Вирок № 93043203, 24.11.2020, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1457/20

Провадження № 1-кп/165/334/20

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

за участю секретаря Король І.С.,

прокурора Троцюка М.Й.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Улибіна-Вельгуса В.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Сиротинського С.В.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду судовий розгляд кримінального провадження №12019030050001205 від 30 вересня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Володимир-Волинського Волинської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працює, пенсіонер, інвалідом І-ІІ групи не являється, не судимий, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, - суд,

встановив:

29 жовтня 2019 року, близько 17 год. 55 хв. в м. Нововолинську, обвинувачений-водій ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху по автодорозі Р-15 сполученням "Ковель-Жовква", а саме по вул. Галана у напрямку м. Львів, неподалік від будівлі "Залу царства свідків Єгови", що знаходиться за адресою: м. Нововолинськ, вул. Автобусна, буд.11, та маючи намір рухатися прямо, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного на асфальтованій поверхні дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України "зебра" та дорожнім знаком 5.35.1 ПДР України, який встановлений на правому узбіччі по напрямку руху водія ОСОБА_1 , порушуючи ПДР України, а саме: п.2.3"б", згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.2.9"а", відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; п.4.16"а", відповідно до якого пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами; п.18.1 згідно якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, не переконався, що рух керованого ним автомобіля буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та не надав пішоходу ОСОБА_2 дорогу, який переходив проїзну частину вул. Галана справа наліво по нерегульованому пішохідному переході, що стало причиною наїзду на пішохода ОСОБА_2 . Маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, шляхом застосування екстреного гальмування в момент виходу пішохода на нерегульований пішохідний перехід, внаслідок наїзду ОСОБА_2 підкинуло на капот та лобове скло вищевказаного автомобіля. Після повної зупинки транспортного засобу, потерпілий впав на асфальтоване покриття та отримав тілесні ушкодження у вигляді: параорбітальної гематоми зліва та садно на лівій клубовій ділянці, які згідно висновку судово-медичної експертизи №52 від 20 березня 2020 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; забитої рани в ділянці проекції лівого ліктьового суглобу та забитої рани на лівому стегні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; незросшого перелому лівої ключиці, який відноситься до категорії середньої ступені тяжкості; гематоми на лівій гомілці, закритого повільно консолідуючого перелому обох кісток лівої гомілки з ушкодженням малогомілкового нерву та порушення функції стопи та ходи в значній степені, що призвели до 50-60 відсоткової втрати працездатності і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по ознаці втрати працездатності не менше ніж на одну третину, а саме, не менше 33%.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердив час, місце, обставини, за яких він керуючи автомобілем, порушив ПДР України, внаслідок чого сталась ДТП, в результаті якої потерпілому ОСОБА_2 було спричинено легкі, середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, що зазначені у обвинувальному акті. Додатково пояснив, що потерпілого не помітив, почув удар та побачив ОСОБА_2 на капоті керованого ним автомобіля біля лобового скла, здійснив гальмування. Швидкість його автомобіля була невеликою, приблизно 40 км./год. Він викликати швидку допомогу не мав можливості, оскільки мобільного телефону при собі не мав. Медичну допомогу викликав водій іншого автомобіля, який проїжджав неподалік. Підтвердив, що під час ДТП знаходився в стані алкогольного сп`яніння, оскільки перед тим випив 100 грамів спиртного на поминках померлого брата. 11 листопада 2020 року переказав потерпілому 2000 грн., а 21 листопада 2020 року ще 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. У вчиненому щиро розкаюється, дуже шкодує, що так сталось, активно сприяв органу досудового розслідування в розкритті злочину, просить суд його суворо не карати та призначити покарання з іспитовим строком.

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 29 жовтня 2019 року, близько 18 год. переходив дорогу Р-15 "Ковель-Жовква" біля молитовного будинку у м. Нововолинську по нерегульованому пішохідному переходу, близько біля переходу автомобілів не було, тому почав рух по пішохідному переходу. Почув удар бампером автомобіля, після чого його підкинуло на капот автомобіля, де він лівим плечем та лівою стороною голови розбив лобове скло. Після чого автомобіль проїхав ще близько семи метрів, після цього він впав на асфальт. Про те, що обвинувачений поштою переказав йому 2500 грн. йому нічого не відомо. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 погоджується з думкою прокурора, який просив позбавити обвинуваченого волі на строк три роки п`ять місяців, та на три роки позбавити останнього права керування.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, і що вони правильно розуміють зміст обставин даного судового провадження, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілого та його представника, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а обмежився лише допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.

Суд визнає винуватим ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння (а.с.107).

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданої шкоди (а.с.118-119).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує обтяжуючу вину обставину, пом`якшуючі вину обставини, тяжкість вчиненого ним злочину, який згідно ч.4 ст.12 КК України є тяжким злочином, та дані про його особу: не працює, пенсіонер (а.с.136), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с.112-115), і вважає, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України з призначенням останньому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, викладені дані про особу винного, його вік, критичне ставлення обвинуваченого до вчиненого ним злочину, беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 після 29 жовтня 2019 року до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с.110-111), вперше притягається до кримінальної відповідальності (ас.116), має постійне місце проживання та сім`ю (а.с.108, 123-128), виключно позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.121-122), має хвору дружину, інваліда третьої групи (а.с.130-131,134-135), на утриманні хвору матір літнього віку (а.с.129,132-133), з урахуванням особи винного, маючи за мету виправлення обвинуваченого і запобігання вчинення ним нових злочинів, враховуючи, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.116), суд вважає за можливе застосувати до нього ст.75 КК України (звільнити від основного покарання) із застосуванням максимального іспитового строку з покладенням на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що на переконання суду буде справедливим та спів мірним із тяжкістю вчиненого ним злочину та особою винного.

Речові докази: автомобіль марки "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.102), який згідно ухвали Нововолинського міського суду Волинської області від 20 листопада 2020 року було передано на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_4 (а.с.99) - залишити останньому; СD-R диск з трьома відеозаписами ДТП з камер відео спостереження (а.с.104), який знаходиться у матеріалах кримінального провадження (а.с.138) - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні: 1256,08 грн. (а.с.105); 2615,20 грн. (а.с.106), а всього 3871,28 грн.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не застосовувався.

Прокурором в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Нововолинської міської ради пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину на суму 24517,08 грн. Позов обґрунтований тим, що злочином вчиненим ОСОБА_1 потерпілому спричинено тілесні ушкодження, останній з 29 жовтня по 31 грудня 2019 року перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні КНП "НЦМЛ". На лікування потерпілого ОСОБА_2 закладом охорони здоров`я було витрачено 24517,08 грн., які просить стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування витрат на лікування потерпілого.

У судовому засіданні прокурор цивільний позов підтримав, просив його задоволити.

Цивільний відповідач ОСОБА_1 цивільний позов визнав, не заперечив щодо його задоволення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена у судовому засіданні. Витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 підтверджуються калькуляцією витрат (а.с.92).

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Зважаючи на вищевикладене, суд позов задоволює та стягує з ОСОБА_1 в користь фінансового управління виконавчого комітету Нововолинської міської ради 24517,08 грн. на відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, шляхом зарахування на рахунок бюджету виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої злочином слід залишити без розгляду, оскільки потерпілий не може чітко визначити завдану йому як майнову так і моральну шкоду, як зазначив у судовому засіданні останній, він продовжує лікування, в процесі якого необхідно здійснити ще декілька операцій для відновлення його фізичного стану, крім того його чекає ще тривалий період реабілітації, тобто остаточних сум відшкодування шкоди завданої злочином на час винесення вироку не визначено.

Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.368, ст.370, ст.374 КПК України, - суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки п`ять місяців, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.

На підставі ст.75, ст.76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання, якщо протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання чи роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Початок іспитового строку обчислювати ОСОБА_1 з часу проголошення вироку, тобто з 24 листопада 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 3871 (три тисячі вісімсот сімдесят одну) грн. 28 коп. судових витрат.

Речові докази: автомобіль марки "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно ухвали Нововолинського міського суду Волинської області від 20 листопада 2020 року було передано на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_4 - залишити останньому; СD-R диск з трьома відеозаписами ДТП з камер відео спостереження, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Нововолинської міської ради до ОСОБА_1 задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь фінансового управління виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області 24517 (двадцять чотири тисячі п`ятсот сімнадцять) грн. 08 коп. на відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, шляхом зарахування на рахунок №31414544003005, код доходів бюджету 24060300 "Інші платежі", УК у м. Нововолинську (м. Нововолинськ, 24060300), ЄДРПОУ: 37950540, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої злочином залишити без розгляду.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_1 та прокурору.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк