Рішення № 93038406, 24.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року Справа № 160/9393/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (далі - ТОВ «АТБ-маркет», позивач) з позовними вимогами до Одеської митниці Держмитслужби(далі - Митниця, відповідач) та просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості UА500070/2020/000029/2 від 28.02.2020;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500070/2020/00116 від 28.02.2020.

В обґрунтування позову зазначено про подання всіх необхідних документів, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі – МК України) та містять всі відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Проте, відповідачем прийнято оскаржуване Рішення, про коригування митної вартості товарів за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача 10.11.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, декларантом разом з декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.03.2015 між ТОВ «АТБ-Маркет» та NINGBOGLOBALWAYIMP. &EXP.CO.,LTD, укладено контракт №2901-NВ/СН на поставку продукції.

Відповідно до п. 2.2 контракту ціна товару розуміється згідно умов FOB-Нінгбо, КНР (Інкотермс-2000) якщо інше не обумовлено в специфікаціях та включає у себе вартість погрузки товару у продавця, вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки, маркування, без урахування податків й мита на території України.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем 27.02.2020 було подано відповідачу митну декларацію №UА500070/2020/207381, разом з усіма документами, передбаченими ч.2 ст. 53 МК України, що підтверджували митну вартість.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за першим методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Загальна митна вартість, товару №1 заявленого до митного оформлення, становить 16 707,29дол.США, а товару №2 - 3354,56 дол.США.

Для митного оформлення позивачем також були подані документи, встановлені ч.2 ст. 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку продукції №2901-NВ/СН від 02.03.2015, інвойс, страховий сертифікат №40-0197-19-00032/4602 від 13.01.2020, рахунки – фактури про надання транспортно – експедиційних послуг.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів відповідачем встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару;

2) згідно з Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий сертифікат №40-0197-19-00032/4602 від 13.01.2020 не відповідає вищезазначеним умовам.

3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.1 ст.53 МК України надано транспортні (перевізні) документи а також документи, що містять відомості перевезення оцінюваних товарів.

Згідно наказу МФУ №599 від 24.03.2012 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок – фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно – експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товару;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати товарно – експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка – фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, у наданому до митного оформлення рахунку – фактурі про надання транспортно – експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно – експедиційні послуги відсутня інформація щодо умов поставки товару.;

4) згідно доповнення до контракту №289 від 20.12.2019 оплата за товар проводиться впродовж 25 банківських днів з дати коносаменту (24.12.2019).

На підставі ч. 3 МК України відповідачем зобов`язано декларанта подати протягом 10 календарних днів додаткові документів для підтвердження заявленої митної вартості.

ТОВ «АТБ-Маркет» подано прайс - лист, комерційну пропозицію, страховий поліс.

За результатом проведеної митної оцінки та дослідження поданих документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UА500070/2020/000029/2 від 28.02.2020, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована ТОВ «АТБ-Маркет» у поданій митній декларації митна вартість товару.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500070/2020/00116 від 28.02.2020.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 7 МК України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст.337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митний орган інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митний органу письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митний орган у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Згідно ч. 2 ст.і 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст. 57 МК України).

Відповідно до п.4ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч. 1, 2 та 5ст.54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо висновків митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, то з цього приводу суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції від 02.03.2015 №2901 – NB/CH відповідно до п. 2.2. якого витрати на пакування та маркування включені у вартість товару.

Отже, умовами контракту визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності.

Також, митним органом у спірному рішенні вказано, що згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Проте, наданий страховий сертифікат №40-0197-19-00032/4602 від 13.01.2020, на думку відповідача, не відповідає зазначеним умовам.

Суд зазначає, що Розділом 9 «Терміни» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2000 року передбачено, що існують тільки два терміни, пов`язані із страхуванням, це терміни СІF і СІР. Відповідно до них продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Термінами СІF і СІР дійсно передбачено обов`язок продавця за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі- продажу плюс 10% (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі- продажу.

Проте, у даному випадку за зовнішньоекономічним договором (контрактом) №2901 – NB/CN від 02.03.2015 товар постачався на умовах FОВ.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FОВ як у Продавця та і Покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FОВ сторони самі вирішують чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Генеральний договір добровільного страхування вантажів №40-0197-19-00032 від 26.02.2019 укладено на території України між двома Українськими підприємствами - ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (Страховник) та ТОВ «АТБ -Маркет» (Страхувальник).

З урахуванням викладеного, ТОВ «АТБ-Маркет» у добровільному порядку здійснило страхування товару, із співвідношенням Страхової суми до страхової вартості – 100%, що підтверджується страховим сертифікатом №40-0197-19-00032/4602 від 13.01.2020. Відповідні документи були надані позивачем відповідачу під час митного оформлення товару.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110 %) і повинно бути обумовлене у валюті договору, а наданий страховий сертифікат не відповідає зазначеним умовам є необґрунтованими та спростовуються документами, що наявні в матеріалах справи.

Отже, наданий страховий сертифікат відповідає міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс. Позивач у повному обсязі надав відповідачу документи, що підтверджують розмір витрат на страхування, будь-які зауваження у відповідача щодо достовірності цих документів відсутні.

Щодо того, що у наданому до митного оформлення рахунку – фактури про надання транспортно – експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно – експедиційні послуги відсутня інформація щодо умов поставки товару, суд зазначає наступне.

Згідно чинних правил та норм, у документах щодо перевезення, складених у відповідності до договору перевезення, не зазначаються умови поставки товару, оскільки умови поставки визначаються у рамках інших правовідносин – між постачальником та покупцем і відомості щодо умов поставки товару вказуються у договорі поставки (в даному випадку у зовнішньоекономічному контракті №2901 – NB/CN від 02.03.2015 та додатках до нього.

Слід зазначити, що позивач додав до митної вартості товару фактично понесені витрати на транспортування, разом з тим не зазначення у рахунках –фактурах виданих перевізником умов поставки товару за договором позивача і постачальника жодним чином не спростовує факту понесених витрат на транспортування.

Також, слід зазначити, що згідно до Специфікації №289NG від 20.12.2019, доданій до митного оформлення, оплата проводиться протягом 50 днів від дати коносаменту, а не 25, як стверджує відповідач у спірному Рішенні.

Фактично оплата за товар була здійснена 04.03.2020, отже на дату декларування (27.02.2020) позивач не міг надати відповідачу платіжні доручення.

Враховуючи викладене, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 МК України та містять достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.4, 5 ст.58 МК України.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо наявності сумнівів у правильності визначеної позивачем митної вартості товару за першим методом.

Враховуючи приписи статті 77 КАС України, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено, правомірності своїх дій щодо того, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.139 КАС України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4204 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 257 – 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ – Маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UА500070/2020/000029/2 від 28.02.2020.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500070/2020/00116 від 28.02.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, 65078, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219, 49000, м. Дніпро, О.Поля, 40) судовий збір у розмірі 4204,00грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська