Рішення № 93038220, 08.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року Справа № 160/8627/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 26) щодо відмови у поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу житлового будинку (що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) в розмірі 18 410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень 00 копійок;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Управління Державної Казначейської Служби України у Шевченківському районі міста Дніпра подання про повернення ОСОБА_1 (код платника податків НОМЕР_1 ) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу житлового будинку від 11.06.2020 року у розмірі 18 410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень 00 копійок, сплаченого згідно з квитанцією №0.0.1731938368.1 від 11.06.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не сформовано та не направлено до органу казначейської служби подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, яке придбавалось вперше.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

08.09.2020 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на те, що діючим законодавством України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не передбачено порядок повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у випадку розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, а тому позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Від третьої особи пояснень щодо предмету позову не надійшло.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2020 року згідно договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного із ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Восковець О.О. (зареєстровано в реєстрі за № 900), ОСОБА_1 придбав житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 3.1. Договору, ціна житлового будинку складала 1 841 000 (один мільйон вісімсот сорок одна тисяча) гривень 00 копійок.

11.06.2020 року до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 36833239 про державну реєстрацію прав на вказаний об`єкт.

При нотаріальному посвідченні Договору купівлі-продажу житлового будинку, 11.06.2020 року на рахунок Управління Державної Казначейської служби України у Шевченківському районі міста Дніпра, позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 18410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень 00 копійок, що підтверджується копією квитанції № 0.0.1731938368.1, долученою до матеріалів справи.

Довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 213348776 від 22.06.2020 року підтверджується, що вищезазначений житловий будинок є першим нерухомим майном (житлом), яке позивач придбав у свою приватну власність.

У зв`язку з придбанням позивачем нерухомого майна вперше, 24.06.2020 року позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області з відповідною заявою про повернення сплаченого ним збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 18 410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень 00 копійок.

02.07.2020 року на звернення позивача від Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області отримана відповідь (лист вих. № 0400-0505- 8/49922), в якій повідомлено про відсутність підстави для повернення сплаченого збору. Також зазначено, що Пенсійний Фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно та роз`яснено, що позивач має право звернутися до суду з позовною заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, що і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно з Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу першого п. 15-1 Порядку, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.11.2018 по справі №813/1126/17, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і ч. 5 ст. 242 КАС України.

При цьому, судом враховано, що в Україні відсутній правовий механізм перевірки інформації про факт придбання особою нерухомості вперше.

Суд зазначає, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Зазначена правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.04.2019 №802/1566/17-а, від 28.03.2019 №819/830/17, від 02.04.2019 №819/806/17, від 04.04.2019 №819/1553/17, від 14.05.2019 №813/1514/17, від 14.05.2019 №819/145/17, від 14.05.2019 №819/259/17, від 14.07.2019 №372/1350/17.

В даному ж випадку, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачам в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими, а отже відмова відповідача в задоволенні заяви позивача є протиправною.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).

Відповідно до пункту 5 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за подання органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до п.п. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Доказів звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з відповідним поданням за місцем зарахування платежу до бюджету, тобто до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра, відповідачем суду не надано.

Також, зважаючи на відсутність в органів Пенсійного фонду України, в силу незалежних від них обставин, можливості зробити самостійний і беззаперечний висновок про придбання позивачем житла вперше, а також на те, що такі обставини встановлені під час судового розгляду, прийняття судом рішення про зобов`язання сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби відповідне подання є єдиним за свою суттю способом відновлення прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правильно обрано захист свого порушеного права та про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 26) щодо відмови у поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу житлового будинку (що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) в розмірі 18 410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень 00 копійок.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Управління Державної Казначейської Служби України у Шевченківському районі міста Дніпра подання про повернення ОСОБА_1 (код платника податків НОМЕР_1 ) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу житлового будинку від 11.06.2020 року у розмірі 18 410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень 00 копійок, сплаченого згідно з квитанцією №0.0.1731938368.1 від 11.06.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник