Рішення № 93045934, 17.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року м. Київ № 640/11915/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" до Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, Державної служби геології та надр України провизнання протиправним і скасування припису та наказу

за участі представників сторін:

від позивача - Бойко П.Ю.

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» із позовом до Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, Державної служби геології та надр України, в якому просило суд: визнати протиправним і скасувати з моменту прийняття припис Південого міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 29.11.2018 №108/2461-З; визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 11.03.2019 №76 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів», яким внесено зміни до пункту 2 додатку до наказу Держгеонадра від 19.12.2016 №489 в частині доповнення підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.04.2001 №2461.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2019 №640/11915/19 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2019 відмовлено ТОВ «ПХЗ «Коагулянт» у задоволенні клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі.

Позовні вимоги вмотивовано протиправністю оскаржуваних припису та наказу, які прийняті відповідачами з огляду на помилковий висновок про невиконання позивачем обов`язку щодо проведення повторної державної експертизи (через кожні п`ять років) та оцінки запасів Чапаєвського родовища цегельної сировини.

Відповідачі помилково вважажають, що у позивача наявний обов`язок відповідно до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264, оскільки з 12.01.2011 постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України». Крім того, з 03.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1108, якою пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865, викладено в новій реакції, яка не передбачає проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин кожні 5 років.

Крім того, в оскаржуваному приписі необгрунтовано вказуєтся про порушення позивачем статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що не відповідає дійсності, оскільки указана правова норма містить перелік розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю) і не визначає обов`язки надрокористувача.

Відтак, позивача безпідставно зобов`язано усунути вищевказані порушення, зазначені в пункті 1 оскаржуваного припису.

Через відсутність порушення позивачем пункту 25 вищевказаного Положення позивача також безпідставно зобов`язано усунути порушення, зазначені в пунктах 2 і 3 оскаржуваного припису, зміст яких є тотожним і полягає в тому, що позивач не зупинив проведення робіт, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, на наданій ділянці надр Чапаєвського родовища цегельної сировини після зупинення дії цього дозволу з 01.11.2017

З огляду на фактичну відсутність порушення позивачем пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865, стосовно проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин кожні 5 років Держгеонадра безпідставно прийняла наказ від 19.12.2016 №489 «Про встановлення термінів для усунення порушень», яким зупинено дію наданого позивачу спеціального дозволу на користування надрами від 27.04.2001 №2461, а потім - наказ від 01.02.2017 року №49, яким внесено зміни до наказу від 19.12.2016 №489 в частині відтермінування дати зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, до 01.11.2017. Зважаючи на викладене вище також є необґрунтованим оскаржуваний наказ Держгеонадра від 11.03.2019 №76, яким внесено зміни до наказу від 19.12.2016 №489 в частині доповнення підстав для зупинення наданого позивачу спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з порушенням статті 24 Кодексу України про надра та абзацу 3 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Позивач вказує, що Держгеонадра не конкретизувала, які саме обов`язки, визначені вищевказаними правовими нормами, не виконані позивачем, що теж свідчить про необґрунтованість цього наказу.

Стверджуючи про необґрунтованість оскаржуваного наказу, позивач вказав на відсутність у Держгеонадра визначених законодавством підстав для зупинення наданого йому спеціального дозволу на користування надрами та повноважень щодо припинення його права користування надрами, оскільки відповідно до приписів статті 26 Кодексу України про надра у разі незгоди користувачів із припиненням права користування надрами це право може бути припинене лише в судовому порядку, що також підтверджується відповідною судовою практикою.

З посиланням на низку рішень Європейського суду прав людини позивач зазначив, що державний орган не повинен здійснювати дії, які законодавчо не передбачені, і що це є прямим протиріччям спеціально-дозвільного принципу, який знайшов своє закріплення в частині другій статті 19 Конституції України.

Позивач уважає, що є добросовісним надрокористувачем і підстави для прийняття оскаржуваних припису та наказу у відповідачів були відсутні, а їх прийняття порушує його право користування надрами.

Відповідач Держгеонадра у відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на необґрунтованість, стверджуючи, що оскаржувані припис та наказ прийняті в межах повноважень та на підставі закону. Зокрема, у ході проведеної в установленому порядку планової перевірки позивача посадовими особами Держгеонадра вірно встановлено невиконання позивачем обов`язків, визначених угодою від 29.09.2016 №2461 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, що є додатком до спеціального дозволу на користування надрами від 27.04.2001 №2461, відповідно до якої позивач зобов`язувався виконувати та дотримуватися умов користування ділянкою надр, передбачених дозволом, цією угодою та нормами діючого законодавства. Так, на виконання пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 року № 865, позивач зобов`язаний був провести державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин через кожні 5 років.

При цьому відповідач послався на лист ДФС України від 03.06.2016 №9651/5/99-99-12-02-03-16, відповідно до якого пункт 25 вищевказаного Положення стосовно проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин через кожні 5 років є обов`язковим до виконання як такий, що забезпечує механізми прозорого формування у тому числі й податкової звітності видобувних галузей, і потреба внесення до нього змін відсутня.

Позивач надав до суду відповідь на відзив Держгеонадра, в якому наполягав на необґрунтованості її доводів, вказуючи на відсутність з 12.01.2011 у надрокористувача обов`язку проводити державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин кожні 5 років з огляду на втрату чинності з указаної дати законодавчої норми, яка раніше визначала такий обов`язок.

В обґрунтування такого твердження позивач вказав на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 22.04.2019 у справі №820/601/17 та від 21.08.2018 у справі №807/1332/17, відповідно до яких втрата чинності правовою нормою унеможливлює її реалізацію, тому примусове зобов`язання її виконувати шляхом прийняття припису є протиправним, оскільки прямо суперечить статті 19 Конституції України, в силу якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Також позивач зазначив, що Держгеонадра як на підставу зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, наданого позивачу, та продовження строку такого зупинення, послалася на підпункт 1 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 30.05.2011 № 615, відповідно до якого дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінекоенерго, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр. Однак, які саме умови користування надрами, визначені дозволом та угодою, порушені позивачем, Держгеонадра не вказує.

Позивач повторно зауважив, що у разі незгоди надрокористувача щодо припинення його права користування надрами, таке право відповідно до статті 26 Кодексу України про надра може бути припинено тільки судом.

Стосовно посилання відповідача на лист ДФС України від 03.06.2016 №9651/5/99-99-12-02-03-16 щодо застосування пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865, як такого, що є обов`язковим до виконання, забезпечує механізми прозорого формування, в тому числі й податкової звітності видобувних галузей, і не потребує змін. Також позивач посилався на висновок Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.08.2018 по справі №807/1332/17 стосовно вищевказаного листа ДФС України від 03.06.2016 №9651/5/99-99-12-02-03-16. Так, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у вказаного державного оргну повноважень надавати офіційні роз`яснення стосовно чинності актів Уряду.

У подальшому позивач надав суду письмові пояснення, в яких виклав обставини, які за його висновком, можуть вплинути на рішення суду у даній справі. Зокрема, позивач вказав на те, що акт перевірки від 29.11.2018 №108/2461-3, в якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення, що стали підставою для винесення оскаржуваного припису і прийняття оскаржуваного наказу, складений за формою, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 28.03.2013 №133 на виконання положень Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів Ураїни від 28.08.2013 №752. Однак, постанова Кабінету Міністрів від 28.08.2013 №752 втратила чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342, якою також затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та Методику розроблення унфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Форма акта, застосована при складенні Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра акта перевірки від 29.11.2018 №108/2461-3 не містить усієї сукупності реквізитів, передбачених уніфікованою формою акта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342, а реквізити, які за формою і змістом залишилися незмінними, розміщуються на аркуші не за правилами, встановленими уніфікованою формою акта, затвердженого згаданою постановою Кабінету Міністрів України, тому не могла бути застосована при оформленні результатів перевірки позивача у листопаді 2018 року.

Уніфікована форма акту перевірки затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 26.06.2019, яким (наказом) також визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.03.2013 №122 «Про затвердження форм документів у сфері здійснення державного геологічного контролю».

Крім того, позивач зазначив про:

- неможливість усунути порушення, про яке йдеться в оскаржуваному приписі в частині, а саме, що стосується зупинення проведення робіт на наданій ділянці надр після зупинення спеціального дозволу на видобування копалин, оскільки ці роботи вже відбулися;

- необґрунтованість оскаржуваного наказу Держгеонадра щодо зміни підстав для зупинення спеціального дозволу на користування надрами з огляду на порушення, які виявлені перевіркою через 2 роки після прийняття наказу про зупинення цього дозволу.

З огляду на подання указаного пояснення суд уважає за необхідне зазначити таке.

Пунктом третім частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи мають право, поміж іншого, надавати пояснення суду щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Однак, в частині, що стосуються доводів позивача про те, що складений Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра за результатами перевірки позивача акт не відповідає уніфікованій формі акта, суд не бере до уваги згадане письмове пояснення і не надає оцінки зазначеним доводам позивача. Наведене обгрунтовується тим, що ці доводи по суті свідчать про зміну позивачем підстав позову, оскільки в позовній заяві така підстава позову як невідповідність акта перевірки позивача уніфікованій формі акта позивачем не вказувалася. Проте, подане позивачем письмове пояснення за свою формою не відповідає заяві про зміну підстав позову, право позивача на звернення з якою і порядок подання якої визначені частиною першою статі 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з указаною правовою нормою, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач, зокрема має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Ознайомившись з матерілами справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність, зокрема, із добування піску, гравію, глин і каоліну; виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин; виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини.

В установленому порядку Держгеонадра видало позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.04.2001 №2461 з метою видобування корисних копалин: суглинки, вторинної каоліни, каолініті піски, терміном дії до 27.04.2031.

29.09.2016 між позивачем та Держгеонадра укладено угоду від №2461 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (далі - Угода №2461), яка є додатком до спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 Угоди №2461 Держгеонадара надає надрокористувачу право користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а надрокористувач зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства.

22.07.2016 Департаментом державного геологічного контролю Південний міжрегіональний відділ Держгеонадра проведено планову перевірку ТОВ «ПХЗ «Коагулянт», за результатами якої винесено припис №88/2461-3. Пунктом 2 припису назване підприємство у строк до 22.08.2016 зобов`язано усунути порушення, яке полягає в не проведенні ним повторної державної експертизи (через кожні п`ять років) та оцінки запасів Чапаєвського родовища цегельної сировини, чим порушено вимоги пункту 25 постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865).

З рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №826/1503/17, яке набрало законної сили відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019, вбачається, що наказом Держгеонадра від 19.12.2016 №489 зупинено дію наданого позивачу дозволу на користування надрами від 27.04.2001 № 2461 у зв`язку із наявністю підстав для анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних договорів на користування надрами, та листом від 23.12.2016 №24063/13/14-16 повідомлено про надання йому 30 календарних днів для усунення порушень. Листом від 18.01.2017 №01/1-140 позивач повідомив Держгеонадра щодо усунення вказаних порушень. Наказом Держгеонадра від 01.02.2017 №49 внесено зміни до наказу від 19.12.2016 №489 в частині відтермінування дати зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами та листом від 24.02.2017 №4318/13/14-17 повідомлено позивача про зупинення дії дозволу з 01.11.2017 у разі ненадання інформації щодо проведення вищевказаної експертизи.

При цьому вищевказаним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №826/1503/17 вімовлено у задоволенні позову ТОВ «ПХЗ «Коагулянт» до Держгеонадра про визнання протиправними та скасування:

- припису Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 22.07.2016 №88/2461-3 в частині виявленого порушення - непроведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр та зобов`язання його усунути Товариству з додатковою відповідальністю «ПХЗ «Коагулянт»;

- наказу Держгеонадра від 25.10.2015 №373 «Щодо анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» в частині усунення порушень законодавства про надра ТОВ «ПХЗ «Коагулянт»;

- наказу Держгеонадра від 19.12.2016 №489 «Про встановлення термінів для усунення порушень» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2461 від 27.04.2001 ТОВ «ПХЗ «Коагулянт».

На підставі Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою та надр України на 2018 рік, затвердженого наказом Держгеонадра від 28.11.2017 №523, та наказу Держгеонадра від 08.10.2018 №389 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у листопаді 2018 року», направлення Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного екологічного контролю Державної служби геології та надр України на проведення перевірки від 26.11.2018 №108/2461-З у період з 26.11.2018 по 29.11.2018 посадовими особами Державної служби геології та надр України проведено планову перевірку позивача.

У наказі Держгеонадра від 08.10.2018 №389 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у листопаді 2018 року» предмет планової перевірки суб`єктів господарювання не вказано.

У повідомленні Держгеонадра про проведення перевірки від 11.10.2018 №20402/83/14-18, надісланому на адресу позивача, зазначено що предметом перевірки є перевірка дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування.

Позивач отримання повідомлення про проведення перевірки не заперечував, як і не заперечував вручення директору ТОВ «ПХЗ «Коагулянт» направлення на проведення перевірки від 26.11.2018 №108/2461-3.

Оскільки позовна заява не містить доводів позивача про порушення посадовими особами Держгеонадра процедури призначення та проведення вищевказаної планової перевірки, то суд не надає оцінку дотримання відповідачами цієї процедури.

За результатами перевірки Департаментом державного геологічного контролю Південого міжрегіонального відділу Держгеонадра складено акт від 29.11.2018 №108/2461-3, в якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме:

1) позивач не виконав пункт 2 припису від 22.07.2016 №88/2461-З та пункт угоди від 29.09.2016 №2461 про умови користування надрами, а саме: не проведено повторну державну експертизу (через кожні п`ять років) та оцінку запасів Чапаєвського родовища цегельної сировини, що є порушенням статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 24 Кодексу України про надра.

2) позивач після зупинення дії дозволу не зупинив проведення на наданій ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами. На час перевірки згідно з наказом Держгеонадра від 19.12.2016 №489 дію спеціального дозволу призупинено. Згідно з наказом Держгеонадра від 01.02.2017 №50 відтерміновано дату зупинення спеціального дозволу до 01.11.2017. В період з 01.01.2018 по 28.11.2018 відповідно до маркшейдерської документації, а саме: журналу обліку руху запасів корисних копалин видобуто 15,5 тис.м2 корисних копалин, що є порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2016 №615;

3) позивач не виконав пункт угоди від 29.09.2016 №2461 про умови користування надрами, а саме: не зупинив проведення на наданій ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами після зупинення дії дозволу. На час перевірки згідно з наказом Держгеонадра від 19.12.2016 №489 дію спеціального дозволу призупинено. Згідно з наказом Держгеонадра від 01.02.2017 №50 відтерміновано дату зупинення спеціального дозволу до 01.11.2017. В період з 01.01.2018 по 28.11.2018 відповідно до маркшейдерської документації, а саме: журналу обліку руху запасів корисних копалин видобуто 15,5 тис.м2 корисних копалин, що є порушенням статті 24 Кодексу України про надра.

Заперечення позивача від 03.12.2018 №05/2819 до акту перевірки Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра, в в якому позивач висловив свою незгоду з висновками щодо суті виявлених порушень, до уваги не взяті.

З огляду на виявлені порушення Південний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра виніс припис від 29.11.2018 №108/2461-З про зобов`язання позивача у строк до 31.12.2018 усунути виявлені порушення шляхом надання до Держгеонадра документів та матеріалів, що підтверджують факт усунення порушень.

Водночас наказом Держгеонадра від 11.03.2019 №76 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» внесено зміни до пункту 2 додатку до наказу Держгеонадра від 19.12.2016 №489 в частині доповнення підстав для зупиненя дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.04.2001 №2461. Зокрема, зазначено про порушення статті 24 Кодексу України про надра; пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865; абзац третій статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що відповідно до підпунктів 1, 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, є підставою для зупинення спеціального дозволу на користування надрами. Разом з тим позивачу надано 30 календарних днів для усунення порушень.

Не погоджуючись із вищевказаними приписом та наказом Держгеонадра, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кодексом України про надра регулюються відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Статтею 1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно зі статтями 13, 14 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.

Статтею 15 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Згідно зі статтею 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

В силу вимог Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 30.12.2015 (далі - Положення №1174), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується на реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Держгеонадра України (пункт 1), який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7).

Пунктом 4 Положення №1174 встановлено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Згідно з підпунктами 6 та 7 пункту 6 Положення №1174 Держгеонадра для виконання покладених на Службу завдань має право:

- вживати заходів до зупинення діяльності підприємств, установ та організацій, що здійснюють геологічне вивчення та використання надр (у тому числі нафтогазоносних) без спеціальних дозволів на користування надрами або з порушенням умов, передбачених такими дозволами;

- давати під час здійснення державного контролю за проведенням робіт з геологічного вивчення та раціонального і ефективного використання надр обов`язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства під час проведення зазначених робіт.

Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінекоенерго видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання (пункт 9 Положення №1174).

Пунктом 7 Положення №1174 визначено, що Держгеонадра здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, Держгеонадра є органом державного нагляду (контролю) за геологічним вивченням надр та раціональним і ефективним використанням надр України.

Південий міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра є територіальним органом Держгеонадра, що учасниками справи у ході її судового розгляду не заперечувалося.

Враховуючи вищевикладене, відповідачі мають право на підставі законодавства проводити перевірку надрокористувачів на предмет дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, виносити приписи про усунення виявлених порушень вимог цього законодавства, а також видавати накази з питань, що стосується їх діяльності.

Наявність таких повноважень у відповідачів позивачами не заперечується.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016, зокрема, статтю 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» викладено у новій редакції, відповідно до абзацу восьмого частини другої якої уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Вказаний Закон набув чинності з 01.01.2017.

Пунктом 9 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на Кабінет Міністрів України покладено зобов`язання протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Акт перевірки позивача від 29.11.2018 №108/2461-3, в якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення, що стали підставою для винесення оскаржуваного припису і прийняття оскаржуваного наказу, складений за формою, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 28.03.2013 №133.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342 затверджено Методику розроблення критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), а також визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №752 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)».

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 26.06.2019 №229 затверджено уніфіковану форму акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.03.2013 №133 «Про затвердження форм документів у сфері здійснення державного геологічного контролю».

Таким чином, станом на час проведення планової перевірки позивача у листопаді 2018 року уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, не було.

Разом з тим, суд уважає, що з метою забезпечення безперервності виконання функцій щодо державного контролю і нагляду за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною Держгеонадра та її територіальні органи до затвердження уніфікованої форми актів правомірно використовували для оформлення результатів планових перевірок форму акта, затверджену наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.03.2013 №133 «Про затвердження форм документів у сфері здійснення державного геологічного контролю», який був чинним на момент проведення перевірки позивача.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.01.2020 у справі №804/3193/17, спірні правовідносини у якій стосуються реалізації органами державного архітектурно-будівельного контролю наданих їм функцій та складення відповідних актів за результатами проведеними ними контрольних заходів.

Статтею 16 Кодексу України про надра визначено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Порядок №615), яким врегульовано питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначено процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Пунктом 10 Порядку №615, встановлено, що невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.

Як встановлено судом вище, між позивачем та Держгеонадра укладено Угоду №2461, яка є додатком до спеціального дозволу на користування надрами.

Положеннями підпункту 5.1 пункту 5 Угоди №2461 визначено права Держгеонадра, відповідно до яких названий державний орган має право, зокрема:

- видавати та направляти надрокористувачу в межах своєї компетенції відповідні приписи, розпорядження та/або повідомлення;

- проводити державний геологічний контроль відповідно до діючого законодавства;

- притягувати надрокористувача відповідно до діючого законодавства і умов цієї Угоди до відповідальності, в тому числі зупиняти дію дозволу або припиняти право користування надрами шляхом анулювання дозволу в установленому порядку.

За змістом підпункту 5.5 пункту 5 Угоди №2461 позивач при виконанні робіт відповідно до умов цієї Угоди взяв на себе зобов`язання, поміж іншого:

- дотримуватись вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами;

- проводити повторну державну експертизу та оцінку запасів родовища корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр;

- зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці робіт, передбачених дозволом, після зупинення дії дозволу або анулювання дозволу.

Відповідно до приписів статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов`язані, поміж іншого: здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Відтак, відповідно до вимог статті 24 Кодексу України про надра позивач як надрокористувач зобов`язаний виконувати вимоги законодавства стосовно користування надрами, а також вимоги угоди про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем, що відповідно до пункту 10 Порядку №615 є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами, зокрема Угоди №2461.

Ураховуючи викладене та предмет перевірки, вказаний в повідомленні про проведення перевірки - дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування, Південний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра в межах повноважень та предмету перевірки перевірив стан виконання позивачем припису від Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 22.07.2016 №88/2461-3, угоди від 29.09.2016 №2461 про умови користування надрами, а також виконання наказів Держгеонадра від 19.12.2016 №489 та від 01.02.2017 №50.

Суд частково погоджується з висновками Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра щодо виявлених в ході перевірки позивача порушень, а відтак і частково з вимогами, що містяться в оскаржуваному приписі, про виконання цих порушень.

Щодо вчиненого позивачем порушення - невиконання позивачем пункту 2 припису Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра від 22.07.2016 №88/2461-З, що є порушенням статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статті 24 Кодексу України про надра.

Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Згідно з приписами статті 11 вказаного Закону суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра у ході перевірки позивача вірно встановлено невиконання ним пункту 2 вищевказаного припису, що позивач не заперечує. Отже, наведене свідчить про невиконання ним до частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статті 24 Кодексу України про надра.

Суд не бере до уваги доводи позивача про неможливість виконання пункту 2 припису Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра від 22.07.2016 №88/2461-З щодо проведення повторної державної експертизи (через кожні п`ять років) та оцінки запасів Чапаєвського родовища цегельної сировини відповідно до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264, яка на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» втратила чинність з 12.01.2011, а нова редакція цього пункту, яка набрала чинності з 03.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1108, не передбачає проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин кожні 5 років, оскільки це виходить за межі предмету спору у даній справі.

Окрім того, як встановлено судом вище, правомірність припису від 22.07.2016 №88/2461-З була предметом судового розгляду і рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №826/1503/17, яке набрало законної сили відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019, відмовлено у задоволенні позовної вимоги ТОВ «ПХЗ «Коагулянт» про визнання протиправним і скасування цього припису.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, обставини щодо правомірності припису Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра від 22.07.2016 №88/2461-З, а отже й пункту 2 цього припису, встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №826/1503/17, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню в межах даної адміністративної справи.

Отже, вимога Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра про зобов`язання позивача виконати пункт 2 припису від 22.07.2016 №88/2461-З, зазначена в пункті 1 оскаржуваного припису від 29.11.2018 №108/2461-З, є обґрунтованою, тому в цій частині підстави для задоволення вимоги позивача про визнання оскаржуваного припису протиправним і його скасування відсутні.

Суд не бере до уваги посилання позивача на пракику Верховного Суду, що міститься в постановах від 22.04.2019 у справі №820/601/17 та від 21.08.2018 у справі №807/1332/17, з якої вбачається висновок про те, що з втратою чинності з 12.01.2011 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264, відповідно до якої пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, вказане Положення не містить обов`язку надрокористувачів щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин кожні 5 років.

Така позиція суду у даній справі обґрунтовується тим, що пункт 1 оскаржуваного припису стосується не виконання безпосередньо пункту 25 згаданого Положення, а пункту 2 припису від 22.07.2016 №88/2461-З, який прийнятий у зв`язку з невиконанням позивачем цієї законодавчої норми.

Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №826/1503/17 відкрите адміністративне провадження №К/9901/27345/19 за касаційною скаргою ТОВ «ПХЗ «Коагулянт» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019.

У разі скасування Верховним Судом рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №826/1503/17 рішення суду у даній адміністративній справі в частині, яка стосується відмови у задоволенні вимоги позивача про визнання протиправним пункту 1 припису Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра від 29.11.2018 №8108/2461-З щодо зобов`язання виконання пункту 2 припису від 22.07.2016 №88/2461-З відповідно до пункту 3 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.

Щодо вчиненого позивачем порушення - невиконання пункту угоди від 29.09.2016 №2461 про умови користування надрами, а саме не проведено повторну державну експертизу (через кожні п`ять років) та оцінку запасів Чапаєвського родовища цегельної сировини, що є порушенням статті 24 Кодексу України про надра.

Суд критично сприймає висновок Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра, викладений в акті перевірки від 29.11.2018 №108/2461-З, про невиконання позивачем пункту Угоди №2461 в частині не проведення повторної державної експертизи (через кожні п`ять років) та оцінки запасів Чапаєвського родовища цегельної сировини.

Як встановлено судом, за змістом підпункту 5.5 пункту 5 Угоди №2461 позивач при виконанні робіт відповідно до умов цієї Угоди взяв на себе зобов`язання проводити повторну державну експертизу та оцінку запасів родовища корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр.

Оскільки згадану Угоду укладено 29.09.2016, то саме з цієї дати у позивача виник вказаний вище обов`язок. Однак, станом на час проведення перевірки позивача у період з 26.11.2018 по 29.11.2018 підстави для виконання цього обов`язку і проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовища корисних копалин були відсутні, оскільки з дня експлуатації ділянки надр відповідно до вимог цієї Угоди не сплинуло п`ять років. Таким чином, позивачем не порушувалися умови Угоди №2461 щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовища корисних копалин через кожні п`ять років, що в свою чергу свідчить про відсутність з його боку порушень статті 24 Кодексу України про надра.

Зважаючи на викладене, Південним міжрегіональним відділом департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра необґрунтовано висунуто вимогу в пункті 1 оскаржуваного припису про усунення позивачем порушення, яке полягає у невиконанні пункту Угоди №2461 стосовно проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовища корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, що зумовлю необхідність задоволення вимоги позивача про визнання протиправним і скасування оскаржуваного припису від 29.11.2018 №108/2461-З в цій частині.

Щодо порушень, які полягають в тому, що позивач після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій ділянці надр роботи, передбачені цим дозволом, що є порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2016 №615, а також не виконав пункт Угоди №2461 і не зупинив проведення на наданій ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами після зупинення дії дозволу, що є порушенням статті 24 Кодексу України про надра.

Як встановлено судом, наказом Держгеонадра від 19.12.2016 №489 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами, наданого позивачу. Наказом Держгеонадра від 01.02.2017 №50 відтерміновано дату зупинення спеціального дозволу до 01.11.2017.

Судом також встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №826/1503/17, яке набрало законної сили, позивачу відмовлено у задоволенні його вимог про визнання протиправними і скасування наказу Держгеонадра від 19.12.2016 №489, тому обставини щодо правомірності цього наказу не підлягають доказуванню в межах даної адміністративної справи.

Наказ Держгеонадра від від 01.02.2017 №50 не був предметом судового розгляду, Держгеонадра не скасований.

Отже, вищевказані накази Держгеонадра є чинними та відповідно до цих наказів з 01.11.2017 зупинення спеціальний дозвіл на користуваня надрами, наданий позивачу.

Згідно з приписами пункту 22 Порядку №615 після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Як зазначено вище, відповідно до положень підпункту 5.5 пункту 5 Угоди №2461 позивач при виконанні робіт відповідно до умов цієї Угоди взяв на себе зобов`язання, поміж іншого, дотримуватись вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами та зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці робіт, передбачених дозволом, після зупинення дії дозволу або анулювання дозволу.

Матеріали справи не містять заперечень позивач стосовно встановлених у ході його перевірки Південний міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра обставин про те, що відповідно до маркшейдерської документації, а саме журналу обліку руху запасів корисних копалин ним у період з 01.01.2018 по 28.11.2018 видобуто 15,5 тис.м2 корисних копалин, тобто після зупинення дії спеціального дозволу.

За наведених обставин суд погоджується з висновком Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра про порушення позивачем вимог пункту 22 Порядку №615 та підпункту 5.5 пункту 5 Угоди №2461, а, отже, й вимог статті 24 Кодексу України про надра, тому позивача правомірно зобов`язано усунути ці порушення. Таким чином, підстави для задоволення вимоги позивача про визнання протиправним і його скасування оскаржуваного припису у вищевказаній частині відсутні.

Надані позивачем пояснення стосовно неможливості виконати вимоги припису щодо зупинення робіт, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, на наданій ділянці надр після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв`яку з тим, що факт порушення - видобування корисних копалин уже відбувся, в даному випадку не свідчить про протиправність такої вимоги, оскільки ця вимога спрямована на майбутнє.

При цьому, суд також не бере до уваги посилання позивача на практику Верховного Суду, що міститься в постановах від 22.04.2019 у справі №820/601/17 та від 21.08.2018 у справі №807/1332/17, з якої вбачається висновок про те, що з втратою чинності з 12.01.2011 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264, відповідно до якої пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, вказане Положення не містить обов`язку надрокористувачів щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин кожні 5 років.

У разі скасування Верховним Судом рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №826/1503/17 рішення суду у даній адміністративній справі в частині, яка стосується відмови в задоволенні вимоги позивача про визнання протиправним пунктів 2 та 3 припису Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра від 29.11.2018 №8108/2461-З щодо зобов`язання зупинити роботи на ділянці надр, наданій в користування, відповідно до пункту 3 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.

Зважаючи на викладене, вимога позивача про визнання протиправним і скасування припису Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра від 29.11.2018 №8108/2461-З є частково обґрунтованою та підлягає до часткового задоволення судом, а саме в частині, яка стосується зобов`язання позивача усунути порушення статті 24 Кодексу України про надра у зв`язку з невиконанням пункту угоди від 29.09.2016 №2461 про умови користування надрами, а саме не проведенням повторної державної експертизи (через кожні п`ять років) та оцінки запасів Чапаєвського родовища цегельної сировини.

Водночас суд погоджується з доводами позивача про протиправність наказу Держгеонадра від 11.03.2019 №76 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів», що обгрунтовується наступним.

Зазначеним наказом внесено зміни до пункту 2 додатку до наказу Держгеонадра від 19.12.2016 №489 щодо підстав для зупинення дії наданого ТОВ «ПХЗ «Коагулянт» спеціального дозволу на користування надрами від 27.04.2001 №2461 та надано йому 30 календарних днів для усунення порушень законодавства.

Так, зокрема, в додатку №4 до наказу Держгеонадра від 11.03.2019 №76 зазначено підстави зупинення наданого позивачу спеціального дозволу на користування надрами - підпункти 1, 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, завердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615; та порушення вимог законодавства, для усунення яких позивачу надано 30 календарних днів, а саме порушення статті 24 Кодексу України про надра; пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865; абзацу третього статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для усунення яких позивачу надано 30 календарних днів.

Пунктами 1 та 4 пункту 22 Порядку №615 передбачено, що дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі:

- порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

- невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з приписами пункту 25 Поряку №615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ.

Відсутність в Порядку №615 прямої норми про право Держгеонадра видавати накази про зміну підстав зупинення спеціального дозволу на користування на надрами, за висновком суду, не свідчить про відсутність у нього такого права. Тобто, за певних обставин, Держгеонадра може видавати змінювати такі підстави шляхом видання відповідного наказу. Видання таких наказів має бути обґрунтованим.

Доцільно погодитись з доводами позивача про те, що не можна вважати обґрунтованим видання Держгеонадра оскаржуваного наказу від 11.03.2019 №76 про внесення змін до наказу від 19.12.2016 №489 щодо зміни підстав зупинення наданого позивачу спеціального дозволу на користування надрами з огляду на порушення, які виявлені перевіркою через 2 роки після прийняття наказу про зупинення цього дозволу.

Така позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.09.2018 у справі №811/3829/13-а, який зазначив, що підставою для внесення змін до наказу №94 від 16 березня 2012 року стали висновки акту перевірки від 13 березня 2013 року, що суперечить чинному законодавству України, оскільки порушення, які виявлені через рік після видання наказу №94 не можуть змінювати або розширювати підстави, які спеціально уповноваженим органом покладені в основу такого наказу станом на момент його видання.

Враховуючи викладене, вимога позивача про визнання протиправним і скасування наказу Держгеонадра від 11.03.2019 №76 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів», яким внесено зміни до пункту 2 додатку до наказу Держгеонадра від 19.12.2016 №489 в частині зазначення підстав для зупиненя дії наданого ТОВ «ПХЗ «Коагулянт» спеціального дозволу на користування надрами від 27.04.2001 №2461, підлягає задоволенню судом.

Оскільки наказ Держгеонадра від 11.03.2019 №76 в частині встановлення згідно з додатком №4 до цього наказу позивачу 30-денного строку для усунення порушень вимог законодавства, вказаних в цьому додатку, не оскаржується, суд не здійснює оцінку правомірності цієї частини згаданого наказу.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ПХЗ «Коагулянт» є частково обґрунтованими, а тому підлягають до часткового задоволення судом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" (70605, Запорізька область, м. Пологи, вул. Лесі Українки, 243, код ЄДРПОУ 03327724) задовольнити частково.

Визнати протиправним припис Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 29.11.2018 №8108/2461-З в частині, яка стосується зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" усунути порушення статті 24 Кодексу України про надра у зв`язку з невиконанням пункту угоди від 29.09.2016 №2461 про умови користування надрами, а саме не проведенням повторної державної експертизи (через кожні п`ять років) та оцінки запасів Чапаєвського родовища цегельної сировини.

Визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 11.03.2019 №76 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів", яким внесено зміни до пункту 2 додатку до наказу Держгеонадра від 19.12.2016 №489, в частині зазначення підстав для зупинення дії наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" спеціального дозволу на користування надрами від 27.04.2001 №2461.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" (70605, Запорізька область, м. Пологи, вул. Лесі Українки, 243, код ЄДРПОУ 03327724) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено: 23.11.2020

Суддя А.С. Мазур