посаді двірника, РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 184 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

29 жовтня 2020 року о 10 годині 40 хвилин встановлено, що ОСОБА_2 , яка 05 травня 2020 року притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП, ухилялась від виконання, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, обов`язків щодо виховання своєї доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання з 05 вересня 2020 року по теперішній час пропускає заняття в Миколаївському закладі загальної середньої освіти № 3, без поважної причини, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 ч. 2 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча про місце, дату та час судового засідання була повідомлена належним чином відповідно до Повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14). Про причини своєї неявки суд не повідомила.

З огляду на те, що ОСОБА_2 була обізнана про складання щодо неї Протоколу про адміністративне правопорушення про час та місце розгляду справи – 24 листопада 2020 року о 08 годині 15 хвилин повідомлена про свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14), не вжила заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти Протоколу, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що « сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явилася в судове засідання, не подавши Клопотання про його відкладення.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.

Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Провина ОСОБА_2 доведена матеріалами справи, а саме: Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 071970 від 29 жовтня 2020 року з якого вбачається, що 29 жовтня 2020 року о 10 годині 40 хвилин встановлено, що ОСОБА_2 , яка 05 травня 2020 року притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП, ухилялась від виконання, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, обов`язків щодо виховання своєї доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання з 05 вересня 2020 року по теперішній час пропускає заняття в Миколаївському закладі загальної середньої освіти № 3, без поважної причини (а.с.3), з якого вбачається, що жодних зауважень при складанні вказаного Протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 071970 від 29 жовтня 2020 року від ОСОБА_2 не надійшло та іншими матеріалами справи.

Таким чином, приходжу до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку.

Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпції факту.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 2 КУпАП, а саме ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, провина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 2 КУпАП, доведена у повному обсязі, обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено.

Судом також у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення враховується ступінь вини і матеріальний стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Призначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд обирає стягнення в межах санкції, встановленої в межах стягнення, передбаченого ст. 184 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) Постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 36, 40-1, 184, 245, 280, 283-284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя, –

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_4 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст. 184 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700 гривень (одна тисяча сімсот гривень) на користь держави, на р/р: UA238999980313080106000005339, Казначейство України (ЕАП), код платежу 21081100, ЄДРПОУ 37803368, МФО 899998, одержувач платежу Слов`янське УК/Слов`янський р-н/21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 420,40 гривень на доходний рахунок UA908999980313111256000026001, Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цьогоКодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін звернення до виконання три місяці.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області.

Постанову складено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Т.А. Хаустова