Вирок № 93049661, 24.11.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/6492/20

Номер провадження: 1-кп/225/583/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Ткач Г.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Міщук І.І.,

прокурора - Чебурова Д.М.,

представника потерпілої особи - Асадчого М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області в м. Торецьку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050220000924 від 16.09.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Єнакієве Донецької області, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2020 року приблизно о 13.00 годині ОСОБА_1 разом із знайомим ОСОБА_2 прийшов до їх спільного знайомого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , власником якої є комунальне підприємство «Торецьккомсервіс», ідентифікаційний код: 31217526. Далі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запропонували разом випити горілки, яку приніс із собою ОСОБА_2 , на що ОСОБА_3 погодився та вони спільно почали вживати алкогольні напої за місцем мешкання ОСОБА_3 .

В подальшому, 07 вересня 2020 року приблизно о 15.00 годині, коли закінчилась горілка, ОСОБА_2 пішов додому, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вирішили продовжити вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_1 придбав спиртні напої, з якими 07 вересня 2020 року приблизно о 15.20 годині повернувся до помешкання ОСОБА_3 , де вони вдвох продовжили вживати алкогольні напої. ОСОБА_3 знаходився у стані сильного алкогольного сп`яніння та приблизно о 16 годині 15 хвилин 07.09.2020 року заснув, а ОСОБА_1 залишився в його будинку за вищезазначеною адресою. В цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна: металевих виробів з вугільної пічки. Скориставшись тим, що ОСОБА_3 заснув, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, діючи умисно, таємно, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні кухні будинку за місцем мешкання ОСОБА_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії є таємними для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, застосувавши фізичну силу, демонтував вугільну піч та таємно викрав чотири пічні чавунні плити розміром 66x18см кожна, загальною вартістю 600,00 грн., шість пічних чавунних колосників розміром 35x3см кожен, загальною вартістю 153,60 грн., дверцята пічні чавунні розміром 22x22см вартістю 107,50 грн., дверцята пічні чавунні розміром: 24x16 см вартістю 100,00 грн., які належать КП «Торецьккомсервіс».

Після чого, будучи впевненим у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії залишаться непомітними сторонніми особами, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілому комунальному підприємству «Торецьккомсервіс» майнову шкоду на загальну суму 961,10 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій, розмір спричиненої шкоди не оспорює, щиро кається у вчиненому. При цьому суду показав, що 07.09.2020 приблизно о 13 годині прийшов разом з ОСОБА_2 до ОСОБА_3 випити горілки. Вживали спиртне разом до 15 години, після чого ОСОБА_2 пішов, а він купив ще горілки та з ОСОБА_3 продовжили випивати. Після випитого ОСОБА_3 ліг спати, а він залишився в його будинку і в цей час вирішив викрасти майно, оскільки мав потребу в грошах. З цією метою він в кухні демонтував вугільну піч та забрав чотири чавунні плити, шість чавунних колосників та двоє дверцят, що приніс до ОСОБА_4 , якій сказав, що вироби знайшов на сміттєзвалищі та продав за 320 гривень, які витратив на продукти, шкарпетки, власні потреби.

Усвідомлює скоєне та наслідки вчиненого, зазначає, що не може влаштуватися на роботу через карантин та оскільки має проблеми з документами на освіту, був депортований з РФ, де перебував на заробітках, на теперішній час підробляє, допомагаючи людям по господарству.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони об`єктивно і повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.

У зв`язку з тим, що обвинувачений пояснив обставини кримінального правопорушення, не заперечує їх, а також кваліфікацію своїх дій та доказів кримінального провадження, не має наміру оскаржувати їх в апеляційному порядку, суд, заслухав думку прокурора, представника потерпілої юридичної особи, обвинуваченого, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснив учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною за обсягом обвинувачення і кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, рівень суспільної небезпеки конкретного злочинного діяння, що відповідно до ст. 12 КК України за ч.1 ст. 185 КК України є кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, в сукупності з рівнем суспільної небезпеки особи, яка вчинила це діяння, а саме, дані про особу обвинуваченого: ОСОБА_1 на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не працює, суспільно-корисною діяльністю не займається, не одружений, раніше не судимий відповідно до п. 2-1, ч.1 ст. 89 КК України, є особою, взятою на облік як внутрішньо переміщена особа, за місцем проживання характеризується негативно, оскільки неодноразово помічений в стані алкогольного сп`яніння та підтримує відносини з раніше судимими особами.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та щиро розкаявся, суд згідно з п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнає це обставиною, що пом`якшує покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд має керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді арешту, оскільки дане покарання буде реальним, а також необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Цивільні позови у провадженні не заявлені.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст.100 КПК України; про стягнення на користь держави понесених процесуальних витрат не заявлено.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: чотири пічні чавунні плити розміром 66x18 см кожна, шість пічних чавунних колосників розміром 35x3см кожен, дверцята пічні чавунні розміром 22x22 см, дверцята пічні чавунні розміром 24x16см, що передані на зберігання представнику КП «Торецьккомсервіс» Асадчому М.В., залишити зазначеній юридичній особі як законному власнику.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Г.В. Ткач