Рішення № 93036733, 10.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.11.2020Справа № 910/6752/20

За позовом Приватного акціонерного товариства «Корум Україна»

до 1. Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія

Горизонт»

про визнання договору недійсним

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача Ліневич Л.В., адвокат за довіреністю № б/н від 29.01.2020

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 Комаровський Д.В., адвокат за довіреністю № 1 від 02.04.2020

СУТЬ СПОРУ:

15.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» про визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 148 від 30.10.2019, укладеного між відповідачами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04.10.2013 між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № ККMV.154391.009. 25.11.2019 позивач дізнався про те, що 12.09.2019 було проведено електронні торги з продажу активів банків - банкрутів. Серед інших ТОВ «Фінансова компанія горизонт» відповідно до протоколу електронних торгів від 12.09.2019 було придбано право вимоги відповідача-1 до позивача на суму 426.168.092,79 грн. На сайті відповідна-1 міститься копія договору № 148 про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги, який укладено між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія Горизонт». Ознайомившись з вказаною копією договору про відступлення позивач вважає, що ним права позивача, оскільки в п. 2.1 договору йде посилання на додаток 1 в якому має міститись перелік боржників банку, однак такий додаток відсутній, що не дає можливості ідентифікувати наявність інформації про позивача в ньому. Зважаючи на те що всі додатки є невід`ємною частиною договору позивач вважає, що такий додаток не укладений між Банком та новим кредитором, що не підтверджує право вимоги за відповідачем. Окрім того, відповідно до п. 2.2. договору про відступлення до нового кредитора переходять права кредитора за основними договорами з моменту отримання оплати Банком, однак доказ проведення такого розрахунку відсутній. Ані відповідач, ані банк не надсилав повідомлення про відступлення права вимоги позивачу (боржник за основним договором) як це передбачено умовами п. 3.4 договору про відступлення. Крім того, в порушення п. 3.3 договору про відступлення між відповідачем та банком не підписано акти приймання - передачі оригіналів документів, що підтверджують права вимоги до боржників та відповідно розрахунки заборгованості на дату підписання договору про відступлення за кредитними договорами боржників не здійснено. Однією з підстав визнання договору про відступлення недійсним є те, що всупереч п. 6.5 договору про відступлення він не містить інформації про нотаріальне посвідчення вказаного договору. Позивач вважає, що викладені підстави є достатніми для визнання договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 148 від 30.10.2019 недійсним.

Одночасно з позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» вчиняти дії, направлені на примусове виконання наказів господарського суду від 24.02.2020 № 905/1688/15; зупинити стягнення на підставі наказів господарського суду від 24.02.2020 № 905/1688/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6752/20 від 19.05.2020 в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6752/20 від 20.05.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

01.06.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/6752/20; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.07.2020.

Даною ухвалою зобов`язано відповідачів протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 04.06.2020 було направлено відповідачу-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105471560185 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01135, м. Київ, вул. Чорновола В`ячеслава, 25, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 19.05.2020 є місцезнаходженням відповідача-1.

Відповідач-1 ухвалу суду від 04.06.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 15.06.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105471560185, а отже відповідач-1 мав подати відзив на позовну заяву у строк до 30.06.2020 включно.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 04.06.2020 було направлено відповідачу-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105471560193 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 44, офіс 104, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 19.05.2020 є місцезнаходженням відповідача-2.

Відповідач-2 ухвалу суду від 04.06.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 10.06.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105471560193, а отже відповідач-2 мав подати відзив на позовну заяву у строк до 25.06.2020 включно.

30.06.2020 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника. Вважає, що спірний договір № 148 від 30.10.2019 не порушує права позивача за захистом яких він звернувся до суду. Зазначає, що в провадженні Господарського суду міста Києва вже перебувала аналогічна справа № 910/1251/20 за позовом Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 148 від 30.10.2019 та рішенням від 27.05.2020 у задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

В підготовчому засіданні 07.07.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.07.2020.

17.07.2020 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» до суду надійшла заява, у відповідності до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, про залучення останнього до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору на стороні позивача.

В підготовчому засіданні 21.07.2020 судом поставлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України про відмову в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» про залучення останнього до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/6752/20 на 30 (тридцять) днів.

В підготовчому засіданні 21.07.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.09.2020.

В підготовчому засіданні 15.09.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.10.2020.

13.10.2020 позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю направити повноважного представника в судове засідання.

В судовому засіданні 13.10.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.10.2020.

22.10.2020 позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 22.10.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 202, 216 Господарського процесуального кодексу України про відмову в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Судом в судовому засіданні 22.10.2020 оголошено стислий зміст заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідач-1 в судовому засіданні 22.10.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Відповідач-2 в судовому засіданні 22.10.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 22.10.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.11.2020.

02.11.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/15192/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт`про визнання договору про внесення змін до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 недійсним.

В судовому засіданні 03.11.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, про залишення без розгляду клопотання позивача про зупинення провадження у справі з огляду на наступне

Відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому проваджені або в інший строк, визначений судом.

Суд заслухавши наведені позивачем причини пропуску строку на звернення із клопотанням про зупинення провадження у справі не вбачає їх поважності, тому відповідне клопотання залишається судом без розгляду.

Позивач в судовому засіданні 03.11.2020 позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні 03.11.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.11.2020.

В судовому засіданні 10.11.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.10.2013 між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» (Банк, відповідач-1) та Приватним акціонерним товариством «Торгова компанія «Гірничі машини» (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Корум Україна» (позичальник, позивач) укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009, відповідно до якого Банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (далі - кредит) з лімітом заборгованості у розмірі 231.797.000,00 грн, 16,5% річних за кредитом у гривні, 10% за кредитом у доларах США.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 914 від 21.12.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 234 від 22.12.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВБР» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» з 23.12.2015 до 22.12.2017 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «ВБР», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52(1), 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Міхну Сергію Семеновичу на два роки з 23.12.2015 до 22.12.2017 включно.

Вказана інформація є загальновідомою і міститься на сайті Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку».

02.08.2019 на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено оголошення про проведення відкритих торгів (голандського аукціону) з продажу таких активів, що обліковуються на балансі AT «Дельта Банк», AT «Банк «Фінанси та Кредит», ПАТ «ВБР», ПАТ «Інтеграл-банк», ПАТ Енергобанк», ПАТ «КБ «Надра», ПАТ «Кредитпромбанк», AT «Імексбанк», ПАТ «Банк Михайлівський», ПАТ «Діамантбанк», ПАТ «ПтБ», ПАТ «Профін Банк», ПАТ «Радикал Банк», ПАТ «Укрбізнесбанк», ПУАТ «Фідобанк», ПАТ «Банк «Київська Русь» та AT «Родовід Банк».

Рішенням № 1907 від 29.07.2019 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджено умови продажу таких активів: «Пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, а також дебіторської заборгованості та нерухомості, а саме: активів ПАТ «ВБР», що складаються з прав вимоги за кредитними договорами.

Організатором аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн».

12.09.2019 відбулися відкриті торги (аукціон) з продажу лоту № UKR-2019-04, переможцем яких, за результатами закритих цінових пропозицій, визнано ТОВ «ФК Горизонт» з ціновою пропозицією 171.000.001,00 грн.

Того ж дня було підписано протокол електронних торгів, за умовами якого пропорційна сума від ціни продажу лоту, яка підлягала перерахуванню переможцем електронних торгів на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» складала 14.269.878,36 грн.

30.10.2019 між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» (новий кредитор, відповідач-2) укладено договір № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (далі - договір відступлення).

Відповідно до п. 2.1 договору відступлення за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору (далі - боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника, або за які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами іпотеки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору (далі - основні договори, права вимоги). Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Спір виник в зв`язку з тим, що на думку позивача укладений договір відступлення підлягає визнанню недійсним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 справа № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи містять копію договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 148 від 30.10.2019, що укладений між відповідачами, предметом якого відступлення належних Банку прав вимоги до позичальників.

Згідно п. 4.1 договору відступлення сторони домовились, що за відступлення права вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 14.269.878,36 грн (без ПДВ) (далі - ціна договору). Ціна договору сплачується новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором відповідно до п. 6.5 цього договору, на підставі протоколу електронних торгів № UKR-2019-04 від 12.09.2019, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/1251/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2020, встановлено, що ТОВ «ФК Горизонт» платіжним дорученням № 39 від 04.10.2019 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» здійснило перерахування коштів в розмірі 14.269.878,36 грн, як плата за лот згідно з протоколом № UKR-2019-04 від 12.09.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене не відповідають дійсності твердження позивача про відсутність проведення відповідачем-2 розрахунку за договором відступлення.

Посилання позивача на відсутність укладеного між сторонами додатку № 1, мова про який йде в п. 2.2 договору відступлення не приймаються судом до уваги, оскільки відсутність відповідного додатку у позивача не свідчить про недійсність укладеного договору.

Стосовно посилання позивача на ту обставину, що договір відступлення всупереч викладених в ньому умов щодо необхідності нотаріального його посвідчення нотаріально не посвідчений слід зазначити наступне

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 Цивільного кодексу України встановлює, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Оскільки чинне законодавство України не вимагає нотаріального посвідчення кредитного договору, то відповідно нотаріальне посвідчення договору про відступлення права вимоги за таким договором також не вимагається.

Разом з цим, пунктом 6.5 договору відступлення було передбачено, що цей договір набуває чинності з дати цього підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін та нотаріального посвідчення. Сторони домовились, що усі витрати пов`язані із укладенням і нотаріальним посвідченням цього договору покладаються на новий кредитора.

Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами і скріплення відтисками печаток сторін та нотаріального посвідчення.

Проте 31.10.2019 між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» укладено договір про внесення змін до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019, згідно з умовами пункту 1 якого сторони дійшли згоди викласти пункт 6.5. договору у такій редакції:

« 6.5. Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.».

Стосовно посилань позивача на відсутність своєчасного повідомлення позивача (як боржника) про відступлення права вимоги за кредитним договором як це передбачено п. 3.4 договору відступлення та відсутність підписання акту приймання-передачі оригіналів документів як це передбачено п. 3.3. договору відступлення не заслуговує на увагу суду з огляду на наступне

Згідно з п. 3.3 договору відступлення новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього договору, але не пізніше 06.11.2019 отримав/отримує від Банку усі наявні в Банку документи (оригінали або копії/скановані копії (у разі відсутності оригіналів), що підтверджують права вимоги до боржників за відповідним актом приймання-передачі, який складений та підписаний сторонами на дату передачі наявних документів та детальні розрахунки заборгованості на момент укладення цього договору за кредитними договорами боржників не пізніше 13.11.2019.

Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з п. 3.4. договору відступлення Банк та новий кредитор зобов`язані повідомити про відступлення права вимоги за основними договорами протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідним основним договором. Сторони погоджуються, що відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України, новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв`язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням боржників про відступлення прав вимоги за основними договорами на підставі цього договору. Новий кредитор також погоджується, що Банк не відповідає перед новим кредитором, якщо одержані новим кредитором від боржників суми за основними договорами будуть меншими від сум, які очікував отримати від боржників новий кредитор при укладенні цього договору, в тому числі меншими від сум, зазначених у додатку № 1 до договору або сплачених новим кредитором Банку за цим договором.

Статтею 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Ризики неповідомлення боржника несе новий кредитор тому він має турбуватися про належне повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він може виконати зобов`язання старому кредитору, і таке виконання буде вважатися належним. І як будь-яке належне виконання, виконання зобов`язання на користь старого кредитора буде означати припинення зобов`язання для боржника (ст. 599 Цивільного кодексу України). Тобто новий кредитор буде не в праві вимагати від боржника виконання на свою користь. Єдине право, що залишиться у нового кредитора в такому випадку - це право вимагати від старого кредитора передачі всього отриманого від боржника як безпідставного збагачення (ст.ст. 1212 - 1214 Цивільного кодексу України).

Неналежне виконання стороною зобов`язань за договором згідно чинного законодавства України не є підставою для визнання такого договору недійсним.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав до суду доказів, які б підтверджували той факт, що умови договору суперечать нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину; не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Суд приходить до висновку, що позивачем не доведено суду належними засобами доказування, що договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 148 від 30.10.2019 суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести обставини на підставі яких він звернувся до суду з позовними вимогами.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» про визнання договору недійсним відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 23.11.2020.

Суддя В.В.Сівакова