Ухвала суду № 93041563, 23.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/29134/20

Провадження № 2/947/4287/20

УХВАЛА

23.11.2020

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,

За участю

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Єпіхіної Ю.О.

представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвоката Дмитрієва В.П.

розглянувши клопотання адвоката Дмитрієва В.П. про закриття провадження по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Гриб Максима Петровича про визнання наказу міністерства юстиції України незаконним та скасування, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси суду 13.10.2020 року звернувся ОСОБА_1 із позовом про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 25.09.2020 №3338/5, яким скасовані рішення від 18.08.2020 №№ 53663942,53664180, прийняті державним реєстратором Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Гриб Максимом Петровичем.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим по справі визначено Луняченко В.О.

Ухвалою суду від 21.10.2020 року відкрито провадження у цивільної справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 23.11.2020 року.

Від представника співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 адвоката Дмитрієва В.П. 20.11.2020 року надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі.

Клопотання обґрунтоване тим, що раніше ОСОБА_1 вже звертався з позовом з тим самим предметом і з тих самих підстав до тих самих відповідачів , однак ухвалою суду від 09.10.2020 року у справі №947/28667/20 було відмовлено у відкритті провадження у зв`язку із тим, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позивач зазначену ухвалу не оскаржував , однак повторно звернувся до суду із тотожнім позовом зловживаючи своїм процесуальним правом.

У підготовчому засіданні заявник підтримав клопотання.

Представник позивача заперечувала проти закриття провадження, враховуючи наявність права позивача оскаржувати ухвалу суду або звертатись до суду із новим позовом, та відсутність такої підстави для закриття провадження як відмову у відкритті провадження по тотожному позову.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

По даної справі судом визначена позиція щодо підсудності справи даному суду у порядку цивільного провадження, яка узгоджується із правовими висновками викладеними у постановах Великої палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі №826/9341/17 а також постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року у справі №815/1446/18, про те що виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивачів з наказом Мін`юсту про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень а тому, ураховуючи що позовні вимоги є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права і інтереси цих осіб, цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, та приймаючи до уваги що спірні правовідносини виникли між фізичною та юридичною особами , спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Таким чином законодавець не визначив в якості окремої підстави закриття провадження факт наявності ухвали про відмову у відкритті провадження по тотожному спору.

Що стосується самого факту наявності ухвали суду про відмову у відкритті провадження суд приймає до уваги, що у відповідності до ч.7 ст. 82 ЦПК правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Крім того за змістом ст. 44 ЦПК подання позову до суду, якщо раніше по тотожному позову було відмовлено у відкритті провадження без оскарження зазначеної ухвали, не може вважатись зловживанням процесуальними правами.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 255, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені клопотання адвоката Дмитрієва В.П. про закриття провадження по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Гриб Максима Петровича про визнання наказу міністерства юстиції України незаконним та скасування.

Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п`яти днів.

Ухвала про відмову у закритті провадження по справі окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути зазначені у скарзі на рішення суду.

Повна ухвала суду виготовлена 24.11.2020 року.

Суддя Луняченко В. О.