
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
23.11.2020 р. Справа № 914/2849/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ
до відповідача Приватного підприємства «Приватна Агрофірма «Вороняцькі Лани», с.Вороняки, Золочівський район, Львіівська область
до відповідача-2 ОСОБА_1 , с.Вороняки, Золочівський район, Львівська область
про стягнення 112 649,47 грн.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до відповідача-1 Приватного підприємства «Приватна Агрофірма «Вороняцькі Лани» та до відповідача-2 ОСОБА_1 про солідарне стягнення страхового відшкодування в сумі 112 649,47 грн (відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( в порядку суброгації)).
Відповідно до частини першої статті 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Відповідно до частини шостої статті 176 ГПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
04.11.2020 р. суд звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області із запитом про надання інформації про реєстрацію місця проживання (перебування) та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку щодо фізичної особи ОСОБА_1 .
17.11.2020 р. до канцелярії суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області надійшла відповідь (вх.№33113/20), в якій зазначається, що станом на 10.11.2020 р. за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області місце проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - АДРЕСА_1 .
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безімянная проти Росії» (заява №21851/03) ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».
Крім того, у статті 6 Конвенції, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).
Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Разом з предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний чинник.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів визначені у ст.20 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;
17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За вимогами ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора, до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Тобто страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Позов подано до Приватного підприємства «Приватна Агрофірма «Вороняцькі Лани», як до власника транспортного засобу та до фізичної особи ОСОБА_1 , як до водія/особи, що визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст.124 КУпАП про солідарне стягнення страхового відшкодування в сумі 112 649,47 грн. (відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( в порядку суброгації)).
Враховуючи положення ст. 20 ГПК України, позов в частині вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 не відноситься до юрисдикції господарських судів та не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.21 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи вищенаведене, в частині позовної вимоги до ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті провадження, оскільки така вимога має розглядатись в порядку цивільного судочинства.
До розгляду господарським судом підлягає позовна вимога Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Приватного підприємства «Приватна Агрофірма «Вороняцькі Лани», відтак позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження в цій частині.
Відповідно до ч.2 ст.50 ГПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Керуючись ч.2 ст.50 ГПК України, суд дійшов висновку про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - АДРЕСА_1 , оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та обов`язки по відношенню до відповідача.
Разом із поданням позовної заяви позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.3, ч.5 ст. 12 ГПК України, cпрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Враховуючи ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд встановив, що клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження є підставним та обґрунтованим, таким що підлягає до задоволення, а відтак, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Приписами ч. 5 ст.252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З підстав наведеного суд зазначає про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Керуючись ст. ст. 12, 20, 50, 162, 164, п.1 ч.1 ст.175, ст.ст.176, 234, 235, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі в частині позовних вимог до Приватного підприємства «Приватна Агрофірма «Вороняцькі Лани», с.Вороняки, Золочівський район, Львівська область.
2. В частині позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити у відкритті провадження.
3. Залучити до участі у справі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
4. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задовольнити.
5. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
6. Встановити відповідачу строк до 09.12.2020 р. для подачі заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
7. Розгляд справи по суті призначити на 16.12.20 о 11:30 год.
8. Встановити позивачу строк у 5 (п`ять) календарних днів з дня отримання цієї ухвали для надіслання третій особі копії позовної заяви з додатками. Докази надіслання надати суду.
9. У зв`язку з епідеміологічною ситуацією в Україні явка представників учасників справи у судове засідання не визнається судом обов`язковою.
Учасники справи можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності. При цьому сторони повинні виконати вимоги суду щодо подання процесуальних документів.
10. Представництво інтересів учасників справи у суді здійснюється відповідно до вимог ст. ст. 58-60 Господарського процесуального кодексу України.
11. Учасникам справи надати суду усі наявні у них належні та допустимі докази в підтвердження обставин зазначених у позові, відзиві, поясненні. Пояснення суду надавати в письмовій формі. При направленні суду документів посилання на номер справи обов`язкове. Витребувані судом матеріали подати через канцелярію суду або направити поштою, в тому числі електронною; надати суду письмово інформацію чи бажають сторони укласти мирову угоду, звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; чи надали сторони усі наявні у них докази, на які вони посилаються у позові, відзиві, а також докази, витребувані судом та повідомити про причини їх неподання. Надати посилання на висновок щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, за наявності такої інформації у сторін.
12. Встановити відповідачу строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання нормативно та документально обґрунтованого відзиву на позов із належним чином засвідченими доказами або їх оригіналами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення. У випадку подання відзиву на позов до суду, не пізніше наступного дня надіслати його з доданими документами позивачу. Докази надсилання надати суду.
13. Відповідачу - надати оригінали долучених до відзиву документів для огляду судом; письмово повідомити суд про наявність чи відсутність обставин, передбачених п.п.2,3 ч.1 ст.175, п.3 ч.1 ст.226 ГПК України;
14. Встановити позивачу строк у 5 (п`ять) календарних днів з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив, із долученням належним чином засвідчених доказів або їх оригіналів, що підтверджують обставини наведені у відповіді на відзив. У випадку подання відповіді на відзив до суду, не пізніше наступного дня надіслати його з доданими документами відповідачу та третій особі. Докази надіслання надати суду.
15. Позивачу - надати оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи та наявні у позивача, для огляду судом; у випадку сплати боргу надати належні докази.
16. Встановити відповідачу строк у 5 (п`ять) календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. У випадку подання заперечення до суду, не пізніше наступного дня надіслати його з доданими документами позивачу. Докази надіслання надати суду.
17. Встановити третій особі строк у 5 (п`ять) календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання нормативно та документально обґрунтованих пояснень на позов із долученням належним чином засвідчених доказів або їх оригіналів, що підтверджують обставини наведені у поясненні. Докази надіслання надати суду.
18. Звернути увагу сторін, на положення ст. ст. 46, 80, 169-170 ГПК України, главу 6 ГПК України, якою врегульовано поняття, обчислення, зупинення процесуальних строків, наслідки їх пропуску, а також підстави та порядок їх поновлення чи продовження.
19. Запропонувати учасникам процесу:
- подавати всі необхідні для розгляду справи документи (заяви, клопотання, відзиви, відповідь на відзив, пояснення тощо) до господарського суду через електронну пошту, відкриту на сайті "mail.gov.ua" або через особистий кабінет, відкритий у системі "Електронний суд". Суд звертає увагу, що відкриття електронної пошти на сайті "mail.gov.ua" чи відкриття особистого кабінету в системі "Електронний суд" дозволить учасникам справи оперативно отримувати усі процесуальні документи, постановлені судом;
- учасники справи мають право подати заяву про надсилання процесуальних документів на їх офіційну електронну пошту.
- звернути увагу учасників справи на можливість розгляду справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами в разі подання відповідного клопотання.
20. Згідно ст. 135 ГПК України, суд може у випадку ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
21. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Суддя Ю.О. Сухович
Судове рішення № 93037148, Господарський суд Львівської області було прийнято 23.11.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/2849/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: