Рішення № 93038240, 23.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року Справа № 160/11341/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Букіної Л. Є.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17.09.2020 року надійшов позов Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (далі – Підприємство, Позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі, НКРЕКП, регулятор, Національна комісія) про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.08.2020р. №1583 «Про накладення штрафу на КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання», якою на Підприємство накладено штраф у розмірі 85 000 грн.

В обґрунтування позову у заявах по суті позивач посилається на протиправність оскарженої постанови, оскільки на думку Підприємства НКРЕКП при проведенні позапланової перевірки Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Позивача, здійснив перевірку діяльності, що не була предметом даної позапланової перевірки; діяв не в порядку та не в спосіб передбачений Конституцією та законами України, так як застосував до Позивача штрафні санкції, застосування яких не передбачено положеннями діючого в України законодавства; в діях Підприємства відсутні порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов №307-у частині дотримання суб`єктами господарювання, що здійснюють господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, дотримання вимог Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а саме статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо здійснення електропостачальниками постачання електричної енергії споживачам. Позивач також стверджує про відсутність правових підстав вважати використання грошових коштів з рахунку із спеціальним режимом використання не за цільовим призначенням, так як кошти використовувались лише за цільовим призначенням, також Підприємство посилається на штучне зволікання Регулятора із затвердження інвестиційної програми та змін до неї, що в подальшому призвело до притягнення Підприємства до відповідальності за правопорушення, яке фактично було створене протиправними діями самого Регулятора. Позивач зазначає ще і про відсутність порушення підпункту 13 пункт 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими в тарифі на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення, так як Регулятор діяв у не правовий спосіб поза рамками власних повноважень та з грубими порушеннями процедури прийняття нормативно-правових актів та прийняв рішення без належного економічного обґрунтування та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. З підстав викладеного просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.08.2020р. №1583 «Про накладення штрафу на КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання» до набрання законної сили рішенням суду по суті у цій справі та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 року вказану заяву задоволено у повному обсязі, зокрема: зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.08.2020р. №1583 «Про накладення штрафу на КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи №160/11341/20 за правилами позовного провадження відмовлено.

Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву і заперечення, в яких вказав, що постанову НКРЕКП від 19.08.2020 року №1583 було прийнято у спосіб визначений законодавством України, більше того на думку Відповідача у ході здійснення позапланового заходу контролю щодо дотримання КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» вимог законодавства та Ліцензійних умов НКРЕП з`ясовувались лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки відповідно до посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 18.06.2020 №309 та які прямо випливають із зазначених питань, а саме перевірка дотримання Позивачем порядку постачання електричної енергії споживачу здійснювалась в ході перевірки пункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307, що кореспондується з положеннями абз. 10 ч. 7 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». За позицією Відповідача до Позивача оскарженою постановою було застосовано штрафні санкції відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст. 17 Закону України «Про природні монополії». Відповідач також зазначає, що акт за результатами проведеної перевірки було направлено Позивачу засобами поштового зв`язку, так як директор Позивача відмовився від підписання акту, про що в акті було зроблено відповідну відмітку. Окрім того, Відповідач акцентував увагу суду, що в діях Позивача наявне порушення п. 2.1. глави 2 Ліцензійних умов № 307, так як Позивач не може об`єднувати роль «Постачальника» та «Споживача» електроенергії, з огляду на те, що на ринку електричної енергії це два зовсім різних учасника ринку електричної енергії, кожен зі своїми правами, обов`язками та регламентованими процедурами їх дій, а твердження Департаменту ліцензійного контролю, викладені в обґрунтуванні при перевірці АТ «Запорізький Завод Феросплавів» не спростовують необхідність наявності у Позивача укладених договорів споживача про надання послуг з розподілу електроенергії. Також, відповідач зазначає про порушення Позивачем підпункту 8 пункту 2.2. глави Ліцензійних умов у частині щоденного перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом, відкритим в уповноваженому банку. На думку Відповідача саме систематичне ненадання позивачем запитуваних документів призвели до відсутності у позивача схвалених інвестиційних програм на 2019р. та на 2020р. та спричинили порушення підпункту 9 пункту 2.2. глави Ліцензійних умов. Окрім того, відповідач посилається також на ту обставину, що винесення пункту 2 оскарженої Постанови було одним із основних способів покладення завдань державного регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, тобто заходом державного регулювання і жодним чином не стосується та не порушує права Позивача та зазначає, що участь представника Позивача у засіданні Відповідача була забезпечена, а завчасно опрацьовані пояснення та заперечення до акту перевірки №286 були більш ніж достатніми для прийняття рішення. Та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про протиправність оскарженої постанови через невідповідність її висновків фактичним обставинам справи, з таких підстав.

Судом встановлено, що до НКРЕКП надійшла скарга від ДЕРЖАВНОГО ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ від 02.06.2020 №16-05-707 про порушення КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» Ліцензійних умов, а саме:

підпункту 10 пункту 2.2 щодо дотримання фінансового плану використання коштів, передбачених для виконання інвестиційної програми, та графіка здійснення заходів такої програми з використанням зазначених коштів з урахуванням вимог Порядку здійснення контролю за виконанням інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 552;

підпункту 13 пункту 2.2 щодо дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або централізованого водовідведення, а також використовувати кошти, отримані за рахунок діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого 2 водовідведення, за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 19 Закону про НКРЕКП, Регулятором прийнято постанову від 17.06.2020 № 1135 «Про проведення позапланової виїзної перевірки КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВБАСВОДОКАНАЛ»».

На підставі постанови НКРЕКП від 17.06.2020 №1135, посвідчення про проведення позапланової перевірки від 18.06.2020 № 309, у період з 13 липня 2020 року по 24 липня 2020 року відділом НКРЕКП у Дніпропетровській області було проведено позапланову виїзну перевірку КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» щодо дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року № 307, за результатами якої складено Акт позапланової виїзної перевірки від 24 липня 2020 року № 286.

19.08.2020 року за результатами розгляду акту перевірки №286 на засіданні комісії, яке було прийнято у формі відкритого слухання було прийнято постанову від 19.08.2020р. №1583 «Про накладення штрафу на КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання», якою установлено, що КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 03341316) порушило Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року № 307, а саме:

пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо дотримання суб`єктами господарювання, що здійснюють господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а саме частин першої та другої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо здійснення електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, постачання електричної енергії споживачам, за договором постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником;

підпункт 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині щоденного перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом, відкритий в уповноваженому банку, відповідно до статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та з урахуванням вимог Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 750;

підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині подання інвестиційної програми на схвалення у порядку, затвердженому НКРЕКП, виконання інвестиційної програми в затверджених кількісних та вартісних обсягах;

підпункт 10 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо дотримання фінансового плану використання коштів, передбачених для виконання інвестиційної програми, та графіка здійснення заходів такої програми з використанням зазначених коштів з урахуванням вимог Порядку здійснення контролю за виконанням інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 552;

підпункт 13 пункт 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими в тарифі на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення.

НКРЕКП керуючись п. 11, 12 ч. 1 ст.17, ст.ст. 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» в зв`язку з виявленням вищезазначених порушень наклав на Позивача штраф у розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень та в межах здійснення заходів державного регулювання оскарженою Постановою № 1583 передбачено, що Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1 та 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (зміни) тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 березня 2016 року № 302, з урахуванням:

1) коригування в бік зменшення на загальну суму 196 497,55 тис. грн (без ПДВ), що включає:

використання амортизаційних відрахувань у 2019 році за нецільовим призначенням на суму 27 472,58 тис, грн (без ПДВ), у тому числі на заходи:

з водопостачання на суму 6 542,81 тис. грн,

з водовідведення на суму 20 929,77 тис. грн;

різницю між фактичними витратами за статтями витрат у структурі тарифів на централізоване водовідведення та відповідними витратами на 2019 рік, урахованими в тарифах, на суму 169 024,97 тис. грн (без ПДВ);

2) компенсації перевищення витрат за статтями витрат у структурі тарифів на централізоване водовідведення у разі підтвердження КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» цього перевищення відповідними первинними документами.

Вважаючи вказану постанову протиправною, Підприємство звернулося до суду із цим позовом. При цьому, підстави та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються, останній фактично не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятою за наслідками перевірки оскарженою постановою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно ст.3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, серед іншого, державного контролю та застосування заходів впливу.

Основними завданнями Регулятора є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, тощо.

Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов (ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

Як вже зазначено вище, посадовими особами відповідача проведена позапланова перевірка Підприємства, предметом якої було дотримання Комунальним підприємством «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» підпунктів 10 та 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов №307, за період діяльності з 01 січня 2019 року по 30 червня 2020року.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 24.07.2020 року №286, в якому також зазначений перелік питань щодо проведення заходу державного контролю, а саме:

пункту 10 пункту 2.2. глави 2 Ліцензійних умов щодо дотримання фінансового плану використання коштів, передбачених для виконання інвестиційної програми, та графіка здійснення заходів такої програми з використання зазначених коштів з урахуванням вимог Порядку здійснення контролю за виконанням інвестиційних програм у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №552;

пункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення, а також використовувати кошти, отримані за рахунок діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Позивач стверджує, що при проведенні позапланової перевірки Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» відповідачем перевірялись й інші питання діяльності Позивача, а саме щодо постачання електричної енергії споживачу.

Натомість відповідач зазначив, що у ході перевірки підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо дотримання Підприємством структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення, а також використовування коштів, отриманих за рахунок діяльності з централізованого водопостачання та`або централізованого водовідведення, за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» проведено аналіз відповідності розподілу фактично отриманих коштів в структурі тарифу на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення за період дії тарифів з 01.01.2019 по 30.06.2020, зокрема, статті прямих матеріальних витрат, у тому числі «електроенергія».

Актом позапланової виїзної перевірки від 24 липня 2020 року №286 встановлено відсутність договору (договорів), де КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» виступає як учасник ринку електричної енергії за видом діяльності - споживач електричної енергії, що свідчило про порушення КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» вимог статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо постачання електричної енергії електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, споживачам за договором: постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником, а тому у ході здійснення позапланового заходу контролю з`ясовувались лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки та які прямо випливають із зазначених питань.

Суд не може погодитись з такими доводами відповідача та з цього приводу зазначає, що частиною сьомою статті 19 Закону про НКРЕКП та абзацом першим пункту 4.2 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (далі - Порядок № 428) передбачено, що під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

Відповідно до абзацу десятого частини сьомої статті 19 Закону про НКРЕКП у разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.

Пунктом 2.1. Ліцензійних умов №307 передбачено, що суб`єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, повинні дотримуватися вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що перевірка дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення (пп. 13 п. 2.2 гл.2 Ліцензійних умов) не могла бути підставою для запитування у позивача документів щодо постачання електричної енергії, та як наслідок стверджувати про порушення позивачем пункту 2.1. Ліцензійних умов №307, а тому суд доходить висновку, що відповідач при проведенні позапланової перевірки Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення позивача вийшов за межі перевірки та здійснив перевірку інших питань, що не були предметом проведеної позапланової перевірки.

Окрім того, відповідач наклав на позивача штраф у розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень керуючись пунктом одинадцятим, дванадцятим частини першої статті 17, статтями 19 та 22 Закону України «Про НКРЕКП».

Статтею 22 Закону України «Про НКРЕКП» передбачено, що Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Статтею 17 Закону України «Про природні монополії» передбачено, що за невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють діяльність суб`єктів природних монополій, та порушення умов та правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов) Національні комісії регулювання діяльності суб`єктів природних монополій накладають штрафи на суб`єктів природних монополій у розмірі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за встановлене перевіркою порушення встановлена відповідальність, передбачена статтею 17 Закону України «Про природні монополії». Разом з цим, суд погоджується з твердженнями позивача, що оскаржена постанова не містить посилань на вказану норму Закону, а тому є необгрунтованою.

Стосовно тверджень відповідача, що посадова особа позивача відмовилася від підписання акту, про що відповідачем зроблено відповідну відмітку в акті перевірки, доказом чого і є сам акт №286, суд зазначає про таке.

Частиною 5 статті 19 Закону України «Про НКРЕКП», пунктом 7.2 Порядку 428 передбачено, що в останній день перевірки два примірника акту перевірки підписуються головою та членами комісії з перевірки. Кожна сторінка акту перевірки візується головою комісії з перевірки. Один примірник акту передається уповноваженій особі ліцензіата, діяльність якого перевірялась. Другий примірник акту перевірки з відміткою дати та часу його отримання уповноваженою особою ліцензіата, що засвідчується підписом уповноваженої особи ліцензіата, зберігається в НКРЕКП. У разі відмови уповноваженої особи ліцензіата прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається ліцензіату рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акту членами комісії з перевірки».

В акті позапланової перевірки від 24.07.2020 №268 зазначено, що керівник Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» від отримання та підписання цього акту відмовився, однак зазначені твердження відповідача не підтверджуються жодним наявним в матеріалах справи доказами.

На думку суду, сама по собі відмітка в акті перевірки, не засвідчена підписом жодної посадової особи, не може слугувати беззаперечним свідченням відмови уповноваженої особи ліцензіата від підписання такого акту, а тому в діях відповідача вбачаються порушення порядку вручення та підписання акту перевірки.

Судом також встановлено відсутність порушення позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо дотримання суб`єктами господарювання, що здійснюють господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а саме частин першої та другої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо здійснення електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, постачання електричної енергії споживачам, за договором постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. Пунктом 72 частини першої статті 1 Закону встановлено, що Регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; учасник ринку електричної енергії – це виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому Законом «Про ринок електричної енергії».

Положеннями пункту 1 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено два альтернативних способи діяльності як споживача:

1) «купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу»;

2) «купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку».

Відповідно до положень частини другої статті 2 України «Про ринок електричної енергії» Регулятором затверджено:

- постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310 Кодекс систем розподілу (далі – КСР),

- постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 Правила роздрібного ринку (далі – ПРРЕЕ),

- постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 Кодекс комерційного обліку електричної енергії (далі – ККО), які регулюють основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними.

ПРРЕЕ передбачено, що споживач може купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку. У разі купівлі споживачем електричної енергії для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку його взаємовідносини з іншими учасниками ринку регулюються Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, іншими нормативно-правовими актами, крім цих Правил у частині постачання електричної енергії споживачу.

При цьому, Правила ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку.

Відповідно до пункту 1.2.1. Правил ринку учасниками ринку електричної енергії є: виробники; електропостачальники; грейдери; ОСП; ОСР; ОР; гарантований покупець; споживачі, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цими Правилами та Законом.

Положеннями пункту 2.1.2 розділу ІІ ПРРЕЕ визначено, що оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.

Згідно Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», а саме пунктом 9 передбачено: ОСР під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об`єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку.

Відповідно до п.2.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу.

ЕІС-код (Energy Identification Code) - це код ідентифікації суб`єкта ринку е/е та/або точки комерційного обліку. Із зазначеного вбачається, що у разі відсутності чинного паспорта точки розподілу є неможливим приєднання до публічного договору, та як наслідок отримання послуг з розподілу електричної енергії.

Судом встановлено, що постановою НКРЕКП від 08.02.2019 року №171 Комунальному підприємству «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу, та 08.05.2019 року внесено до реєстру учасників ринку.

Позивачем для здійснення діяльності на ринку електричної енергії з ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ», ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», Товарною біржою «Українська енергетична біржа», ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» були укладені договори про участь на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, про надання послуг з передачі електричної енергії, купівлі-продажу е/енергії на ринку двосторонніх договорів, окрім того позивач має точки розподілу, яким присвоєно ЕІС-коди, і щомісячно отримує послугу з розподілу електричної енергії, підтвердженням чого є акти приймання-передачі наданих послуг від операторів системи розподілу, які містяться в матеріалах справи та були оглянуті судом.

Крім того, судом встановлено, що КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» купує електричну енергію як для електропостачання за укладеними договорами так і для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, а саме на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.

Суд не погоджується з позицією відповідача, що порушення вимог статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» полягало в тому, що у позивача був відсутній договір, де підприємство виступає, як учасник ринку електричної енергії за видом діяльності – споживач електричної енергії, а об`єднувати роль Постачальника та Споживача електричної енергії є неможливим, в зв`язку з тим, що на ринку електричної енергії це два різних учасника ринку електричної енергії, кожен зі своїми правами, обов`язками та регламентованими процедурами їх дій.

Натомість, статтею 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено лише обов`язок Електропостачальника забезпечити заявленим Споживачем обсягом фактичного споживання електричної енергії і не містить заборони чи обмежень або застережень щодо неможливості Електропостачальника використовувати придбану на організованих сегментах ринку електричну енергію для власного споживання.

Суд також бере до уваги позицію Департаменту ліцензійного контролю, викладену в обґрунтуванні при перевірці АТ «Запорізький Завод Феросплавів» (інформація з офіційного веб-сайту відповідача: "Державний контроль"/"Акти перевірок"/"Акти перевірок за 2020 рік" http://www.nerc.gov.ua/index.php?id=52406), згідно якої суб`єкти господарювання, що отримали зокрема ліцензію на здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, мають право купувати та продавати електричну енергію, та в якості споживачів купувати електричну енергію на ринку електричної енергії з метою власного споживання.

До суб`єктів господарювання, що отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії має застосовуватися один підхід при прийняті рішень відносно них та не повинно допускатися дискримінації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого водопостачання і водовідведення, який містить зобов`язання суб`єкта господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об`єктів у цій сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання, в установленому порядку затверджується відповідний комплекс заходів, який має назву - інвестиційна програма.

Статтею 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» передбачено, що інвестиційні програми розробляються суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.

Порядок розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, ліцензування діяльності яких здійснює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Порядок розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, ліцензування діяльності яких здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Суб`єкти господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення для проведення в установленому законодавством порядку розрахунків за інвестиційними програмами відкривають спеціальні рахунки.

На зазначені рахунки суб`єкти господарювання перераховують кошти в обсязі передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм.

Порядок зарахування коштів на спеціальний рахунок, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - власники спеціальних рахунків зобов`язані використовувати кошти, що перебувають на таких рахунках, виключно для виконання інвестиційних програм. Використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється.

Порядок контролю за реалізацією інвестиційних програм у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а також граничний рівень вартості інвестицій, які можуть залучатися за інвестиційними програмами, що включаються при розрахунку економічно обґрунтованих витрат, та граничний термін дії інвестиційних програм до моменту повного погашення зобов`язань за ними встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Зарахування коштів міжнародних фінансових організацій, іноземних державних установ або коштів, залучених відповідно до міжурядових договорів, або коштів у вигляді кредитів (позик), або коштів, залучених державою чи суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення під державні чи місцеві гарантії, на спеціальні рахунки для кредитних коштів суб`єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, відкриті банками в національній чи іноземній валюті, та використання таких коштів для підготовки та виконання інвестиційних програм (заходів) у відповідній сфері здійснюються згідно з умовами договорів, укладених з міжнародними фінансовими організаціями, іноземними державними установами, або міжурядових договорів.

Власник спеціального рахунку для кредитних коштів забезпечує здійснення контролю та несе відповідальність за цільове використання коштів згідно з умовами договору (договорів).

Пунктом 6 Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів здійснення контролю за їх витрачанням у сфері теплопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 № 750 (далі — Порядок № 750) зокрема встановлено, що ліцензіати з коштів, що надходять на їх поточні рахунки, щоденно перераховують на спеціальний рахунок кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм.

Розрахунок частини коштів, які підлягають обов`язковому перерахуванню на спеціальний рахунок, ліцензіати проводять самостійно в обсязі, передбаченому в установленому тарифі для виконання інвестиційних програм окремо для кожного ліцензіата.

З урахуванням зазначеного суд погоджується з доводами позивача, що суму коштів, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання розраховують від розміру надходжень грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Судом також встановлено, що в 2019 році КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» з рахунку зі спеціальним режимом використання були використані кошти у сумі 11 056,37 тис. грн. для фінансування Інвестиційної програми на 2019р. погодженої Виконкомом міської ради рішенням №604 рід 17.12.2019р. та за перше півріччя 2020 року були використані кошти у сумі 23 369,31 тис. грн, фінансування яких погоджено рішенням Виконкому міської ради №605 від17.12.2019р, схвалено Постановою НКРЕКП від 5 серпня 2020 року «Про схвалення Інвестиційної програми КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» на 2020 рік», які були спрямовані на локалізацію аварійних ситуацій та пошкоджень, та були капітальними інвестиціями в модернізацію об`єктів водопостачання та водовідведення; придбання матеріальних та нематеріальних активів, перелік проведених заходів та придбаного обладнання на виконання Інвестиційної програми на 2019 році зазначено на сторінках 5-7 Акту перевірки, Інвестиційної програми на 2020 році зазначено на сторінках 7-9 Акту перевірки.

При перевірці представниками НКРЕКП розмір зазначених коштів помилково було розраховано від фактичних об`ємів наданих послуг, а не від фактичних надходжень грошових коштів на розрахунковий рахунок, а також не враховано фактичного розміру надходжень, та за які саме послуги та за якими тарифами надійшли зазначені кошти, не враховано заборгованість споживачів за надані послуги у 2019 році в розмірі 151 384 тис.грн.

За наявності зазначених обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що в діях позивача порушення підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині щоденного перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом, відкритий в уповноваженому банку, відповідно до статті 181 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та з урахуванням вимог Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 750 відсутні.

Разом с тим суд критично оцінює позицію Відповідача, що Позивач має виконувати обсяги, які закладені в тариф, оскільки тариф в повному обсязі застосовується Позивачем перед своїми контрагентами, а при зменшені обсягів в тарифі змінився б і сам тариф, так як, фактично позивач в обов`язковому порядку виконає обсяги, які закладені в тариф, однак в більш тривалий термін після отримання розрахунку від усіх споживачів за отримані послуги.

Суд не вбачає також і наявності порушень Позивачем підпункту 9 та підпункту 10 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.09.2017 № 1131 (далі - Порядок № 1131), з метою обґрунтування запланованих витрат ліцензіатів, які спрямовуються на капітальні інвестиції в будівництво, реконструкцію, модернізацію об`єктів водопостачання та водовідведення, придбання матеріальних та нематеріальних активів та/або сум, спрямованих на повернення кредитів, виплат за договорами фінансового лізингу та інших зобов`язань, та які планується використати для фінансування зазначених цілей, ліцензіат розробляє інвестиційну програму та забезпечує її затвердження, погодження, схвалення (для ліцензіатів НКРЕКП) та виконання.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку №1131 ліцензіат НКРЕКП щороку не пізніше 10 серпня року, що передує планованому періоду, попередньо погоджує з НКРЕКП заходи для подальшого включення їх до проекту інвестиційної програми на планований період шляхом подання в електронному вигляді річного інвестиційного плану відповідно до додатка 4.

Пунктами 4.2, 4.3 та 4.4 Порядку № 1131 встановлено, що кожного року, не пізніше ніж за три місяці до дати початку планованого періоду, ліцензіат подає до уповноваженого органу заяву щодо схвалення (погодження) інвестиційної програми разом з документами, передбаченими пунктом 3.4 глави 3 цього Порядку.

За результатами попереднього розгляду у разі встановлення невідповідності поданої заяви та доданих до неї документів вимогам цього Порядку заява до розгляду не приймається, про що протягом 10 робочих днів з дня її надходження до уповноваженого органу ліцензіат повідомляється вмотивованим листом.

Після усунення виявлених невідповідностей заява щодо схвалення (погодження) інвестиційної програми може знову подаватися ліцензіатом на розгляд до уповноваженого органу, ліцензіат зобов`язаний виконувати схвалену НКРЕКП інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні.

Згідно наявних у матеріалах справи доказам судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 31.11.2018 № 505 погоджена Інвестиційна програма для КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» на 2019 рік, проте не схвалена НКРЕКП.

Листами від 27.09.2018 року №8423, від 30.10.2018 №9618 КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» надало до НКРЕКП на розгляд та схвалення Інвестиційну програму на 2019 рік.

КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» отримало від НКРЕКП лист від 05.11.2018р. №10279/19/7-18 щодо необхідності усунення розбіжностей в сумах амортизаційних відрахувань для фінансування заходів Інвестиційної програми на 2019 рік та погодженні Інвестиційної програми органом місцевого самоврядування.

24.01.2019 листом №766 КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» надало до НКРЕКП відкоригований та погоджений органом місцевого самоврядування (Рішення №506 від 13.11.2018р) проект Інвестиційної програми для подальшого розгляду та схвалення. 02.04.2019 року позивач отримав від НКРЕКП лист від 07.03.2019 № 2544/19/7-19 щодо зауважень по обсягах та вартості заходів. 05.04.2019 позивач направив на адресу відповідача лист № 3726 щодо усунення зауважень та надав відкоригований та погоджений органом місцевого самоврядування (Рішення №140 від 13.03.2019р) проект Інвестиційної програми.

Після чого, НКРЕКП листом від 18.07.2019р. №7625/19.21.1/7-19 направила зауваження стосовно надання додаткової інформації до заходу інвестиційної програми «Придбання газового хроматографу». Роз`яснення та додаткові матеріали КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» надало листом від 29.07.2019 №8048. КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» продовжувало здійснювати роботу щодо розгляду та схваленню інвестиційної програми на 2019 рік, надаючи додаткові матеріали та інформацію для розгляду Інвестиційної програми листом від 09.08.2019р. №8481 та листом від 28.10.2019 № 11458.

03.12.2019 року позивач отримав лист НКРЕКП від 22.11.2019 №12347/19.2.1/7-19 щодо відсутності протоколу відкритого обговорення та матеріалів, які в повному обсязі обґрунтовують інвестиційні витрати. Відповідно КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» листом від 03.12.2019 №13268 направило відповідь щодо запитуванні матеріали були вже надані.

Для погодження Інвестиційної програми на 2019 рік позивач звертався до виконкому Криворізької міської ради з проханням прискорення процедури погодження (лист від 09.12.2019 №13463) та до НКРЕКП щодо подовження строків розгляду схвалення інвестиційної програми на 2019 рік (лист від 09.12.2019 №13464).

17.12.2019 р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради прийнято рішення № 604 «Про погодження змін до інвестиційної програми Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» на 2019 рік».

Листом від 19.12.2019р. №14071 КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» на адресу НКРЕКП направило чергові роз`яснення до заходів Інвестиційної програми на 2019 рік та завірену копію рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 17.12.2019р. №604 «Про погодження змін до інвестиційної програми Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» на 2019 рік».

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Судом встановлено, що позивачем своєчасно та у межах встановленої законодавством процедури вживались заходи щодо схвалення Інвестиційної програми КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» на 2019 рік, у зв`язку з чим суд встановив відсутність вини позивача у несхваленні Інвестиційної програми КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» на 2019 рік.

Слід зазначити, що Інвестиційна програма КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» на 2020 рік була схвалена постановою НКРЕКП від 5 серпня 2020 року.

Також судом встановлені такі обставини.

Пунктом 13 частини першої статті 17 Закону про НКРЕКП визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій: та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Відповідач посилається на те, що позивач протягом 2019 року не дотримувався затвердженої структури тарифів, однак зазначені твердження не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Тарифи КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» на централізоване водопостачання та водовідведення на 2019 рік є діючими та затвердженні Постановою НКРЕКП «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення від 16.06.2016 № 1141 (зі змінами та доповненнями). В структурі тарифів на 2019 рік на централізоване водопостачання, скоригованого на фактичний обсяг реалізації, встановлено перевитрати на суму 21 185,37 тис. грн; на централізоване водовідведення, скоригованого на фактичний обсяг реалізації, встановлено недофінансування витрат на суму 169 024,97 тис.грн.

Загальний результат виконання структури діючих тарифів по ліцензованій діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення показав недофінансування витрат в сумі 147 839,60 тис.грн. В той же час, за підсумками 2019 року, відповідно до звітних даних повна собівартість централізованого водопостачання склала на 181 368,17 тис.грн. більше скоригованих планових витрат.

Висновки щодо дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та централізованого водовідведення за 2020 рік мають проводитися за результатами перевірки повного календарного року.

Враховуючи вищеперелічені обставини суд не вбачає в діях позивача порушення підпункту 13 пункт 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307.

Щодо другого пункту оскарженої постанови суд зазначає таке.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основними нормативно-правовими актами організації діяльності Відповідача є Закон України «Про НКРЕКП» та Наказ НКРЕКП від 17 вересня 2014 року №3 «Про затвердження Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до пунктів 1 та 13 частини першої статті 17 Закону про НКРЕКП для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Закону про НКРЕКП, Регулятор має право, зокрема, приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Суд ставиться критично та не бере до уваги доводи відповідача, рішення НКРЕКП, що зазначено в пункті 2 оскарженої Постанови є одним із основних способів виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тобто є заходом державного регулювання і стосується виключно структурного підрозділу НКРЕКП, а саме Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання га водовідведення так як, згідно пунктів 7.4. та 10.2 Порядку №428 за результатами розгляду акту приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, яке оформляється у вигляді постанови.

Статтею 22 Закону про НКРЕКП передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

Перелік санкцій є вичерпним, інші заходи впливу Регулятора, які випливають з мети та завдань його діяльності, не є санкціями відповідальності.

Враховуючи ту обставину, що оскаржена Постанова прийнята за результатом розгляду акту про порушення, то за своєю суттю вона є рішенням про застосування до ліцензіата санкцій, а тому мала бути прийнята у точній відповідності із встановленим порядком застосування санкцій.

Натомість зазначені у пункті 2 Постанови заходи державного регулювання не є санкціями, а отже, Відповідачем в порушення вищезазначених норм застосовано до позивача не передбачений законодавством від відповідальності.

Крім того, не беруться до уваги твердження відповідача, що пункт 2 оскарженої постанови не стосується позивача, оскільки згідно підпунту другого цього пункту саме позивач має вчинити певні дії на усунення порушень, які встановлені перевіркою, але не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи (підтвердити первинними документами витрати за статтями витрат у стріуктурі тарифів та централізоване водовідведення), а тому оскаржена постанова вцілому стосується прав, обов`язків та інтересів позивача.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про невідповідність оскарженої постанови фактичним обставинам справи, а також допущення процесуальних норм під час її прийняття, а тому така постанова є протиправною та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у розмірі 4204,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача у повному розмір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Кривбасводоканал» задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.08.2020 р. №1583 «Про накладення штрафу на КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання».

Присудити на користь Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, адреса: 03057, м. Київ, вул.Смоленська, 19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна