Рішення № 93039103, 23.11.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р. справа № 300/2258/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у призначення дострокової пенсії за віком відповідно до статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" та зобов`язання призначити і виплачувати дострокову пенсію за віком відповідно до статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", починаючи з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 01.07.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач зверталася до відповідача двічі, а саме 01.07.2020 із заявою про призначення пенсії за віком та 03.08.2020 - із заявою про призначення пенсії за віком достроково на підставі статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні". Однак відповідач листами від 27.07.2020 № 2087-1972/С-02/8-0900/20 та листом № 2221-2304/С-02/8-0900/20 від 07.08.2020 двічі повідомив позивача про відсутність підстав для призначення пенсії за віком та дострокового призначення пенсії за віком на підставі статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", посилаючись на те, що на даний час відсутній механізм реалізації рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 та роз`яснення щодо порядку призначення дострокової пенсії. Проте, позивач вважає зазначену відмову в призначенні достроково пенсії за віком протиправною, оскільки в неї наявні всі обов`язкові підстави для призначення достроково пенсії за віком, які передбачені статтею 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", в редакції, яка діяла до 01.01.2015. А саме, ОСОБА_1 звільнено з роботи 14.05.2020 у зв`язку із скороченням посади, вік позивача на дату звільнення складав 58 років 11 місяців, загальний трудовий стаж становив 41 рік 4 місяці. Відтак, вказані обставини свідчать про те, що позивач є особою похилою віку, якій до досягнення пенсійного віку залишилось не більш як півтора року, та має необхідний страховий стаж. Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VІІІ було виключено статтю 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні". Однак рішенням Конституційного Суду від 22.05.2018 № 5-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України норми, якими виключено статтю 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні". За вказаних обставин, позивач вважає, що при вирішенні питання щодо призначення достроково пенсії за віком необхідно керуватися статтю 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", яка є чинною та відновила свою дію з наступного дня після прийняття рішення рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018, а саме з 23.05.2018. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 30.09.2020. Щодо заявлених позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що ОСОБА_1 звернулася 03.08.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України та надала ряд документів, необхідних для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак, Відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для дострокового призначення пенсії за віком на умовах статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", оскільки на даний час відсутній механізм реалізації рішення Конституційного Суду від 22.05.2018 № 5-р/2018 та роз`яснення щодо порядку призначення дострокової пенсії. Таким чином, на думку представника відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно повідомило позивача про відсутність підстав для дострокового призначення пенсії за віком на підставі статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні". В зв`язку із наведеним, позовні вимоги позивача заявлені у позовній заяві вважає необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Наказом Філії "Оператор газотранспортної системи України" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" від 13.05.2020 № 387-к ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звільнено з 14.05.2020 у зв`язку зі скороченням посади керівника групи громадського харчування служби господарської діяльності західного регіону підрозділів при апараті, на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (а.с.15).

Суд зазначає, що про вказану обставину 14.05.2020 зроблено запис в трудовій книжці позивача № НОМЕР_1 під порядковим номером «34» (а.с.27).

З метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення ОСОБА_1 , звернулася 01.07.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої долучила заяву про призначення пенсії, копію паспорта, копію трудової книжки, копію картки платника податків (а.с.31-33).

Головне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області Листом № 2087-1972/С-02/8-0900/20 від 27.07.2020 повідомило позивача, що право на пенсію за віком з огляду на дату народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 заявниця набуде у 2021 за наявності страхового стажу не менше 28 років. Звернуло увагу на те, що сервіс передбачає подання документів для призначення пенсії дистанційно в електронному вигляді через вебпортал електронних послуг шляхом направлення заяви та копії документів, завірених кваліфікованим електронним підписом (а.с.34-35).

Позивач 03.08.2020 на Веб-портал Пенсійного фонду України надіслала звернення щодо призначення дострокової пенсії за віком на підставі статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" та з врахуванням рішення Конституційного Суду від 22.05.2018 № 5-р/2018, із наданням вичерпної письмової відповіді на звернення позивача (а.с.36).

Згідно листа № 2221-2304/С-02/8-0900/20 від 07.08.2020 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для дострокового призначення пенсії за віком на умовах статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні". Так, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу на час звернення за пенсією не менше 27 років для осіб, які досягнуть пенсійного віку в період з 01.01.2020 по 31.12.2020. Пенсія за віком достроково призначалась до 01.01.2015, тобто до набуття чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII, яким скасовано норми статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" та статті 49 Закону України "Про зайнятість населення". Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-р/2018 визнано неконституційним положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII щодо виключення статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", однак на даний час відсутній механізм реалізації рішення Конституційного Суду від 22.05.2018 № 5-р/2018 та роз`яснення щодо порядку призначення дострокової пенсії (а.с.39-41).

Вважаючи вищенаведену відмову відповідача протиправною позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Так, спеціальним законом, який регулює відносини у сфері призначення громадянам України пенсії за віком є Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV), відповідно до якого здійснюється призначення, перерахунок і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Крім того, основні засади державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку і спрямований на формування в суспільстві гуманного, шанобливого ставлення до них і забезпечення їх активного довголіття, визначає Закон України від 16.12.1993 №3721-XII "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (далі Закон України №3721-ХІІ), який гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя.

Відповідно до статті 10 Закону України №3721-XII, громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також особи, яким до досягнення зазначеного більш як півтора року.

Згідно частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2018 по 31.12.2018 - не менше 25 років, тощо.

Частиною 1 статті 4 Закону №1058-IV передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відтак, виходячи зі змісту вказаної норми закону, відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні можуть бути врегульовані також іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів про пенсійне забезпечення.

Згідно частини 1 статті 18 Закону №3721-XII право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь-якими обставинами, включаючи наявність інших доходів.

Разом з цим, статтею 21 Закону №3721-XII в редакції, яка діяла до 01.01.2015, було передбачено, що особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", uot; "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність" (за наявності відповідних умов), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров`я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Також особлива гарантія для окремих категорій безробітних, які втратили роботу у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці була передбачена статтею 49 Закону України «Про зайнятість населення», в редакції, яка діяла до 01.01.2015.

Так, Частиною 1 статті 49 Закону України від 05.07.2012 №5067 "Про зайнятість населення" (в редакції Закону, що діяла до 01.01.2015, далі Закон №5067) було передбачено, що працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи роботодавця у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, та військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв`язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, яким на день вивільнення залишилося не більше півтора року до встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", за умови їх реєстрації в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та відсутності підходящої роботи гарантується право на достроковий вихід на пенсію, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченим абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Дія абзацу першого цієї частини поширюється також на працівників, які звільняються з підприємств, установ та організацій незалежно від їх форми власності, виду діяльності та господарювання, у зв`язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення і зареєструвалися у місячний строк після звільнення в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Частина 2 статті 49 Закону №5067 передбачала, що клопотання про достроковий вихід на пенсію безробітних видається відповідно до порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку безробітних.

Водночас, пунктом 26 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198 було передбачено, що клопотання про достроковий вихід на пенсію безробітного до управління Пенсійного фонду України надається центром зайнятості безробітному за його особистою заявою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 №334 "Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу" розділ "Достроковий вихід на пенсію безробітних" було виключено із Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, в тому числі і вищезазначений пункти 26.

Крім того, постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-2 "Про затвердження Змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключено пункт 6 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яким передбачалось, що до заяви про призначення пенсії за віком додається клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію (для призначення пенсії відповідно до статті 49 Закону України "Про зайнятість населення").

Таким чином, згідно статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» пенсія за віком достроково призначається особам за наявності трьох обов`язкових умов у сукупності:

- вік не більше 1,5 роки до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- наявність необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу;

- факт звільнення особи з роботи у зв`язку зі скороченням посади.

Внаслідок прийняття Закону України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2015, п.п. 3 п. 12 розділу І було виключено ст. 21 Закону №3721 -XII та п.п. 2 п.39 розділу І ст. 49 Закону №5067, у зв`язку із чим особи похилого віку та ветерани праці позбавлялися права призначення дострокової пенсії за віком на підставі статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні". Окрім цього аналогічні зміни були внесенні до підзаконних нормативно-правових актів, якими врегульовувалось зазначені правовідносини.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-р/2018 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) п.12 розділу І Закону України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) підпункт 3 пункту 12 розділу І Закону України від28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України".

Конституційний Суд України в пункті 4 рішення № 5-р/2018 від 22.05.2018 зазначив, що до внесення змін Законом № 76 статтею 21 Закону № 3721 було передбачено, що особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність" (за наявності відповідних умов), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров`я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина перша); виплата пенсій особам, звільненим у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров`я, зазначеним у частині першій цієї статті, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення ними пенсійного віку (частина друга).

Згідно зі статтею 10 Закону № 3721 громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 листопада 2013 року № 11-рп/2013 зауважив, що право на пенсію за віком особа набуває не лише після досягнення загальновизначеного пенсійного віку чи пенсійного віку, встановленого спеціальним законодавством, а також у разі дострокового виходу на пенсію за певних обставин (перше речення абзацу п`ятого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).

Дослідження положень, які згідно з підпунктом 3 пункту 12 розділу I Закону № 76 були виключені з Закону № 3721, дає підстави для висновку, що до такого їх виключення Держава гарантувала право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до досягнення пенсійного віку громадянам похилого віку, трудовий договір з якими розірвано з причин, які не залежали від їх волі та не були наслідком дій цих осіб. Негативними наслідками настання таких обставин є втрата цими особами заробітку або інших передбачених законодавством доходів як засобів для існування та неможливість на рівних умовах конкурувати на ринку праці через похилий вік цієї категорії осіб, що і зумовлювало потребу в їх захисті з боку держави. Конституційний Суд України вважає, що гарантування Державою права на достроковий вихід на пенсію громадянам похилого віку було спрямоване на убезпечення цих громадян від такого соціального ризику, як безробіття з незалежних від них обставин, і забезпечення сприятливих умов для їх повноцінного та гідного життя у старості.

Як наслідок, Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на достроковий вихід на пенсію, яке мали громадяни похилого віку на підставі статті 21 Закону № 3721 до внесення змін Законом № 76, було гарантією ефективної реалізації конституційних прав громадян, закріплених у статтях 46, 48 Основного Закону України.

Також цього, суд звертає увагу на те, що у справах "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010) та "Серков проти України" (заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За вказаних обставин, призначення достроково пенсії за віком має здійснюватись на умовах, визначених відповідно до статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", з огляду на рішення Конституційного Суду України № 5-р/2018 від 22.05.2018 та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права, усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

В зв`язку із наведеним, згідно статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" пенсія за віком достроково призначається особам за наявності трьох обов`язкових умов у сукупності:

- не більше як 1,5 роки до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- наявність необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу;

- факт звільнення особи з роботи у зв`язку зі скороченням посади.

Так, судом встановлено, що на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії її вік становив 58 років 11 місяців, а тому до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", залишилось менше 1,5 роки.

Крім того суд зазначає, що з огляду на зміст трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с.16-27) та індивідуальних відомостей про застраховану особу (а.с.29-30) в ОСОБА_1 наявний загальний трудовий стаж 41 рік 4 місяці, що свідчить про наявність мінімально необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком, а саме 27 років, який передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" .

Щодо факту звільнення позивача з роботи у зв`язку зі скороченням посади, то такі обставини підтверджуються копією наказу Філії "Оператор газотранспортної системи України" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" від 13.05.2020 № 387-к та відповідним записом у трудовій книжці серії НОМЕР_2 (а.с. 15, 27).

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи суд зазначає, що у позивача наявні три обов`язкові умови для призначення пенсії за віком достроково згідно статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

При цьому, оскільки стаття 49 Закону України "Про зайнятість населення" була виключена внаслідок прийняття Закону № 76-VIII, а тому призначення пенсії позивачу на підставі статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" є можливим без обов`язкового подання клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію.

Відповідач в рішенні № 2221-2304/С-02/8-0900/20 від 07.08.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії, розглянувши подані нею необхідні документи, зазначив, що на даний час відсутній механізм реалізації рішення Конституційного Суду від 22.05.2018 № 5-р/2018 та роз`яснення щодо порядку призначення дострокової пенсії, з чим суд не погоджується, з огляду на наступне.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є суб`єктом владних повноважень, а тому зобов`язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, відповідач зобов`язаний виконувати вимоги статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», які надають позивачу право на пенсію.

В зв`язку із наведеним, відсутність механізмів призначення пенсії не може позбавляти позивача гарантій, встановлених цією статтею Закону.

Крім того суд звертає увагу, що при розгляді заяви позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не висловило зауважень щодо того, що позивачем подано заяву не встановленої Порядком № 22-1 форми, та щодо її недоліків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №1-29/2007 зазначено, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, які є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов`язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейської соціальної хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішеннях Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Щодо строку, з якого позивач набув право на пенсію за віком, та строку з якого необхідно призначити пенсію, суд вказує таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закон № 1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Суд зазначає, що із заявою про призначення пенсії позивач первинно звернулася до відповідача 01.07.2020, саме з цієї дати її права підлягають відновленню.

З огляду на встановлені судом обставини суд дійшов висновку про те, що позивач не може бути позбавлений гарантованого Державою пенсійного забезпечення. На переконання суду, за наявності формальної підстави для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком, позбавлення позивача права на призначення достроково пенсії за віком, за встановлених судом вище обставин, буде не пропорційним втручанням в його право на отримання відповідних пенсійних виплат, гарантоване статтею 1 протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.

При цьому суд звертає увагу на те, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, враховуючи відсутність будь-яких ефективних засобів правового захисту порушеного права позивача, окрім судового, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту у цій справі суду слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у призначенні достроково ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 01.07.2020 пенсію за віком на підставі статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

У відповідності до частин 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 840,80 грн, сплачений згідно квитанції №0.0.1822339278.1 від 02.09.2020 (а.с.1).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 достроково пенсії за віком на підставі статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" з 01.07.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.