Рішення № 93038984, 12.11.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року (о 15 год. 20 хв.)Справа № 280/4453/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Прус Я.І.,

представника позивача Дондик Г.П.,

представника відповідача Школової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Фізична особи-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 12.03.2020 №0001133201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у сумі 17 000,00 грн. - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

від 12.03.2020 №0001143201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у сумі 1 020,00 грн. - ненадання в повному обсязі документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає про безпідставність висновків податкового органу про порушення позивачем вимог ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України. Зокрема зазначає, що позивачем у період січень-лютий 2020 року здійснювалась роздрібна торгівля сидром, відповідно до наданої ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та період (без додавання спирту) за №08260309201900115 з терміном дії до 08.08.2020. Сидр в асортименті придбаний згідно видаткових накладних від 30.01.2020 №2799, від 11.02.2020 №№50 та 9. Таким чином, роздрібну торгівлю пивом ФОП ОСОБА_1 не здійснювала, оскільки не мала в наявності такого товару, не мала права на таку торгівлю в наслідок відсутності відповідної ліцензії. Зауважує, що позивач не мала наміру здійснювати роздрібну торгівлю пивом, тому не було сплачено черговий платіж за ліцензію протягом 30 днів з моменту призупинення ліцензії. У фіскальних чеках № № 2349 - 2407 за період з 23.12.2019 по 10.02.2020 абсолютно всі записи мають назву «beer el 1л», що свідчить про технічну неточність в записах РРО, оскільки, реалізовувався товар, що був закуплений, за видатковими накладними, а саме: сидр, ціна якого відповідає номенклатурі товару «сидр», та при здійсненні контрольної закупки фактично встановлено, що відпускався сидр. Окрім того, зауважує, що провадження у справі про адміністративне правопорушення №331/1569/20 у відношенні ФОП ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності - закрито на підставі ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 13.07.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 18.08.2020.

12.08.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №36759), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що під час здійснення фактичної перевірки податковим органом виявлені факти реалізації пива у період з 23.12.2019 по 10.02.2020 за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі пивом, що свідчить про порушення позивачем ч.20 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Зауважує, що позивачем не надано жодних доказів, що відповідно до фіскальних чеків № № 2349-2407 у період з 23.12.2019 по 10.02.2020 позивачем здійснювався продаж сидру замість пива. За наявності здійснених помилкових операцій з РРО, передбачено дотримання суб`єктом господарювання певного алгоритму дій, який позивачем дотриманий не був. На письмовий запит, вручений 11.02.2020 позивачу, протягом терміну проведення перевірки позивачем не надано первинні документи на реалізовані у період з 23.12.2019 по 11.02.2020 алкогольні напої (прибуткові та видаткові накладні, чеки, тощо). При попередній фактичній перевірці, яка проводилась у серпні 2019 року, контролюючим органом також виявлено факт ненадання позивачем первинних документів при здійсненні податкового контролю, за результатами якої винесене відповідне рішення, яке не оскаржено позивачем. Встановлені факти свідчать про порушення п.85.2 ст.85 ПК України, за яке частиною другою статті 121 ПК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. (ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення). Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДПС прав, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 08.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі, підготовче засідання відкладено на 01 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 13.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання на 05 листопада 2020 року.

05.11.2020 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 12 листопада 2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві, долученому до матеріалів справи. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 04.12.2017, номер запису: 21030000000095130, основним видом економічної діяльності позивача є Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код за КВЕД 47.11).

Так, судом встановлено, що позивачу ГУ ДФС у Запорізькій області видано:

ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) на об`єкт торгівлі кіоск за адресою: АДРЕСА_1 , №2018-08-26-64-55612 терміном дії з 03.08.2018 по 03.08.2019 (а.с.21);

ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту) на об`єкт торгівлі кіоск за адресою: АДРЕСА_1 , №08260309201900115 терміном дії з 08.08.2019 по 08.08.2020 (а.с.23).

10.02.2020 на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області винесено наказ №459, яким головному державному ревізору інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Смолі Л.В. та головному державному ревізору інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Хливецькій Ю.І. з 11.02.2020 протягом 10 діб доручено провести фактичну перевірку об`єкта торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність позивач за період з 23.12.2019 по день закінчення фактичної перевірки щодо здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявності супровідних документів (прибуткових, видаткових та податкових накладних); дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, дотримання мінімальних цін на алкогольні напої, дотримання максимальних цін та тютюнові вироби, а також інших питань, що регулюють обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні (а.с.88).

У період часу з 11.02.2020 по 20.02.2020, відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.02.2020 № 459, а також на підставі направлень на проведення фактичної перевірки від 10.02.2020 № № 300, 301 фахівцями відповідача проведено фактичну перевірку господарської одиниці - кіоску, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність суб`єкт господарювання - ФОП ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (далі - Акт перевірки) від 20.02.2020 № 0077/08/01/32/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства, зокрема:

ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року;

п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Такі висновки податкового органу обґрунтовані тим, що перевіркою встановлено реалізація сидру, а саме: 1 бокал (пластиковий) сидру «Клубника со сливками» ТМ «Leprekon» в об`ємі 0,5 літра з вмістом спирту 5,5% об., за ціною 15 грн., на розлив для споживання на місці. Разом з товаром позивач надав фіскальний чек №0000002408, виданий РРО ФН 3000464696, в якому зазначена назва товару «beer el 1л» об`ємом 0,5 л за ціною 15,00грн. Інших фіскальних чеків позивач не надав, чеків про повернення товару 11.02.2020 не друкував.

На дату проведення фактичної перевірки у ФОП ОСОБА_1 в наявності ліцензія на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту) за №08260309201900115, терміном дії з 08 серпня 2019 року до 08 серпня 2020 року. Згідно листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 22.11.2018 №24-07/2374 зазначений об`єкт торгівлі зареєстровано як заклад громадського харчування.

Під час проведення фактичної перевірки встановлено, що на кіоск, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , згідно розпорядження ГУ ДПС у Запорізькій області № 163-р від 16.12.2019 анульована ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пиво) №08260312201900775, у зв`язку з несплатою чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від моменту призупинення ліцензії, яке 23.12.2019 отримано особисто ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 10 лютого 2020 року №459 фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проводиться за період з 23.12.2019 по день закінчення фактичної перевірки.

Так, контролюючим органом проаналізовано базу даних ДПС підсистеми «Чеки РРО» інформаційної системи ІС «Податковий блок» та встановлено, що ФОП ОСОБА_1 через РРО Mini ФП 54.01 (фіскальний номер 3000464696, заводський номер ПР5401105526) здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) у період відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, відповідний перелік фіскальних касових чеків за період з 23.12.2019 по 10.02.2020 наведений на стор. 3 Акту перевірки (а.с.59).

Окрім того, під час проведення фактичної перевірки позивачу вручено запрошення від 11.02.2020 для надання документів, підписання матеріалів, надання вмотивованих пояснень, однак ФОП ОСОБА_1 не надано посадовим особам контролюючого органу в повному обсязі всіх документів пов`язаних з проведенням перевірки, а саме: супровідні первині документи на товар (ель та сидр), що реалізовувався в перевіряємому періоді, чим порушено вимоги п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, про що складено відповідний акт.

На підставі висновків Акту перевірки від 20.02.2020 №0077/08/01/32/ НОМЕР_1 відповідачем, прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.03.2020:

№0001133201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» у розмірі 17 000,00 грн. (а.с.61-62);

№0001143201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України у розмірі 1020,00 грн. (а.с.63).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулась до суду із позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо тверджень представника позивача про проведення перевірки контролюючим органом з порушенням вимог законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Приписами пп. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитись у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказ та направлення на проведення перевірки було вручено безпосередньо позивачу, про що свідчить її особистий підпис у відповідній графі направлень.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної фактичної перевірки складено акт, як підписаний особисто позивачем, його копію отримано позивачем, про що свідчать її підпис у відповідному актах, копія якого наявна в матеріалах справи.

Суд критично ставиться до посилань представника позивача щодо не надання відповідачем доказів, які б підтверджували, що органом ДПС отримано інформацію щодо наявності та/або отримання в установленому порядку про порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та з яких джерел надійшла інформація, з огляду на те, що позивач не був позбавлений можливості, у відповідності до приписів ст. 81 Податкового кодексу України відмовити контролюючому органу у допуску до перевірки та на етапі допуску до перевірки міг поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що фактична перевірка з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями є законною.

Також, суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.04.2018 у справі №826/12612/17, від 07.11.2018 у справі №П/811/824/17, від 16.10.2019 у справі №820/11391/15.

Щодо по суті встановлених порушень, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР).

За правилами ст.15 названого Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Аналіз зазначених норм свідчить про наявність особливостей для кожного виду роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме:

для алкогольних напоїв ліцензія на роздрібну торгівлю має найвищу вартість плати за її отримання (8000 гривень за кожний окремий ЕККА на місці торгівлі) та є обмеження щодо торгівельної площі місця реалізації таких товарів - не менше 20 кв. метрів;

для сидру (іншого збродженого алкогольного напою) ліцензія на роздрібну торгівлю має найменшу вартість плати за її отримання (780 гривень на кожне місці торгівлі) та є обмеження щодо торгівельної площі місця реалізації таких товарів - не менше 20 кв. метрів;

для пива ліцензія на роздрібну торгівлю має найвищу вартість плати за її отримання (8000 гривень на кожний окремий ЕККА на місці торгівлі), але не має обмежень щодо торгівельної площі місця реалізації таких товарів.

Зважаючи на перелічені ознаки роздрібної торгівлі алкогольними напоями, ліцензія для сидру не може бути прирівняна до ліцензії на роздрібну торгівлю пивом, тому що ліцензія на пиво вимагає більшої суми сплати для її отримання.

Положеннями Закону №481/95-ВР передбачено єдиний випадок, коли суб`єкти господарювання мають право не отримувати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю сидром - за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 № 493.

Форма ліцензії затверджується Мінекономрозвитку. Бланки ліцензій виготовляються друкарським способом, повинні мати номер і бути захищені від підробки та несанкціонованого тиражування. У ліцензії зазначається:

- на лицьовому боці: найменування органу, що її видав; вид товарів (алкогольні напої чи тютюнові вироби), на право реалізації яких видано ліцензію; для юридичних осіб - найменування та місцезнаходження, номер телефону, факс (за їх наявності); для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, паспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий, місце проживання), номер телефону (за його наявності); ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності; місце торгівлі; адреси відокремлених від роздрібної мережі місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; реєстраційний номер ліцензії, дата реєстрації; термін дії; дата видачі ліцензії; посада, прізвище, ім`я, по батькові уповноваженої особи, яка підписала ліцензію;

- на зворотному боці: відмітки про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію; відмітка про реєстрацію ліцензії в державній податковій інспекції, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта підприємницької діяльності.

Аналіз наведених норм дає підстави здійснити висновки, що суб`єкт господарювання, маючи на меті здійснювати роздрібний продаж певних видів алкогольних та тютюнових виробів, зобов`язаний отримати відповідні ліцензії, які оформлені на бланках із наявними в таких відомостях, зокрема терміну її дії.

Так, судом встановлено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) № 08260312201900775 була анульована розпорядженням ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.12.2019 №163-р у зв`язку з несплатою позивачем чергового платежу протягом 30 днів від моменту призупинення ліцензії, яке позивач отримала 23.12.2019.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач був обізнаний про відсутність з 23.12.2019 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пивом у зв`язку з несплатою чергового платежу та отримання розпорядження про її анулювання. Зазначена обставина позивачем не заперечується.

У розділі 3 Акту фактичної перевірки від 20.02.2020 №0077/08/01/32/ НОМЕР_1 , міститься опис реалізованих у період з 23.12.2019 по 10.02.2020 напоїв із зазначенням даних всіх фіскальних чеків.

Так, відповідно даних фіскальних чеків №№ 2349-2407 проведених через реєстратор розрахункових операцій моделі Mini ФП 54.01 (заводський номер ПР5401105526, фіскальний номер 3000464696), зареєстрований за адресою торгового об`єкту: м.Запоріжжя, вул.Дніпровська, буд.29, позивач у період з 23.12.2019 14-41 год. до 10.02.2020 20-18 год. (включно) здійснював реалізацію пива (кодування в фіскальних чеках «bееr el»).

Однак, позивач зазначає, що фактично відповідно до фіскальних чеків №№ 2349-2407 позивачем реалізовано видр, а не пиво. Наявність у фіскальних чеках позначки «bееr el 1л» свідчить про технічну неточність у записах РРО, так само як продаж перевіряючим при здійсненні контрольної закупки фактично «сидру» також запис в РРО має назву «beer el 1л».

Таким чином, позивач зауважує, що нею здійснювалась роздрібна торгівля сидром, відповідно до наданої ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та період (без додавання спирту) за №08260309201900115 з терміном дії до 08 серпня 2020 року, а відтак порушення з її боку законодавства відсутнє.

Суд не погоджується із вказаним твердження позивача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст.3 Закону №265/95-ВР);

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 1 ст.3 Закону №265/95-ВР);

щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР).

Розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі- продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (абз.17 ст.1 Закону №265/95-ВР).

Фіскальний звітний чек - це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам`яті (абз.24 ст.1 Закону №265/95-ВР).

Форма фіскального касового чеку на товари (послуги) встановлена Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за № 220/28350 (далі - Положення № 13).

Відповідно до розділу II Положення № 13, касовий чек повинен містити такі обов`язкові реквізити:

найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці;

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надасться згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»;

для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери "ІД" (ідентифікаційні дані);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

вартість одиниці виміру товару (послуги);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

назва товару (послуги) - тобто слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ;

літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ);

позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати;

загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»;

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника.

Порядок застосування РРО визначено в розділі III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 червня 2016 року № 547, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016року за №918/29048 (далі - Порядок №547).

Відповідно до пункту 5 розділу 111 Порядку №547, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов`язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (пункт 6 розділу III Порядку №547).

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від`ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам`яті від`ємних сум розрахунків:

дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;

забороняється реєструвати через РРО від`ємні суми з використанням операції «сторно» (пункт 7 розділу III Порядку №547).

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб`єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб`єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги ОРО (пункт 8 розділу III Порядку №547).

Аналіз зазначених норм зобов`язує суб`єктів господарювання дотримуватись наступного алгоритму дій:

- після виявлення невідповідності інформації щодо проданого товару та зазначеного в фіскальному чеку, особа, що провела розрахункову операцію, реєструє від`ємну суму операції або проводить операцію «службова видача»;

- проводить операцію по відображенню фактично проданого товару з формуванням фіскального чеку;

- складає Акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку.

Таким чином, у разі виявлення здійснення помилкових операцій через РРО, у зв`язку з невірно набраним кодом товару має бути скасована за допомогою операції «службова видача», про що має бути складено акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, та відображено в книзі обліку розрахункових операцій та до вказаного акту надається помилково проведений чек на підтвердження операції «службова видача» на суму помилкового чека.

Відтак, у разі виявлення здійснення помилкових операцій через РРО, ФОП ОСОБА_1 зобов`язана здійснити відповідні дії на їх усунення. Доказів вчинення відповідних дій позивачем до суду не надано, відповідних актів матеріали справи не містять.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що в разі відсутності в фіскальній пам`яті РРО у період часу з 23.12.2019 по 10.02.2020 інформації зі скасування помилкових операцій, а також відсутності актів про помилкові операції і реквізити розрахункових документів, операції, проведені позивачем з 23.12.2019 по 10.02.2020 через такий РРО, є розрахунковими операціями за продаж товару з назвою «bееr», тобто пива.

Таким чином, позивач з 23.12.2019 по 10.02.2020, здійснював реалізацію пива (кодування в фіскальних чеках №№ 2349-2407 «bееr») без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пивом.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абз.5 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР).

Відповідачем доведено факт порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч. 20 ст. 15 Закону №481/95-ВР під час здійснення своєї підприємницької діяльності, оскільки у період часу з 23.12.2019 по 10.02.2020 позивачем не доведено реалізацію «сидра» (як стверджує позивач) замість «пива» кодування якого, зазначено в фіскальних чеках №№ 2349-2407 за вищезазначений період, на реалізацію якого у позивача була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі.

При цьому, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування виявленого під час проведення фактичної перевірки факту роздрібної торгівлі пивом без наявності відповідної ліцензії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням рішенням від 12.03.2020 №0001133201.

При цьому, щодо посилання позивача на постанову Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у справі №331/1569/20 (провадження № 3/331/703/2020) від 20.05.2020, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, то суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, згідно з ч.7 ст.78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року по справі №800/448/15, також зазначив, що суд може відійти від наданої судами в межах розгляду іншої справи правової оцінки певних юридичних фактів, які мають значення для прийняття рішення.

Отже, правова оцінка Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, викладена у постанові від 20.05.2020 у справі №331/1569/20 (провадження № 3/331/703/2020), з урахуванням встановлених обставин у цій справі не є обов`язковою при розгляді справи №280/4453/20, відповідно до вимог ч.7 ст.78 КАС України.

Окрім того, відповідно до інформації, яка відображена позивачем в Декларації акцизного податку за грудень 2019 року, в розділі Д «Податкові зобов`язання з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» визначено акцизний податок в сумі 97,00 грн. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів міститься в Додатку 6 до Декларації, де позивач заповнив п.1.3 розділу І, чим підтвердив реалізацію протягом грудня 2019 року такого виду підакцизного товару, як «пиво», загальною вартістю 2025,00 грн. Про реалізацію інших видів підакцизних товарів, в т.ч. «сидру», в Декларації позивачем не зазначено.

05.11.2020 позивач до контролюючого органу подано уточнюючу декларацію з акцизного податку за грудень 2019 року, в якій останньою було відкориговано показник п. 1.2 розділу І «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше», чим підтвердив реалізацію протягом грудня 2019 року такого виду підакцизного товару, як «сидр».

Суд, зазначає, що коригування позивачем зазначених показників висновків суду по суті справи не спростовують та не звільняє від відповідальності за роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) у період відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 2 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, особа, яка здійснює підприємницьку діяльність повинна усвідомлювати наслідки можливих порушень вимог законодавства та об`єм відповідальності за виявлені порушення. Крім того, Закон №481/95 не містить будь-яких виключень із загальних правил та умов, за наявності яких особу винну у порушенні вимог вказаного закону можливо звільнити від відповідальності.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001143201 від 12.03.2020, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.85.2. ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний падати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.'

Як вже зазначалось вище, перед початком фактичної перевірки господарського об`єкту позивача, наказ, направлення та службові посвідчення пред`явлені особисто позивачу, що підтверджено його підписами в розписках до направлень.

Дотримання податковим органом приписів статті 81 Податкового кодексу України надало повне право контролюючому органу проводити фактичну перевірку та породило обов`язок у платника надати в повному обсязі документи, пов`язані з предметом перевірки.

За приписами п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п.85.7 ст.85 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів (п.85.9. ст.85 Податкового кодексу України).

Під час проведення фактичної перевірки, позивачу вручено запрошення ГУ ДПС у Запорізькій області від 11.02.2020, в якому визначено перелік надання документів необхідних на розгляд матеріалів перевірки (а.с.93).

Листом від 11.02.2020, позивачем надано наступні документи: копію листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та за; споживачів від 22.11.2018 року №24-07/2374; копію ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (без додання спирту) за №08260309201900115; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копію витягу книги обліку розрахункових операцій на РРО за №3000464696/3 (а.с.55).

Листом від 14.02.2020 позивачем надано наступні документи: копію додатка ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (додавання спирту) за №08260309201900115, копію видаткових накладних №№9, 50 від 11.02.2020, копію договору оренди нерухомого майна №б/н від 16.07.2018, копію реєстраційного посвідчення на РРО.

20.02.2020 податковим органом винесено Акт про надання не в повному обсязі всіх документів пов`язаних з проведенням фактичної перевірки про результати фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» (а.с.103).

У вказаному акті зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не надала посадовим особам контролюючого органу в повному обсязі всіх документів пов`язаних з проведенням перевірки, а саме: супровідні первині документи на товар (ель та сидр), що реалізовувався в перевіряємому періоді, порушено вимоги п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.

Так, судом встановлено, що при попередній фактичній перевірці, яка проводилась у серпні 2019 року, ГУ ДПС у Запорізькій області також виявлено факт неподання позивачем оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, та відповідним податковим повідомленням-рішенням застосовано штраф у розмірі 510 грн., яке позивачем оскаржено не було.

Пунктом 121.1 статті 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Аналіз наведених норм у своїй сукупності у контексті спірних правовідносин дає суду підстави для висновку, що у межах компетенції контролюючі органи наділені правом на проведення перевірок платників податків, після початку проведення яких також наділяються правом запитувати та вивчати первинну документацію платників податків та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, незабезпечення яких має наслідком застосування до такого платника штрафних санкцій.

Так, податковим органом зроблено висновок про не надання позивачем первинних документів на товар (ель та сидр), що реалізовувався в перевіряємому періоді.

Суд погоджується із контролюючим органом, оскільки як встановлено судом, позивачем надавались до податкового органу лише видаткові накладні №9 та №50 від 11.02.2020 на товар, який міг бути реалізований не раніше 11 лютого 2020 року (з дня отримання товару позивачем).

Таким чином, позивачем не надано первинних документів на товар (ель та сидр), що реалізовувався в перевіряємому періоді з 23.12.2019 по 10.02.2020.

З даного проводу суд звертає увагу, що пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначено єдиний випадок, коли запитувані документи можуть не надаватись платником - в разі виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.

Інших випадків та причин не надання документів, в тому числі виклад власної думку платника податку з проводу обґрунтувань причин запиту контролюючим органом документів діючим податковим законодавством не передбачено.

Крім того, в силу пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, у платника податків виникає обов`язок надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Під час судового розгляду судом встановлено, що запитувані документи не були надані у повному обсязі позивачем на запит контролюючого органу ані первинно ані повторно, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про правомірність застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1020,00 грн. на підставі п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0001143201 від 12.03.2020.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судові витрати поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак