Рішення № 93038217, 14.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Справа № 160/7870/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Спецстройсистема" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2020 року Приватне підприємство "Спецстройсистема" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.02.2020 року № 603-п «Про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Спецстройсистема» ( код ЄДРПОУ: 36839765);

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.02.2020 року № 894-п «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Спецстройсистема» ( код ЄДРПОУ: 36839765).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01 липня 2017 року старшим слідчим СВСУ прокуратури області Генею П.М. на підставі ухвали слідчого судді від 29.06.2017 року проведено обшук приміщення ПП «СПЕЦСТРОЙСИСТЕМА» за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 106-а. Згідно протоколу обшуку в кабінеті директора ПП «Спецстройсистема» виявлено та вилучено фінансово-господарську документацію ПП «Спецстройсистема». 29 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області видано наказ № 1965-п від 29.03.2019 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки "Спецстройсистема". Факт відсутності оригіналів первинних документів унеможливив подальше проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» у терміни, передбачені наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.03.2019 року № 1965-п. 10.04.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано наказ № 2255-п «Про перенесення строків проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема», у зв`язку з вилученням старшим слідчим ГСВСУ прокуратури в Дніпропетровській області документів, пов`язаних з предметом перевірки «Спецстройсистема» за період з 01.04.2016 по 30.06.2017, у відповідності до п. 85.9 ст. 95 ПК України до дати отримання документів або забезпечення доступу до них. Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.02.2020 року № 603-п «Про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» поновлено термін проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» з 12.02.2020 року тривалістю 10 робочих днів. 25 лютого 2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області видано наказ № 894-п від 25.02.2020 року «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» - у зв`язку із значними обсягами операцій, проведених платником податків у перевіряємому періоді, з метою забезпечення якісного проведення документальної планової виїзної перевірки, у відповідності до п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України.

Приватне підприємство «Спецстройсистема» заперечує існування встановлених чинним законодавством підстав для винесення наказу від 11.02.2020 року «Про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» та наказу від 25 лютого 2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 894-п «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема», вважає їх незаконними, такими, що винесені з порушенням встановленої законодавством процедури та такими, що підлягають скасуванню, оскільки проведення перевірки було розпочато 10.04.2019 року. 10.04.2019 року, вже після отримання пояснень ПП «Спецстройсистема» від 10.04.2019 року, тобто вже протягом робочого дня, після початку проведення перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено відповідний акт та видано на його виконання відповідний наказ. Разом з цим, наказом від 11.02.2020 року «Про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» №603-п, поновлено термін проведення документальної планової виїзної перевірки тривалістю 10 робочих днів, а 25 лютого 2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області видано наказ № 894-п «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» на 5 робочих днів. Тобто, із врахуванням того, що накази від 11.02.2020 року та 25.02.2020 року були видано у зв`язку з перенесенням строків перевірки з 10.04.2019 року, робочого дня, коли перевірка вже розпочалася, вказана у них тривалість перевірки 10 робочих днів та 5 робочих днів виходять за межі тривалості перевірки, встановленої наказом від 29.03.2019 року та законодавчо встановленого терміну перевірки, оскільки за вказаних обставин справи перевірка проводилася 16 робочих днів.

Окрім цього, зауважено, що податковим органом поновлено строки перевірки тільки через 3 місяці після отримання відповіді від прокуратури Дніпропетровської області , всупереч положень методичних рекомендацій та Податкового кодексу України.

На думку позивача, сукупність наведених вище дій контролюючого органу вказує на порушення права ПП «Спецстройсистема» на здійснення господарської діяльності на засадах правової визначеності та призводить до негативних наслідків, зумовлених такими діями податкової, оскільки зазнавши заходів процесуального примусу під час проведення обшуку, вилучення документів, підприємство вимушене зазнавати негативних наслідків у вигляді накладення штрафних санкцій та податкових зобов`язань, у зв`язку із здійсненням адміністративної процедури - перевірки, винесенню якої передували численні порушення вимог законодавства, які направлені на захист прав платника податків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

05.08.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначив, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Отже, відповідач вважає, що наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.03.2019 №1965-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «СПЕЦСТРОЙСИСТЕМА» та похідні від нього оскаржувані по даній справі накази від 11.02.2020 р. №603-п «Про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» та від 25.02.2020 р. №894-п «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» з огляду на факт вичерпання їх дії внаслідок реалізації, не є належним способом захисту порушеного права платника податків.

19.08.2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві. Також, зокрема, зазначено, що предметом доказування у даній справі є фактична наявність у ПП «СПЕЦСТРОЙСИСТЕМА» первинних документів, які є предметом перевірки, здійсненої відповідачем під час встановлення відповідності здійснення господарської діяльності ПП «СПЕЦСТРОЙСИСТЕМА» за період з 01.01.2016 року по 01.07.2017 року, вимогам податкового ті іншого законодавства. Однак позивачем зазначено, що йому незрозуміло, яким чином ГУ ДПС у Дніпропетровській області було встановлено, що прокуратурою не вилучалися оригінали документів саме у ПП «СПЕЦСТРОЙСИСТЕМА», враховуючи, що у кримінальному провадженні фігурували й інші підприємства, а у відповіді прокуратури (лист № 338/5/99.05-04-02-16 від 11.09.2019 року) не конкретизовано ані слідчої дії, ані документу, на які посилався позивач, тобто, у відповіді відповідача не надано спростування зазначеної ПП «СПЕЦСТРОЙСИСТЕМА» інформації.

Звернуто увагу на те, що всупереч положень Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 № 22, з урахуванням відповідних змін та доповнень, у запиті відповідача до Прокуратури не зазначено: перелік вилучених документів, дані протоколу (іншого документа), на підставі якого були вилучені документи. Зі змісту запиту на вбачається, що до нього було долучено відповідний протокол обшуку та вилучення. Інший запит аналогічний до змісту першому, містить тіж самі недоліки, що унеможливлюють надання всебічної та повної відповіді Прокуратурою Дніпропетровської області.

31.08.2020 року від представника відповідача до суду надані пояснення, в яких ГУ ДПС у Дніпропетровській області із зазначеними доводами не погоджується, адже, вважає, що з аналізу долучених разом з відзивом на адміністративний позов запитів, вбачається, що останні містять всі необхідні реквізити, притаманні звичайному документообігу.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «СПЕЦСТРОИСИСТЕМА» зареєстроване 03.12.2009 року, директором є ОСОБА_1 . Підприємство знаходиться за юридичною адресою: 49094, м. Дніпро. Вул. Набережна Перемоги, буд. 38.

Позивач є платником податку на додану вартість з 16.12.2009 року, основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), в тому числі: код КВЕД 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 56.30 Обслуговування напоями; код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. Також Статутом Підприємства передбачено здійснення інших видів діяльності, що не заборонена законом.

29 червня 2017 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська постановлено ухвалу, якою надано дозвіл прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області Бикову А.В. на проведення обшуку усіх приміщень за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 106-а.

Як зазначив позивач, згідно протоколу обшуку в кабінеті директора ПП «Спецстройсистема» виявлено та вилучено фінансово-господарську документацію ПП «Спецстройсистема». Перераховані в протоколі обшуку речі та документи вилучено, опечатано, долучено до матеріалів Кримінального провадження.

Відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок на 2019 рік, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.03.2019 №1965-п, з 10.04.2019 заплановано документальну планову виїзну перевірку ПП «СПЕЦСТРОЙСИСТЕМА» за період 01.04.2016 по 31.12.2018 тривалістю 10 робочих днів.

На підставі наказу від 29.03.2019 року заступником начальника наказано провести документальну планову виїзну перевірку ПП «СПЕЦСТРОЙСИСТЕМА» з 10.04.2019 року тривалістю 10 робочих днів з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи ДФС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством.

20.03.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області було складено повідомлення № 610 про проведення перевірки.

10.04.2019 року головним державним ревізором-інспектором Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ю.Фіночок було складено акт № 20728/04-36-14- 01/36839765 «Про неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема».

Складання вказаного акту мотивовано листом ПП «Спецстройсистема» до ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.04.2019 №10-04/19 (вхід. від 10.04.2019 № 57554/10), відповідно до якого зазначено: «Протягом 2016-2017 років співробітниками слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та співробітниками відділу прокуратури Дніпропетровської області в рамках кримінальних проваджень було проведено слідчі дії, під час яких було вилучено оригінали первинних документів ПП «Спецстройистема». Також було зазначено, що підприємством ПП «Спецстройсистема» до листа від 10.04.2019 року № 10-04/19 було надано документи, які засвідчують факт вилучення: ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.06.2017 року по справі № 201/9159/17 та від 29.06.2017 року по справі 201/9185/17, а також протокол проведення обшуку від 01.07.2017 року.

10.04.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано наказ № 2255-п «Про перенесення строків проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема», у зв`язку з вилученням старшим слідчим ГСВСУ прокуратури в Дніпропетровській області документів, пов`язаних з предметом перевірки ПП «Спецстройсистема» за період з 01.04.2016 по 30.06.2017, у відповідності до п. 85.9 ст. 95 ПК України до дати отримання документів або забезпечення доступу до них.

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.02.2020 року №603-п «Про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» поновлено термін проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» з 12.02.2020 року тривалістю 10 робочих днів.

На підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.02.2020 року № 603-п ГУ ДПС у Дніпропетровській області видано відповідні направлення на перевірку.

25 лютого 2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області видано наказ № 894-п від 25.02.2020 року «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» - у зв`язку із значними обсягами операцій, проведених платником податків у перевіряємому періоді, з метою забезпечення якісного проведення документальної планової виїзної перевірки, у відповідності до п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України.

11.03.2020 ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказів від 29.03.2019 №1965-п, від 10.04.2019 року №2255-п, від 11.02.2020 року № 603-п було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача податкового законодавства за період з 01.04.2016 року по 31.12.2018 року. Перевірку проведено з відома директора ПП «Спецстройсистема» ОСОБА_1 . Перевірка проводилась з 12.02.2020 року по 03.03.2020 року. За результатами перевірки складено акт від 11.03.2020 року № 12325/04-36-05-01/368390765.

На підставі акту перевірки від 11.03.2020 року № 12325/04-36-05-01/368390765 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: від 29.05.2020 №0008620501, від 29.05.2020 №0008830501, від 29.05.2020 №0008680501, від 29.05.2020 року № 0008640501.

Вважаючи накази від 11.02.2020 року № 603-п та від 25.02.2020 року № 894-п протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), цей Кодекс відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.61.2 ст.61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Види перевірок, які контролюючі органи мають право проводити, визначені ст.75 ПК України, пунктом 75.1 якої визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерської^» обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок передбачений статтею 77 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи

- платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Питання строків проведення виїзних перевірок врегульовано статтею 82 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 82.1 ст. 82 ПК України, тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 можливе ПК України за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Відповідно до абзаців 1, 2 підпункту 1.2.4 пункту 1.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України 31.07.2014 № 22, продовження строків проведення документальних та фактичних перевірок здійснюється відповідно до статті 82 розділу II Кодексу за наказом органу державної фіскальної служби, яким було призначено таку перевірку.

Суд зазначає, що статтею 82 розділу II Кодексу не обмежується кількість наказів про продовження строків проведення перевірки за умови дотримання визначеної цією статтею тривалості перевірки та забезпечення надання платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) копії зазначеного наказу та пред`явлення направлення з відміткою про продовження перевірки. Продовження проведення перевірки розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку. Наказ про продовження перевірки видається у ході проведення перевірки для недопущення перерви між датою закінчення перевірки згідно з першим направленням та датою продовження перевірки, зазначеною у відповідному наказі, на підставі доповідної записки керівника підрозділу органу державної фіскальної служби, який здійснював (очолював) таку перевірку, з викладенням підстав та причин необхідності такого продовження.

Згідно пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 85.8 статті 85 Податкового кодексу України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Відповідно до пункту 1.4.7.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №22 від 31.07.2014, (в редакції наказу Державної фіскальної служби №398 від 23.06.2018) у разі якщо під час проведення документальної перевірки або у будь-який час після прийняття рішення про проведення перевірки до її початку до відповідного територіального органу ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, надійшло повідомлення платника податків про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу), або отримано інформацію та копії протоколів про вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (пункт 85.9 статті 85 Кодексу), у зв`язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки або її початку у терміни, визначені у наказі, такі особи складають акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій.

В акті зазначаються причини неможливості продовжувати (розпочати) перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.

При цьому до такого акта додаються копії отриманих від платника податків та органу ДФС за місцем обліку документів, що підтверджують виникнення передбачених пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу обставин.

На підставі цього акта органом ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки у порядку, визначеному підпунктом 1.2.6 пункту 1.2 розділу I Методичних рекомендацій.

У разі вилучення оригіналів документів правоохоронними або іншими органами підрозділ, який здійснює (очолює) перевірку, забезпечує підготовку та направлення у той же день письмового запиту до відповідного органу про надання органу ДФС копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів.

У запиті зазначаються: перелік вилучених документів, дані протоколу (іншого документа), на підставі якого були вилучені документи, посилання на пункт 85.9 статті 85 Кодексу щодо обов`язку відповідного органу забезпечити протягом 3 робочих днів з дня отримання запиту надання органу ДФС копій документів або доступу його посадовим (службовим) особам до перевірки таких документів.

Новий наказ про проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються. У разі якщо терміни, визначені пунктом 44.5 статті 44 Кодексу, достроково скорочуються - видається наказ про поновлення перевірки не пізніше наступного робочого дня, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Після отримання копій всіх вилучених правоохоронними та іншими органами документів або забезпечення доступу до них терміни проведення перевірки поновлюються не пізніше наступного робочого дня, про що видається наказ про поновлення перевірки, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

Отже, поновлення термінів перевірки здійснюється у разі повернення вилучених документів платнику податків або надання доступу до них посадовим особам контролюючого органу.

Отже, суд зазначає, що наявність рішення контролюючого органу про призначення перевірки, прийнятого на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством, зумовлює необхідність його реалізації у спосіб, не заборонений законом, у разі встановлення обставин, які унеможливлюють проведення перевірки у визначений наказом строк.

Також, суд зауважує, що повноваження контролюючого органу щодо зміни (перенесення) дати початку проведення перевірки у разі встановлення обставин, які унеможливлюють проведення перевірки у визначений наказом строк, є дискреційними повноваженнями контролюючого органу.

В даному випадку, аналізуючи зміст вищенаведених норм законодавства у взаємозв`язку із обставинами справи, вбачається, що відповідач мав повноваження та був наділений правом винесення спірних наказів після усунення причин, через які своєчасно не розпочато перевірку.

Вказані висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду з цього питання, та викладені у постанові Верховного суду від 27.11.2018 по справі № 820/3963/17, в якій зазначається, зокрема, що: «…перенесення строків початку проведення перевірки, подовження строків проведення перевірок та зупинення проведення перевірки є різними поняттями та мають різну юридичну природу та різні правові наслідки. Подовження строків проведення перевірок та зупинення проведення перевірки врегульовано нормами Податкового кодексу України, зокрема статтею 82, натомість перенесення строків початку проведення перевірки нормами Кодексу не врегульовано, проте це не означає, що контролюючий орган позбавлений такого права і що таке перенесення не можливе. Колегія суддів зазначає, що повноваження контролюючого органу щодо зміни дати початку проведення перевірки, у разі встановлення обставин, які унеможливлюють розпочати проведення перевірки у визначений наказом строк, є дискреційними повноваженнями контролюючого органу.».

Також, у постанові Верховного суду від 12.03.2019 року по справі №820/2777/18 суд дійшов наступних висновків: «…суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що повноваження контролюючого органі щодо зміни (перенесення) дати початку проведення перевірки у разі встановлення обставин, які унеможливлюють проведення перевірки у визначений наказом строк, є дискреційними повноваженнями контролюючого органу.

При цьому, за платником податків зберігається право перевірки дотримання контролюючим органом положень статті 81 Податкового кодексу України, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок».

Як вже встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.03.2019 №1965-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «СПЕЦСТРОЙСИСТЕМА» та похідні від нього оскаржувані по справі №160/7870/20 накази від 11.02.2020 р. №603-п «Про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» та від 25.02.2020 р. №894-п «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Спецстройсистема» були реалізовані контролюючим органом.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.»

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

У зв`язку з чим, суд зазначає, що оспорювання спірних наказів «Про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Спецстройсистема» та «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Спецстройсистема», до проведення якої контролюючий орган було допущено, не призведе до ефективного поновлення порушеного права, а отже, це не відповідає меті та суті адміністративного судочинства.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24.12.2010 року у справі №21-25а10, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постановах від 30.11.2018 року у справі №804/1297/16, від 28.03.2019 року у справі №808/2901/14, від 05.04.2019 року у справі №820/68/18.

Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18.

Викладене свідчить, що прийняття відповідачем наказів від 11.02.2020 року № 603-п «Про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Спецстройсистема» та від 25.02.2020 року № 894-п «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Спецстройсистема» не несе для позивача будь-яких правових наслідків щодо порушення його прав та інтересів згідно приписів ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позов Приватного підприємства "Спецстройсистема", спрямований на оскарження даних наказів, не підлягає задоволенню, оскільки правові наслідки оскаржуваних наказів за таких обставин є вичерпаними. Задоволення позову не може призвести до відновлення порушеного права позивача, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки, тобто прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, аналізуючи зміст вищенаведених норм законодавства у взаємозв`язку із обставинами справи, враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, суд приходить до висновку, що вимоги про скасування наказів задоволенню не підлягають.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

У зв`язку з тим, що в задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Спецстройсистема" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.

Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник