Рішення № 93044084, 24.11.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2233/20

2/212/1959/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Нестеренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі всіх осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2020 року КПТМ «Криворіжтепломережа» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просили стягнути з відповідача заборгованість за централізоване опалення в сумі 18125,94 гривень та судові витрати по справі в розмірі 2102,00 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем було здійснено постачання теплової енергії відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , за що відповідачу проводилося нарахування відповідно до встановлених тарифів на теплову енергію. Заборгованість відповідача по оплаті централізованого опалення за період з 01.02.2016 року по 01.02.2020 року складає 18125,94 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача та відшкодувати судові витрати по справі.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку з викликом сторін.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 09.04.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалами суду від 17.08.2020, 17.09.2020, розгляд справи відкладено в зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача до суду не прибув, в матеріалах справи міститься письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідача, який не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 .

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на який відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.5).

КПТМ «Криворіжтепломережа», виконуючи свої обов`язки, постійно поставляв теплову енергію з централізованого опалення, але відповідач не здійснював у повному обсязі оплату за отримані послуги, у зв`язку з чим за період з 01.02.2016 року по 01.02.2020 року виникла заборгованість з централізованого опалення у розмірі 18125,94 гривень, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості (а.с. 6-7).

КПТМ «Криворіжтепломережа» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.67,68,162 Житлового Кодексу України зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15.

Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21липня 2005року №630 (із змінами) (надалі - Правила надання послуг) визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною першою ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.

Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановлений ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».

Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість по оплаті за централізоване опалення за період 01.02.2016 року до 01.02.2020 року в сумі 18125,94 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 гривень.

Керуючись ст. 64, 67, 162 ЖК України, ст. 322 ЦК України, ст. ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість за послугу з централізованого опалення за період з 01.02.2016 року по 01.01.2020 року у розмірі 18125,94 гривень

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судовий збір у розмірі 2102,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», код ЄДРПОУ 03342184, юридична адреса: 50099, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, буд. 9.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2020 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак