Рішення № 93045892, 20.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2020 року м. Київ № 640/21713/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Тех-Маш"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про скасування наказу про проведення перевірки, -

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Тех-Маш» (04071, м. Київ. Вул. Братська, буд. 8, код ЄДРПОУ 36618610) з позовом до Головного управління ДПС в м. Києві (0655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №2489 від 29.10.2019.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем було протиправно видано наказ № 2489 від 29.10.2019 "Про проведення документальної позапланової невиїзної Приватного підприємства «Тех-Маш» (код ЄДРПОУ 36618610) за відсутності на те правових підстав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов та додаткові пояснення, в яких просив у задоволенні позову відмовити повністю, з тих підстав, що відповідач при прийнятті оскарженого наказу діяв правомірно, оскільки товариством не надано в повному обсязі документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДФС у м. Києві направило позивачу запит від 13.02.2019 року №26395/10/26-15-14-04-14 про надання засвідчених підписом посадової особи ПП «Тех-Маш» та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду обсягу і якості операцій та розрахунків із ТОВ «Сантос Холд», ТОВ «КАУСА», ТОВ «ЛУКАС Торг», ТОВ «КРАФТ ІНВЕСТ ГРУП», ТОВ «ДЖІ.ТІ.ЕМ-Україна», ТОВ «СІСТЕМ ІНЖИНІРІНГ», ТОВ «ВВП ХОЛДИНГ», ТОВ «ЕКО-ЛАЙНС», ТОВ «БУД-ІНЖЕНЕРІЯ», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «СТАЛЬСТАНДАРТ» у періодах з 01.02.2018 року по 30.09.2018 року, а також надати пояснення щодо цільового призначення отриманих товарів та послуг придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеними платниками податків.

У відповідь на зазначений лист ПП «Тех-Маш» лисом від 07.03.2019 року надало пояснення та інформацію щодо господарських відносин з ТОВ «Сантос Холд», ТОВ «КАУСА», ТОВ «ЛУКАС Торг», ТОВ «КРАФТ ІНВЕСТ ГРУП», ТОВ «ДЖІ.ТІ.ЕМ-Україна», ТОВ «СІСТЕМ ІНЖИНІРІНГ», ТОВ «ВВП ХОЛДИНГ», ТОВ «ЕКО-ЛАЙНС», ТОВ «БУД-ІНЖЕНЕРІЯ», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «СТАЛЬСТАНДАРТ» у періодах з 01.02.2018 року по 30.09.2018 року з належним чином завіреними документами , щодо здійснених операцій.

У відповідь на запит Головного управління ДФС у м. Києві від 05.04.2019 року по взаємовідносинах з ТОВ «ДЕБАТ», ТОВ «СКРОЛ БУД», ТОВ «КАРЛАС КОМЮНІТІ», ТОВ «ГОЛД-РЕСУРС», ТОВ «ТП «МАА» позивачем надано лист від 23.05.2019 року з поясненнями та інформацією щодо господарських відносин з зазначеними контрагентами у період з 01.11.2018 року по 30.11.2018 року з належним чином завіреними документами , щодо здійснених операцій.

В подальшому, відповідач звернувся з запитом від 26.05.2019 року «Про надання інформації, у відповідь на який ТОВ «Тех-Маш» надало письмові пояснення, щодо господарських відносин з ТОВ «ХАРКІВ ЕСТЕЙТ», ТОВ «АЛЬФА БІЛДИНГ», ТОВ «ПРОМЛАГОДА», ТОВ «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «ЕЛІТ ГРУП», ТОВ «КЕЛЬВІОН ТРЕЙД ЛТД», ТОВ «УКРТРЕЙДІНГ», ТОВ «БІЛДІНГ-ІНДАСТРІС» за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 та ТОВ «КАВІТАС» за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 з належним чином завіреними документами, щодо здійснених операцій.

Також, Головне управління ДФС у м. Києві направило позивачу запит від 01.07.2019 року №123902/10/26-15-14-04-04-14 про надання засвідчених підписом посадової особи ПП «Тех-Маш» та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду обсягу і якості операцій та розрахунків із ТОВ «ДІ.ЕЛ.СІ.Компані», ТОВ «КАРАТ ЮНІОН», ТОВ «ДЖЕН ПРОФІТ», ТОВ «СКРІН КОМПАНІ», ТОВ «КОМПІЛЬНІС» у періодах з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року, а також надати пояснення щодо цільового призначення отриманих товарів та послуг придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеними платниками податків.

У відповідь на зазначений лист ПП «Тех-Маш» лисом від 05.08.2019 року надало пояснення та інформацію щодо господарських відносин з ТОВ «ДІ.ЕЛ.СІ.Компані», ТОВ «КАРАТ ЮНІОН», ТОВ «ДЖЕН ПРОФІТ», ТОВ «СКРІН КОМПАНІ», ТОВ «КОМПІЛЬНІС» у періодах з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року з належним чином завіреними документами , щодо здійснених операцій.

15 серпня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві звернулось з запитом №155033/10/26-15-14-04-04-14 про надання засвідчених підписом посадової особи ПП «Тех-Маш» та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду обсягу і якості операцій та розрахунків із ТОВ «ЛЕО ЕНЕРГО» за період з 01.04.2019 по 30.04.2019 та ТОВ «ТОП ТРЕЙД ТРАНС КОМПАНІ», ТОВ «КОМПІЛНІС», ТОВ «КЛЕРІКО» за період з 01.03.2019 по 31.03.2019 .

У відповідь на запит від 15.08.2019 ПП «Тех-Маш» лисом від 17.09.2019 року надало пояснення та інформацію щодо господарських відносин з ТОВ «ЛЕО ЕНЕРГО» за період з 01.04.2019 по 30.04.2019 та ТОВ «ТОП ТРЕЙД ТРАНС КОМПАНІ», ТОВ «КОМПІЛНІС», ТОВ «КЛЕРІКО» за період з 01.03.2019 по 31.03.2019 з належним чином завіреними документами , щодо здійснених операцій.

29 жовтня 2019 року на підставі підпункту 78.1.14 пункту 78.1 статті 78, Податкового кодексу України, у зв`язку з наданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмові запити Головного управління ДФС у м. Києві від 13.02.2019 №26395/10/26-15-14-04-04-14, від 05.04.2019 №65220/10/26-15-14-04-04-14, від 16.05.2019 №92270/10/26-15-14-04-14, від 01.07.2019 №123902/26-15-14-04-04-14 та від 15.08.2019 №155033/26-15-14-04-04-14 у неповному обсязі видано наказ №2489 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Тех Маш», яка буде проводитись з 06.11.2019 року по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

Підставою для прийняття такого наказу стала доповідна записка Депратаменту податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Якушко Інні забезпечити виконання проведення перевірки, зазначеної у п.1 цього наказу.

Незгода позивача із зазначеним наказом, зумовила його звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 79.1 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За вимогами п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Пункт 78.1 ст. 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі по тексту - Порядок №1245), в розумінні пункту 1 якого податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1245 органи державної податкової служби мають право звернутися до суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.

Пунктом 10 Порядку №1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб`єкт інформаційних відносин звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит (пункт 16 Порядку №1245).

Водночас підпунктом 16.1.5, підпунктом 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено обов`язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Аналіз наведених норм свідчить, що контролюючий орган з підстав та у порядку, визначеними у податковому законодавстві, наділений правом надсилати платникам податків письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень, а платник податків, отримавши такий запит, зобов`язаний надати запитувану податковим органом інформацію та документи у визначений законом строк у випадку, якщо отриманий запит відповідає законодавчо встановленим вимогам щодо форми та змісту такого.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України контролюючим органом здійснюється податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів.

Податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема: інформаційно - аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органі (підпункт 62.1.2 пункту 61.1 статті 62 ПК України) - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, зокрема: контролю своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів); перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства (пп.62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПКУ).

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України визначено з яких джерел здійснюється збір податкової інформації для інформацій - аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Також, відповідно до змісту підпункту 74.2, 74.3 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Таким чином, підставою для направлення запитів є отримана відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України податкова інформація, за результатами якої виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вказаний висновок було зроблено за результатами аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, поданих платниками податків за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої та відпрацьованої відповідно до статей 72, 73, 74 ПК України, а саме даних Єдиного реєстру податкових накладних та податкової звітності.

Так, згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України підставою для перевірки є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту

Отже, обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, відповідно, можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає виключно за наявності таких умов: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Як убачається із матеріалів справи, у запитах податкового органа йдеться про виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредита, що містяться у деклараціях з ПДВ.

Зазначене ґрунтується на аналізі показників, що містяться у наведених деклараціях з ПДВ та податковій інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72, 73 та 74 ПК України, а саме з Єдиного реєстра податкових накладних та податкової звітності.

Відповідно до цих документів з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факта їх здійснення, оскільки аналізом інформаційних баз втсновлено відсутність у контрагентів джерела походження ідентифікованого товару. Номенклатура та обсяг реалізованих товарів та послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності наявним трудовим ресурсом.

На вимогу податкового органа позивачем надано належним чином засвідчені копії договорів, актів наданих послуг,товаро-транспортних накладних, банківські виписки та оборотно-сальдової відомості по рахунку 631.

З урахуванням зазначеного, суд не погоджується з наявністю підстав для проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-Маш» по взаємовідносинах з заявленими контрагентами, оскільки позивач на відповідні запити надав усі первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення господарських операцій з вказаними підприємствами за визначені періоди, а відповідач, натомість, не зазначив конкретних недоліків поданих товариством пояснень або документів, а також обґрунтованих причин, чому поданих позивачем документів є недостатньо, та не конкретизував, яких саме документів не вистачає.

Отже, оскільки контролюючим органом у встановлені податковим законодавством строки були отримані відповідь на обов`язковий запит та відповідні документи на підтвердження наданої інформації, враховуючи положення підпункта 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, спірний наказ ГУ ДФС у м. Києві №2489 від 29.10. 2019 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки прийнято з порушенням вимог цього Кодексу, а тому він підлягає скасуванню.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 червня 2019 року у справі №820/420/18, від 16 квітня 2020 року у справі №820/4706/16.

З урахуванням наведеного, відповідачем у справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності видання наказу контролюючим органом та не спростовано доводів позивача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами другою-четвертою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд наголошує, що витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені.

Суд зауважує, що позивачем не надано суду доказів надання професійної правничої допомоги, а також відсутні будь-які докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у заявленій у розрахунку розмірі (відсутні зокрема документи, які свідчать про оплату гонорару (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 194, 241-246, 262 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Тех-Маш» (04071, м. Київ. Вул. Братська, буд. 8, код ЄДРПОУ 36618610) задовольнити повністю.

Скасувати наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №2489 від 29.10.2019 року.

Присудити здійснені Приватним підприємством «Тех-Маш» (04071, м. Київ. Вул. Братська, буд. 8, код ЄДРПОУ 36618610) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в м. Києві (0655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа