Ухвала суду № 93038962, 23.11.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

23 листопада 2020 року Справа № 280/8277/20 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , податковий номер НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізької області міста Запоріжжя (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

Державної податкової служби України ( 04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8)

про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізької області міста Запоріжжя (далі – відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф 57204-50 від 08 листопада 2019 року Головного управління ДПС у Запорізької області м. Запоріжжя.

- визнати неправомірним та скасувати Рішення про залишення скарги без розгляду № 30419/6/99-00-06-03-01-06 від 19 жовтня 2020 року Державної служби України.

Разом з тим, просить суд

забезпечити позов шляхом зупинення дії Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф 57204-50 від 08 листопада 2019 року Головного управління ДПС у Запорізької області м. Запоріжжя до розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом адміністративної справи по суті.

забезпечити позов шляхом зупинення виконавчого провадження № 62064030 відкритого Дніпровським відділом ДВС у м. Запоріжжі на його підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф 57204-50 від 08 листопада 2019 року.

Відповідно до пункту 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви зокрема з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановленою статтею 161 КАС України, з огляду на наступне.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позовна заява не відповідає вимогам пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, оскільки у ній не зазначено:

належного найменування відповідача 1;

ідентифікаційного коду відповідача 1;

ідентифікаційного коду відповідача 2

За правилами пункту 7 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відтак, позивачу необхідно надати такі відомості.

Разом з тим, на вимогу пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відтак, позивачу необхідно надати таке підтвердження.

За правилами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції чинній на момент підписання та надходження адміністративного позову до суду – далі Закон України №3674-VI).

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.

Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (пункт 1 статті 3 Закону України 3674-VI від 08 липня 2011 року).

Згідно з положеннями до частини 1 статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2101,00 гривень.

Так, частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», зокрема визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач в прохальній частині позову визначає позовну вимогу, як майнового характеру, так і позовну вимогу немайнового характеру.

Однак, позивачем до суду надано доказ сплати судового збору лише у сумі 840,80 грн.

Отже, позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом не дотримано вимог частини 3 статті 161 КАС України.

Таким чином позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 840,80 грн.

Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суддя оглянувши матеріали позову встановив, що рішення про адміністративне оскарження Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф 57204-50 від 08 листопада 2019 року позивачем отримано 02 листопада 2020 року.

Необхідно звернути увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України строк звернення до суду ставить не тільки від моменту коли позивач дізнався про порушене право, ай від того коли позивач повинен був дізнатися про таке порушене право.

Суд звертає увагу на те, що Податковий кодекс України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону про ЄСВ, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 Податкового кодексу України, стаття 102 ПКУ не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18.

Дійсно, положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону про ЄСВ передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частині 4 статті 25 Закону про ЄСВ, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.

Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У відповідності до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже, позивачем в порушення частини 6 статті 161 КАС України до суду не подано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Разом з тим, необхідно зазначити й то те, що частиною 9 статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Так, позивач у позовній заяві просить суд забезпечити позов.

Необхідно звернути увагу на те, що забезпечення позову визначено статтями 150-158 КАС України, де передбачено форму, зміст такої заяви та вимоги до неї. Також зазначено про необхідність сплачувати судовий збір.

Таким чином, позивач не може заявляти забезпечення позову у прохальній частині позову, а повинен подавати до суду окрему заяву з урахуванням особливостей визначених статтями 150-158 КАС України.

За вимогами частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 168 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно до статті 169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 241, 243, 246 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , податковий номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізької області міста Запоріжжя (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166) Державної податкової служби України ( 04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8) про визнання протиправною та скасування вимоги – залишити без руху.

2. Зобов`язати позивача подати до суду усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви подати до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду:

- уточнену позовну заяву для суду (та копії у відповідній кількості до учасників справи) із зазначенням у ній позовних вимог які відповідають статті 5 КАС України, а також: належного найменування відповідача 1; ідентифікаційного коду відповідача 1; ідентифікаційного коду відповідача 2 по всьому тексту позовної заяви;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено;

- документ про сплату судового збору (оригінал) у сумі 840,80 грн.

4. Роз`яснити, що згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

5. Копію цієї ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 256 КАС України.

Ухвалу виготовлено та підписано 23 листопада 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов