Рішення № 93044960, 23.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року справа № 580/4609/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) в якій позивач просить:

- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 75 % до 70% сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок на виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 75 % відповідних сум грошового забезпечення.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2005 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", призначену із розрахунку 75% грошового забезпечення. Після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016р., основний розмір пенсії був зменшений відповідачем з 75% грошового забезпечення до 70%. Позивач звертає увагу, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення, відтак зміни внесені до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ стосуються лише осіб, яким пенсія призначається, а не перераховується вже призначена пенсія. З урахуванням зазначеного, вважає зазначені дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії протиправними.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

12.11.2020р., в межах строку встановленого судом, до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивачеві на виконання вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, з 01.01.2016р. проведено перерахунок пенсії. Вказано, що позивачу з 01.10.2005р. призначено пенсію із розрахунку 75% грошового забезпечення, до складу якої увійшло 5% (як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії).

Звернуто увагу, що до статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Законом України №3591-IV від 04.04.2006р., (який набрав чинності 29.04.2006р.), внесено зміни, згідно з якими норму щодо підвищення на 5 % пенсії за вислугу років військовослужбовцям- учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - виключено, в зв`язку із чим перерахунок пенсії позивача із 01.01.2008р. здійснено в розмірі 70% та зазначено, що позивач ще з 01.01.2008р. отримує пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення. Тому, пенсію позивача з 01.01.2016р. обчислено в розмірі 70% із грошового забезпечення та зазначено, що за результатом виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" пенсію позивача з 01.01.2016р. перераховано у квітні 2018 року, розмір пенсії позивача зменшився, в зв`язку із чим збережено розмір пенсії - 5042,79 грн. встановлений до проведення перерахунку, отже відсутнє звуження соціальних гарантій позивача з огляду на що позовні вимоги є не обгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач з 01.10.2005р. отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992р. При призначенні пенсію обчислено у розмірі 75% грошового забезпечення.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії позивача від 30.04.2008р., відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2008р. у розмірі 70% від грошового забезпечення.

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 05.01.2018р. у справі №690/435/17, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести позивачу перерахунок пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 року № 268», довідки №9008 від 08 червня 2017 року, про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області, починаючи з 01 січня 2016 року.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 06.03.2018р., відповідач, на підставі вказаного рішення суду, здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016р. у розмірі 70% від грошового забезпечення. Розмір пенсії склав - 5042,17 грн.

23.03.2018р. УМВС України в Черкаській області складено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від №9008, розмір грошового забезпечення позивача становить 6913,89 грн.

20.08.2020р. ГУ ПФУ у Черкаській області листом №4768-5100/Т-03/8-2300/20, на звернення позивача від 06.08.2020р., щодо розрахунку розміру пенсії, повідомлено що розмір пенсії після перерахунку, на підставі рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 05.01.2018р. у справі №690/435/17, становив 5042,79 грн (6959,96 грн (грошове забезпечення) х 70% +170,82 грн (додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії)). Відповідно до статті 63 Закону № 2262, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у квітні 2018 року проведено перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2016 року із грошового забезпечення 6913,89 грн. згідно з довідкою від 23.03.2018р. №9008 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області. Пенсію обчислено в розмірі 70% грошового забезпечення. Розмір пенсії після перерахунку становив 5010,54 грн. (6913,89 (грошове забезпечення) х 70% + 170,82 грн. (додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії)).

Оскільки розмір пенсії внаслідок перерахунку зменшився, відповідно до статті 63 Закону № 2262 збережено розмір пенсії 5042,79 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 75 % до 70% - протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до положень п.п. "а", "б" ч.1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно п. "в" ч.1 вказаної статті, особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2,3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому частиною другою статті 13, визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, - 95 процентів.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , позивач є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2), у зв`язку із чим позивачу при призначенні пенсії (01.10.2005р.) збільшено розмір пенсії за вислугу років на 5% відповідних сум грошового забезпечення, як ліквідатору наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії, а розмір пенсії склав 75%.

У подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" №3591-IV від 04.04.2006р. внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та виключено норму щодо підвищення на 5% пенсії за вислугу років військовослужбовцям - учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Аналіз викладених норм свідчить, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" №3591-IV від 04.04.2006р. зміни до п. "в" ч.1 статті 13 Закону № 2262-XII щодо виключення норми про підвищення на 5% пенсії за вислугу років військовослужбовцям - учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Під час перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм статті 13 Закону №2262-XII, що застосовуються саме під час призначення пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, що обчислювалося під час її призначення, є незмінним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі №583/2264/17 та у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019р. у зразковій справі №240/5401/18, що набрало законної сили за результатами апеляційного оскарження до Великої Палати Верховного Суду 16.10.2019р.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював висновок, згідно з яким Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

На підставі вищевикладеного, посилання відповідача щодо здійснення ним розрахунку пенсії позивача у розмірі 70% сум грошового забезпечення ще з 01.01.2008р. судом не може бути взято до уваги в якості обгрунтованої підстави правомірності здійснення перерахунку пенсії позивача із 01.01.2016р. у розмірі 70% сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи дії відповідача щодо розрахунку пенсії позивача, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що відповідач під час здійснення перерахунку розміру пенсії з 70% від грошового забезпечення позивача діяв не на підставі та не у спосіб, встановлений законами України, з огляду на що суд вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення встановленого при призначенні пенсії відсоткового значення у розмірі 75% до 70% з 01.01.2016р. - протиправними.

З урахуванням зазначеного, позовну вимогу щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести позивачу перерахунок та виплату призначеної пенсії у розмірі 75% грошового забезпечення, з 01.01.2016р., суд вважає обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Згідно положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 та її розрахунку з 01.01.2016р. виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 21366538) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перерахунок пенсії з 01.01.2016р., із розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 75 % суми грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко