Рішення № 93046027, 19.11.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/3236/20

2/206/883/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретареві Биковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради про визнання права на користування частиною житлового приміщення,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2020 року позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпровської міської ради, третя особа КП «Житлове господарство Самарського району» ДМР про визнання права на користування частиною житлового приміщення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, на підставі ордеру №865 від 13.06.1986, його дружина ОСОБА_3 отримала квартиру АДРЕСА_1 для проживання разом із родиною - членами сім`ї: його, чоловіка ОСОБА_1 , доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 . Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2004, був змінений договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 : виділено йому ОСОБА_1 у користування житлову кімнату площею 12,1 кв.м., житлові кімнати площею - 17,1 кв.м. та 8,2 кв.м. - виділено його дружині ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Кухню, коридор, комору, ванну кімнату та туалет - залишено у загальному користуванні. Рішенням Виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпропетровську ради №423 від 17.09.2004, роз`єднано особистий рахунок на дану квартиру. 27.10.2004 він отримав право власності на 33/100 частини квартири АДРЕСА_1 , яка складається із однієї житлової кімнати розміром 12,1. Інша частина квартири - 67/100, його членам сім`ї у власність не передавалася. У 2005 році його дружина ОСОБА_3 померла. Він її поховав та зняв з реєстраційного обліку. У 2006 році його син ОСОБА_5 помер. Він його поховав та зняв з реєстраційного обліку. У 2008 році його падчерка ОСОБА_7 померла, але була знята з реєстраційного обліку за вказаною адресою за власним бажанням ще до 2004 року. На даний час в квартирі зареєстровані: він ОСОБА_1 з 1989 року та його племінник ОСОБА_8 з 2015 року. Він ОСОБА_1 з часу смерті членів його сім`ї постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 . За весь цей час, він сплачує комунальні послуги, дбає про стан всієї квартири, робить поточні ремонти всієї квартири, замінив у всій квартирі вікна. Окрім нього, протягом всього часу, станом квартири ніхто не цікавиться. Він постійно протягом 30 років зареєстрований у спірній квартирі, постійно в ній проживає, вказана квартира була і є його єдиним постійним житлом. Просить суд визнати за ним право користування частиною квартири АДРЕСА_1 , яка була у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 КП «Житлове господарство Самарського району» ДМР, укласти Договір найму житлового приміщення з ОСОБА_1 на частину квартири АДРЕСА_1 , яка була у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та відкрити особовий рахунок.

20 липня 2020 року ухвалою суду було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

01 жовтня 2020 року ухвалою суду підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.

14 вересня 2020 року від представника відповідача Дніпровської міської ради Гущиної М.С. надійшов відзив на позовну заяву в якому вона посилається на те, що позивач не наводить жодних обставин, які могли б підтвердити порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи законних інтересів з боку Дніпровської міської ради щодо його права користування житловим приміщенням. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, обставини, зазначені у позові, підтверджуються доказами, що перебувають у справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи КП «Житлове господарство Самарського району» ДМР у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи позицію позивача, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В судовому засіданні встановлено, на підставі ордеру №865, виданого 13 червня 1986 року Виконавчим комітетом Самарської Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, ОСОБА_3 отримала право на заняття житлового приміщення житловою площею 36,83 кв.м., що складається із 3-х кімнат в квартирі АДРЕСА_1 , для проживання з родиною із 4-х чоловік - чоловіка ОСОБА_1 , доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 (а.с.6).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2004 року, змінений договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , виділено в користування ОСОБА_1 кімнату площею 12,1 кв.м., ОСОБА_3 та ОСОБА_5 кімнати площею 8,2 кв.м. та 17,1 кв.м. Кухню, коридор, комору, ванну кімнату та туалет - залишено в загальному користуванні (а.с.7).

Рішенням Виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровську ради №423 від 17 вересня 2004 року, роз`єднано особистий рахунок на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 37,4 кв.м. (а.с.8, 9).

На підставі свідоцтва про право власності на житло від 27 жовтня 2004 року, ОСОБА_1 отримав право власності на 33/100 частини квартири АДРЕСА_1 , яка складається з однієї житлової кімнати розміром 12,1 кв.м. Право власності на вказану частину квартири зареєстроване в КП «ДМБТІ» за реєстраційним номером 8800143 (а.с.10,11).

Дружина позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , актовий запис №419 (а.с.13).

Син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерті Серії НОМЕР_2 , актовий запис №928 (а.с.14).

В спірній квартирі зареєстрований з 05.12.1989 - позивач ОСОБА_1 та з 13.08.2015 - його племінник ОСОБА_8 , що підтверджується копією довідки про склад сім`ї №11071, виданою Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (а.с.15).

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

В силу ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ст.64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

За приписами ст.65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що право користування житловим приміщенням нарівні з наймачем виникає у тих осіб, які вселилися, як члени сім`ї наймача в установленому законом порядку.

З огляду на положення ст.63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв`язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо)

Згідно з ст.106 ЖК України, повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

ОСОБА_1 з часу смерті членів його сім`ї постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрований за вказаною адресою та окрім нього протягом всього часу, спірною квартирою ніхто не цікавився.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги та визнати за ОСОБА_1 право на користування частиною квартири АДРЕСА_1 , яка була у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Щодо вимоги позивача - КП «Житлове господарство Самарського району» ДМР, укласти Договір найму житлового приміщення з ОСОБА_1 на частину квартири АДРЕСА_1 , яка була у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та відкрити особовий рахунок, суд приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, оскільки фактично пред`явлена до третьої особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.3 СК України, ст.ст.63-65, 106 ЖК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.75), третя особа Комунальна підприємство «Житлове господарство Самарського району» Дніпровської міської ради (м. Дніпро, вул. Агнії Барто, буд.19) про визнання права на користування частиною житлового приміщення - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право користування частиною квартири АДРЕСА_1 , яка була у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 листопада 2020 року.

Суддя О.П.Румянцев