Ухвала суду № 93036648, 19.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.11.2020Справа № 910/14333/20

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР"

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про визнання недійсним рішення про відхилення тендерної пропозиції та визнання недійсним рішення про визнання переможця процедури закупівлі,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 19.11.2020,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач, НАЗК) про:.

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції, оформлене Протоколом розгляду тендерних пропозицій від 07.08.2020, в частині відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" при проведенні відкритих торгів щодо закупівлі "Код згідно з ДК 021:2015 48820000-2 - Сервери (програмно-апаратна платформа для модернізованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування")", ідентифікатор закупівлі UA-2020-06-09-004784-b;

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції про визначення учасника ТОВ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА" переможцем процедури закупівлі за предметом код згідно з ДК 021:2015:4882000-2 - Сервери (програмно- апаратна платформа для модернізованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування") та укладення з ним договору про закупівлю відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оформлене Протоколом засідання тендерного комітету № 118 від 10.09.2020.

Ухвалою суду від 24.09.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в справі № 910/14333/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання 15.10.2020.

У зв`язку із перебуванням судді у відпустці, ухвалою суду від 13.10.2020 розгляд справи був призначений на 19.11.2020.

15.10.2020 Товариство вернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просило суд зупинити дію Договору №95/20 про закупівлю товару від 22 вересня 2020 року, укладений між Національним агентством з питань запобігання та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА" до ухвалення рішення суду по справі № 910/14333/20.

Ухвалою суду від 13.11.2020 у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Крім того, 15.10.2020 Товариством до суду була подана заява про зміну предмета позову.

15.10.2020 відповідачем через відділ діловодства та документообігу було подане клопотання про закриття провадження в справі.

09.11.2020 позивачем до суду були подані письмові заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження в справі.

У призначене судове засідання 19.11.2020 з`явились представники позивача та відповідача.

Під час судового засідання суд, заслухавши доводи позивача, дійшов висновку про відмову в прийнятті заяви про зміну предмета позову з огляду на наступне.

Приписами частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Із поданої заяви про зміну предмета позову вбачається, що Товариство шляхом зміни предмета позову передає на розгляд суду вимоги про:

- визнання недійсним рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції, оформлене Протоколом розгляду тендерних пропозицій від 07.08.2020, в частині відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" при проведенні відкритих торгів щодо закупівлі "Код згідно з ДК 021:2015 48820000-2 - Сервери (програмно-апаратна платформа для модернізованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування")", ідентифікатор закупівлі UA-2020-06-09-004784-b.

- визнання недійсним рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції про визначення учасника ТОВ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА" переможцем процедури закупівлі за предметом код згідно з ДК 021:2015:4882000-2 - Сервери (програмно- апаратна платформа для модернізованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування") та укладення з ним договору про закупівлю відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оформлене Протоколом засідання тендерного комітету № 118 від 10.09.2020.

- визнання недійсним договір №95/20 про закупівлю товару від 22.09.2020, укладений між Національним агентством з питань запобігання корупції та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційні технології та інформаційна безпека».

З вказаного слідує, що фактично позивачем змінені позовні вимоги шляхом доповнення новою вимогою немайнового характеру (про визнання договору недійсним), тобто збільшено позовні вимоги.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично також йдеться про подання іншого позову. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

При цьому суд відзначає, що позивач, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору, не скористався конструкцією частини 2 статті 237 ГПК України.

Надалі, у судовому засіданні була заслухана думка сторін щодо закриття провадження у справі.

Представник НАЗК надала свої пояснення щодо закриття провадження в справі, аналогічні тим, що викладені в клопотанні про закриття провадження справі. Зокрема, відповідач стверджує, що даний спір підлягає розгляду в суді адміністративної юрисдикції, а також, що відсутній предмет спору, оскільки наявне рішення від 02.09.2020 постійно діючої адміністрації Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 16534-р/пк-пз, яким відмовлено в задоволенні скарги ТОВ «Алтаюр».

У свою чергу представник Товариства проти закриття провадження заперечувала, зазначивши, що спір підлягає розгляду господарським судом, оскільки наявний факт укладення договору за наслідками спірного тендеру. Щодо наявності предмету спору представник позивача наголосила на наявності у Товариства гарантованого Конституцією України права на судовий захист у спосіб, обраним Товариством не залежно від результатів розгляду скарги постійно діючою адміністрації Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

Заслухавши доводи сторін, перевіривши їх наявними в матеріалах справи документами, суд дійшов висновку про закриття провадження в справі з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Разом з тим, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (наприклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також запроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику (частина 1 статті 4 Закону України «Про запобігання корупції»).

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

За приписами статті 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 цього Кодексу).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

У пункті 10 частини 1 статті 20 ГПК України зазначено, що до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій.

Рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції, оформлене (протоколом розгляду тендерних пропозицій від 07.08.2020) та рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції про визначення учасника ТОВ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА" переможцем процедури закупівлі (протокол засідання тендерного комітету № 118 від 10.09.2020) є зазначеним у пункті 10 частини 1 статті 20 ГПК України рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим на виконання його владних управлінських функцій. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.01.2019 в справі № 819/829/17 (К/9901/42669/18) та від 14.05.2019 у справі № 918/843/17.

З системного аналізу викладеного слідує, що спір у даній справі, підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Водночас суд вважає за необхідне відзначити, що саме по собі подання позову про визнання недійсним рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції, оформлене (протоколом розгляду тендерних пропозицій від 07.08.2020) та рішення тендерного комітету Національного агентства з питань запобігання корупції про визначення учасника ТОВ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА" переможцем процедури закупівлі (протокол засідання тендерного комітету № 118 від 10.09.2020) свідчить про наявність спору між сторонами, що унеможливлює дійти висновку про відсутність предмета спору.

Разом з тим, інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Керуючись статтями 20, 175, 231-235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження в справі задовольнити.

2. Провадження у справі № 910/14333/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання недійсним рішення про відхилення тендерної пропозиції та визнання недійсним рішення про визнання переможця процедури закупівлі - закрити.

3. Ухвала набирає законної сили 19.11.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 20.11.2020.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ