Рішення № 93044935, 23.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року справа № 580/3362/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Черкаської міської ради щодо розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0.0660 га, яка розташована на розі АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Черкаську міську раду розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0,0660 га, яка розташована на розі АДРЕСА_1 (опис № 1/01-04/3135) на черговій сесії, після набрання ним рішенням законної сили, та прийняти відповідне рішення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 13.12.2019р. звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0.0660 га, яка розташована на розі АДРЕСА_1 . До заяви додав перелік документів, а заяву, відповідно до опису № 1/01-04/3135 зареєстровано з контрольним терміном виконання - 12.01.2020р. Позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду із даним позовом, рішення відносно поданої ним заяви відповідачем не прийнято чим допущено протиправну бездіяльність, оскільки строк розгляду його заяви передбачений ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України та становить 1 місяць з часу реєстрації.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

22.09.2020р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник зазначив, що заяву позивача від 13.12.2019р. відповідачем розглянуто та листом від 22.01.2020р. Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради повідомив позивача, що за наслідками розгляду заяви позивача підготовлено проект рішення "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку на розі АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка)", отже протиправна бездіяльність відсутня як така. Крім того, зазначив, що відповідно до положень ЗК України, у разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування у місячний строк не надав дозволу на розробку проекту землеустрою, особа вправі замовити розроблення проекту землеустрою без надання такого дозволу, відтак не надання відповідачем дозволу не перешкоджає позивачу розробити проект землеустрою.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13.12.2019р. позивач звернувся до управління надання адміністративних послуг Черкаської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0660 га у приватну власність.

Згідно опису №1/01-04/3135, до заяви позивачем додано: копію паспорту громадянина України та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, заяву встановленого зразка, довідку з державної статистичної звітності про землі та земельні ділянки за власниками та угіддями, графічні матеріали з зазначенням площі та розміщенням земельної ділянки або викопіювання з плану міста. Згідно вказаного опису, документи прийнято - 13.12.2019р. та встановлено контрольний термін - 12.01.2020р.

Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради листом від 22.01.2020р. №1/01-04/3135 повідомив позивача, що за наслідками розгляду заяви позивача, управлінням земельних ресурсів та землеустрою підготовлено відповідний проект рішення, який після відповідних погоджень буде розглянуто на засіданні сесії Черкаської міської ради із земельних питань.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Черкаської міської ради щодо розгляду його заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 83 Земельного Кодексу України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ (далі - ЗК України), землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.09.2012р.№5245-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 27.05.1997р. №280/97-ВР, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п.п. «а», «б» ч. 1 ст. 12 ЗК України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з п. «в» ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначає ст. 121 Земельного кодексу України. Зокрема, відповідно до п. «б», «г» вказаної статті передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч. 7 цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що громадянин із земель комунальної власності має право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства. Для цього він подає до відповідної сільської, селищної, міської ради клопотання, за результатами якого у місячний строк рада дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону №280/97-ВР.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України встановлено місячний строк розгляду клопотання особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закон № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Отже, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном «питання відведення земельних ділянок».

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем допущено порушення місячного строку розгляду клопотання позивача, встановленого ст. 118 ЗК України, оскільки позивач звернувся із відповідним клопотанням - 13.12.2019р., однак доказів прийняття відповідачем рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні як у строк встановлений ст. 118 ЗК України так і станом на дату прийняття рішення в даній справі, відповідачем до суду не надано.

Посилання представника відповідача, що за наслідками розгляду заяви позивача підготовлено проект рішення "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою...", як на обставину, яка свідчить про належний розгляд заяви позивача, суд вважає необгрунтованим, оскільки жодних доказів винесення вищевказаного проекту рішення на розгляд сесії Черкаської міської ради та його затвердження Черкаською міською радою протягом січня-жовтня 2020 року, до суду не надано.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про допущення відповідачем бездіяльності щодо належного розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 13.12.2019р., в зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині суд вважає обгрунтованими.

З приводу вимоги про зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0,0660 га, яка розташована на розі АДРЕСА_1 (опис № 1/01-04/3135) на черговій сесії, після набрання цим рішенням законної сили, та прийняти відповідне рішення, суд зазначає наступне.

Строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правоможності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі.

Посилання представника відповідача у відзиві на адміністративний позов на те, що позивач мав право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу, не може бути взято судом до уваги в якості обгрунтованої підстави допущення відповідачем спірної бездіяльності, у зв`язку із наступним.

Згідно з абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку

Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов`язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.

Відтак, якщо зацікавлена особа замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк, вона не позбавляється права на оскарження бездіяльності відповідного органу.

Вказаний висновок суду відповідає правовим висновкам висловленим Верховним Судом у постанові від 23.01.2020р. у справі №440/1922/19.

З урахуванням вищевказаного та беручи до уваги допущену відповідачем бездіяльність, а також те, що вирішення питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарному засіданні міської ради, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, належним і ефективним способом повного захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0,0660 га, яка розташована на розі АДРЕСА_1 на черговій сесії Черкаської міської ради та прийняти рішення у відповідності до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно частин 1,2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність бездіяльності при розгляді заяви позивача від 13.12.2019р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на що позов належить задовольнити повністю.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов належить задовольнити повністю, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 840,80 грн., що підтверджується оригіналом квитанції від 25.08.2020р. №38499798, наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення понесених позивачем судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Черкаської міської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.12.2019р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0.0660 га, яка розташована на розі АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Черкаську міську раду (18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ - 25212542) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0,0660 га, яка розташована на розі АДРЕСА_1 (опис № 1/01-04/3135) на черговій сесії Черкаської міської ради та прийняти рішення у відповідності до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ - 25212542) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та частини 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко