Ухвала суду № 93039936, 24.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 листопада 2020 р. № 400/5260/20

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лісовська Н. В., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

доФакультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил, вул. Леваневців, 25, м. Миколаїв, 54038

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; стягнення заборгованості за час затримки розрахунку в розмірі 35 435,38 грн.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил про стягнення заборгованості за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 35435,38 грн; визнання протиправними дій щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.; зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України. Судовий збір позивач не сплатив, оскільки вважає, що звільнений від його сплати відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 р. по справі № 910/4518/16 та Верховний Суд в ухвалі від 07.02.2020 р. по справі № 580/2489/19 дійшли висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України “Про оплату праці”, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на це, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, не поширюється на вимогу позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відтак, судовий збір за подання позову з вимогою про стягнення заборгованості за час затримки розрахунку при звільненні підлягає сплаті за ставками, передбаченими Законом України "Про судовий збір", за подання позову майнового характеру, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку не є складовою заробітної плати, а тому не підпадає під пільги, передбачені Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено, що в 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Виходячи з заявленої позивачем до стягнення суми, судовий збір належить сплатити в розмірі 840,80 грн на рахунок UA908999980313101206084014002, отримувач коштів УК у м. Миколаїв/м. Миколаїв/22030101, код отримувача 37992781, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, КБК 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Миколаївський окружний адміністративний суд.

Доказів наявності пільг щодо сплати судового збору позивач суду не надав.

Крім того, ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач у позові зазначив, що остаточний розрахунок з ним відповідач провів 23.07.2020 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За змістом ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні від 22.02.2012 р. у справі № 4-рп/2012 Конституційний Суд України роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Разом із тим у постанові від 22.01.2020 р. у справі № 620/1982/19 Верховний Суд акцентує увагу, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.

Отже, суд встановив, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, однак заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску позивач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору в сумі 840,80 грн;

- надати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Ухвала окремо не оскаржується.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська