Ухвала суду № 93035246, 27.10.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2885/20

Провадження № 2/0203/1032/2020

УХВАЛА

27 жовтня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді – Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання – Дьоміної А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Гребенюка Олександра Сергійовича про огляд веб-сайту в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2020 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернулось Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк») з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 10.12.2012 року у розмірі 16923,55 грн станом на 20.07.2020 року.

Ухвалою суду від 31.08.2020 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Разом з позовною заявою представником позивача Гребенюком О.С. було подано клопотання про огляд веб-сайту, в якому він просить суд здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПриватБанк» за посиланням: http://privatbank.ua/terms та доступні за посиланнями: «Архів договорів» – «Більше» – сторінка № 6 – «Повний договір (актуальний станом на 01.10.2012 року)», розділ 2.1 знаходиться на сторінках 33-51 повного договору. За поясненнями позивача, дослідження вказаного доказу за його місцезнаходженням необхідне для підтвердження дійсності відповідної редакції Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» та фіксування змісту редакції Умов та правил надання банківських послуг, яка діяла на день приєднання відповідача до відповідних умов.

27.10.2020 року о 16:00 годині представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явився. Проте у позовній заяві він просить суд розглянути справу за його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

27.10.2020 року о 16:00 годині відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Відповідно до вимог ЦПК України, за місцем реєстрації відповідача судом були направлені копії позовної заяви та додатків до неї, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, судова повістка. На адресу суду повернулися конверти, які направлялися відповідачу з відміткою: «За закінченням строку зберігання». Відзив на позов відповідач не подавав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином засобом SMS-повідомлення та судовими повістками.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося, та суд розглянув клопотання позивача про огляд веб-сайту за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши доводи представника позивача, матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 83 ЦПК України передбачено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з частинами 1, 7 ст. 85 ЦПК України, письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

У порядку, передбаченому вказаною статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту.

Таким чином, електронні документи як докази у справі можуть бути подані стороною до суду як в оригіналі, так і в паперовій копії. При цьому, огляд електронного доказу (веб-сайту або сторінки) за його місцезнаходженням в мережі Інтернет здійснюється лише з метою встановлення та фіксування його змісту, а також за умови, що його не можна доставити до суду.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позову додано паперову копію електронного документа «Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанк». Отже, доказ доставлений до суду, його зміст встановлено та зафіксовано.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відсутні підстави для проведення огляду електронного доказу за його місцезнаходженням на веб-сайті позивача, а тому у задоволенні його клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 76, 83, 85, 100, 260, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Гребенюка Олександра Сергійовича про огляд веб-сайту в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва