Рішення № 93042935, 17.11.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9538/20

Провадження № 2/161/2626/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі :

головуючої судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1

його представника ОСОБА_2

представників відповідача Таргонія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із вищевказаним позовом, який мотивує тим, що з 01 жовтня 2019 року він працював у Державному підприємстві «Волинський військовий лісгосп», на посаді інженера з охорони і захисту лісу. Наказом № 36-ОС від 18.05.2020 року його було звільнено з займаної посади, на підставі п.4. ст. 40 КзПП України, за прогул, у зв`язку з відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, без поважних причин. Вважає звільнення його з роботи незаконним .

Як слідує з наказу № 36-ОС від 18.05.2020 року, підставою для його звільнення стала доповідна записка головного лісничого та його пояснення, що без перевірки не може бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, оскільки з даного приводу не було проведено службове розслідування, не було зазначено в чому саме виявилося порушення трудового законодавства, яку шкоду було завдано, як передбачено ст. 149 КзПП Ураїни, в якій вказано, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок.

Що стосується підстав для звільнення, які вказані в наказі, зазначає наступне.

04 травня 2020 року на території Луцького лісництва ДП «Волинський військовий лісгосп» було виявлено пожежу в кв. 47, що територіально розташований поблизу села Дачне Ківерцівського району. Оскільки він працював на посаді інженера з охорони та захисту лісу, і відповідно, до його посадових обов`язків, зокрема, входило попередження, виявлення лісових пожеж, розслідування чинників, які спричинюють лісові пожежі, усунення наслідків таких пожеж, а також попередження їх майбутньому, то відповідно він відразу виїхав на місце надзвичайної події. Дорогою до села Дачне, він, за допомогою телефонного зв`язку, повідомив головного лісничого ОСОБА_3 та тимчасово виконуючого директора ОСОБА_4 про те, що їде в Луцьке лісництво для виконання своїх безпосередніх обов`язків, на що вони обоє дали згоду.

Прибувши в село Дачне, приблизно о 9 год. 30 хв., він, зустріввся з майстром лісу ОСОБА_5 , у нього вдома, після чого вони вирушили до лісу. Ними здійснювався обхід лісництва, виявлення потенційно - пожежонебезпечних факторів, перевірка мінералізованих смуг, а також обстеження лісового масиву з метою виявлення самовільних рубок та інших порушень природоохоронного законодавства. Через специфіку роботи та посади, його робоче місце не обмежувалося територією кабінету в конторі, а фактично охоплювало територію, на якій здійснює свою діяльність ДП «Волинський військовий лісгосп». Однак, прибувши на роботу 05 травня 2020 року, він дізнався про те, що головний лісничий ОСОБА_3 подав на ім`я т.в.о. директора ОСОБА_4 доповідну записку про його відсутність на робочому місці 04 травня, на протязі всього дня. Крім того, він, ознайомившись з актом про відсутність його на робочому місці 04.05.2020 року, який був підписаний головним лісничим ОСОБА_3 , головним бухгалтером ОСОБА_6 та сторожем ОСОБА_7 . Тимчасово виконуючий обов`язки директора зажадав від нього пояснень про причини відсутності його на роботі 04 травня 2020 року. На його відповідь про те, що він повідомляв його та головного лісничого ОСОБА_3 про те, що перебуватиме в Луцькому лісництві та виконуватиме свої посадові обов`язки, він відповів, що йому нічого невідомо. Ним були надані т.в.о. директора ОСОБА_4 письмові пояснення про перебування його, 04 травня, протягом усього робочого часу в Луцькому лісництві. Аналогічні пояснення були написані майстром лісу ОСОБА_5

18 травня 2020 року його було повідомлено про те, що він звільнений за прогул. Копія наказу йому не вручалася, він лише зробив його фотознімок.

Крім того, зазначає, що у нього на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей та дружина. Його незаконне звільнення залишило його сім`ю без засобів для існування. Зазначене звільнення, стало причиною для порушення психологічно-морального клімату в його сім`ї, підриву його авторитету та втратою позиції голови сім`ї. Після звільнення він не може влаштуватися на роботу, оскільки всі роботодавці відмовляють йому у прийнятті на роботу, у зв`язку із записом в трудовій книжці про звільнення за прогул. Всі ці обставини безперечно є наслідком протиправної поведінки відповідача, яка йому завдає непоправних моральних страждань та згубного впливу на його емоційний стан та здоров`я, порушення сну. Вважає, що відповідачем йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 80 000, 00 грн.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просить визнати його звільнення незаконним та поновити його на посаді інженера з охорони та захисту лісу ДП «Волинський військовий лісгосп»; стягнути з ДП «Волинський військовий лісгосп» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11848,53 грн., та стягнути з ДП «Волинський військовий лісгосп» на його користь 80 000,00 грн. моральної шкоди.

Державне підприємство «Волинський військовий лісгосп» подало суду відзив.

Відзив обґрунтовує тим, що згідно з наказом № 36-ОС від 18.05.2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади інженера з охорони і захисту лісу, з 19 травня 2020 року, за відсутність на роботі без поважних причин, згідно з п.4 ст. 40 КЗпП України. Цей наказ вважає законним та обґрунтованим, а позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі - безпідставними та надуманими. Твердження позивача в позові щодо відсутності підстав його звільнення, так як не було проведено службового розслідування, та не було встановлено в чому саме виявилося порушення трудового законодавства, та порушено вимоги ст. 149 КзПП України, не відповідає дійсності.

Актом про відсутність на робочому місці від 4 травня 2020року підтверджується, що 4 травня 2020 року інженер з охорони та захисту лісу, ОСОБА_1 , був відсутній на роботі протягом всього дня, без попередження про свою відсутність, з 8:00 до 17:00. Вкащаний акт складений та підписаний головним лісничим ОСОБА_9 , головним бухгалтером ОСОБА_6 та сторожем ОСОБА_7 .

З розпорядження №2 від 5 травня 2020 року, виданого т.в.о. директора ДП «Волинський військовий лісгосп» ОСОБА_4 слідує, що у зв`язку з відсутністю на робочому місці 4 травня 2020 року інженера з охорони та захисту лісу ОСОБА_1 , на підставі доповідної записки головного лісничого ОСОБА_3 , акту про відсутність на роботі ОСОБА_1 , наказано провести службове розслідування по даному факту в термін з 5 травня по 6 травня 2020 року.

ДП «Волинський військовий лісгосп» дотримано вимог ст. 149 КзПП України, порядок застосування дисциплінарних стягнень.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, дана вимога закону дотримана, письмове пояснення ОСОБА_1 було надано 5 травня 2020 року.

У своєму письмовому поясненні ОСОБА_1 посилається на те, що він не перебував у конторі лісгоспу, на вул. Героїв УПА 5 в м. Луцьку в зв`язку з тим, що увесь день знаходився в масиві Луцького лісництва, оскільки там часто спостерігаються підпали лісу, а головний лісничий та т.в.о. директора ніяк на це не реагують.

В позовній заяві позивач стверджує, що, 4 травня 2020 року, на території Луцького лісництва ДП «Волинський військовий лісгосп», було виявлено пожежу в кв. 47, що територіально розташований поблизу села Дачне Ківерцівського району, тому він одразу виїхав на місце надзвичайної події.

Дане твердження позивача не відповідає дійсності, так як, 04.05.2020 р., протягом всього дня, була дощова погода, жодних пожеж не було, що стверджується довідкою з Волинського обласного центру з гідрометеорології, оскільки в цей день у вказаному районі відмічалася хмарна погода з проясненнями, дощ з кількістю 4 мм. 03.05.2020 р., у кварталі 47 цього ж лісництва, було загоряння молодняку орієнтовною площею 0,15 га, яке відразу в той же день було ліквідоване силами працівників лісової охорони лісництва і внаслідок якого не було завдано збитків від вогню.

Позивач в позовній заяві стверджує, що дорогою до села Дачне, він, за допомогою телефонного зв`язку, повідомив головного лісничого ОСОБА_3 та тимчасово виконуючого обов`язки директора ДП «Волинський військовий лісгосп» ОСОБА_4 про те, що їде в Луцьке лісництво, для виконання своїх безпосередніх обов`язків, на що вони обоє дали згоду.

Дане твердження позивача спростовується, письмовим поясненням та доповідною запискою головного лісничого ОСОБА_3, з яких вбачається, що він не давав розпорядження ОСОБА_1 перевіряти протипожежну обстановку в 47 кварталі.

04.05.2020 р., т.в.о. директора ОСОБА_4 , головний лісничий ОСОБА_3 та лісничий ОСОБА_12 прибули в 47 квартал о 9 год 30 хв., де на них чекали працівники Луцького лісництва - старший майстер ОСОБА_13 , та майстри лісу ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_5 . Протягом півгодини всі присутні оглядали місце загоряння та було проведено профілактичну бесіду з працівниками лісництва на предмет запобігання спалахів загоряння лісу та виникнення лісових пожеж. На цій нараді інженер ОЗЛ ОСОБА_1 був відсутній, оскільки ніхто з керівництва з ним зв`язатися не зміг, через ігнорування дзвінків до нього (гудки в телефоні йшли, але ОСОБА_1 не піднімав слухавку та не передзвонив). Протягом дня , 04.05.2020 р., була дощова погода. Твердження ОСОБА_1 про те, що він нібито 04.05.2020 р. приблизно о 9 год 30 хв зустрічався у с. Дачне з майстром лісу ОСОБА_5 є безпідставними , оскільки у вказаний час ОСОБА_5 , разом з усіма вищевказаними працівниками, був присутній у кварталі №47, на нараді.

У зв`язку з тим, що, 04.05.2020 р., ОСОБА_1 , без поважних причин, був відсутній на роботі , був складений акт про його відсутність на робочому місці.

Посилання позивача, що йому не було вручено копію наказу про звільнення з роботи, не заслуговує на увагу, оскільки, на прохання останнього, було зроблено фотокопію наказу про його звільнення, і його копії він додав до позовної заяви.

04.05.2020 р., на підставі доповідної записки головного лісничого ОСОБА_3, т.в.о. директора ОСОБА_4 видав розпорядження №2 від 05.05.2020 р. про проведення службового розслідування, у якому провести це розслідування доручив головному лісничому ОСОБА_3 .

Приблизно о 9 год 05.05.2020 р. т.в.о. директора ОСОБА_4 та головний лісничий ОСОБА_3 , на цілий день, поїхали до лісових масивів Поворського авіаційного полігону з виробничими питаннями. На під`їзді до смт. Маневичі ОСОБА_4 вдалося зв`язатись телефоном з ОСОБА_16 , після чого головний лісничий ОСОБА_3 дав вказівку ОСОБА_1 написати пояснення про свою відсутність на робочому місці 04.05.2020p., ОСОБА_1 написав таке пояснення та залишив його в конторі.

06.05 2020 року було завершене службове розслідування та подана головним лісничим ОСОБА_3 доповідна записка про його результати. До доповідної записки були долучені акти про відсутність ОСОБА_1 та письмові пояснення працівників лісгоспу та Луцького лісництва. 07.05 2020 року стало відомо, що ОСОБА_1 перебуває на лікарняному. Після виходу його з лікарняного на роботу, наказом від 18.05.2020 р. за №36-ОС ОСОБА_1 було звільнено з роботи 19.05.2020 р., згідно з п.4 ст.40 КЗпП України.

З урахуванням вищенаведеного, державне підприємство «Волинський військовий лісгосп» просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов, згідно мотивів, наведених у позовній заяві мотивів та просив стягнути з відповідача на його користь74841,51грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав, зазначених у відзиві, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, і такими, що не підлягають до задоволення.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, та подані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п.п. 22, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» ( з послідуючими змінами та доповненнями), у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Законодавством не визначено переліку обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за п.4 ст.40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази, передбачені ст. 76 ЦПК України.

З оглянутої в судовому засіданні копії трудової книжки позивача випливає, що останній, 01.10.2019р., прийнятий у державне підприємство «Волинський військовий лісгосп», на посаду інженера з охорони і захисту лісу, на підставі наказу №12-ОС від 01.10.2019р.(а.с.16)

Згідно з наказом №3Б-ОС від 18.05.2020р. позивача звільнено з посади за відсутністю на роботі без поважних причин,згідно з п.4 ст.40 КЗпП України.(а.с.17)

Підставою для звільнення позивача із займаної посади стала доповідна записка головного лісничого ОСОБА_3 про те, що станом на 13 год.00 хв, 04.05.2020р., інженер з охорони і захисту лісу ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці. Про причини своєї відсутності він йому не повідомляв. Будь-яких доручень, що могли стати причиною відсутності позивача на робочому місці він не давав.(а.с.19)

Згідно з актом про відсутність на робочому місці від 04 травня 2020 року , складеного та підписаного головним лісничим ОСОБА_3 , головним бухгалтером ОСОБА_6 та сторожем ОСОБА_7 , 04 травня 2020 року, інженер з охорони та захисту лісу ОСОБА_1 , був відсутній на роботі цілий робочий день, без попередження про свою відсутність з 08:00 до 17:00год. (а.с.20)

З розпорядження №2 від 5 травня 2020 року, виданого т.в.о. директора ДП «Волинський військовий лісгосп» ОСОБА_4 слідує, що у зв`язку з відсутністю на робочому місці 4 травня 2020 року інженера з охорони та захисту лісу ОСОБА_1 , на підставі доповідної записки головного лісничого ОСОБА_3 , акту про відсутність на роботі ОСОБА_1 , наказано провести службове розслідування по даному факту в термін з 5 травня по 6 травня 2020 року.

05 травня 2020 року відібрано пояснення у ОСОБА_1 , та додано його копію до матеріалів справи.

Із копії пояснення ОСОБА_1 від 05.05.2020р. щодо відсутності на роботі, останній зазначив, що увесь день 04.05.2020р. знаходився в масиві Луцького лісництва, так як там часто спостерігається підпал лісу, а головний лісничий ОСОБА_3 і т.в.о. директора ОСОБА_4 ніяк на це не реагують.

У посадовій інструкції інспектора з охорони та захисту лісу від 07.10.2019р., затвердженою т.в.о. директора ДП «Волинський військовий лісгосп» Чуй Р.В. 07.10.2019р., з якою ознайомлений позивач, зазначено, що інженер з охорони та захисту лісу підпорядковується безпосередньо директору лісгоспу (п.1.3 Інструкції), і повинен знати основи трудового законодавства (п.3.9 Інструкції).

Відповідно до ст.139 КзПП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Із змісту ст.142 КзПП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

Судом встановлено, що робоче місце позивача розміщене в приміщенні відповідача - ДП «Волинський військовий лісгосп» за адресою: м.Луцьк, вул.Героїв УПА,5,та робочий час його розпочинається з 8:00 години та триває до 17:00год., відповідно до розпорядку робочого дня працівників ДП «Волинський військовий лісгосп», затвердженого сумісною постановою адміністрації і комітету профспілки ДП «Волинський військовий лісгосп» (протокол №15 від 27.12.2019р.)

Як зазначено в акті від 04 травня 2020 року , інженер з охорони та захисту лісу, ОСОБА_1 , був відсутній на робочому місці, без попередження про свою відсутність, з 8:00 до 17:00 год.(а.с.20)

Допитані в судовому засіданні в якості свідків головний лісничий ОСОБА_9 та головний бухгалтер ОСОБА_6 підтвердили факт, що дійсно інженера з охорони та захисту лісу ОСОБА_1 не було на робочому місці з 8:00 до 17:00 год., протягом усього робочого часу.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка виконуючий обов`язки директора ОСОБА_4 заперечив той факт, що ОСОБА_1 йому телефонував та повідомляв про те, що знаходиться у Луцькому лісництві.

Крім цього, такі пояснення ОСОБА_1 спростовуються роздруківкою приватного акціонерного товариства «Київстар», яка витребовувалась судом.(а.с.103-104)

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_12 пояснили, що , 04.05.2020р., за вказівкою керівника підприємства, вони знаходились на території лісництва, де проводилась виконуючим обов`язки директора ОСОБА_4 нарада. На цій нараді ОСОБА_1 був відсутній. Вони телефонували йому неодноразово, але ОСОБА_1 на дзвінки не відповідав.

Пояснення допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_15 про те, що вони бачили ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в лісовому господарстві суд відхиляє, оскільки такі показання не свідчать про те, що ОСОБА_1 знаходився на роботі та виконував трудові обов`язки протягом усього робочого часу.

Як пояснив в судовому засіданні виконуючий обов`язки директора ОСОБА_4, завдань чи вказівок щодо проведення перевірки у Луцькому лісництві 04.05.2020р. ОСОБА_1 керівництвом підприємства не доручалось.

Цього факту не заперечував в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 .

Таким чином, аналізуючи наведене,суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 ,04.05.2020р., без поважних причин, був відсутній на робочому місці, тобто вчинив прогул та був звільнений з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.

В судовому засіданні також не встановлено факту психологічного тиску керівництвом підприємства на ОСОБА_1 , з метою примушування його до написання заяви на звільнення за власним бажанням.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставним та до задоволення не підлягає.

Як передбачено ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 2371 КзПП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Приймаючи до уваги, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено, та враховуючи те, що вимога про відшкодування моральної шкоди в сумі 80000 грн є похідною від основних позовних вимог, а тому в задоволенні цієї частини позовних вимог також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 5, ч.3 ст.12 , 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, п.4 ч.1 ст.40 , 232, 233, 2371Кодексу законів про працю України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: державне підприємство «Волинський військовий лісгосп», 43006, м.Луцьк, вул.Героїв УПА,5, ЄДРПОУ 43250603.

Суддя Івасюта Л.В.