Ухвала суду № 93039119, 24.11.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"24" листопада 2020 р. Справа № 344/11569/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" про визнання протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" щодо не включення в довідку №1354/8-18 від 20.03.2018 про розмір грошового забезпечення надбавки за службу в спецпідрозділі по боротьбі з організованою злочинністю, надбавки за оперативно розшукову діяльність, надбавки за особливо важливі завдання, премії та відмови у видачі оновленої довідки станом на 01.01.2016, а також визнання протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не врахування і не донарахування в пенсії з 01.01.2016 основного розміру пенсії який становив 71%, а враховано частково - 70%, підвищення за постановою КМУ 2012 №355 (35% від 11 142,70 грн = 3 900,00 грн, максимальний розмір = 589 грн (з 01 по 31), яка становила 589,81 грн, не врахована повністю з 01.01.2016, індексація пенсії, яка становила 186,00 грн, не врахована повністю з 01.01.2016 та доплата по розміру пенсії зафіксованої індексації до 01.10.2012, яка становила 223,21 грн не врахована повністю з 01.01.2016 на момент перерахунку поліцейської пенсії з 01.01.2016.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.09.2020 адміністративну справу № 344/11569/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" про визнання протиправними дії та зобов`язати вчинити певні дії, передано за підсудністю до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

09.11.2020 адміністративна справа № 344/11569/20 супровідним листом Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.09.2020 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2020, справу 344/11569/20 розподілено для розгляду судді Микитин Н.М.

Згідно частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

У період з 12.11.2020 по 20.11.2020 включно суддя Микитин Н.М. перебувала на листку тимчасової непрацездатності.

Суд зазначає, що приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї копій документів, всупереч вищезазначеної норми законодавства, ОСОБА_1 не зазначив у кого знаходяться оригінали доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Згідно пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в порушення вказаної правової норми, позивачем не зазначено в позовній заяві письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (надалі, також - Закон №3674-VI).

Згідно із статями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" , судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", який вступив в дію з 01.01.2020, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року складає 2 102,00 грн.

Виходячи із прохальної частини позовної заяви, судом встановлено, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме:

- визнати протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" щодо не включення в довідку №1354/8-18 від 20.03.2018 про розмір грошового забезпечення надбавки за службу в спецпідрозділі по боротьбі з організованою злочинністю, надбавки за оперативно розшукову діяльність, надбавки за особливо важливі завдання, премії та відмови у видачі оновленої довідки станом на 01.01.2016;

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не врахування і не донарахування в пенсії з 01.01.2016 основного розміру пенсії який становив 71%, а враховано частково - 70%, підвищення за постановою КМУ 2012 №355 (35% від 11 142,70 грн = 3 900.00 грн, максимальний розмір = 589 грн (з 01 по 31), яка становила 589,81 грн, не врахована повністю з 01.01.2016, індексація пенсії, яка становила 186,00 грн, не врахована повністю з 01.01.2016 та доплата по розміру пенсії зафіксованої індексації до 01.10.2012, яка становила 223,21 грн не врахована повністю з 01.01.2016 на момент перерахунку поліцейської пенсії з 01.01.2016.

Відтак, вищенаведені позовні вимоги суд вважає двома самостійними позовними вимогами немайнового характеру, визначеними позивачем, оскільки вони мають різні предмети оскарження і доказування.

Крім того, позивач самостійно визначив у позовній заяві двох відповідачів і такі вимоги до кожного із них, які, можуть бути заявлені і розглянуті в суді самостійно, окремо одна від одної.

Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином враховуючи положення абзацу 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" позивач повинен сплатити судовий збір за подання адміністративного позову в загальному розмірі 1 681,60 грн (840,80 + 840,80 (2 102,00 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 840,80).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, 05.09.2020 відповідно до квитанції АТ "Ощадбанк" №76337, сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн на рахунок для перерахування судового збору Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Відтак, з урахуванням уже сплачених позивачем 840,80 грн, до державного бюджету, ОСОБА_1 слід доплатити частину судового збору в сумі 840,80 за платіжними реквізитами Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Приписами пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Суд звертає увагу, що згідно статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У відповідності до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання протиправними дій Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" з 01.01.2016, в той же час, даний адміністративний позов подано до суду лише 07.09.2020, тобто зі впливом строку звернення до адміністративного суду.

Разом з тим, позивач, обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, у заяві від 07.09.2020 зазначає що у 2018, 2019 та 2020 роках звертався з проханням ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області та ГУПФУ в Івано-Франківській області про надання документів і роз`яснень про перерахунок його пенсії для перевірки правильності такого перерахунку. Однак, лише у травні 2020 року, ознайомившись з рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26.02.2018 у справі №340/658/17, позивачу стало відомо про те, що при перерахунку пенсії з 2016 року не враховано і не донараховано у довідці деякі види грошового нарахування. Будь-яких інших обґрунтувань з даного приводу, позивач у заяві не наводить.

При цьому ОСОБА_1 , не обґрунтував у заяві від 07.09.2020 про поважні та об`єктивні причини, які унеможливлювали дізнатися про порушення своїх прав на належний розмір пенсій, отримуючи щомісячно таку пенсію в період з 01.01.2016 по 0709.2020.

Суд звертає увагу на те, що приписи статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують початок перебігу строку звернення до суду із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не з часом отримання необхідних документів для звернення до суду, в тому числі, які складають предмет оскарження.

В зв`язку із вищевикладеним, підстави наведені позивачем в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними, оскільки вказані підстави є неконкретизованими, відсутнє обгрунтування у період з 2016 по 2018 роки, а на підтвердження наведених підстав позивачем не надано жодного доказу.

Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи наведене, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статей 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліку.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" про визнання протиправними дій - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом:

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- подання до суду письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- подання документу про доплату судового збору в розмірі 840,80 грн, за платіжними реквізитами Івано-Франківського окружного адміністративного суду;

- подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів.

Роз`яснити, що в разі не усунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.