Рішення № 93043742, 23.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 р. справа № 520/10470/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул..Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.03.2020 року №37778-5606-2030;

- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, в тому числі судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 903,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №37778-5606-2030 від 30.03.2020 року прийнято відповідачем з порушенням вимог податкового та земельного законодавства, а саме, з не дотриманням порядку та строків обліку платника податків, розрахунку суми податкового зобов`язання та формування податкового повідомлення рішення, чим порушує майнові права позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі за правилами ст.262 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди землі. Складення з запізненням податкового повідомлення-рішення позивачу не призвело до порушення його прав, оскільки, строки виконання податкового обов`язку починають перебіг з моменту вручення відповідного податкового повідомлення-рішення платнику податку. Також відповідач звертає увагу на те, що відповідно до вимог ПК України, дані державного земельного кадастру є підставою для нарахування земельного податку, а не орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 29.08.2006 року між орендодавцем - Харківською міською радою та орендарем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення землі промисловості, площею 0,5462 га по АДРЕСА_2 , на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. «В-1», яка належить орендодавцеві на праві приватної власності. Строк дії договору до 01.03.2031 року.

Даний договір був зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 29.08.2006 року №240667100049.

03.03.2020 року Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення рішення №37778-5606-2030, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2020 рік податковий рік у сумі 90376,66 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до приписів п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України- орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать, зокрема, податок на майно, до складових якого в силу приписів п.п.265.1.3 п.265.1 ст.265 ПК України входить плата за землю.

Відповідно до п.п.269.1.2 п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України, до платників податку віднесені землекористувачі.

Згідно з п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п.7.1, 7.3,7.4 ст.7 ПК України під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи: платники податку; об`єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Пункт 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України встановлює, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Як вбачається з п.5 договору оренди землі від 29.08.2006 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1029377,00 грн.

У відповідності до вимог п. 9 договору, розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку згідно з довідкою від 19.04.2006 року № 2574/06 становить: 2006 рік 2184,08 грн., з 2007 року 3165,33 грн.

У п.10, 13 договору також зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено строком до 01.03.2031 року.

Приписами пункту 288.7 ст.288 ПК України, встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з п.287.2 ст.287 ПК України, облік фізичних осіб-платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Підпунктом 21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Пунктом 286.1 ст.286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з абзацом 2 п.286.1 ст.286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.

Пункти 1, 2, 9 Розділу ІІ Порядку №1204 визначають, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 3) згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 4) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; 5) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях; 6) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом.

У випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

«Ф» - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (додаток 1).

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року №1386 затверджено Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів (далі за текстом - Порядок), п. 4 якого встановлено, що Держгеокадастр подає щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, в тому числі: про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Вказана правова позиція також висловлено в постанові Верховного Суду від 10 липня 2020 року в адміністративній справі №820/968/17 (провадження №К/9901/41399/18).

Згідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріалами справи встановлено, ГУ ДПС у Харківській області не отримувало від територіального органу Держгеокадастру інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та інформації про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, що свідчить про порушення відповідачем вимог пункту 286.1 ст.286 ПК України та пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року №1386.

Наданий відповідачем 3-ій аркуш інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно не містить обов`язкових реквізитів щодо кадастрового номеру земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, періоду отримання інформації, суб`єкта владних повноважень, що надав таку інформацію, що унеможливлює встановлення його походження та дату створення, а отже, не відповідає вимогам Порядку №1386 та, в силу ст.72-76 КАС України, не може вважатися достатнім, належним та допустимим доказом при розгляді даної адміністративної справи.

Суд підкреслює, що підставою для нарахування земельного податку, відповідно до приписів п. 286.1 ст. 286 ПК України, є дані державного земельного кадастру.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконаний свій обов`язок щодо надання належних доказів в підтвердження наявності підстав для визначення податкового зобов`язання.

Таким чином, суд вказує на недотримання відповідачем у спірних правовідносинах вимог п.286.1 ст.286 ПК України та приписів п. 287.2 ст. 287 ПК України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач не довів правомірності дій та прийнятих рішень, що в свою чергу, призвело до порушених прав та законних інтересів позивача, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.03.2020 року №37778-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" за 2020 рік у сумі 90376 (дев`яносто тисяч триста сімдесят шість) грн. 66 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судовий збору у розмірі 903 (дев`ятсот три) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова