Вирок № 93031093, 23.11.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020 Справа №607/21333/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

при секретарі Храпак М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210010000349 від 02 лютого 2019 року відносно :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біла Тернопільського району Тернопільської

області, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, востаннє вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 вересня 2013 року за ч.2 ст.125, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання 14 квітня 2018 року,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

за участю: прокурора Жука І.О., потерпілого ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника - адвоката Кондрацького І.М.,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування та прокурором ОСОБА_1 пред`явлене обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України за наступних обставин:

«01 лютого 2019 року близько 20 год. 00 хв., більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалося, в ОСОБА_1 , який притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення майнових корисливих злочинів проти власності, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, який перебував у дворі будинку АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, 01 лютого 2019 року близько 20 год. 00 хв., більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалося, ОСОБА_1 , перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 спільно із раніше не знайомим йому ОСОБА_2 , розпочав з останнім розмову, в ході якої ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків таких дій, відкрито для ОСОБА_2 , своїми руками шляхом ривка вихопив із рук ОСОБА_2 належний останньому мобільний телефон торговельної марки «Bravis» модель «А553 Discovery», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , IMЕІ2: НОМЕР_2 , кольору типу «Gold», вартістю 1026,67 гривень (одна тисяча двадцять шість гривень шістдесят сім копійок).

З викраденим мобільним телефоном ОСОБА_1 одразу покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди в сумі 1026,67 гривень.

Вчинення вказаних злочинних дій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно».

Однак, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно виправдати за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, з наступних мотивів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав.

Заявив, що 01 лютого 2019 року перебував на Ж/Д вокзалі, що може підтвердити працівник, який працював на парковці, на ім`я ОСОБА_3 , також знайома, з якою вживав алкогольні напої. Також повідомив про те, що того дня їх забирали працівники нацгвардії для встановлення особи. Після вказаних подій, за тиждень, коли він йшов через Ж/Д вокзал, його затримали працівники поліції та забрали в чергову частину, де він перебував 15 хв., по спливу яких туди приїхали працівники карного розшуку. Говорили про те, щоб він віддав телефон «Бравіс», та те, що тиждень тому він на масиві «Дружба» викрав телефон. Перебував там близько півтори години. На їхні звинувачення відмовився писати явку з повинною. Після цього його забрали на «Дружбу», де переночував. Близько 11 чи 12 год. його забрали в міський відділ поліції, де за участю потерпілого було проведено впізнання. Там йому повідомили про те, щоб він писав явку, бо по іншому його візьмуть під варту. У зв`язку з цим написав явку з повинною, після чого його випустили. Через 6 чи 7 місяців його викликали ще раз. Водночас повідомив також про те, що під час впізнання адвоката не було.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду повідомив, що 01 лютого близько 19 год. зайшов в приміщення гральних автоматів, де вживав алкоголь з одним із свідків. Від випитого впав, його підняли свідки, жінка, що сиділа на касі попросила його вивести, на що обвинувачений погодився його вивести. Вийшовши з приміщенні гральних автоматів, що в межах «Маяка», пройшли в двори, було темно, обвинувачений запропонував піти до нього переночувати, оскільки він недалеко проживає, та поросив надати мобільний телефон, щоб подзвонити. Правою рукою витяг телефон з правої кишені, а обвинувачений взяв його ривком і втік. Намагався його наздогнати, проте не зміг цього зробити, кричав йому вслід. В приміщенні гральних автоматів було багато людей. Цих людей не знав, раніше знайомим з ними не був, познайомився перед викраденням телефону. Повернувшись після викрадення телефону до приміщення гральних автоматів, де були присутні свідки у справі, повідомив, що в нього вкрали телефон, з`ясовував чи знайомі вони з обвинуваченим. На що вони відповіли, що не знайомі. Ці свідки також бачили обвинуваченого в приміщенні гральних автоматів, бачили і те, що він його виводив. Обвинувачений був одягнений в куртку білого кольору. Запам`ятав обвинуваченого по шраму. Вартість викраденого телефону більше тисячі гривень.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, в 2019 році допитували його дуже багато раз. З ОСОБА_5 перебувають в дружніх відносинах.

Чи був в лютому 2019 року в барі «Космолот» не пригадує. Коли приїжджав в ОСОБА_6 не пригадує. Два рази в житті приїжджав до ОСОБА_5 зимою. Щось було, орієнтовно рік назад, тоді був в стані алкогольного сп`яніння, що саме не пригадує. Пам`ятає, як його забрали в відділ за телефон, почали його звинувачувати зимою. В когось забрали телефон, що саме не пригадує.

ОСОБА_7 є його сестрою, з якою він перебуває в хороших стосунках. Проживає в Кам`янець – Подільському.

За той телефон, за який його затримували він вже покараний.

Також повідомив про те, що двічі приїжджав до ОСОБА_5 в 2019 році. Пригадує, що такий візит міг мати місце взимку, можливо в лютому 2019 року. Біля «МакДональдзу» разом перебували часто, бо поряд проживає ОСОБА_5 .

Разом також перебували в приміщенні грального закладу «Космолот», де бачили чоловіка в стані алкогольного сп`яніння. Він перебував в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим не в змозі відтворити всього, що відбувалося.

Чи був він свідком того, як рудого чоловіка в стані алкогольного сп`яніння виводили із закладу «Космолот» не пригадує.

Чому під час досудового розслідування підписав протокол , в якому зазначив, що був свідком того, як рудого чоловіка в стані сп`яніння виводили із закладу «Космолот», не пригадує.

Його забирали в поліцію, де до нього застосовували насильство цілий день, маючи намір «повісити» крадіжку телефону на нього, потім коли зрозуміли, що це не вдасться його відпустили. При цьому йому сказали : «будеш свідком» і він підписав. Що саме підписав, не може повідомити.

Де на даний час ОСОБА_5 він не знає.

Чи був очевидцем викрадення мобільного телефону у чоловіка з рудим волоссям не пам`ятає.

Чи підходив до нього чоловік з рудим волоссям і повідомляв про викрадення мобільного телефону не пам`ятає.

Пригадує, що рік тому його забирали в поліцію, допитували з приводу мобільного телефону, який в когось забрали. Звинувачували саме його у викраденні мобільного телефону.

Також того ж дня йому демонстрували на мобільному телефоні близько 5 фотографій, при цьому ніяких точних показань він давав. Йому показали людину, на яку потерпілий показав як на злочинця, він відповів, може він,може ні, не знаю. Якщо він щось і підписував, то під впливом фізичного примусу.

Через півтори місяці після скоєння факту правопорушення, 21 березня 2020 року його в місті Тернополі не було.

Категорично ствердив, що обвинуваченого ОСОБА_1 вперше бачить в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що в лютому 2019 року до нього в гості приїхав ОСОБА_8 на 1 чи 2 дні. Вони потрапили в ігровий зал, який знаходиться біля будинку, де він проживає. В ігровому залі перебував потерпілий та група осіб. На момент їхнього приходу до ігрового залу потерпілий ймовірно вже там перебував та вживав алкоголь - горілку, до нього постійно хтось підходив, він випивав з різними особами. Події відбувалися в вечірню пору доби, бо було темно. В приміщенні лотереї з ОСОБА_9 перебували близько двох годин. Потім пішов додому, а ОСОБА_8 залишився. Бачив, що з потерпілим був хлопець в білій куртці, вони були в стані алкогольного сп`яніння, особливо потерпілий. Вони не один раз виходили на вулицю. ОСОБА_8 також виходив на вулицю, щоб покурити, коли повертався нічого не розповідав. Останній прийшов додому в ночі, нічого не розповідав.

На наступний день до нього прийшли працівники поліції разом з потерпілим та повідомили про те, що його розшукують з приводу викрадення телефону. Прийшли саме до нього, бо потерпілий думав, що телефон може бути саме в нього ( ОСОБА_5 ). На його думку, жінка, яка працює в приміщенні ігрових автоматів повідомила потерпілому, хто з ним перебував ввечері перед тим, і в такий спосіб потерпілий його знайшов. Пішов, розбудив ОСОБА_10 , розпитував його про телефон, він повідомив, що придбав телефон за 500 грн. в хлопця, який був одягнений в білій куртці. Надалі поїхали у відділок. Спершу забрали ОСОБА_10 , потім сказали приїхати йому. Йому також відомо, що в місто приїжджала сестра ОСОБА_10 через місяць. Особисто її не бачив. Про факт крадіжки дізнався від працівників поліції. В поліції перебували близько години. Там в ОСОБА_10 вимагали віддати телефон, звинувачували його у викраденні. ОСОБА_8 повідомив працівникам поліції, що придбав телефон у хлопця в білій куртці. Особисто з тим хлопцем, що був одягнений в білій куртці не спілкувався, рис обличчя останнього не пригадує.

Очевидцем крадіжки не був.

Водночас, зауважив, що раніше обвинуваченого не бачив та з ним не знайомий. Підтримав покази, що надавав на досудовому слідстві.

Окрім показань потерпілого та свідків, на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні, вищевказаного злочину, стороною обвинувачення надано суду виключно такі докази:

- заяву ОСОБА_2 від 02 лютого 2019 року на ім`я начальника Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, в якій ОСОБА_2 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка близько 20.00 год. 01 лютого 2019 року, перебуваючи в дворі будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом ривка викрала його мобільний телефон марки «Bravis», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , IMЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 2000 грн.

Аналізуючи вказаний доказ, суд зазначає, що у ньому немає посилання на вчинення злочину саме ОСОБА_11 ;

- заяву на ім`я слідчого Сабадаша Т.М., без дати, без будь-яких ознак її реєстрації, в якій зазначено, що ОСОБА_2 надає працівникам поліції коробки мобільного телефону «Бравіс», який у нього викрали з доданими до нього фотокопіями.

Аналізуючи вказаний доказ, суд зазначає наступне. Вказана заява не містить ні дати її написання, ні дати її реєстрації. Будь-яких ознак, які б дозволяли прослідкувати шлях її реєстрації, а також ідентифікувати хто саме її написав (анкетні дані та дані про документ особи , яка її написала), а також ідентифікувати хто саме і в який спосіб її отримав, у вказаній заяві немає. За таких обставин, суд визнає вказану заяву неналежним доказом;

- заяву від ОСОБА_4 , 12.08.2001, м.Камянець – Подільський, НОМЕР_3 , в якій зазначено, що вищевказана особа добровільно видає мобільний телефон золотистого кольору EMEI 1 НОМЕР_1 , EMEI 2 НОМЕР_2 , який придбав у невідомої мені особи на ім`я ОСОБА_12 за 500 грн.;

- протокол вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 5 лютого 2019 року, відповідно до якого, ОСОБА_4 , 12.08.2001 року, добровільно видав слідчому СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, мобільний телефон марки «Bravis» EMEI 1 НОМЕР_1 , EMEI 2 НОМЕР_2 .

Відповідно до вимог ч.1 ст.227 КПК України, при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.

Оцінюючи вказаний доказ, суд зазначає, що у ньому зазначено, що вказана процесуальна дія проведена за участю законного представника ОСОБА_13 . Натомість, в протоколі відсутній підпис ОСОБА_13 , що в сукупності із свідченнями ОСОБА_4 в судовому засіданні свідчить про недопустимість вказаного доказу;

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 05 лютого 2019 року, у якому зафіксовано те, що потерпілий ОСОБА_2 впізнав серед пред`явлених йому осіб, особу під №2, як особу, яка 01 лютого 2019 року близько 20:00 год. перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , шляхом ривка відкрито викрала із його правої руки мобільний телефон марки «Бравіс», вартістю 2000 грн., за ознаками тілобудови, кольору волосся, рисами обличчя. При цьому, у протоколі зафіксовано те, що під №2 розміщено ОСОБА_1 .

Аналізуючи вказаний документ як доказ, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

ОСОБА_1 , починаючи з 1999 року, неодноразово попадав в поле зору працівників правоохоронних органів, про що свідчить той факт, що останній неодноразово судимий.

Відповідно до висновку судово – психіатричного експерта №352 від 20 серпня 2019 року ОСОБА_1 , як на момент вчинення інкримінованих йому діянь, так і на момент проведення експертизи виявляв ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю.

Вказана інформація була відома працівникам правоохоронних органів, що слідує із відповіді на запит від 4 лютого 2019 року №24/7-111 , котра надана стороною обвинувачення суду, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в лікаря нарколога з 1 січня 2006 року з діагнозом : «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності».

Відповідно до п.3 ч.2 ст.52 КПК України, обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні: щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад.

Таким чином, суд вважає, що впізнання за участю ОСОБА_1 з огляду на вищевикладене повинно було проводитись за участю захисника.

Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: порушення права особи на захист.

Таким чином, з врахуванням того, що участь захисника у провадженні стосовно ОСОБА_1 є обов`язковою, з врахуванням того, що пред`явлення останнього для впізнання відбувалось без залучення адвоката, тобто з порушенням права обвинуваченого на захист, що суд визнає істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, і відповідно визнає протокол пред`явлення особи для впізнання від 5 лютого 2019 року – недопустими доказом;

- протокол проведення слідчого експерименту від 15 березня 2019 року та таблиці ілюстрацій до протоколу, згідно якого, в ході проведення вказаної слідчої дії потерпілий ОСОБА_2 розповів наступне: 01 лютого 2019 року близько 20:00 год. він перебував у приміщенні закладу національної лотереї «Космолот», за адресою м. Тернопіль вул. Майдан Перемоги, 4, де вживав алкогольні напої. Через деякий час, невідомий йому чоловік вивів його з вищевказаного приміщення, тому що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Після цього невідома особа, відвела його в двір будинку АДРЕСА_2 , де попросив у потерпілого його мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка, на що останній погодився та вийняв мобільний телефон з кишені, проте у цей момент невідомий чоловік, який вивів потерпілого з закладу національної лотереї «Космолот» шляхом ривка вирвав вказаний мобільний телефон з рук потерпілого та побіг вглиб двору. Також потерпілий ОСОБА_2 відобразив механізм та спосіб заволодіння мобільним телефоном;

- висновок експерта №6.1-284/19 від 22 березня 2019 року, згідно резолютивної частини якого, ринкова вартість наданого на експертизу мобільного телефону торговельної марки «Bravis» модель «А553 Discovery», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , IMЕІ2: НОМЕР_2 , кольору типу «Gold», станом на 01 лютого 2019 року, могла становити 1026,67 грн.;

- протокол огляду предмету від 23 березня 2019 року, в якому зафіксовано огляд мобільного телефону торгової марки «Bravis» модель «А553 Discovery». Апарат прямокутної форми із заокругленими кутами, виготовлений із полімерних матеріалів кольору типу «Gold» з сенсорним екраном. На нижню частину задньої кришки нанесено напис «Bravis». Зі зворотної сторони під кришкою, розташована акумуляторна батарея, на якій наявні маркувальні позначення застережного характеру та написи: «Bravis Model: BRAVIS А553 Discovery LІ-ON Battery Voltage 3.8V Capacity 2500mA/h, 9,5W/h Maximum charge voltage 4.35V. Дата виробництва 10/2017 CЕ. Зроблено в Китаї 5». В середині корпусу телефону наклеєна заводська плівка з написами, наступного змісту: «Bravis Model: BRAVIS А553 Discoverу ІМЕ1 : НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 S/N: НОМЕР_4 MHz WCDMA: 900/2l00MH/z Виробник: Хуаксін Інтернешинал Комунікейшн Еквіпмент Кою ЛТД». Зовнішній вигляд об`єкта дослідження свідчить про те, що він перебував в експлуатації. Ознаки користування у вигляді забруднень, потертостей, значних сколів, тріщин екрану та відколів полімеру на передній панелі;

- висновок судово-психіатричного експерта №352 від 20 серпня 2019 року, згідно резолютивної частини якого ОСОБА_1 на період інкримінованого йому злочину в тимчасово хворобливому стані не перебував, а виявляв ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства, тому він міг давати звіт своїм діям і керувати ними. ОСОБА_1 на даний час виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягає рівня психозу чи вираженого недоумства, тому він може давати звіт своїм діям і керувати ними. ОСОБА_1 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 березня 2019 року, у якому зафіксовано те, що свідок ОСОБА_4 впізнав чоловіка на фото №1, серед осіб, зображених на фотознімках, який 01 лютого 2019 року відкрито викрав у ОСОБА_14 мобільний телефон, за наступними ознаками: за зовнішніми рисами обличчя, а саме, по очах, формою носа, загальними рисами обличчя, стрижкою та щетиною. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 березня 2019 року у кримінальному провадженні №12019210010000349, на фотознімку під номером 1 зображений громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні під час безпосереднього допиту свідок ОСОБА_4 заявив, що обвинуваченого ОСОБА_1 бачить вперше. Якщо він і підписував будь-які документи в поліції, то зробив це через примус.

З огляду на вищевказане, з врахуванням такої засади кримінального провадження, як безпосередність дослідження показань, речей і документів, суд не приймає до уваги в якості доказу вищевказаний протокол;

Надаючи оцінку доказам, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до ч.5,6 ст. 13 Закону України про «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як вбачається із п.п. 21-26 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445:

«п. 21. При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають:

«2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

п. 22. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

п. 24. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

п. 25. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

п. 26. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням».

Застосовуючи вказані норми законодавства та рішення Верховного Суду в даному кримінальному проваджені, суд відмічає наступне.

Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , фактично єдиним доказом є показання потерпілого ОСОБА_2 , котрий в судовому засіданні посеред іншого повідомив, що на час заволодіння його мобільним телефоном перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_4 , який за версією сторони обвинувачення, добровільно видав слідчому викрадений у потерпілого телефон (вказана слідча дія проведена із грубим порушенням вимог КПК України, про що вказано вище) заявив, що обвинуваченого вперше побачив у судовому засіданні. Та навів свою версію спілкування з працівниками поліції з приводу викрадення мобільного телефону, що наведена вище

Свідок ОСОБА_5 також в судовому засіданні повідомив, що обвинуваченого ОСОБА_1 раніше не бачив.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою причетність до скоєння інкримінованого злочину заперечує.

За таких обставин, суд вважає, що самих показань потерпілого щодо обвинуваченого, в той час, як особа, котра видала викрадений у потерпілого мобільний телефон, працівникам поліції, ствердила, що обвинуваченого ОСОБА_1 побачила вперше в судовому засіданні, не достатньо для того, щоб довести вину ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинів за стандартом доведення вини поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України необхідно виправдати у зв`язку із недоведеністю вчинення ним вказаного злочину.

Долю речових доказів, необхідно вирішити в порядку визначеному КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта необхідно компенсувати за рахунок коштів з державного бюджету України.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинним та виправдати за ч.2 ст.186 КК України, у зв`язку із недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.

Речовий доказ, а саме:

- мобільний телефон марки «Bravis», ІМЕЙ: НОМЕР_1 , IMЕІ: НОМЕР_2 , який упаковано в сейф-пакет № EXP0263906 та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ТВП ГУНП в Тернопільській області - повернути власнику ОСОБА_2 .

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта (висновок №6.1-284/19 від 22.03.2019) в сумі 715 грн. – компенсувати за рахунок коштів державного бюджету України.

Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя П.П. Гуменний