Ухвала суду № 93038254, 20.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 листопада 2020 року Справа 160/15312/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15 травня 2019 року № Ф-10678-50/67 на суму 21030,90грн.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 160/15312/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч.6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.

Частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту прохальної частини вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 15 травня 2019 року.

Так, у відповідності до положень ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р., орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Отже, вищевказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Зі змісту вищезазначених положень ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» слідує, що платник протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки має змогу сплати заборгованість за такою вимогою або у разі незгоди оскаржити в адміністративному чи судовому порядку.

Слід зауважити, що у позовній заяві ОСОБА_1 вказано, що з Автоматизованої системи виконавчого провадження позивачу стало відомо, що Новокодацьким ВДВС у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) було відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_2 . Стягувачем у виконавчому провадженні є держава в особі ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

02 листопада 2020 року, представник позивача, адвокат ОСОБА_3 звернувся із адвокатським запитом до відповідача із проханням надати належним чином засвідчену копію вимоги про сплату недоїмки зі сплати ЄСВ на підставі якої було відкрито виконавче провадження №60717776 у Новокодацькому ВДВС у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) та докази її відправлення (у порядку п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України).

09 листопада 2020 року, засобами електронному зв`язку Відповідачем було надано відповідь на адвокатський запит.

Із відповіді на запит вбачається, що вимога про сплату недоїмки зі сплати ЄСВ була направлена позивачеві 11 липня 2019 року на адресу АДРЕСА_1 . Однак, з 11 березня 2008 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Отже, фактично позивач дізнався про заборгованість у розмірі 21 030, 90 грн. та ознайомився із вимогою про сплату недоїмки зі сплати ЄСВ лише після отримання відповіді на адвокатський запит, у зв`язку з чим строк на оскарження недоїмки розпочався з 09 листопада 2020 року.

Водночас, факт порушення ОСОБА_1 десятиденного строку звернення до суду із даним позовом, встановлено статтею 25 Закону №2464-VI, позивачем не заперечується та не спростовано жодними доказами.

Натомість, у позовній заяві ОСОБА_1 порушення строку звернення до адміністративного суду обґрунтовані лише посиланням на те, що позивач з 2008 року зареєстрований за іншою, ніж вказана в податковому органі, адресою.

При цьому, заяви про поновлення строку на звернення з позовною заявою позивачем не надано.

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Таким чином, вищенаведені недоліки позовної заяви ОСОБА_1 можуть бути усунені шляхом надання до суду письмової заяви з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у визначений діючим законодавством строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені та усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення з позовною заявою та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у визначений діючим законодавством строк.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко