Ухвала суду № 93038460, 23.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

23 листопада 2020 р. Справа №200/10840/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.11.2020 № 914260889977 та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.11.2020 № 914260889977 та зобов`язання вчинити певні дії.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення пенсійного органу від 11.11.2020 № 914260889977.

Позивач зауважує, що очевидність порушень відповідача полягає у тому, що:

- відомості про заробітну плату за 24 місяці поділено на 60 місяців, що не відповідає навіть здоровому глузду та елементарним математичним розрахункам щодо розрахунку середнього заробітку;

- необхідність розрахунку заробітної плати з довідки саме за 24 місяці вже встановлена рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 200/2201/20-а;

- діюче та не скасоване рішення самого відповідача про нарахування та визначення розміру пенсії позивача. У ньому відповідач визнає належний розмір пенсії, однак сам відмовляється його виконувати.

Вирішуючи по суті заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Заява про забезпечення позову розглядається судом в порядку частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС України) не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до положень частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У даному випадку заявником вказано, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить поновлення порушених його прав.

Відповідно до частини першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб .

Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі № 826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З аналізу наведених норм права вбачається, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

При цьому, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Отже, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою, відтак обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Проте позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження обґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову.

Слід також враховувати особливості забезпечення позову в адміністративному процесі, зокрема наявність ознак протиправності оскаржуваного нормативно-правового акту може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову.

До подібних висновків дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 по справі № 826/16509/18 та підтверджена в постанові Верховного суду від 20.10.2019 по справі № 640/2298/19.

Відтак, за наведених обставин, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150-154, 156, 241, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його адміністративного позову до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.11.2020 № 914260889977 та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Ухвала складена в повному обсязі і підписана суддею 23.11.2020.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Голуб