Рішення № 93046475, 24.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року м. Київ № 640/15160/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомМіністерства оборони України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України провизнання протиправною та скасування постанови від 19.06.2020 ВП №57179658

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Міністерство оборони України із позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 19.06.2020 ВП №57179658.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті..

05.11.2020 суд на підставі вимог частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі № 760/21104/16 зобов`язано Міністерство оборони України вжити дії щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2 внаслідок травми та причини смерті, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». На виконання вимог рішення суду, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянуті документи ОСОБА_3 та прийнято рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом від 14.12.2018 №131. Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_2 не був військовослужбовцем, крім того виплата одноразової грошової допомоги членам сімей померлих осіб, звільнених з військової служби здійснюється у випадку настання смерті протягом одного року після звільнення. Листом від 18.12.2018 № 248/8924 позивач звернувся до відповідача із заявою про закінчення виконавчого провадження, однак, відповідачем накладено штраф на Міністерство оборони України за невиконання рішення суду.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, однак на вимогу суду надав матеріали виконавчого провадження, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі № 760/21104/16 зобов`язано Міністерство оборони України вжити дії щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2 внаслідок травми та причини смерті, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

На виконання рішення, Солом`янським районним судом м. Києва видано виконавчий лист від 27.08.2018 №760/21104/16-а, який пред`явлено стягувачем до виконання.

10.09.2018 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57179658, якою зобов`язано Міністерство оборони України виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

25.10.2018 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зв`язку із невиконанням рішення суду, винесено постанову про накладення на Міністерство оборони України штрафу у сумі 5100, 00 грн.

17.12.2018 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято протокол №131, яким на виконання вимог рішення суду розглянуто документи ОСОБА_3 та прийнято рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.

18.12.2018 № 248/8924 Міністерство оборони України звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про закінчення виконавчого провадження, на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «про виконавче провадження».

19.06.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за невиконання рішення суду без поважних причин потворно накладено на 8924 Міністерство оборони України штраф у сумі 10200, 00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів є Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06. 2016 (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої-другої статті 63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону № 1404-VІІІ визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, постанова про накладення штрафу виноситься державним виконавцем стосовно боржника, у разі невиконання без поважних причин останнім рішення суду.

Як вбачається із наявного у справі витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.12.2018 №131, Міністерство оборони України на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 06.03.2018 по справі №760/21104/16-а відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - дружині померлого ОСОБА_2 , якого 28.01.2003 звільнено з військової служби в запас, а смерть, згідно свідоцтва № НОМЕР_1 від 11.07.2016 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, на день смерті ОСОБА_2 не був військовослужбовцем.

Разом з тим, з аналізу оскаржуваної постанови та рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 06.03.2018 по справі №760/21104/16-а вбачається, що судом встановлено факт того, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року. Крім того, судом у вищевказаному рішенні вже було надано оцінку діям Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні одноразової допомоги з підстав того, що ОСОБА_2 на день смерті не був військовослужбовцем та зазначено про помилковість вказаних дій.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Так, згідно з ч. 1 - 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Також в силу положень ч. 2 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 06.03.2018 по справі №760/21104/16-а набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, однак позивачем, в порушення вимог вказаного судового рішення прийнято протилежне рішення, ніж визначив у резолютивній частині рішення суд та витягом з протоколу від 14.12.2018 №131 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - дружині померлого ОСОБА_2 , що свідчить про фактичне невиконання судового рішення.

Відтак, враховуючи те, що на час прийняття оскаржуваної постанови про накладання штрафу, позивачем не було виконано рішення суду, а витяг з протоколу від 14.12.2018 №131 суперечить висновкам та вимогам, викладеним у рішенні Солом`янського районного суду міста Києва від 06.03.2018 по справі №760/21104/16-а, то суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови.

Таким чином, із системного аналізу норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позовні вимоги є безпідставним, необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Міністерства оборони України відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя А.С. Мазур