Ухвала суду № 93045993, 23.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

23 листопада 2020 року м. Київ № 640/24493/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомУправління державної охорони Українидо Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипро визнання протиправними та скасування постанови, визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

Управління державної охорони України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 18.11.2019 № 60628435 про стягнення виконавчого збору;

- визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що виразились у подані до Державної казначейської служби України про безспірне списання з УДО України виконавчого збору у сумі 16 692,00 грн, - протиправними;

Згідно п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 КАС України.

Також, у ч.1 ст.122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У п.1 ч.2 ст.287 КАС України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує, правомірність постанови від 18.11.2019 №60628435.

Управлінням державної охорони України подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування зазначено таке.

Окрім того, 02.12.2019 до позивача надійшла постанова від 18.11.2019 №60628435 про стягнення виконавчого збору.

Вважаючи вказану постанову про стягнення виконавчого збору протиправною та незаконною, а також з метою досудового врегулювання спору, позивачем надіслано лист від 11.12.2019 №2/19-2290 начальнику відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У цьому листі, зокрема, зазначено про те, що у разі не вжиття заходів щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору, позивач буде вимушений звертатись до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Також, позивач зазначив, що відповідь на цей лист до Управління державної охорони України не надходила та про вжитті заходи Управління державної охорони України не повідомлялось.

25.02.2020 до позивача надійшла постанова від 14.02.2020 № 60628435 про закінчення виконавчого провадження.

Водночас, за наслідками розгляду апеляційної скарги Управління державної охорони України на рішення від 29.10.2019, Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 10.03.2020, резолютивною частиною якої суд постановив апеляційну скаргу Управління державної охорони України задоволено, рішення від 29.10.2019, - скасовано, а в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 , - відмовлено.

13.04.2020 до Управління державної охорони України надійшов лист Державної казначейської служби України (надалі - ДКС) від 13.04.2020 № 13-06-06/6748 у якому зазначено про те, що ДКС опрацювала виконавчі документи згідно Додатку 1 на загальну суму 21 792,00 грн, надані стягувачем щодо списання коштів з рахунків Управління державної охорони України, а також зазначено, що ДКС вимагає вжити заходів для встановлення асигнувань або здійснити інші дії, спрямовані на виконання судового рішення.

У вказаному Додатку 1, Управління державної охорони України визначається як боржник на підставі постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 16 692,00 грн.

Водночас, Управління державної охорони України листом від 16.04.2020 №2/20-708 повідомило ДКС про направлення листа Управлінням державної охорони України від 11.12.2019 №2/19-2290 начальнику відділу примусового виконання рішень Департаменті державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору, у зв`язку з тим, що вона суперечить вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-УІІІ, а також зазначило, що відповідь на вказаний лист Управління державної охорони України не отримувала.

31.08.2020 до Управління державної охорони України надійшов лист ДКС від 31.08.2020 № 13-06-06/15111, в якому зазначено про те, що ДКС вимагає вжити заходів для встановлення асигнувань або здійснити інші дії, спрямовані на виконання судового рішення.

Так, на підставі меморіального ордеру № 1 (#81943750) від 01.10.2020 Управлінням державної охорони України сплачено на рахунок Міністерства юстиції України 16 692,00 грн за кодом 2800 стягнення за постановою про стягнення виконавчого збору від 18.11.2019 ВП № 60628435.

Окрім того, згідно пункту 3 Виписки за 02.10.2020, вбачається, що Управлінням державної охорони України сплачено 16 692,00 грн за кодом 2800 стягнення за постановою про стягнення виконавчого збору від 18.11.2019 ВП №60628435.

Отже, про порушення своїх прав Управління державної охорони України дізналось 02.10.2020, тобто у день фактичного безспірного списання виконавчого збору з Управління державної охорони України у сумі 16 692,00 грн.

Однак, суд критично ставиться до викладених тверджень позивача, та визнає вказані пояснення не достатніми для обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з огляду на таке.

Позивачем самостійно вказано, що 02.12.2019 до нього надійшла постанова від 18.11.2019 №60628435 про стягнення виконавчого збору.

Отже позивач дізнався про наявність оскаржуваного рішення ще у грудні 2019.

При цьому, посилання позивача на надіслання листа до начальнику відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.12.2019 №2/19-2290 та здійснення заходів щодо досудового врегулювання спору, зважаючи на тривалий термін такого пропуску, а саме: період з грудня 2019 року по 09.10.2020 (день звернення до суду), не визнаються судом за достатні докази на підтвердження наявності поважних причин неможливості звернення до суду у строки встановленні законодавством.

Дана позовна заява направлена до суду через поштове відділення 09.10.2020.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду з даним позовом 09.10.2020 (направлено через поштове відділення), позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (в редакції на час подання позову до суду) (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.

Даний позов містить одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн за вимогу немайнового характеру та 2102,00 грн за вимогу майнового характеру (загальна сума, що підлягає сплаті за подання даного позову - 4204,00 грн.).

Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано.

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів; належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Управління державної охорони України залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська