Рішення № 93043891, 23.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 р. № 520/12693/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, третя особа - Харківська міська рада про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2020 року Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №63967-5706-2031, про визначення суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 29058,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважає його таким, що винесене з порушенням чинного законодавства. Позивач вважає, що у нього відсутні будь-які підстави для нарахування та сплати орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку, оскільки договір оренди цієї земельної ділянки припинив свою дію, що підтверджено відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач перебуває на податковому обліку як платник орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0077 гектарів, а отже, на думку відповідача, у позивача є обов`язок зі сплати орендної плати за цю землю за фактом її використання, оскільки на ній розташоване належне йому на праві приватної власності нерухоме майно.

Третя особа пояснень щодо позову або відзиву до суду не надала.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного .

Як вбачається з матеріалів справи, підставою винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки контролюючого органу про наявність у позивача у 2020 році обов`язку нараховувати та сплачувати орендну плату з фізичних осіб за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0077 гектарів, що перебуває у його користуванні та фактично ним використовується, оскільки на ній розташоване належне йому на праві приватної власності нерухоме майно.

В свою чергу, позивач вважає, що такого обов`язку у нього не має, у зв`язку з вибуттям з оренди позивача вказаної земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносинам, які підлягають вирішенню в рамках даної справи передували ті, відносно яких є такі, що набрали законної сили рішення у справі №643/19810/13-а, №820/2819/17, №2040/6227/18, отже, певні обставини не підлягають доказуванню при розгляді поточної справи, що нормативно закріплено у ч.4 ст.78 КАС України.

Так, судовими рішеннями по вказаним справам, встановлено наступне.

Позивачу - ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення №25-1 літера Б-1, загальною площею 60,9 кв.м. по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічним паспортом.

15.06.2011 року між ОСОБА_1 та Харківською міською радою укладено договір оренди землі №631010004000130, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0077 га для обслуговування належного позивачу майна, строком до 01.02.2013 року.

Факт отримання у користування майна за вищезазначеним договором підтверджується актом приймання - передачі земельної ділянки від 24.11.2011 року № 251/11.

Позивач на час дії договору від 15.06.2011 року оренди земельної ділянки був платником орендної плати з фізичних осіб.

23.10.2012 року позивач звернувся до Харківської міської ради із заявою про продовження дії вищевказаного договору оренди земельної ділянки або укладення договору на новий строк, однак відповіді не отримав.

Виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийнято рішення № 21 від 22.01.2014 року "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території в придатний до використання територіальною громадою міста стан", яким постановлено розірвати договори оренди землі та звільнити земельні ділянки, які зайняті самовільно або використовуються з порушенням умов договорів оренди землі.

Не погодившись з вказаним рішенням, в частині, що стосується включення до Переліку об`єктів, що підпадають під дію пункту 1 вказаного рішення, належного ОСОБА_1 на праві власності нежитлового приміщення загальною площею 60,9 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , позивач оскаржив його до Московського районного суду м. Харкова.

В ході розгляду справи № 643/19810/13-а за позовом ОСОБА_1 про скасування рішення № 21 від 22.01.2014 року представник Харківської міської ради обґрунтовував законність такого рішення відсутністю діючого договору оренди землі і припиненням укладеного 15.06.2011 року за закінченням його строку.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2014 року по справі №643/19810/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.05.2016 року (К/800/57935/14), зазначений позов задоволено: визнано нечинним рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 21 від 22.01.2014 року "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території в належний для використання територіальною громадою міста стан" в частині включення до Переліку самовільно розміщених об`єктів, від яких звільняється територія м. Харкова з метою відновлення, належного утримання та приведення до придатного для використання територіальною громадою міста стану, який є додатком до вказаного рішення, нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно вказаних рішень вбачається, що компетенція органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів не поширюється на прийняття рішень, наслідком яких є звільнення території міста від нерухомого майна, яке перебуває у приватній власності, примусове припинення права власності на таке майно.

Також судовими рішеннями по справам №820/2819/17 та №2040/6227/18, встановлено, що в подальшому позивач неодноразово звертався до Харківської міської ради з проханням укласти договір оренди земельної ділянки, однак у відповідь отримав листи (від 20.06.2014 року № Ш-5-9975/1-14.08-39, від 03.03.2016 № Ш-5-5005/1-16.08-39), в яких вказувалося про недоцільність розгляду питання щодо поновлення строку дії договору оренди або укладення нового.

Таким чином, орендодавець - Харківська міська рада своїми конкретними діями визначив факт припинення договору оренди та небажання його поновлювати або укладати новий.

Зазначені обставини також встановлені судовими рішеннями по справам №820/2819/17 та №2040/6227/18.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , як добросовісний користувач, до 2015 року продовжував сплачувати орендну плату визначену договором, сподіваючись на його поновлення або укладення нового.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XIII Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (абзац перший пункту 288.1, пункти 288.2-288.4 статті 288 ПК України).

В свою чергу, за приписами частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною дев`ятою цієї ж статті ЗК України визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Таким актом законодавства є Закон України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон №161-XIV, тут і далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема згідно з статтею 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Питання стосовно припинення договору оренди землі і наслідків припинення або розірвання такого договору унормовані статтями 31 та 34 Закону №161-XIV, за змістом яких договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

В той же час за правилами частин першої, другої статті 33 Закону №161-XIV по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Разом з тим частина шоста вказаної статті Закону №161-XIV визначає, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вже зазначалось вище та підтверджується матеріалами справи, орендодавець - Харківська міська рада, заперечує у поновленні договору оренди землі, укладеного з позивачем, про що позивачу неодноразово повідомлялось.

Відповідями Департаменту земельних відносин, наданими на звернення позивача, підтверджено, що документи стосовно надання у користування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , в Департаменті не обліковуються.

Отже, зазначене спростовує твердження відповідача про наявність у позивача обов`язку зі сплати орендної плати з фізичних осіб.

Проте, спірним податковим повідомленням-рішенням визначено позивачу суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 29058,06 грн. за податковий період - 2020 р.

Крім того, згідно квитанції від 20.08.2020 р. позивачем сплачено земельний податок з фізичних осіб за серпень 2020 року за вказану земельну ділянку, зарахування якого до земельного податку з фізичних осіб контролюючим органом не оспорюється.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених обставин судовими рішеннями, що набрали законної сили, суд вважає, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано визначено позивачу суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 29058,06 грн. за податковий період - 2020 р., за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, третя особа - Харківська міська рада про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2020 року Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №63967-5706-2031, про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 29058,06 грн. (двадцять дев`ять тисяч п`ятдесят вісім гривень 06 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держаної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 23 листопада 2020 року.

Суддя Заічко О.В.